Допоки одні ринки демонструють свою зразковість, а інші скаржаться на проблеми, таємнича Албанія живе ніби поза інформаційним полем, не підтверджуючи і не спростовуючи міфи, що існують навколо неї. Тим часом фармацевтичні гіганти, які ризикнули першими зайти на ринок країни біля моря, непомітно, але суттєво нарощують обсяги продажів. Втім, згідно найкращих албанських традицій, воліють це не надто афішувати.
Фармбізнес в Албанії – існує чи ні?
«Перлина Середземномор’я», «Європа з доступними цінами», «Нова Хорватія» – все це про неї, маленьку мальовничу Албанію, що затишно розташувалась між Іонічним і Адріатичним морями. Водночас, ще й досі побутують і такі стереотипи як «мусульманська країна», «земля 700 тисяч бункерів», «албанська мафія», які поступово втрачають актуальність, однак все ще заважають роздивитися потенціал нової туристичної Мекки. Зокрема і в аптечному рітейлі.
А там, де багато відпочивальників, завжди розвивається фармринок – звісно, з деякою туристичною родзинкою.
Головною причиною певної усамітненості фармацевтичної Албанії є темне минуле цієї країни, коли вона застигла поміж двох політичних полюсів, внаслідок чого опинилась практично в повній ізоляції. І лише в 90-х роках минулого століття Албанія почала повертатися з добровільного вигнання. На той час населення країни здобуло в Європі кримінальну славу, тож і сьогодні північна частина країни є менш популярною серед туристів. Проте на півдні, між містом Влера та селищем Ксаміль розташована курортна зона, в якій пересічному туристу може загрожувати хіба що власна необачність або дрібні злодюжки. І ця частина країни стрімко розвивається – будуються не лише нові готелі, а й дороги, мости, розв’язки. Міцнішає й фармацевтичний сектор, куди активно заходить грецький та італійський капітал.
Фармринок Албанії: кому можна, а кому – зась!
На поточний момент на фармацевтичному ринку Албанії працює понад 200 аптечних складів, 1500 аптек, близько 210 фармацевтичних компаній. В асортименті лікарських засобів переважає імпорт, на полицях аптек наявні майже всі світові бренди, провідними з яких є препарати виробництва Novartis, Glaxo, Janssen-Cilag, Hofman La Roche, Richter Gedeon, KRKA, Lek.
На долю ж місцевого виробництва, яке представлене трьома національними компаніями – Profarma, Euromedica та Radofarma – припадає невелика частка загального обсягу ринку.
Що ж робить маленьку і не надто економічно розвинену Албанію привабливою для світової фарми? Показовий приклад – латвійська компанія Olainfarm, яка кілька років тому заявила про своє бажання підкорити албанський ринок. За перший рік присутності на полицях албанських аптек обсяг продажів продуктів виробництва Olainfarm зріс на 153 %! І це в ситуації, коли показники продажу компанії загалом, у порівнянні з попереднім роком «просіли» на 5 %. Представництва європейських фармацевтичних компаній відкриваються та успішно працюють в Албанії, хоча й не поспішають повідомляти про це світовому фармтовариству.
У 2018 році доля імпорту на фармринку Албанії сягнула $171 млн. Переважна більшість препаратів була завезена з країн ЄС, а на долю США прийшлося тільки 5,8 % усіх імпортованих продуктів.
Однак Албанія відкрита не для всіх виробників. Так, в 2014 році в країні був прийнятий закон, який обмежує імпорт сербських лікарських засобів, внаслідок чого 110 препаратів виробництва двох найбільших фармкомпаній Сербії – «Галеніка» і «Хемофарма» залишились без суттєвої частки ринку збуту. Втім, відносини між Албанією та Сербією мають тривалу та непросту історію, тому це рішення немає сенсу коментувати. В цілому албанський ринок оцінюється експертами як такий, що розвивається. А це означає як ризики, так і перспективи.
Фармринок Албанії: контрольована гнучкість
Одна з причин, які спонукають Біг Фарму цікавитись Албанією – це гнучке ціноутворення, яке діє незважаючи на те, що медицина тут офіційно поки що безкоштовна , і вартість багатьох препаратів споживачам компенсує держава. Ціни на лікарські засоби визначає виробник, втім у випадку, коли препарат коштує дорого та підлягає державній компенсації, ціна може стати предметом переговорів між компанією та Комісією з лікарських засобів (Komisioni i Çmimit të Barnave – KÇB).
Аптечна надбавка на засоби, що не підлягають реімбурсації, становить 33% від закупівельної ціни, на ті, що підлягають – 29%. Однак насправді цінові коридори не надто широкі, оскільки в Албанії доволі низькі зарплати – в середньому, $500 на місяць після сплати податків. Більш цікавою цільовою аудиторією є туристи, кількість яких з кожним роком зростає.
Витрати на закупівлю фармацевтичної продукції в Албанії складають близько 2,65 % ВВП або 34 млн євро на рік. За оцінками місцевих імпортерів, загальний фармацевтичний ринок в Албанії на оптовому рівні в 2019 році оцінювався в 57 мільйонів євро з поточним темпом зростання на 10% на рік.
Читайте також:
Албанія – декілька цікавих фактів
- За статистикою в Албанії мешкає близько 20 тис. італійців. Вони пояснюють свій переїзд сюди привабливими інвестиційними можливостями країни, пристойним рівнем життя й дружнім ставленням місцевого населення при ліпшому стані екології та більш демократичних цінах.
- Згідно «індексу якості життя літніх людей», сучасна Албанія має кращі показники, ніж Болгарія, Чорногорія, Хорватія, Греція, Сербія, Україна, Литва тощо.
- Албанія є першою європейською країною, яку відвідав Папа Римський Франциск після своєї інтронізації, оскільки саме цю країну вважають прикладом гармонійного співіснування релігій.
Аптеки Албанії: приватні та непримітні
Майже всі аптеки в Албанії приватні (виняток – державні госпітальні аптеки). Їхня діяльність регулюється Законом № 9323 від 25.11.2004 «Про лікарські засоби та фармацевтичне обслуговування», який частково узгоджений з Директивою ЄС про прозорість 2001/83/EC та Кодексом спільнот про медичні продукти для використання людиною. За законом одна аптека має обслуговувати 3000 мешканців. Наявні й обмеження по пішохідній доступності: аптеки не можна розташовувати ближче, ніж 150 м одна від одної. Більшість аптечних закладів зосереджені у великих містах, таких як Тирана, натомість сільська місцевість забезпечена аптеками лише частково. Аптечні мережі в Албанії заборонені.
Загалом наявна кількість аптечних установ задовольняє потреби албанців у лікарських засобах, однак за розмірами місцеві аптеки, зазвичай, набагато менші за українські. Перехожий часом може і не помітити зелений хрест і напис «Farmacia»: албанці не вирізняються креативним оформленням вітрин і вивісок. Як і в нас, у албанських аптеках продають лікарські засоби, парафармацевтику та косметику
Для того, щоб відкрити аптеку в Албанії, достатньо закінчити профільний факультет місцевого університету і мати трирічний досвід роботи. Натомість успадкувати аптечну ліцензію не можливо.
Фармацевти в Албанії: do you speak English?
Албанії бракує кваліфікованого аптечного персоналу. Близько 1300 фармацевтів – це достатня кількість для маленької країни, однак якщо врахувати, що вона орієнтується на туристів, великою проблемою країни стає відсутність у фармацевтів знань з англійської мови. Хоча більшість албанців непогано володіє грецькою. Втім, в столиці та в курортних зонах мовну проблему поступово вирішують.
Фармспільноти по-албанському
Є в країні й місцева Асоціація фармацевтів – щоправда, тут вона називається «Албанський Орден фармацевтів» (Urdhëri i Farmacistëve të Shqiperise, UFSH/AOP). Президент Ордену є членом низки комісій з прийняття рішень у Міністерстві Охорони Здоров’я. Фармацевти мають і свою професійну спілку – профспілку фармацевтів Албанії (Sindikata e Farmacistëve të Shqipërisë, SFSH/PTU), яка відіграє важливу роль у фармацевтичній політиці.
Коли місцем для відпочинку обирають Албанію, здебільшого керуються принципом «слід поспішати, поки ця прекрасна країна не стала такою ж, як інші європейські курорти». Йдеться, звісно, про рівень цін та певну незайманість місцевої природи. Такий самий принцип можна застосувати і до фармринку: Албанія – це «остання з могікан», європейський ринок, де ризики йдуть пліч-о-пліч з прибутком. Повною мірою він ще не постав, хоча розвивається настільки швидко, що аналітики не встигають фіксувати зміни. Водночас Албанія продовжує зберігати свої таємниці за щільною, час від часу відкриваючи іншим хіба що її краєчок. І це, можливо, і є головною перевагою країни.
Албанія – друг України
Республіка Албанія з перших днів війни підтримує Україну. Вже 24 лютого 2022 року президент Албанії публічно засудив дії країни-агресорки, а незабаром його країна взяла безпосередню участь у підготовці пакету антиросійських санкцій. В червні 2022 року нашу країну відвідав Прем’єр-міністр Республіки Албанія, який на власні очі побачив наслідки дій російських військових на звільнених територіях Київської області. Потужним символічним кроком стала ініціатива мера Тирани дати вулиці, на якій знаходиться російське посольство, назву Вільної України. До того ж, Албанія перерахувала Україні 1 млн євро грантових коштів, прийняла декілька тисяч наших біженців, 2870 з яких отримати статус тимчасового захисту і разом з ним право на проживання,освіту, безкоштовне медичне обслуговування в державних установах та підтримку в пошуку роботи. Дякуємо маленькій балканській країні – нашому справжньому другові та партнеру.
Також читайте цікаві факти про фармацію Шумеру.
- fsdksh.com.al; shendetesia.gov.al; albaniainvest.net.
- https://bdeex.com/ua/albania/
Читайте також:
