Чи знаєте ви, що третина малини, яку вирощують в світі, походить із Сербії? Начебто невелика держава, і раптом – такі значні обсяги експорту, Але йдеться не лише про малину. Фармацевтичний ринок країни, яку називають серцем Балкан, сьогодні оцінюється в $1,1 млрд, на ньому працюють 58 локальних виробників ліків, зокрема і великі компанії, що зовсім непогано при населенні в 7 млн осіб та далекої від стабільності економіки. Навколо головних гравців цього ринку вирують доволі серйозні пристрасті.
І це, безумовно, переконливий аргумент на користь перспектив сербського фармринку: чим лютіша боротьба, тим більш цікавий її предмет.
Фармринок Сербії – невпинне зростання крок за кроком
А предмет боротьби – це стабільно зростаючий фармацевтичний ринок, який має неабиякий потенціал для динамічного розвитку. До речі, як і Сербія загалом, незважаючи на бідність, корупцію та безліч інших проблем. Невелика гордовита країна, чию столицю – Белград, за її тисячолітню історію 38 разів було зруйновано та відбудовано заново. Відновлювати пошкоджене серби вміють. Як і створювати нове.
Зростанню фармринку Сербії сприяють: стратегічне розташування, відносно недорога та кваліфікована робоча сила, угоди про вільну торгівлю з ЄС та Туреччиною, а також відповідні інвестиційні умови. За різними оцінками, сербський фармацевтичний сектор є одним із найбільших серед країн Центральної та Східної Європи – обсяги внутрішнього виробництва у 2017–2019 роках становили $600 млн. щорічно. Лідером продажів (у грошовому вимірі) серед препаратів сербського виробництва традиційно є компанія «Хемофарм». ТОП-10 місцевих фармкомпаній сумарно акумулюють 92% обсягу аптечного продажу (в грошах) локальних лікарських засобів, відповідно, на решту 48 виробників припадає лише 8% цього сегменту ринку. Експорт сербського фармринку щорічно зростає в середньому на 25%. Втім імпорт поки що превалює: Сербія посідає 67-е місце в світі серед імпортерів лікарських засобів, що робить її дуже привабливою для закордонних компаній. Основними експортерами ліків на сербський ринок є Німеччина, Франція, Угорщина, Швейцарія та Словенія. Флагмани ринку – Stada, Actavis та Pharmaswiss.
Аптеки Сербії – кадри вирішують все!
Ще одне порівняння фармринку з ринком малини: смачну ягідку відвантажують за кордон, однак у самій Сербії рівень її споживання низький, оскільки малина коштує дорого. У сегменті лікарських засобів ситуація подібна: щороку мешканець Сербії витрачає на препарати лише 34,16 євро (для порівняння: у Хорватії цей показник становить 105,8 євро, а у Словенії – 137).
На поточний момент у Сербії працює 2995 аптек, із них майже 80 % – приватні, у державній власності перебуває тільки 590 аптек. Кожна з них обслуговує в середньому 2500 мешканців. У державних аптеках обов’язково є фармацевт, у приватних – це опційна позиція. Для відкриття аптеки в Сербії немає обмежень – ні щодо кількості мешканців, яких вона має обслуговувати, ні щодо відстані між аптеками. Начебто, це простір для розвитку бізнесу, однак невисока купівельна спроможність населення нівелює переваги від лояльності влади.
Не дуже добре справи йдуть із забезпеченням кадрами. На 100 тис. жителів у Сербії припадає лише 27,5 фармацевта (для порівняння: у сусідній Хорватії – 59,5, у Болгарії – 66,8, а у Словенії – 71,2).
При цьому рівень безробіття є досить високим, що істотно впливає на рівень зарплатні. Це одна із причин, чому найбільші гравці інвестують у сербський ринок. Середня заробітна платня сербських аптечних працівників становить 250 євро на місяць («чистими», за відрахуванням внесків на обов’язкове медичне страхування та в пенсійний фонд). Цікава особливість: у приватних аптеках винагорода фармацевтів особливо не відрізняється від оплати праці в державному секторі. Єдина добавка до зарплати – бонус за стаж роботи: 0,3% від базової ставки за кожний рік професійного стажу. При цьому, якщо в державних аптеках персонал працює 40 годин на тиждень,то в приватних – нерідко набагато більше. Тож особливого сенсу у трудових звитягах для місцевих фармацевтів немає.
Звісно ж, непривабливі умови праці та низькі заробітки змушують фахівців шукати щастя в сусідніх країнах. Виходить така собі палиця на два кінці: з одного боку, робоча сила в Сербії досить дешева, а з іншого – спостерігається гостра нестача кваліфікованих кадрів та відтік спеціалістів за кордон.
Щоб вирішити проблему, в сербські аптеки приймають на роботу фармацевтів-початківців, які щойно отримали диплом. Але ця робота не є постійною: з молодими фахівцями укладають контракт на тиждень з подальшим щотижневим продовженням. Як тільки рентабельність аптеки зменшується, фармацевтів-початківців звільняють, незважаючи на їхні професійні якості.
У виробничому сегменті ситуація не така гнітюча, хоча проблеми теж є. Однак вирішити їх зможе лише загальне зміцнення економіки країни.
Читайте також:Аптеки Сербії – креативу бути!
У Белграді розташована одна з найкреативніших аптек світу – Oaza Zdravlja Pharmacy. Дизайн сербської аптеки розробив відомий майстер Карим Рашид – він запропонував зобразити «гарні вигини людського тіла та процес одужання» через сучасний інтер’єр. Для оформлення аптеки використовували сміливе поєднання кольорів та матеріалів, а також вигнуті лінії. Світлова композиція з неонових вогнів, що нагадують ДНК, розмістилася на стелі, а зелений життєствердний колір з перших кроків налаштовує на позитив. Вся композиція торгового залу відображає шлях таблетки з моменту прийому до дїї на організм. Сам Карим Рашид стверджує, що «ця форма аптеки є символом подорожі лікарського засобу через клітинну структуру тіла». І це не дивно – на батьківщині Ніколи Тесли є місце оригінальним рішенням. Навіть в уніфікованому аптечному сегменті.
Фармринок Сербії. Судові пристрасті
А що то за пристрасті, про які ми згадували на початку?
Фармацевтична Сербія відома своїми гучними судовими справами, зокрема й з міжнародними гравцями. До прикладу, кілька років тому спалахнув скандал навколо продажу онкологічних препаратів: нібито деякі представники Big Pharma підкуповували державних посадових осіб з метою набуття пільгового статусу для продажу онкологічних препаратів у Сербії. Але далі гучних заяв справа не зрушила. Хоча корупція в країні – явище буденне і в такій ситуації доволі складно розібратися хто правий, а хто винний.
А ось інший приклад: сербський фармацевтичний дистриб’ютор групи Velefarm направив позов до суду, вимагаючи від великого німецького виробника виплатити 54,2 млн євро в якості компенсації за затримку в постачанні ліків. Хоча, як згодом з’ясувалося, реальною підставою для цього була заборгованість дистриб’ютора перед постачальником. Але, незважаючи на підписання договору про реструктуризацію боргу, дистриб’ютор пішов на крайні заходи. Такі випадки свідчать, що на ринку Сербії ще є чимало складних моментів. Втім, перспективи завжди йдуть пліч-о-пліч з ризиками.
Фармринки Сербії та України: подібності й відмінності
Загалом сербський фармринок має багато спільного з українським. Однак у нас аптечний сегмент не в такому сумному стані – фахових фармацевтів у нашій країні достатньо, була б гідна мотивація. Як і в Україні, в Сербії кризові явища дали поштовх локальному виробництву та зростанню його частки в загальному ринку. Однак імпорт поки що переважає. Більше того, перші два рядки в сербському ТОП-3 імпортерів фармацевтичної продукції займають ті ж країни, що й у нас – Німеччина та Франція. Проте зацікавленість зарубіжних гравців у розвитку ринку в «серці Балкан», їхня інвестиційна активність щодо місцевого виробництва дають надію на успішне майбутнє місцевої фарми. Що ж, поживемо – побачимо!
Українські біженці в Сербії
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, до Сербії виїхали близько 23000 українських втікачів від війни. Це небагато – в Сербії традиційне позитивне ставлення до Росії. Втім, балканська країна надає українцям статус тимчасового захисту, а разом з ним і більшість прав, які мають місцеві мешканці: право на медичне обслуговування, безкоштовну початкову та середню освіту дітей в державних школах, доступ до ринку праці, юридичну допомогу тощо. Однак, зі зрозумілих причин, українські біженці їдуть до Сербії переважно тоді, коли мають в цій країні родичів або близьких друзів. Але за допомогу ми щиро вдячні!
Чим здивують аптеки Саудівської Аравії? Про це ми розповідали раніше.
fiercepharma.com; export.by; Reuters; minimalna-cena-rada-2019.
Читайте також:
