Погіршення пам’яті в молодому віці: що варто знати

Традиційно вважається, що погіршення пам’яті – це хвороба літніх людей. Але як часто ми самі забуваємо ключі, дати днів народження друзів і цікаві факти, про які наче щойно читали в соцмережах? У сучасному світі погіршення пам’яті в молодих людей стає дедалі більшою проблемою. До фармацевтів доволі часто приходять люди з такими скаргами і просять порекомендувати дієвий засіб. Але насамперед нам потрібно зрозуміти причини, чому можуть виникати порушення пам’яті в молодому віці, і вчасно направити пацієнта саме до лікаря, а також надати важливі рекомендації щодо змін звичного способу життя, адже нерідко саме останнє суттєво покращує самопочуття та стан людини.

Розрізняють короткочасну пам’ять – затримка в пам’яті однієї або декількох одиниць інформації протягом короткого часу (декілька секунд чи хвилин) і тривалу пам’ять – інформація, що зберігається в мозку тривалий час, до якої в потрібний момент можна звернутися. Існує два види тривалої пам’яті – експліцитна та імпліцитна^[1]. Експліцитна (або декларативна) – стосується фактів, які можна озвучити (декларувати). Наприклад, свої автобіографічні дані. Імпліцитна (процедурна) – стосується виконання вивчених рухових актів, наприклад, їзда на велосипеді. Найчастіша причина порушень пам’яті – це збій в організації активуючої взаємодії між корою головного мозку і гіпокампом. І цьому може сприяти низка факторів.

1. Багатозадачність

Мозок може одночасно фіксувати увагу на 1-2 об’єктах. Збільшення кількості об’єктів призводить до перемикання уваги між об’єктами і зниження її концентрації. Увага опосередковує пам’ять, ми запам’ятовуємо те, на чому в цей момент сконцентрована увага.

Дослідження в галузі неврології показали – наш мозок насправді монозадачний – замість одночасного виконання справ він просто швидко перемикається між ними. Це забирає сили і виснажує, робить нас менш уважними та схильними до помилок. Згідно з останніми даними, перемикання між завданнями може знизити нашу продуктивність до 40 %^[2]. Крім того, збільшення кількості задач, які ми одночасно виконуємо, не призводить до підвищення продуктивності, а тільки збільшує кількість помилок.

Багатозадачність «поглиблює мислення, знижує креативність, збільшує кількість помилок і знижує нашу здатність блокувати нерелевантну інформацію», – зазначає доктор Сандра Бонд Чепмен, засновниця і головна директорка Центру BrainHealth Техаського університету в Далласі^[3].

2. Стреси

Наше життя сповнене стресовими ситуаціями, особливо зараз. Стрес знижує концентрацію уваги і ресурсні можливості організму^[4]. Підвищений рівень кортизолу, що виділяється під час стресу, негативно впливає на гіпокамп. Гіпокапм – це частина лімбічної кори мозку, що відповідає за консолідацію пам’яті, тобто переведення короткочасної пам’яті в довготривалу. За підвищеного рівня кортизолу цей механізм порушується. Оскільки консолідація пам’яті – кодування символів і надсилання їх у кору мозку (переведення даних у тривалу пам’ять) – відбувається переважно під час сну, стає зрозумілою ще одна причина порушення пам’яті – це порушення сну.

3. Порушення ритму сну

Йому сприяють, серед іншого, нічні тривоги та вибухи, що вже третій рік є нашою реальністю і значним фактором стресу^[5]. Крім того, сон порушується після прийому на ніч великої кількості їжі, збуджувальних напоїв – кави, енергетиків, алкоголю; внаслідок перегляду гаджетів, недостатності кисню в повітрі, низького рівня фізичних навантажень протягом дня^[6].

4. Психоемоційні розлади

Депресія та посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). ПТСР виникає як реакція психіки на пережитий травматичний досвід^[7]. Це може бути насильство, війна, геноцид чи будь-яка подія, що несе загрозу життю і здоров’ю людини та її близьких. За даними Національної служби здоров’я України (НСЗУ), 2021 року діагноз ПТСР було встановлено 3167 пацієнтам, 2022 року – 7051 особі, 2023 року ця кількість зросла до 12 тис. 494 осіб, а лише за два місяці 2024-го (станом на 06.03.2024) сягнула вже 3292 випадків^[8].

Як правило, специфічні порушення пам’яті проявляються загостренням здатності відтворювати дрібні деталі, що супроводжували психотравмувальну ситуацію. Пацієнт фіксується на дрібних подробицях. В англомовній літературі це має назву «флешбеки» – яскраві емоційно забарвлені травматичні спогади, що виникають часто без бажання пацієнта. Водночас здатність до запам’ятовування поточної інформації погіршується. Зменшується обсяг уваги і здатність до її концентрації та перемикання.^[9]

Депресія майже завжди супроводжується зниженням когнітивних (пізнавальних) функцій. У 89 % обстежених пацієнтів помітні такі зміни: зниження працездатності, концентрації уваги, активності, а також надмірна втомлюваність. Причиною цих змін під час депресії є нейродегенеративні зміни в гіпокампі та префронтальній корі^[10].

Існують декілька скринінгових тестів для визначення депресії:

• phq-9 – рахує кількість симптомів згідно з критеріями DSM-5 (одна з найкращих психіатричних класифікацій). Швидкий скринінг-тест чудово підходить для широкого кола фахівців. Тривалість проходження тесту – 2 хв^[11];
• шкала Монтгомері-Асберг. На відміну від попереднього опитувальника цей добре оцінює ступінь важкості депресії^[12];
• шкала депресії Бека^[13];
• Единбурзька шкала післяпологової депресії і депресії, пов’язаної з вагітністю і пологами^[14];
• шкала тривоги та депресії HADS – універсальний і швидкий скринінг-тест на тривогу / депресію^[15].

Такі розлади мають комплексно лікуватися психіатром та психотерапевтами із залученням соціальної реабілітації.

5. Деменція молодого віку

Так, на жаль, деменція – захворювання, яке традиційно корелювало зі старшим віком людини, зараз стрімко молодшає. Симптоми включають: значне погіршення пам’яті, що заважає повсякденному життю; сплутаність свідомості; труднощі під час виконання знайомих завдань; повторювану поведінку; уникання родичів і знайомих; проблеми з мовленням; втрату здатності робити правильні судження. Якщо ви помічаєте в себе чи близьких комплекс таких симптомів – потрібно звернутися до фахівця.

6. Інші захворювання

Захворювання, що супроводжуються порушенням пам’яті – інфекції нервової системи (наприклад, ВІЛ), печінкова та ниркова недостатність, судинні захворювання головного мозку, аутоімунні захворювання, травми головного мозку, патологія щитовидної залози тощо. Загалом будь-яке захворювання, особливо інфекційне, призводить до тимчасової астенізації і зниження пам’яті та здатності до концентрації уваги.

І тут варто виокремити постковідний синдром, що набув актуальності останніми роками. Він трапляється у приблизно 20 % людей, які перехворіли на COVID. Для нього, крім інших соматичних симптомів, характерним є  порушення сну та пам’яті, погіршення концентрації уваги; м’язовий або головний біль; сплутаність думок, загальна тривожність (яка є наслідком не лише перенесеного вірусу, а й карантинних обмежень та ізоляції), зміни настрою, депресивні стани, негативні та навіть суїцидальні думки, галюцинації; викривлення нюху, зорові, слухові й тактильні порушення^[16].

7. Погіршення пам’яті викликають деякі ліки

Такі ліки як снодійні, антипсихотичні препарати, деякі антигістамінні, антибіотики та антидепресанти. Це здебільшого препарати, що впливають на рівень ацетилхоліну, який є нейротрансмітером, необхідним для запам’ятовування і навчання.

Що фармацевт може рекомендувати пацієнту, який скаржиться на порушення пам’яті або, можливо, і сам працівник першого столу відчуває такі симптоми? Насамперед – це звернутися за консультацією до лікаря, щоб виключити захворювання та препарати, що можуть призводити до погіршення пам’яті, а далі переглянути свій звичний режим дня, звички і спробувати їх змінити.

Рекомендації в разі погіршення пам’яті

• не братися за багато справ одночасно, тримати в полі уваги одну, максимум дві задачі;
• давати собі достатньо часу на відпочинок, зокрема від гаджетів та надміру інформації;
• нормалізувати режим сну, виключити речовини та препарати, що погіршують сон та змінюють фази сну – кава, чай, кофеїн, алкоголь, нікотин, енергетики, психоактивні речовини. Препарати, що можуть порушувати сон – адаптогени, ноотропи, сечогінні тощо – приймати в першій половині дня;
• протягом дня давати організму фізичне навантаження. Доведено, наприклад, що аеробні фізичні вправи дещо покращують рівень концентрації уваги та тривалу пам’ять^[17];
• вчасно звертати увагу на свій психоемоційний стан, за потреби можна пройти тести на депресію й тривожні розлади та звернутися до лікаря;
• регулярна розумова активність допомагає запобігти порушенням пам’яті. Це може бути банальне вивчення віршів і розв’язування кросвордів. Найкраще тренує пам’ять вивчення чогось нового, виконання звичайних справ у незвичайний спосіб (наприклад, писати по черзі правою і лівою рукою), зміна звичних маршрутів на нові;
• потрібне здорове харчування з повноцінним вмістом білків і жирів, збільшення риби та морепродуктів у раціоні;
• соціальна активність, нові знайомства і враження викликають збільшення рівня дофаміну і, відповідно, запам’ятовування нової інформації;
• повноцінна робота мозку також потребує достатнього перебування на свіжому повітрі.

І нехай ваша пам’ять ніколи вас не підводить.

---