Сьогодні:25 October, 2020
Буковель

Що робити в Буковелі?

Новий рік! Казковий час, коли ми особливо потребуємо дива. І атмосфери, в якій у будь-яке диво легко повірити. Звісно, створити її можна і вдома, але власні стіни, як їх не прикрашай, все одно нагадуватимуть про буденність. Тож шукати різдвяну казку краще там, де вона живе з пізньої осені майже до самого літа, – у Карпатах. Щодо нас, то кожної зими ми відвідуємо веселий, гамірний та водночас затишний Буковель – особливе місце, де завжди панує атмосфера свята. Отже, поїхали!

Дістатися мети 

До Буковелю нескладно дістатися власним авто. Дорога до Львова майже ідеальна, від Львова до Івано-Франківська через Рогатин  – вузька, але відремонтована, пролягає повз мальовничі містечка, а далі – яка вже є… Тобто швидко не доїдеш і, щоб не втрапити до ями, цю ділянку краще долати засвітла. Тим, у  кого немає чотириколісного друга, або просто поціновувачам більш спокійного пересування раджу скористатися послугами рідної залізниці. Найкомфортніший варіант – потяг-трансформер із загадковим номером 007. Для киян цей варіант дуже зручний – поїзд рушає з Києва о 22:22, а у Франківськ прибуває о 07:55. Потяг має купу переваг і лише два недоліки. У кожному купе є кілька розеток, тож про заряд свого гаджету можна не хвилюватися. У вагоні тепло, чисто, санвузол – як у літаку, тобто жодних санітарних зон протягом маршруту  і (о диво!) гаряча вода у рукомийнику. Щодо недоліків – ящик під полицею замалий для стандартної валізи, і якщо ви не бажаєте їхати із торбами під ногами, мусите виштовхувати речі нагору, туди, де зазвичай зберігають ковдри та подушки. Другий мінус – ціна. Близько 700 грн за місце в купе – це дорожче, ніж авіаквиток на лоукост із Києва до Стокгольма! Але вибір є – у найпопулярнішому сорок третьому поїзді купейне місце коштує удвічі дешевше. Умови звичайні, пострадянські, але поїзд цілком пристойний. Тож обирати вам. Карпаты

На вокзалі Івано-Франківська просто на виході з поїзда на вас чатуватимуть водії приватних маршруток. До будь-якого готелю в Буковелі вас довезуть за 120 гривень. З  людини, звичайно. До речі, маршрут потребує окремої уваги. Якщо ви зійшли з потяга у Франківську і не побачили жодної сніжинки, турбуватися не варто. Буковель – особлива кліматична зона, і  вперше зустрітися зі снігом іноді можна лише на під’їзді до курорту – це справжнє диво, острівок зимового раю посеред сірого безсніжжя. 

Існує ще один варіант відпочити в Буковелі. Якщо взимку набрати у Гуглі «тури до Буковелю», можна побачити безліч економ-пропозицій. Приватні підприємці організують поїздки невеликих груп бусами з Києва, а також з інших міст України. У таких подорожах є своя зручність – ці ж буси щоранку відвозять групу до гірськолижних трас, а  щовечора забирають. Але вартість скіпасів (тобто абонементів на витяги) до кошторису туру не входить, тож економія насправді не така вже й суттєва. 

Жити – не тужити 

Якщо ви збираєтесь до Буковелю, вибір житла має чи не вирішальне значення. Навколишні села  – Микуличин, Татарів, Яблуниця – це нескінченний перелік приватних садиб, гостьових будинків та готелів на будь-який смак та гаманець. Обираючи проживання на відстані від курорту, можна суттєво заощадити, адже повністю облаштований номер у затишній садибі з великою мальовничою територією, сауною та сніданками тут може коштувати удвічі дешевше, ніж маленький двомісний «стандарт» на території самого Буковелю. Але є велике АЛЕ… Жити на відстані від підйомників варто лише а тому випадку, якщо ви приїхали власним авто. Інакше долати десять-двадцять кілометрів доведеться за такі гроші… які захочуть з вас взяти місцеві водії. А  їхня жага до заробітку не знає меж. Особливо у другій половині дня, коли стомлені катанням туристи мріють про відпочинок і, подумки лаючи жадібних таксистів, все ж платять захмарні суми за доїзд до омріяного ліжка. Тож проживання далеко від витягів – насправді дуже примарна економія. Варто знати, що це стосується і безпосередньо селища Поляниця, в якому розташований курорт Буковель. Між будинками на початку селища і першим підйомником чимала відстань – близько 8 км або навіть більше, що вже майже Татарів! лыжница

Організатори приватних турів, ті, що везуть відпочивальників до гір власними бусами, зазвичай поселяють туристів саме в навколишніх селах. Тож послуги трансферу входять до вартості туру. Але доїзд-від’їзд лише за розкладом. Доведеться вставати вдосвіта, навіть якщо ви зовсім не жайворонок, та їхати додому пізно ввечері… завчасна втома  – то вже ваша проблема! Тож обирати такі тури раджу лише справжнім фанатам катань, тим, кому і цілого дня в горах замало. 

Тому, маючи досвід проживання в Татарові й у віддаленому куточку Поляниці, ми знайшли для себе оптимальний варіант – вже кілька років поспіль бронюємо номер у приватному готелі «Круча», на гірці навпроти першого витягу. Це дуже зручно: сходами донизу  – і можна розпочинати катання, а ввечері між стомленим лижником і теплою домівкою – лише ті самі сходи. Сам собі трансфер! Готель збудований з деревини, дуже теплий за будь-якої погоди, персонал привітний та ненав’язливий, живеш ніби вдома. Але бронювати проживання бажано за кілька місяців – хоч господарі свій готель майже не рекламують, вільних номерів взимку тут не буває. Буковель

Поряд з першим підйомником в урочищі Вишня є й інші симпатичні готелі – схожа на музей садиба «Гражда», із сауною та рестораном, де їжа смачна, а  ціни доступні; комплекс «Синя гора»; ексклюзивна «Грибова хата»; готель Zima. Snow, від якого до витягу № 1 – лише пішохідний перехід.

Зручно жити у тризірковому туристичному комплексі «Буковель». Гостям тут пропонують шале  – двоповерхові будиночки на 6-8 людей, облаштовані всім необхідним, а також міні-кухнею та сауною, є  стандартні номери, люкси та напівлюкси. Якщо ви мешкаєте у верхній резиденції, просто за дверима свого будиночку можна стати на лижі чи борд і дістатися витягу – першого або другого. Завчасне бронювання та часткова передоплата надають право на знижку. Біля сьомої гірки розташований Radisson Blu Resort*****, тут є все, хоча місцевого колориту сучасна будівля позбавлена. Цей «Редісон» нічим не відрізняється від інших, розкиданих по всьому світу. Але якщо ви не обмежені в коштах, бажаєте мати спа-центр, ресторани, критий басейн, сауну та тренажерний зал під боком – тоді вам сюди. І зручно – з головного входу потрапляєш просто на схил.

Кататися чи ні? – ось у чому питання! 

Здається, Гамлетове запитання тут недоречне  – для чого ж іще сюди їхати? Але коли ви жодної хвилини не стояли на лижах чи борді і вам з гірки донизу не те що спускатися, дивитися лячно… Відповідь буде незмінною – все одно катайтеся! Варто лише попросити допомоги – взяти інструктора. Навіть якщо з вами ціла компанія досвідчених лижників, з  огляду на безпеку краще звертатися не до них. Адже вправні підкорювачі гір впевнені, що це дуже просто – став та поїхав. Інша справа – інструктор. Він розуміє всі проблеми та острахи новачків і не підганятиме вас, діятиме м’яко та поступово, наче мама, що вчить дитину ходити. У Буковелі є кілька лижних шкіл. Так, навчання в них не дешеве. Але можна заощадити, навчаючись у невеликій групі. горная трасса

Спробую розповісти про власний досвід. У перший день у Буковелі чоловік потягнув мене на найлегшу гірку, сімку, що для початківців. Піднявшись, я довго стояла, роздивляючись навколишню природу та людей внизу, у  черзі до витягу. Зробила кілька рухів, …надцять разів впала, зняла лижі та пішла донизу… пішки, у напрямку лижної школи. У групі нас було небагато – чотири дорослі «тьоті» з різних країн. Нас вчили стояти на лижах, правильно падати та самотужки підводитися, стояти поперек схилу, розганятися, повертати та гальмувати. Два дні солідні дами, наче каченята, ходили за інструктором, спочатку просто під схилом, потім піднімалися навчальним бугільним витягом та спускалися майже пологою ділянкою та й не помітили, як поїхали із сьомої гірки, а  потім і з чотирнадцятої. Все! Щоб спускатися простими синіми трасами та деякими нескладними червоними базових навичок достатньо. Після навчання самостійні катання варто розпочинати з найлегшого сьомого схилу. Коли він здаватиметься вам дитячим, йдіть на чотирнадцяту (найдовшу) трасу або ж на п’ятірку. До речі, якщо проїхати лише частину п’ятої траси і повернути до дванадцятого витягу, він відвезе вас на найвищу гору Буковелю – Довгу. Краєвиди там неймовірні, а спуститися донизу можна нескладною, але дуже мальовничою трасою 12В, знову ж таки до п’ятірок (5В та 5А), якими ви дістанетесь центру курорту. Але мої особисті улюблениці  – траси-одинички, 1С та 1Е. Тут є швидкісні та спокійні ділянки, у гарну погоду зі схилів видно Говерлу, працює кафе-бар, а на трасі 1С створений дивовижний Ice Hotel Bukovel, де за бажання можна переночувати в крижаному номері, але в теплому ліжку. І, звісно, зробити селфі та смачно перекусити. 

Таємниці вечірніх катань 

Буковель справедливо вважають дорогим курортом. Тому що висока вартість проживання  – це лише частина грошей, більшість з яких лижник чи сноубордист витрачає на скіпаси. Адже без витягів у горах ніяк  – не піднімешся, то й не спустишся. А ціни на абонементи зліші за злючого пса – один день катань у новому сезоні коштуватиме 1120 грн на одну людину (з 08:30 до 16:30). катание на лыжах

Але способи заощадити є – можна купити скіпас на половину дня (з 8:30 до 14:00 або з 12:00 до 19:30) за 770 грн. Або встигнути на ранкову акцію – за денний скіпас, придбаний із 07:30 до дев’ятої ранку, замість 1120 грн ви заплатите 785 грн. Та хіба це недорого? 

Існує найвигідніший варіант – вечірні катання. Вони тривають з 15 години до 19:30. Чотири з половиною години – чи не достатньо це для туриста, що катається кілька днів на рік? А ціна надихає – лише 320 грн з людини, тож за двох ви сплатите менше, ніж вартість одного денного квитка навіть з урахуванням ранкової акції. Буковель

Порада: купуйте скіпаси заздалегідь, щоб о третій годині вже сісти на підйомник. Оскільки ввечері відкриті не всі траси та працюють лише витяги 1, 2, 7 та 14, до закриття денних трас, тобто до 16:30, можна встигнути на кілька інших. Тож матимете півдня активного відпочинку за доступною ціною, та ще й особливу романтичну атмосферу, коли над схилами увімкнуть освітлення! 

Тарифи на скіпаси: 

https://bukovel.com/ru/skipass 

Мапа витягів і трас:

https://bukovel.com/ski/map 

Спорядження. Де і за скільки? 

Якщо ви не маєте власних лиж чи борда, спорядження можна взяти напрокат. Пунктів прокату багато. Знайти необхідне можна навіть дорогою до курорту, це вигідніше, ніж орендувати його на місці. Але цей варіант  – для туристів на авто. Безпосередньо в Буковелі є пункти прокату від самого курорту. Їхні лижі чи борди підписані Bukovel та є доволі якісними. Денний прокат комплекту для початківців (категорія С, найдешевша) з лиж, палок, шолома та черевиків коштує 170  грн, комплекти для більш вправних і ціну мають відповідну – на 100 або більше гривень дорожчу. Спорядження для сноубордистів має аналогічні ціни: https://bukovel.com/ski/hire.

Головний недолік курортних прокатів – не можна обрати один комплект і користуватися ним увесь час перебування в Буковелі. Це незручно, оскільки до спорядження звикаєш. Особисто ми користуємось прокатом свого готелю, така послуга приблизно вдвічі дешевша, до того ж тут працюють фахівці, що підбирають спорядження особисто під тебе, можуть нагострити канти, підлаштувати черевики під тимчасового власника, що вкрай важливо. Після катань ми сушимо лижі та черевики в спеціальній кімнаті та користуємось ними до від’їзду додому. Раджу обирати саме такий варіант оренди. 

Про хліб насущний 

Більшість готелів у Буковелі мають ресторани або кафе. Ціни в них доволі різні, тож якщо вони вас не влаштовують, можна скористатися супермаркетом. У великому магазині «Астон» поруч із першим паркінгом можна купити майже все, що і в київських магазинах. Скаржитися доводиться хіба що на ціни (як на курорті!) та нерегулярну роботу терміналів (але в холі є банкомат). У   кулінарії можна придбати різноманітні продукти для повноцінної вечері, розігріти їх та, якщо живете поруч, гарячими донести до номеру. Продукти в кулінарії довго не лежать, голодні відпочивальники полюють на них активно, тож про свіжість турбуватися не варто. рыба

Поруч із «Астоном» є піцерія з помірними цінами. Але найкраща піца в Буковелі не тут, це «Фелічіта», розташована в центрі курорту на території нижньої резиденції готельного комплексу «Буковель». Місце обов’язкове для відвідування, адже тут чи не найкраща піца в Україні. Недолік у «Фелічіти» один  – столик слід резервувати телефоном, тому що вільних місць тут ніколи не буває. Тож подібний недолік – як медаль на грудях, говорить сам за себе. Взагалі-то з їжею в Буковелі жодних проблем – майже на кожній гірці працюють кафе, а ввечері на власний вибір можна піти до одного з численних ресторанів або ж у нічний клуб, де протягом сезону часто гастролюють зірки. Або купити смаколики в маркеті та їсти вдома. Ще одна смачна розвага – власноруч засмажити м’ясо на мангалі. Купувати м’ясо вигідніше у Поляниці, тож прогуляйтеся з готелю до селища, минаючи перший паркінг, зайдіть до одного з невеликих магазинчиків з написом «продукти»  – і буде вам щастя! А мангали мають більшість приватних садиб, за невелику суму на замовлений час вам підготують гаряче вугілля, смажте на здоров’я! 

Чани. Ви маєте це спробувати! 

Якщо вже поправляти здоров’я в Буковелі, то на повну! Місцеві лазні зазвичай облаштовані чанами на відкритому повітрі. Чани бувають гарячими та холодними. У  гарячому тебе варять, ніби грішника в … раю(!), а в холодний класно пірнати після прогріву в лазні. Особисто ми полюбляємо сауну в «Гражді», тут холодний чан працює як джакузі на свіжому повітрі (звичайно, прихований від чужих очей!). Аромат гарячої деревини у лазні та періодичні занурення в крижану джакузі, гарячий чай з карпатських трав, а потім – неперевершені місцеві деруни з поливкою з білих карпатських грибів у ресторані «Гражди» – не «Баунті», але райська насолода! купание в чанах

А тут можна почитати про клуб Voda, де літо триває навіть узимку:  https:// bukovel.com/ru/summer/voda-club. 

Про Буковель, одне з наших улюблених місць в Україні, хочеться писати і писати. Проте особисті враження не може передати жоден текст. Тому приїздіть до Буковелю та відшукайте власні родзинки курорту. Але варто попередити: на Новорічні свята тут святковий сезон, і витрати, що обраховані нижче, варто збільшити щонайменше на 50 %. Тож підсумуємо. 

Бюджет поїздки на дві людини (п’ять днів, чотири ночі): 

– Квитки (з Києва, в обидва боки, поїзд № 043 «Київ – Івано-Франківськ»): 1400 грн 

Приватний бус «Івано-Франківськ – Буковель» в обидва боки – 480 грн 

– Проживання в готелі (чотири ночі, центр, невисокий сезон, знижка постійних клієнтів): 5600 грн 

– Оренда спорядження (2 людини, 5 днів): 1000 грн

– Скіпаси (2 людини, по 4 вечірні та 1 денний на 3 години): 3730 грн 

– Сауна: 500 грн 

– Харчування, 5 днів: 2000 грн 

Разом: 14 710 грн. 

Не така вже й висока ціна за 5  днів суцільного задоволення, корисного для здоров’я!

Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook