Греция

Наздогнати літо

Цьогорічний сезон відпусток виявився більш поблажливим до туристів, ніж торішній. Світ частково відкрився і ми вирішили цим скористатися. Тому сьогодні моя розповідь буде дещо нетрадиційною – ми полишимо межі рідного краю та вирушимо до Греції, на острів Родос. У Греції безліч островів, проте Родос – один з найбільш відвідуваних туристами. Мабуть через те, що надзвичайно мальовничий і цікавий в історичному сенсі. Тут античні пам’ятки межують із будівлями часів Візантії, спадщиною середньовічних лицарів та мечетями, що залишилися на острові після правління османів.

До того ж на Родосі надзвичайно сприятливий клімат – сезон тут триває довго, середня температура води та повітря, наприклад, у жовтні – приблизно 25°С, а вітри-пасати, що дмуть над островом, – чудовий запобіжник проти спеки. Тобто, якщо вам не вдалося відпочити влітку, у вас є цілком реальний шанс на незабутню відпустку в оксамитовий сезон.

Звісно, на острів доведеться летіти. Якщо оберете прямий рейс, переліт триватиме зовсім недовго – дві з половиною години та трішки часу на перед- і постперелітні перевірки. Купити квитки можна самому – з Києва на Родос літають декілька вітчизняних авіакомпаній. Інший варіант – скористатися пошуком недорогих квитків, наприклад, на сайтах https://avia.lowcoster.com.ua або https://www.skyscanner.com.ua й обрати рейс із пересадкою в цікавому місті. Зокрема, WizzAir і Ryanair пропонують провести декілька годин у Відні, однак, з огляду на пандемію, ми цей спосіб відкинули і вирішили скористатися чартером. У наш час за співвідношенням ціна/ризик це – непоганий вибір.

Готель обирали самі, проте через сайт турагенції, яка протягом багатьох років допомагає нам в організації відпочинку. До речі, відповідальний турагент, що знає потреби та вподобання туриста, – величезна рідкість, тож якщо у вас такий є – цінуйте та підтримуйте відносини з ним.

Нome sweet home

На Родосі знайдуться готелі на будь-який смак та гаманець. Від п’ятизіркових, що задовольнять буд-які забаганки, до хостелів. Честно кажучи, ми не є поціновувачами відпочинку all inclusive, він занадто прив’язує туриста до готелю. І якщо у країнах на кшталт Єгипту в цьому є сенс, оскільки поза межами готельної території безпеку туристу ніхто не гарантує, то в країнах Європи є можливість побачити набагато більше, ніж басейн, щедроти готельної кухні та анімація. Але на колір і смак товариш не всяк, тож кожен робить вибір за вподобаннями.

Ми обрали невеликий апарт-готель «Алеа» у містечку Ялісос, за п’ять кілометрів від столиці острова. У гостьових будинків, приватних віл або маленьких готелів є безліч переваг – тут немає галасливого натовпу, біля басейну завжди знайдеться місце та й атмосфера зазвичай сімейна – наприкінці відпустки ви з господарями – справжні друзі!

Ялисос

Щодо самого Ялісоса – це доволі відомий пункт на туристичній мапі Родосу. Розташоване на узбережжі Егейського моря, містечко приваблює вінд- та кайт-серферів. Причина – особливості місцевої погоди: з березня по листопад на пляжах Ялісоса дме вітер, отже, на морі завжди хвилі. Тут облаштовано декілька сучасних станцій, де можна орендувати обладнання та винайняти інструктора для навчання та вдосконалення навичок серфінгу/кайтингу. Однак ті, хто не вміє або не бажає вчитися екстремальним розвагам, на місцевому узбережжі можуть просто купатися та засмагати. Егейське море тут розфарбоване в неймовірні кольори – від яскраво-бірюзового поблизу берега до темно-синього в далечині, тож «інстаграмні» фото гарантовані! Відпочивальники із задоволенням гойдаються на хвилях, проте з малечою більш безпечно купатися на східному, середземноморському боці острова.

«Засмага-points»

Місцеві пляжі здатні задовольнити будь-які вподобання. Хочеться вітру та хвиль – відпочивайте на заході. До речі, тут є і затишні бухти. Одна з них, Корria Beach, заховалася дорогою до фортеці Крітінія. Тут тихо, малолюдно і жодного вітру – скелясті береги надійно захищають маленький пляж. Мальовнича природа, зелені сосни на скелях, прозоре бірюзове море та чудовий рибний ресторан – місце, безумовно, варте уваги.

На крайньому півдні острова розташований мис Прасонісі, який ще називають «поцілунком двох морів». У цій точці Середземне море зустрічається (або ж «цілується», кому як краще!) з Егейським. Між двома водоймами влітку залишається тонесенька смужка землі, саме вона й відділяє неспокійне Егейське море від тихого Середземного. Цю різницю легко побачити з дороги, коли під’їжджаєш до мису або йдеш тією самою смужкою, занурюючи праву ногу в Егейське море, а ліву – в Середземне. Відчуття дивовижні!

Эгейское море

Спокійні води Середземного моря сприяють розвитку пляжної інфраструктури на сході. Більшість пляжів Родосу розташовані саме тут. Піщані – це Цамбіка та Фаліракі, пісок також є на частині пляжу Харакі. На всіх – чудова інфраструктура, повільний вхід до моря, таверни вздовж берегової лінії, тож їжу і напої можна замовити просто на лежак. Проте більшість пляжів Родосу вкриті дрібною або крупною галькою, деякі розташовані серед скель, тому на острові купальні тапки обов’язкові. Якщо у вас таких немає, проблему можна вирішити дуже швидко – взуття для плавання продається у будь-якому місцевому магазинчику. Ціни всюди однакові – від 7,5 євро. До слова, саме галькові та скелясті пляжі є найбільш мальовничими. Чого лише варті знамениті бухти Ладіко та Єнтоні Куїна! Голлівудський актор знімався тут у фільмі «Грек Зорба», саме тут він танцював під мелодію «Сіртакі», яка згодом стала символом Греції. Тож казкової краси бухта з 1966 року офіційно носить ім’я Куїна, а тисячі туристів, як колись актор, щороку закохуються в неї.

Неймовірні пляжі і біля містечка Лінлос, у бухті святого Павла. Історія (або ж легенда) розповідає, що корабель, на якому плив апостол, потрапив у шторм біля берегів Родосу, однак Павло молився і скелі розступилися та пропустили корабель святого до бухти. У цих місцях апостол переночував і саме звідси почав шлях проповідника християнства на острові. На честь Павла тут побудовано каплицю і тепер у цьому місті влаштовують весільні церемонії, можливо, ще й тому, що з висоти місцевого Акрополя, розташованого просто над нею, бухта має форму серця.

пляжи возле Линдоса

Взагалі-то майже кожен пляж острова вартий уваги – їдьте і насолоджуйтеся. Якщо плануєте відпочивати тривалий час – орендуйте пляжний комплект, два лежаки та парасолю. Зазвичай це коштує 10 євро – сором для некурортного Києва, де у вихідний на пристойному пляжі за такі гроші орендуєш хіба що пів комплекту! Після 17-ї години лежаки можна займати безкоштовно. До того ж на Родосі не існує пляжів, на яких беруть платню за вхід, на власному рушнику можна засмагати безоплатно.

Про залізних коней

Проте, щоб милуватися краєвидами місцевих бухт, доведеться витратитися на транспорт. На острові розвинена автобусна мережа. Вздовж узбережжя на трасі всюди є зупинки, але до віддалених місць на кшталт Монолітосу та Прасонісі рейсові буси курсують лише двічі-тричі на день і оминають увагою мальовничі гірські села, тому для справжнього знайомства з островом варто орендувати авто. Пункти прокату тут на кожному кроці, тож конкуренція величезна і ціни доступні. Звісно, через туроператорів або онлайн можна замовити машину у відомих компаніях, однак вони пропонують безліч непотрібних додаткових опцій, тож ціни у таких прокатах суттєво вищі. У невеликих місцевих фірмах у сезон можна орендувати пристойну машину за 30-35 євро на добу, а восени – ще дешевше. Підійдуть будь-які українські права, на яких є інформація англійською. Депозит прокати не беруть – з острова на машині не втечеш! Дороги тут всюди хороші, навіть до маленьких віддалених селищ прокладено нормальні шляхи. За шість днів оренди ми знайшли на дорозі лише одну яму! Водночас варто пам’ятати, що на гірських серпантинах повороти під гострим кутом – норма і роздивлятися краєвиди безпечніше з оглядового майданчика, ніж з водійського крісла!

Родос

Родос – середній за розміром острів, 78 км завдовжки та 38 км у ширину, протяжність берегової лінії – приблизно 220 км. Тому здається, що будь-якого місця можна дістатися дуже швидко. Але це лише на перший погляд. Щоб побачити острівні цікавинки, вам доведеться не раз перетинати Родос зі сходу на захід та навпаки, підніматися серпантинами вгору та з’їжджати до моря, отже, за декілька днів оренди машини ви легко накатаєте 500 км та більше! Але воно того варте!

Родос

Побачити все

Скажу одразу – це вам не вдасться, оскільки достойних уваги туриста місць на Родосі безліч. Однак про найголовніші розповім. Насамперед це столиця острова, місто Родос. Можливо, єдине місце, до якого краще їхати автобусом, щоб не мати проблем із парковкою. Автобусна станція розташована в безпосередній близькості від Старого міста, буси курсують в усіх напрямках до пізнього вечора, а в самому місті машина абсолютно зайва.

Родос є одним із найдавніших міст планети – датою його заснування вважають 408 рік до нашої ери. Назва «Родос» з грецької перекладається як «місто троянд». Однак, якщо вірити стародавнім міфам, поселення назвали на честь Роди, дочки Посейдона, у яку закохався бог сонця Геліос. Можливо, він і досі є покровителем цих земель, адже на острові понад 320 сонячних днів на рік! А ще існує легенда, що першим мером Родосу був легендарний Геракл, принаймні, греки в цьому впевнені на всі сто. Щодо Геракла – переконливих доказів його правління і досі не знайшли, а от Колос Родоський у місцевому порту таки стояв. Величезна статуя у вигляді юнака-атлета з чашею в руках була за розмірами схожа на сучасну американську статую Свободи. Однака вона вражала жителів та гостей міста недовго – лише приблизно 50 років, а потім впала у воду під час землетрусу. Подейкують, що уламки Колоса пролежали у воді більш як вісім століть, допоки в 653 році місто не захопили араби. Вони продали залишки велетня одному з купців, а той розплавив бронзові листи, що вкривали статую, та зробив успішний бізнес на торгівлі бронзою! Сьогодні на колонах, на яких стояли ноги статуї, «оселилися» бронзові олені, що знаменують собою емблему міста.

Старый Родос

До Старого міста ведуть одинадцять воріт, розташованих у міських стінах, периметр яких становить цілих чотири кілометри. Вони прикрашені 150 гербами лицарів та магістрів, які колись були тутешніми жителями. За стінами ховаються численні середньовічні вулички, в яких зараз чого тільки нема – сувенірні магазини, ресторани, майстерні (одних лише ювелірних – щонайменше десяток) і навіть готелі. Бачиш перед собою абсолютно старовинну будівлю, практично кам’яницю, що заблукала серед вузеньких вуличок і (очманіти!) читаєш на ній напис: «готель». Тут розташовані знаменитий Палац Великих Магістрів, заснований у ХІV столітті, декілька мечетей, зокрема Сулеймана Великого та Ібрагіма-паші, й всесвітньо відома Вулиця Лицарів-госпітальєрів (іоаннітів). А ще в Старому місті і сьогодні живуть майже 6000 людей, отже, не дивуйтеся, коли в якому-небудь втаємниченому куточку, схожому не декорацію з голлівудського фільму, побачите припаркований сучасний байк – ви на подвір’ї чийогось дому. До речі, серед незліченних вуличок Старого Родосу практично неможливо заблукати – навіть найменша та найбезлюдніша з них виведе вас до живильної артерії міста – вулиці Сократа. Тож геолокації прогулянка не потребує, однак ми з вами потребуємо перепочинку і до нашої розповіді повернемось у наступному номері.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook