Сьогодні:25 September, 2020
Чернігів

Що подивитись в Чернігові

Взимку, навіть таку теплу, як цього року, найбільше хочеться залишатися вдома. Загорнутися у м’яку ковдру та чаювати за читанням або передивлятися улюблені фільми довгими темними вечорами. Але жага мандрів не знає сезонних обмежень. І якщо ви не плануєте відвідини теплих країв або гірськолижного курорту, все ж таки не варто відмовляти собі у задоволенні подорожувати. Поїхали до Чернігова – це недалеко та дуже цікаво, адже Чернігів – справжній музей під відкритим небом, земля, оповита безліччю легенд. Так, сьогодні це лише невелике обласне місто, але колись тут був другий за важливістю (після Києва, звісно!) центр стародавньої Русі.

У мальовничій долині річки Десни люди жили з давніх-давен – на околицях сучасного Чернігова археологи виявили поселення бронзової доби! А перша писемна згадка про місто датується 907 роком, коли князь Олег (так, той самий, з легенд та літописів) здійснив переможний похід на столицю Візантійської імперії, Константинополь. Відтоді візантійці були зобов’язані сплачувати данину на розбудову та утримання руських міст: першим у переліку був зазначений Київ, другим – Чернігів. У договорі 944 року, укладеному з візантійцями наступником Олега, не менш легендарним князем Ігорем, теж фігурує Чернігів, і знову на другому місці. Отже, на початку X ст. Чернігів був одним із найбільших міст князівства. Першим відомим чернігівським князем був один із синів Володимира Святославича – Мстислав, молодший брат Ярослава Мудрого. Після смерті Мстислава Ярослав об’єднав усі землі під владою Києва, а перед власною смертю розподілив свої володіння між синами. Чернігівщина дісталася Святославу, Київ – Ізяславу, а сусідній Переяслав – Всеволодові. Постійні князівські міжусобні чвари сприяли нападам половців на місто, хоча в ті часи в Чернігові швидко розвивалися культура та ремесла. На жаль, у 1239 році місто було розграбоване і спустошене монголо-татарами, відродилося воно лише за чотири століття! Надалі Чернігів перебував під владою Литви, Польщі, а потім – Росії. Від кожної епохи в місті залишилися дивовижні історичні пам’ятки, які варто побачити на власні очі. Тож їдьмо!

Шлях до мети

Мешканцям столиці пощастило найбільше – від Києва до Чернігова лише 140 км, отже, якщо ви не проти прокинутися вдосвіта, можна спланувати поїздку без ночівлі. Але, звісно, комфортніше буде залишитися у місті на ніч – так ви зможете роздивитися його родзинки без поспіху.Чернигов

Найбільш зручною для киян буде поїздка власним авто. Якщо ви не маєте чотириколісного друга, без проблем дістанетеся Чернігова маршрутним таксі або автобусом. Вони курсують з різних районів столиці доволі часто: від станцій метро «Чернігівська» та «Лісова», Центрального залізничного вокзалу та Автовокзалу на проспекті Науки. Їхатимете приблизно дві години. Більшість автобусів прибувають до міського автовокзалу або готелю «Україна» на проспекті Перемоги – це зручно, оскільки ви опинитеся майже в центрі Чернігова.Чернигов

Оселитися можна в тому ж таки готелі «Україна». Велика будівля розташована за 200 м від головної міської площі. Звідси за 10 хвилин пішої прогулянки ви дістанетеся Дитинця – «серця» старого Чернігова. До послуг гостей готелю – зручні сучасні номери, обладнані кабельним телебаченням, кондиціонером, холодильником та безкоштовним доступом до Wi-Fi. Одномісний номер коштує близько 550 грн, двомісний – 700. Поціновувачам ще більшого комфорту стане до вподоби RiverSide готель, за 3,5 км від центру, на березі Десни. Тут особливо приємно зупинятися влітку, оскільки готель має власний відкритий басейн, та й до пляжу біля річки – декілька хвилин пішки. Взимку пляж не буде перевагою, але навколишні краєвиди, дизайн та затишок номерів чудові в будь-яку пору року. Тут, на відміну від готелю «Україна», сніданки типу «шведський стіл» входять до вартості проживання, але й ціна за стандартний двомісний номер вища – понад 1000 грн.Чернігів

Власники чернігівських приватних квартир залюбки здадуть гостям свої апартаменти, але особливої щедрості від них чекати не варто. Зайдіть на будь-який сайт з оренди житла та переконайтеся: за одну ніч в однокімнатній квартирі з пристойним ремонтом доведеться викласти 500-600 грн. Більш заощадливим за 350- 400 грн на добу запропонують маленьку кімнату з пошарпаними меблями радянських часів. Чи доцільно псувати враження від поїздки заради незначної економії – вирішувати вам.

Сайти для оренди житла: https://www.booking.com; https://doba.ua; https://www.dobovo.com; https://dom.ria.com; https://vlasne.ua

Чернігів стародавній

ЧерниговРозпочати прогулянку варто з чернігівського Валу або Дитинця (орієнтир – вул. Преображенська), який у XI ст. був головним політичним і релігійним центром міста. Це найдавніша територія Чернігова. Зараз тут чарівний парк зі старовинними гарматами, золотоглавими церквами та неймовірним видом на місто. А за часів Київської Русі на цьому місті був княжий двір, де проживала місцева знать. Завдяки зручному й захищеному розташуванню Вал активно забудовували культурними об’єктами. Упродовж ХІ–ХІІ ст. тут з’явилося одразу два храми, до того ж один з них, Спасо-Преображенський, був закладений сином Володимира Великого Мстиславом та (до подиву киян) постав на рік раніше, ніж Софія Київська – у 1036 році! Храм, побудований у візантійському стилі, є однією з найдавніших пам’яток архітектури в Україні. Вчені вважають, що саме тут був похований князь Ігор, здавна зберігалися мощі святих мучеників, які в часи правління російського царя Івана Грозного за його наказом були вивезені до Москви. Храм неодноразово зазнавав пожеж та руйнувань, а сучасного вигляду набув у ХIX cт. Собор діючий, тож заходьте всередину та відчуйте його особливу духовну атмосферу і помилуйтеся розписом стін, якому понад 200 років.

До речі, на території Дитинця аж чотири храми та будинок Івана Мазепи (полкова канцелярія). Дім повністю відреставрований і милує око туриста своєю красою та розкішшю. До того ж має власного привида. За легендами, гетьман заховав у величезних підвалах будівлі свої скарби, але досі їх ніхто так і не знайшов. Подейкують, це тому, що їх оберігає дух Марії Кочубей, яку Мазепа також ховав від людського ока саме в цьому будинку. Місцеві оповідають, що в сутінках часто бачать у домі напівпрозору фігуру жінки.Чернигов

Другий давньоруський собор Дитинця – храм Бориса і Гліба, збудований у ХІІ ст. онуком Ярослава Мудрого Давидом. На відміну від Спаського, він не діє, тут облаштований музей (вхід – 20 грн), де можна побачити чимало пам’яток, зокрема князівські усипальниці та срібні Царські врата, виготовлені на замовлення того ж гетьмана Мазепи в 1702 році. Уявіть собі витвір зі срібла заввишки 3,45 м та вагою близько 56 кг! Лише заради цього варто поїхати до Чернігова!Чернігів

На території Валу обов’язково огляньте Чернігівський колегіум, де з 1700 року дітей місцевого духовенства, козаків, міщан і дворян навчали мовам, арифметиці, геометрії та філософії (вхід – 5-10 грн). Потім прогуляйтеся парком, периметр якого прикрашають 12 гармат, подарованих чернігівцям російським царем Петром І. А далі – до церкви Святої Катерини, що навпроти Валу, на початку Алеї Героїв. Так, Чернігів – місто церков, отже, від однієї прямуємо до іншої та милуємося, адже всі вони неповторні! Храм зведено на честь перемоги чернігівського козацького війська під Азовом, у ньому чимало унікальних ікон та предметів народно-декоративного мистецтва, адже це не лише культова споруда, але й музей (вхід на виставку– 20 грн).

Свято шлунку

Оглядаючи історичні місця, в Чернігові ви голодними не залишитеся. Невеликий обласний центр може похизуватися безліччю кафе та ресторанів на будь- який смак і гаманець. До того ж чимало з них розташовані неподалік головних туристичних принад міста.Чернигов

Зовсім поруч із чернігівським Дитинцем можна випити кави та скуштувати смачні десерти у кав’ярні «Фотель», поласувати стравами грузинської кухні – у ресторані «Буба Хінкальня». Відпочинок у затишному інтер’єрі в стилі французької провінції пропонує ресторан «Велюров». У меню ви знайдете страви, характерні для різних країн: від традиційного українського борщу із салом та пампушками (дуже смачно!) до італійської пасти та японських суші. До речі, справжню італійську піцу вам подадуть у ресторані-піцерії «Alfonso». Відкрив її справді італієць, тож гастроподорож до цієї південної країни тут гарантована за будь-якої пори року. А свіжу випічку варто спробувати у кафе «Цапа». Круасани, штруделі, пляцки та торти, що готують місцеві кухарі, просто тануть у роті. Отже, до Чернігова варто поїхати і заради смачненького. Атмосферних закладів з хорошою кухнею тут багато, а чернігівські ціни приємно потішать гаманець мешканця великого міста.Чернігів

Насолодившись смаколиками, огляньте головну площу міста – Красну. Так, саме Красну, а не Червону, оскільки її назва походить не від кольору будівель, як у Москві, а від краси навколишньої архітектури. У давній слов’янській мові слово «красна» означало красива, гарна. Взимку на площі працює ковзанка, до того ж поруч розташована цікава скульптура – «Чернігівське серце», біля якого туристи зазвичай роблять селфі.

Від площі вулицею Шевченка прогуляйтеся до П’ятницької церкви, пам’ятки архітектури ХІІ–ХІІІ ст. Вона маленька, чотирикупольна та дуже схожа на грецькі православні храми. Наприкінці вулиці Шевченка знайдете найстаріший у Чернігові Червоний міст, який протягом тривалого часу був єдиним переходом, що з’єднував береги річки Стрижень, притоки Десни. З мосту відкривається чарівний вид на храм Михайла і Федора, а на річці можна побачити козацьку чайку «Роксолана». Ввечері корабель має казковий вигляд, адже він світиться!

Між небом та землею

А тепер – на відпочинок, відновити сили, адже завтра ми рушаємо у найбільш утаємничене місце Чернігова – Антонієві печери. Екскурсію розпочнемо з Пагорбу Слави – це на Болдиних горах (вул. Толстого). На горі розмістилися кургани, в яких поховані герої часів Київської Русі. Кажуть, що саме тут знайшов спокій і легендарний Ілля Муромець. Намилувавшись містом з висоти 35 м, прямуємо до Іллінської церкви ХІ ст. та самих печер.Антониевы пещеры

Історія свідчить, що територія Болдиних гір тривалий час була давньослов’янським капищем. Саме тут у 1069 році один із засновників Києво- Печерської лаври Антоній Печерський власноруч викопав печеру, в якій проводив час у молитвах і богослужіннях. Ця печера дала початок цілому комплексу з підземних келій, некрополів та церков. Сьогодні печерний монастир завглибшки від 2-х до 12 метрів та завдовжки близько 350 м щодня приймає туристів (вхід – 30 грн) та вірян. У цьому місці з людським тілом часом відбуваються справжні дива – зникає відчуття втоми та пригніченості, відчувається якась особлива легкість. Недарма печери вивчали біоенергетики – їм вдалося виявити певні сплески енергії, які сучасна наука пояснити не може. І ці сплески я відчула на собі – стоячи в одній із церков, мені здавалося, що я лечу. До того ж тутешня надзвичайна акустика надає навіть слабкому голосу майже оперної сили і це неймовірно! Про одну з підземних церков, храм Феодосія Тотемського, розповідають дещо зовсім містичне – ніби, зробивши тут фото, на ньому можна побачити власну ауру. Чесно скажу, спробувати не наважилася! А ще деякі відвідувачі запевняють, що зустрічали в печерах привид «чорного ченця» – пройшов поруч та зник у темряві. Особисто мені його побачити не довелося, але, може, вам пощастить! Якщо ні, не засмучуйтеся, наберіть у місцевій криниці води із собою. У давнину цю криницю викопав сам Антоній Печерський, тож вода в ній цілюща!Чернигов

Ну от ми і відвідали найголовніші пам’ятки Чернігова. Погодьтеся, вони здатні здивувати навіть бувалого туриста. Звісно, у місті є ще багато цікавого – річковий порт, парк, мальовниче узбережжя Десни, пішохідний міст, з якого сміливці стрибають на «тарзанці». Але такі місця краще оглядати в теплий сезон. Тож приїздіть до Чернігова знову – кожен вікенд, проведений тут, може бути особливим!

Бюджет поїздки на дві людини (два дні, одна ніч):

 Квитки на автобус із Києва в обидва боки: 250 грн × 2 = 500 грн

 Проживання в орендованій квартирі (одна ніч, центр міста, всі вигоди, не святкові дні): 550 грн

 Харчування (2 дні, кілька закладів): 600 грн

 Вхід до музеїв: 100 грн × 2 = 200 грн

Разом: 1850 грн


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook