Залежно від ситуації, визначено точний збудник інфекції або ні, антибіотикотерапія буває: емпірична — коли збудник ще не визначено; етіотропна — коли збудник вже встановлений.
Наразі не існує достатньо ефективних методів етіологічної експрес-діагностики збудника. В реальних умовах початкова етіотропна антибіотикотерапія практично завжди є емпіричною.
Як правильно обрати антибіотик для лікування, розповідає експерт ЦГЗ МОЗ України.
«Вибір антибіотика для етіотропної терапії хворих здійснюється з урахуванням природної активності препаратів щодо основних збудників. Щоб впевнитись у правильності вибору необхідно: регулярно переглядати ефективність антимікробного препарату кожні 48-72 години, а також проводити модифікацію за потреби», — розповідає Ігнат Гаврилов, фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ.
Коли є результати мікробіологічного дослідження, то ми отримуємо беззаперечне підтвердження або спростування правильності вибору. Далі необхідно обов’язково переглянути чи відповідає призначений препарат виявленому збуднику та його профілю резистентності, адже саме тоді й починається та сама етіотропна терапія.
Навіть, якщо знайдена причина захворювання, це не дозволяє правильно обрати препарат для його лікування. Тому в кожній конкретній ситуації необхідно також враховувати розповсюдженість і характер вторинної резистентності збудників.
«Щоб напевне відправити мікроб у “нокаут”, потрібно отримати дані чутливості збудника до антибактеріальних препаратів в кожному окремому випадку», — наголошує Ігнат Гаврилов.
До отримання результату бактеріологічного дослідження — враховувати дані локального моніторингу антибіотикорезистентності в закладі.
Також потрібно обов’язково враховувати співвідношення користь/шкода, врахувати супутні захворювання й навіть спадковість.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
Читайте також:





