Сьогодні:27 September, 2020
Івано-Франківськ

Івано-Франківськ: що подивитись?

Багато років ми, як і більшість українців, що відпочивають взимку у Карпатах, знали Івано-Франківськ лише як місце, де лижники та сноубордисти пересідають з потяга на автобус до Буковелю. Та шила в мішку не сховаєш – слава про перлину Прикарпаття, місто з галицьким шармом та давніми європейськими традиціями, дійшла й до нас. Тож одного разу, власне, навесні цього року, ми вирішили не поспішати з катань додому. І залишилися на день у Станіславові: саме так до 1962 року називалося це місто. І жодної хвилини про це не пошкодували! 

Івано-Франківськ вартий того, щоб приїхати сюди не як на проміжну станцію, а саме заради міста. Тобто провести у Франківську цікавий та насичений враженнями вікенд. Варіантів доїзду чимало. Найшвидший та найдорожчий – літаком (перевізник – МАУ), якщо пощастить і натрапите на акцію, вийде до 1500 грн з людини в один кінець. «Укрзалізниця» більш поблажлива до кишені мандрівника  – у вечірньому потязі 043 Київ – Івано-Франківськ купейне місце можна придбати менш ніж за 300 грн, а люкс – приблизно за 600. Найкомфортнішим є потяг-трансформер з інтригуючим номером 007: тут тобі і сучасний дизайн, по три розетки на купе, чистота, і комфортний санвузол з біотуалетом (отже, жодних санітарних зон!), і гаряча водичка у рукомийнику… Але це все коштуватимете 700 грн з людини в один бік – проте, як на мене, за співвідношенням ціна/якість цей варіант найкращий. Для подорожі власним авто слід обирати трасу Київ – Чоп (через Житомир, Новоград-Волинський та Рівне) до об’їзної Львова. Отримаєте лише позитивні враження – 530 км сучасної траси з великими мережевими заправками та зонами відпочинку. За Львовом повертайте на трасу Н09 і рухайтеся через Рогатин до Івано-Франківська: дорога тут неширока, зате ям та інших «прикрих несподіванок» не буде. 

Краплина історії 

Поки їдемо, маємо час на коротку історичну довідку. Вона допоможе відчути та краще зрозуміти дух міста, до якого ми прямуємо. 

Історія Станіславова схожа на історію багатьох європейських міст. У 1661 році нащадок давнього шляхетського роду Андрій (Анджей) Потоцький побудував на перетині двох річок Бистриць, Надвірнянської та Солотвинської, фортецю, котра вже наступного року отримала Магдебурзьке право. Вдале розташування, з одного боку – мури та рови, з другого – непрохідні болота, дозволило місту витримати облогу турків. Івано-Франківськ

Від кінця ХVIII століття Станіславів потрапив під владу австрійців, фортеця втратила своє оборонне значення та була розібрана. По засипаних ровах проклали вулиці та площі, які вимостили каменем та цеглою з мурів. У XIX столітті тут з’явилися промислові підприємства, залізниця, філії віденських і львівських банків, відкрилися численні готелі, ресторани та кав’ярні – невеликий Станіславів перетворився на один із центрів європейської культури і туризму. Івано-Франківськ

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році на цих територіях була створена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), й Станіславів недовго був її столицею. Місто ніколи не входило до складу Російської імперії, а радянський період тут тривав відносно недовго, з 1939 року, тож Івано-Франківськ не втратив європейських традицій та атмосфери. І кожен мандрівник, що відвідує ці землі, неодмінно це відчуває. 

Житло на будь-який смак 

У місті чимало зручних готелів – від легендарної «Надії», де зупинялися Збігнєв Бжезінський, Кріс Норман та навіть нинішній президент Володимир Зеленський, до маленьких і затишних приватних. Багато з них розташовані в центрі міста, тож до більшості цікавих локацій можна дістатися пішки. Ціни на проживання варіюються, але пристойний стандартний номер з усіма зручностями та інтернетом можна винайняти в середньому за 500 грн. Подібна цінова політика і у власників приватного житла, тож обирайте варіант, що більше до душі. Як завжди, до готелів можна придивитися на відомому ресурсі booking. com і там само житло можна забронювати. Квартиру шукаємо на doba.ua та dobovo.com. фонтан

На побачення з містом! 

Прогулянку розпочнемо з площі Ринок. Тут милуємося символом Івано-Франківська – міською ратушею. Кожне місто, яке отримувало Магдебурзьке право, обов’язково мало ратушу, де розміщувався магістрат. Нинішня споруда в стилі конструктивізму доволі молода, адже це вже четверта «версія» ратуші, котру побудували в 1928–1939 роках. А найпершу, дерев’яну, звели ще в 1666-му. У ті часи ратуша слугувала не лише місцем перебування адміністрації, але й спостережним пунктом. Сьогодні тут працює краєзнавчий музей, де за символічну плату можна переглянути найбільше зібрання пам’яток історії, етнографії та культури Прикарпаття. До речі, ратуша – найвища будівля Івано-Франківська, цілих 49,5 метра! Аби піднятися нагору, доведеться здолати 166 сходинок, але краєвид того вартий – в ясну погоду можна побачити навіть обриси Карпат. Оглядовий майданчик працює щоденно, крім понеділка, від десятої години ранку до восьмої вечора. Цікаво, що саме тут, біля ратуші, було знайдено великий підземний коридор, крізь який міг проїхати навіть вершник. За місцевими легендами, підземні ходи ведуть аж за межі міста: у випадку нападу ворогів катакомби гарантували мешканцям порятунок.Івано-Франківськ

Намилувавшись краєвидами з ратуші, спускаємось донизу, проходимо кілька метрів і споглядаємо величну споруду – Вірменський собор. Церкву збудувала вірменська громада у середині ХVIII століття на місці дерев’яного храму, де зберігалася чудотворна ікона Діви Марії. Нині храм належить православній автокефальній церкві і називається Покровським кафедральним собором, але тут і досі звуть його Вірменським. Обов’язково зайдіть усередину – інтер’єр храму прикрашено вишуканими скульптурами та фресками, тож їх варто побачити на власні очі. Івано-Франківськ

Далі прямуймо до площі Шептицького. З двох боків її обрамляють храми ХVIII століття – діючий греко-католицький архікатедральний собор Святого Воскресіння та колегіальний костел Пресвятої Діви Марії. Франківці називають їх Катедрою та Колегіатою. Колегія – одна з найдавніших будівель міста. Першу дерев’яну споруду заклав засновник міста, граф Потоцький, а наприкінці ХVIII століття за проєктом та участю французьких архітекторів її замінили кам’яною. З 1980 року в костьолі, що вже на той час був визнаний пам’яткою національного значення, працює музей мистецтв Прикарпаття. Колекція ікон та скульптур музею налічує близько 15 тисяч експонатів та вважається однією з найкращих в Україні. До речі, тут збереглася частина усипальниці Потоцьких: масивні двері з гербом магнатів у підлозі та три частково зруйновані кам’яні саркофаги.

Не храмами єдиними 

Після відвідин музею варто випити кави. На щастя, майже поруч, на розі площі Ринок та вулиці Труша, є чудова кав’ярня «Говорить Івано-Франківськ». Кава тут смачнюча, атмосфера – затишна, а персонал – привітний. До речі, і сама вулиця Труша – своєрідна пам’ятка: вона найкоротша (лише чотири будинки) та найвужча в місті, всього-на-всього 6 метрів завширшки, тому на ній ніколи не було тротуарів. У теплий сезон ви маєте нагоду пити каву на літньому майданчику саме тут, у серці міста. Ивано-Франковск

Насолодилися? Тепер нам до галереї «Бастіон», що розташована зовсім поруч. Залишки колишньої фортеці перетворили на торгово-розважальний центр, де можна придбати етнічні сувеніри, відвідати виставку картин або просто прогулятися терасою, що має доволі гламурний вигляд, але й досі схожа на справжні фортечні мури. Від Фортечного провулку пройдімося Бельведерською до початку місцевого променаду – вулиці Незалежності, або «стометрівки» чи «сотки», як лагідно кажуть місцеві. Варто зазначити, що це не зовсім справедливо, оскільки справжня довжина пішохідної частини вулиці значно довша – майже півкілометра! Ивано-Франковск

Розпочнемо прогулянку з пасажу Гартенбергів: кожне місто, що має власний гонор, зазвичай має і свій пасаж. У Станіславові його побудували у 1904 році. Під час Другої світової війни споруду, накриту куполом із різнокольорового скла, було зруйновано, проте у 1920-х роках її відбудували, тож приблизно такою ж вона постає і нині. Сьогодні тут розташовані розважальні заклади – нічний клуб, бар, ресторан, кав’ярня та піцерія. Надовго затримуватися тут я б не радила – у кафе зависокі ціни, а на замовлення доведеться певний час чекати. Утім, інтер’єр цікавий та вартий уваги.

Перекусити краще безпосередньо на «сотці» – на вулиці та поруч із нею працюють чимало кафе та ресторанів із різними цінами. Смачно поїсти можна в ресторані родинної кухні «Фамілія», де подають гуцульські страви, в культовому пабі «Десятка», «М’ясі та Вині», а якщо хочеться поласувати фірмовими тортами – ідіть до «Delikacia». Є тут і зовсім недорогі мережеві кафе, наприклад «Львівські круасани». Та й просто гуляти пішохідною вулицею цікаво – кожен другий будинок наній є пам’яткою історії та архітектури. На «стометрівці» художники розгортають вернісажі і малюють портрети, а вуличні музиканти грають класику, рок, джаз і попсові хіти. Розважатися тут можна до пізнього вечора, тобто до потяга додому або до повернення в готель. Івано-Франківськ

День другий: незабутні деталі 

Якщо залишитеся у Франківську ще на день, нудьгувати точно не будете! На жаль, особисто в мене такого досвіду немає – в місті ми не ночували. Але наші франківські друзі радять відвідати палац Потоцьких, який наразі реставрується – час від часу там влаштовують мистецькі заходи. Варто прогулятися парком імені Тараса Шевченка, відвідати місцеве озеро (Станіславівське море) й відпочити від метушні серед мальовничої природи. 

Ивано-ФранковскЗаслуговують на увагу затишна Тринітарська вулиця (її ми встигли побачити) позаду площі Ринок, де у невеличких кав’ярнях готують неперевершену каву, стара Броварня, що працює за призначенням аж з 1767 року, а також колоритна вулиця Січових Стрільців. Івано-Франківськ

Матимете нагоду влаштувати квест із пошуку реставрованих старовинних дверей, яких налічується вже понад двадцять. Тож не поспішайте полишати Франківськ – атмосферу цього гостинного міста за декілька годин повною мірою не відчути. Тому плануйте подорож і вирушайте до Станіславова у будь-яку пору року. Прикарпатська столиця не розчарує нікого! 

Івано-Франківськ

Бюджет поїздки на дві людини (два дні, одна ніч): 

– Квитки на поїзд (з Києва, в обидва боки, купе): – поїзд-трансформер – 2800 грн; – звичайний нічний поїзд – 1300 грн 

– Проживання в готелі (одна ніч, не святкові дні): 500 грн 

– Вхід до музеїв: 100 грн 

– Харчування, 2 дні: 1000 грн 

Разом: 2900–4400 грн 


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook