Сьогодні:25 October, 2020

Рада звільнила від ПДВ імпортовані ліки і медичні вироби

Протягом березня – квітня 2015 року Верховною Радою України на підставі Законопроектів № 2150 та № 2151 від 17.02.2015 р. було прийнято два закони, які можуть здешевити імпортні лікарські засоби та медичні вироби.

Однак, чи всі?

Перший закон – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом здійснення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі)», далі в тексті – Закон про залучення організацій, що його було прийнято 09.03.2015 р. Ним передбачено, що для проведення державних закупівель залучаються спеціалізовані організації ООН, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management).

Препарати, що закуповуватимуться із залученням центрального органу виконавчої влади України (згідно з укладеними угодами), матимуть особливий статус і користуватимуться особливими регуляторними процедурами (це регламентується внесенням змін у відповідні нормативні акти). Також Закон про залучення організацій регламентує особливості державної реєстрації препаратів, що підлягають закупівлі, відповідно до закону (наприклад, маркування подібних препаратів здійснюватиметься мовою оригіналу тощо). У перспективі цей механізм дозволить уникнути спритних «посередників», які накручують вартість вакцин, і дозволить системі охорони здоров’я з меншим фінансовим навантаженням виконувати свої функції. Період дії Закону про залучення організацій – до 31.03.2019 р.

Другий закон – Закон України «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з ввезення та постачання лікарських засобів та медичних виробів)», далі в тексті – Закон щодо звільнення від оподаткування, що його було прийнято ВР України 09.04.2015 р.

Ним передбачено:

– по-перше, до 31.03.2019 р. звільняються від оподаткування ПДВ операції з увезення на митну територію України (уведення в обіг, перше постачання, передання кінцевому споживачу в межах виконання бюджетних програм тощо) лікарських засобів і медичних виробів, зареєстрованих та внесених до відповідних реєстрів;

– по-друге, до 31.03.2019 р. лікарські засоби і медичні вироби, операції з увезення яких звільнені від оподаткування ПДВ, звільняються також і від додаткового імпортного збору, встановленого Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року».

Однак указане пільгове оподаткування стосуватиметься лише препаратів, що їх було ввезено/поставлено на підставі договорів зі спеціалізованими організаціями, залученими для проведення державних закупівель, відповідно до Закону про залучення організацій, згаданого на початку статті!

Що це будуть за препарати?

Точний перелік лікарських засобів і медичних виробів, щодо яких здійснюватиметься закупівля із залученням спеціалізованих організацій, стане відомий пізніше. Найімовірніше, це будуть як вакцини, так і препарати для тяжкохворих (забезпеченням яких зобов’язана займатися держава) та соціально незахищених верств населення. Очевидно, що зменшення цін буде немасовим. Також немає підстав вести мову про значні цінові переваги, що їх отримають імпортні препарати (та їхні дистриб’ютори), порівняно із вітчизняним виробником. Однак збитки будуть у компаній-посередників, які до цього часу займалися «накручуванням» вартості ряду препаратів.

Як зміниться ціна препаратів?

Це залежатиме від вартості препарату, встановленої виробником. Водночас не радимо визначати вартість препаратів, залучених відповідно до вказаних механізмів, за простою формулою «ціна в аптеці мінус 7 % ПДВ», оскільки від «ціни в аптеці» треба відняти націнку на «ціну дистриб’ютора». Крім того, «ціна дистриб’ютора» може істотно відрізнятися від ціни безпосереднього виробника.
Тому радимо очікувати інформації від офіційних органів щодо переліку лікарських засобів та медичних виробів, закупівля яких здійснюватиметься відповідно до вказаних процедур. Враховуючи перелік лікарських засобів і медичних виробів, слід корегувати товарні залишки та асортимент аптечного закладу, щоб уникнути можливих збитків (існування товарних залишків в аптеці призводить до «запізнілого» цінового корегування вартості лікарських засобів в аптечній мережі – перегляду ціни, зміни курсу валюти та ін.). За твердженням грузинського реформатора, а нині – міністра МОЗ України, О. Квіташвілі, після прийняття згаданих законів знадобиться ще близько півтора місяці для коригування підзаконних актів і здійснення первинної закупівлі препаратів для вакцинації із залученням спеціалізованих організацій. Однак подібний механізм одразу надасть можливість зекономити для бюджету України близько 1,5 млн доларів США. Крім того, у Законі щодо звільнення від оподаткування передбачено, що в разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, поставлених згідно із Законом щодо звільнення від оподаткування, платник податку буде зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду на відповідну суму ПДВ.

Про що свідчить прийняття цих законів?

Для відповіді на це питання згадаємо історію їх прийняття. Після внесення до ВР України Законопроектів № 2150 та № 2151, що стали основою прийнятих законів, виникла нездорова паніка. Погляди бізнесу розділилися: для одних згадані закони є інструментом позбавлення від корупції і здешевлення ліків, для інших – прямою загрозою для інтересів вітчизняних виробників лікарських засобів. Обидва табори «підкинули» у ВР України кілька альтернативних пакетів із Законопроектами: № 2150-1 та № 2151-1 від 17.02.2015 р.; № 2150-2 та № 2151-2 від 17.02.2015 р.; а також дещо відмінний Законопроект № 2152 від 17.02.2015 р. Змістом подібних дій став як намір «затягнути» процес прийняття законів, так і можливість внесення конструктивних пропозиції щодо несуттєвих уточнень і правок. Також можливо, що зацікавлені особи були не проти включити до пільгових лікарських засобів та медичних виробів і «свої» препарати. Розгляд альтернативних законопроектів у будь-якому випадку призвів би до затягнення процедури. Результат подібної «дуелі» дав би змогу зрозуміти, чи є шанси на проведення реформ у сфері охорони здоров’я, чи має президент достатньо важелів, щоб «продавати» необхідні радикальні заходи? Отже, прийняття розглянутих законів свідчить про певну послідовність як президента України П. Порошенка, так і міністра МОЗ України О. Квіташвілі в спробах провести певні реформи системи охорони здоров’я та обігу лікарських засобів. Вони обидва неодноразово наголошували на пріоритетності вказаних законів для реформування сфери державних закупівель лікарських засобів і медичних виробів та здешевлення вартості лікарських засобів.

17.04.2015


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook