Греція

Наздогнати літо. Мандрівка на Родос. Частина 2

Цьогорічний сезон відпусток виявився більш поблажливим до туристів, ніж торішній. Світ частково відкрився і ми вирішили цим скористатися. Тому сьогодні моя розповідь буде дещо нетрадиційною – ми полишимо межі рідного краю та вирушимо до Греції, на острів Родос. У Греції безліч островів, проте Родос – один з найбільш відвідуваних туристами. Мабуть через те, що надзвичайно мальовничий і цікавий в історичному сенсі. Тут античні пам’ятки межують із будівлями часів Візантії, спадщиною середньовічних лицарів та мечетями, що залишилися на острові після правління османів.

Шановний читачу, настав час повернутися до Греції. Ми знову на дивовижному острові Родос, а точніше в його однойменній столиці. Цікаво, що якщо ви читаєте цю оповідь у листопаді, ви й досі не запізнилися з відпусткою. Наприкінці осені тут не холодно, а якщо бути точною, то комфортно. Як вам денні +22° та нічні +15-20° у майже зимовий сезон? Навіть температура моря вас потішить – незмінні +20° надихають на купання! Дощик іноді накрапує, але на Родосі це явище навіть восени нечасте. Зате для мандрівок островом осінь – чи не найкращий час. Для шопінгу, до речі, теж.

Шопінг

У місті Родос безліч крамничок, магазинів і магазинчиків. Традиційними місцевими сувенірами є кераміка, косметика та прикраси. Придбати їх можна в Старому місті, однак по-справжньому ексклюзивні речі варто шукати не на центральних його вулицях, а у віддалених куточках. Саме там я знайшла тарілки з унікальним місцевим розписом та сімейну ювелірну майстерню (вона ж магазин) з неймовірними автентичними виробами зі срібла. За мурами Старого міста розкинулося місто сучасне. Його центральними вуличками поціновувачі шопінгу можуть блукати хоч цілий день – тут безліч крамниць на будь-який смак та гаманець, від дорогих брендів до популярного мас-маркету. Зокрема і мій улюблений Іnditeх – Zara, Oysho, Massimo Dutti, Bershka, Pull and Bear тощо. До речі, за дуже приємними, на відміну від українських, цінами.

Схід – справа тонка

За сім кілометрів на схід від столиці острову, в напрямку старовинного міста Ліндос розташований курорт Каліфея. Він відомий своїми мінеральними джерелами, у водах яких, згідно із грецькими міфами, полюбляли релаксувати боги Олімпу. Нині тут відбудовано відпочинковий комплекс на кшталт стародавніх терм, де можна прийняти лікувальний душ, попити цілющої водички й позасмагати на маленькому затишному пляжі. Вхід до терм платний – 3€, пляжний комплект з двох лежаків та парасолі коштує 6€. Проте зовсім поруч, у не менш мальовничій бухті Кokkini Beach, релакс практично безкоштовний – серед скель і нагромаджень каміння є чимало маленьких плато, на яких зайдеться місце для рушника або двох. За бажання можна орендувати й лежаки – багато з них розміщені усамітнено, тож ти ніби серед людей, проте жодних сусідів поруч, справжній маленький рай!

Родос відпочинок

На виїзді з пляжу є ще один рай, тільки котячий. На місцевій «котобазі» Kalithea Cats, яка позначена навіть на Гугл-мапах, живуть десятки котиків. Для них облаштували ціле містечко, де за тваринками доглядають, шукають їм дім, а тим часом задоволені, самовпевнені хвостаті позують перед туристами, в котрих під час погляду на таку ідилію тануть серця. Біля котячого прихистку навіть встановили спеціальний знак «Обережно! Дорогу перетинають коти!», щоб водії були уважними.

А ми їдемо далі, вздовж східного узбережжя. Дорога пролягає через центр нічного життя Родосу – селище Фаліракі з незліченною кількістю ресторанів та нічних клубів, затишне Афанду та місто майстрів Архангелос (тут найкраща на острові кераміка). Поруч – відомий монастир Цамбіка, куди їдуть бездітні жінки з усього світу. Подейкують, що після відвідин Цамбіки та молитви перед чудотворною іконою Богородиці мрії жінок стати мамами обов’язково здійснюються, тому так багато родоських хлопчиків називають Цамбіко, а дівчат – Цамбікою!

Ліндос Греція

Проте наша мета – старовинне місто Ліндос. Воно розташоване на мисі Крана, за 55 км від острівної столиці. Ліндос визнаний ЮНЕСКО як історична пам’ятка світового значення, до того ж пам’яткою є не лише другий за значенням та розмірами Акрополь Греції, але й саме місто. Шлях до Акрополя непростий – доведеться підніматися доволі слизькими та різновисокими сходами або орендувати місцеве «таксі» – віслюків. За такий транспортний засіб просять 5€, проте катання на віслюку – своєрідна пригода, тому грошей не шкода! Подолавши підйом, ви знову опинитеся перед касою – за вхід до території Акрополя беруть 12€. Сплатили – йдіть вгору середньовічними укріпленнями і побачите одну з місцевих дивовиж – висічений просто в скелі корабель. Праворуч – сходи VI ст. до н. е., що ведуть до Палацу Великого Магістра та залишків римського храму Діоклетіана. За Пропілеями, тобто воротами Акрополя, розташована головна історична пам’ятка Ліндоса – храм Афіни (VI ст. до н. е.). Тут зупиняється час – і це вражає. Проте ще більше вражають навколишні краєвиди – «на бухту Святого Павла у формі серця та на безкрайнє море». Від величі та краси природи перехоплює подих, не вистачає хіба що крил, щоб злетіти над скелями та торкнутися обрію, де синява води зустрічається з блакиттю неба! Жодне фото не здатне передати того захвату, хоча ми зробили безліч знімків!

Острови Греції

Однак Ліндос – це не лише Акрополь. Саме місто – суцільне захоплення: білосніжні будиночки не вище двох поверхів, вузенькі затишні вулички, подвір’я, схожі на помешкання казкових героїв. Одні лише двері чого варті – кожні неповторні і кожні – витвір мистецтва. У Ліндосі популярні Garden Roof – пласкі дахи, на яких облаштовують ресторани. Столики розміщують серед красивої зелені та квітів у горщиках, створюючи романтичну атмосферу, яку не хочеться полишати навіть коли їжі на тарілках не залишилося. А ще тут є «капітанські будинки» ХVI–ХVIII ст., у яких у давнину мешкали моряки. Вони вирізняються з-поміж інших великими гербами над дверима. Обов’язково зазирніть всередину – інтер’єри милують око: підлога викладена мозаїкою з морської гальки, а стіни та патіо зазвичай прикрашають розписи. Взагалі-то, увесь Ліндос – великий музей і щоб насолодитися ним на повну, варто їхати сюди зранку.

Країна метеликів

Ще одна обов’язкова для відвідування локація Родосу – долина метеликів. Це унікальний для Європи природний заповідник, розташований за 26 км на південний захід від столиці острова. Родзинка цього природного куточка в тому, що весь його ландшафт, стовбури дерев та кам’янисті береги струмків вкриті метеликами. Злітаючи, вони змінюють візерунки цього дивовижного килима, перетворюючи його сіро-бежеву основу на яскраву помаранчеву. Секрет місцини – в амбрових деревах. Вони виділяють смолу, запах якої приваблює сюди незліченну кількість метеликів «Ведмедиця Чотириточкова». До того ж навіть у найгарячішу пору року в парку прохолодно. Для зручності відвідувачів дорога на гору Левкопода, куди ви підійматиметеся протягом маршруту, облаштована містками через струмки, дерев’яними та кам’яними сходами. Якщо втомитеся – можна відпочити на спеціальних майданчиках, якщо зголоднієте – перекусити в таверні на горі. Вхід до парку коштує 3–6€, ціна залежить від сезону: восени, коли метеликів менше, зменшується і вартість.

Родос

Загадковий захід

А тепер проїдемося західним узбережжям Родосу – воно менш туристичне, але тут стільки цікавого! По-перше, відвідайте стародавній Камірос. Його ще називають грецькими Помпеями, проте жодних вулканів тут немає. Коли місто залишили мешканці, воно з часом просто вкрилося землею. Дивно, що в Каміросі небагато туристів – мальовничі руїни надають повне уявлення про те, як жили давні греки. Ще в VI ст. до н. е. тут чеканили монети та збудували водогін. На горі біля залишків храму Афіни збереглася цистерна, в яку збирали дощову та гірську воду. Звідси її постачали всьому місту. Багаті містяни жили на горі (за гарний вид і сучасні багатії готові сплачувати!), а ближче до низу бідніші каміросці будували свої «хрущовки» – різниця в розмірах помешкань дуже помітна! Місто мало власний «майдан» – тут вдоволені та невдоволені виголошували промови, та лазні, де, як і зараз, нерідко вирішували державні справи. Серед руїн можна побачити релігійні споруди й зони відпочинку, які дуже добре збереглися. Тож давній Камірос, безумовно, вартий уваги – вражень за свої 6€ ви отримаєте вдосталь!

Але ми їдемо далі на південь, наступна зупинка – фортеця Крітінія. Оборонна споруда, 600 років тому побудована лицарями-госпітальєрами, не відреставрована, хоча  заради панорами Егейського моря та виду на найближчі острови піднятися на залишки замку варто. А коли спуститеся, озирніться навколо – ваш погляд обов’язково зупиниться на креативній кафешці біля підніжжя гори. Ідіть – не пожалкуєте! Mylos Cafe таке миле! Тут можна пити каву на гойдалках, валятися в гамаку, релаксувати в плетених кріслах і гладити місцевих котиків. Усміхнений господар із задоволенням зварить вам каву по-грецьки, але доведеться трішки зачекати – поспішати греки не звикли!

А ми рушаємо далі, щоб встигнути зустріти захід сонця на мисі Монолітос. Пів години мальовничими гірськими серпантинами – і ви на місці! Коли ми ще не знали, який вигляд має той мис, зупинилися на одному з оглядових майданчиків, з якого відкривався фантастичний вид. І раптом шкірою поповзли «мурахи». Я почала смикати чоловіка за одяг та кричати: «Нам сюди! Уявляєш, ми їдемо сюди!» Картинка, яку ми бачили, була надзвичайною – на великій скелі, що врізається в море, височів замок, а над ним – біла башта церкви. А потім був підйом кам’яними сходами і нескінченний потік емоцій. Замок Монолітос (Castle of Monolithos) є найпотужнішою, після Родоського замку, фортифікаційною спорудою острова. Збудований на вершині 250-метрової скелі Акраміті, оточеної густим сосновим лісом, він ніколи не був захоплений ворогами. Особливістю фортеці є те, що її стіни збудовані врівень із краєм скелі, тож ніби виростають з неї! Саме тому замок отримав назву «Монолітос» – «суцільний камінь».

мис Монолітос

До речі, щодо каменів. Піднімаючись сходами до замку, ми побачили дивну об’яву, яка забороняла туристам рухати каміння. Застереження здавалося смішним, проте згодом ми з’ясували, звідки в нього «ростуть ноги». Виявилося, що туристи беруть камінці з-під ніг і ставлять їх такою собі гіркою, менший на більший, на стінах фортеці. Вважається, що це приносить удачу. Звісно, камені згодом скочуються до підніжжя гори, тож якщо туристам дозволити… Ворогам Монолітос не здався, однак відвідувачі можуть його розібрати, камінчик за камінчиком! Тому, не рухаючи каменів, милуйтеся навколишньою панорамою, спостерігайте, як золотавий диск сонця тане в глибині моря, й фотографуйтеся на пам’ять! А за здійснення бажань помоліться в 500-річному храмі Святого Пантелеймона і не забудьте залишити пожертву в 1-2€. Від душі!

Прайс-лист

А на останок – про земне. Про ціни. Скільки коштує відпочинок на пляжах та квитки до музеїв – ви вже знаєте. А як щодо харчів? Греція  –недорога країна, тому цінники вас не шокуватимуть. На Родосі, як і будь-де в Греції, є свій фаст-фуд. Найбільш популярний та доступний – Gyros Pita. Це смажене м’ясо з картоплею, загорнуте в місцевий хліб – піту. Тобто смаколик на кшталт шаурми. У більшості закладів до основних інгредієнтів додають зелень і помідори. Порція велика, наїсться навіть чоловік. Ціна – 2,5–3,5€, залежить від локації.

  • Мусака – соковита запіканка з баклажанів, помідорів, фаршу, солодкого перцю і картоплі. З місцевими травами, звісно. Звичайна вартість – 7–9€. До речі, після першої поїздки до Греції мусака стала однією з улюблених страв нашої сім’ї, тому ми часто готуємо її вдома;
  • Сувлакі – це грецький шашлик, невеликі шматочки м’яса (курки або свинини), нанизані на дерев’яні шпажки і засмажені на вугіллі; 7–9 €;
  • Долматос – загорнутий у виноградне листя м’ясний фарш із рисом; 7–9€;
  • Дзадзикі – соус із грецького йогурту, огірків та часнику. Додають до різних страв, ціна в меню –2€, однак у ресторанах дзадзикі здебільшого приносять безкоштовно;
  • Клефтіко – баранина, запечена в глиняній печі; 9–10€;
  • Креветки, велика порція – 12€, піца – від 6€, страви з морепродуктів – від 15€;

що їсти у Греції

Греки – гостинні, соуси, фрукти та домашнє вино нерідко приносять як подарунок від закладу.

Моє окреме захоплення – грецькі оливки. Солоні, в’ялені, мариновані, з безліччю приправ – усі смачні! У місцевих супермаркетах їх можна придбати на вагу, а ціни стартують від 2€, а часом і від 1,5€. За кілограм! Швиденько пригадайте наші мариновані оливки, всі на один смак… Або ті, що на вагу, смачні й теж по 1,5€, щоправда за 100 гр.!

А ще честь і хвала грецькому йогурту – чистенькому та біленькому, без цукру й наповнювачів, по 2-3€ за кілограмове відерце! На щастя, наші виробники зрозуміли, що українці, повертаючись із мандрівок додому, шукають у молочних відділах саме такий, тому почали його виробляти.

Ціни на середземноморську рибку, сібас та дорадо – 7–10€ за кіло, продають її тут в окремих рибних магазинах і не з льоду, а просто з моря, зранку виловлену! За бажанням ще й почистять, а якщо захочете – приготують у прилеглій таверні. До речі, заклад, що спеціалізується на приготуванні морепродуктів, називають «псаротаверною», а просто «таверна» – більш широке поняття.

Ну як, тече слинка? А я ще не згадувала про смачнючий грецькій сир – фету та інші – овечі, коров’ячі, козячі, різної зрілості, за цінами подібні до українських, але таких у нас немає! Тому сири, чого соромитися, у великій кількості їдуть з нами додому з кожної мандрівки до Греції!

Але… до цієї країни завжди хочеться повертатися, хоч на материк, хоч на острови! І розпочинати знайомство з нею теж можна з будь-якої частини. Хоча б з неймовірного острова Родос!

(фото автора)


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook