Розмов про любов до себе в будь-які часи було багато. Бо, здається, дедалі більше людей усвідомлювали, що саме це є підґрунтям щасливого життя, джерелом внутрішнього спокою та гармонії, способом відчувати власну цінність і радіти своїй несхожості з іншими. До війни стільки всього було написано і сказано на цю тему, але з початком страшних подій, імовірно, прийшла заборона. Бо як можна говорити про любов до себе, коли навколо стільки жахіття і горя. І це прикро. Тому що саме зараз любов – це наше спасіння. Вона потрібна нам як кисень для того, щоб вижити і не збожеволіти.
Дозвіл на любов
Сором і провина – це те, що відчули з початку війни мільйони українців. Ті, хто поїхали в інші міста або країни, хто залишився, хто втратив близьких і відчув свою тотальну безпорадність, хто активно зайнявся волонтерством і допомагав усім, кого бачив і на що вистачало ресурсів, і ті, хто не знаходив у собі ані краплинки сили навіть підвестися з ліжка. Нас мільйони – і попри обрані шляхи і дії в той час, ми відчували сором і провину. Провина розривала серце на маленькі шматки або притискала до землі і розплющувала, немов багатотонна бетонна плита. У такому стані було єдине бажання – не вбити себе із середини. То ж про любов і дбайливе ставлення до себе не було й мови. Навіть думка про це видавалася ненормальною, нелюдяною, невчасною, недоречною.
Минув майже рік. З почуттями сорому та провини багато хто з’ясував свої стосунки. Ми дозволили собі обирати, бути собою, не карати за обраний шлях і не лаяти того, хто вирішив діяти інакше. Але любити чи думати про дбайливе ставлення до себе і досі забороняємо. У підсумку маємо: емоційне виснаження, безсилля, пригнічений стан, апатію і тугу, які, здається, неможливо подолати, і навіть цілу купу серйозних хвороб.
Тож саме час надати собі дозвіл на любов, щоб зберегти своє життя і мати можливість допомагати іншим.
Любити – це діяти…
Що ж це воно таке – любов до себе? Якою вона може бути в той час, коли більшість із матеріальних цінностей і бажань втратили свій сенс. Як любити себе зараз?
Отже, пропонуємо вам перелік варіантів. Це доволі прості речі, але в період, коли емоційні ресурси на нулі, ми потребуємо простого піклування.
Знизьте вимоги до себе.
Взагалі-то ми постійно щось від себе вимагаємо. У мирні часи багато людей мали щодня купу планів, завдань і справ, які треба було терміново зробити. І до того ж дуже якісно! Але умови життя, на жаль, змінилися, а ми продовжуємо вимагати від себе такої ж ефективності, як і раніше, не маючи для цього відповідних внутрішніх ресурсів. А ми вимагаємо безжально! Сваримо себе, караємо, відвертаємося від себе. Усе це виснажує ще більше і призводить до цілковитого безсилля, втрати інтересу до життя й апатії. Тож припиніть це! Прийміть свою слабкість. Прийміть те, що багато сил витрачається на адаптацію до нових умов життя, на прийняття реальності. Знизьте вимоги! Якщо ви прокидаєтеся вранці, чистите зуби, вмиваєтеся, готуєте сніданок, йдете на роботу і там її виконуєте, спілкуючись з іншими, – ви вже молодець! Ви все це робите в складних умовах, втративши сенси, на які опиралися раніше. Це і є любов до себе – не вимагати, а приймати, бути чуйним і дозволяти собі рухатися відповідно до внутрішніх резервів.
Читайте також:Прості дії.
Сьогодні рівень внутрішньої тривоги й напруги зріс неймовірно. Заземлитися і відчути себе в цьому просторі допомагають прості дії. Наприклад, прибирання, приготування їжі, в’язання, вишивання, малювання, гра з дитиною або з тваринкою. Усе це заспокоює своєю послідовністю. Більш того, ми отримуємо можливість подивитися на результати своїх зусиль: вимита підлога, смачна їжа, зв’язаний шарфик або шкарпетка. Якщо не підходять такі прості речі, знайдіть для себе інші цікавинки в інтернеті. Там безліч ідей для творчості або створення чогось незвичного для інтер’єру.
Дозвольте собі радіти.
Разом з відчуттям провини до нас прийшла заборона на радість. Начебто це недоречно. Але без неї життя втрачає смак. Тож дозвольте собі радіти як тільки зможете. Сміятися, жартувати, розповідати анекдоти, дивитися комедії, робити те, що дарує радість і задоволення. Бо радість – це наш життєвий ресурс, який нам конче потрібен.
Прості речі: Сон. Їжа. Вода. Прогулянки.
Усе це – основа здоров’я. За кожної можливості психотерапевти і лікарі нагадують, що сон надважливий, що їжа – це життєва необхідність, як і вода, а прогулянки та фізична активність – це наш настрій і профілактика депресивних станів.
Тож любов до себе сьогодні має дуже простий вигляд:
- подбайте про свій сон, щоб він був за можливості якісним;
- готуйте собі смачну і корисну їжу, яка даватиме сили й енергію для тіла і мозку;
- пийте воду;
- гуляйте на свіжому повітрі за можливості або робіть прості фізичні вправи. Якщо не подобається, танцюйте – бо це також корисно.
Про всі ці речі ми неодноразово чули. Але саме зараз вони є найбільш актуальними. Вони неймовірно прості, але складні у виконанні. Бо коли час лягати спати, ми обираємо «втикати» в телефон, а наступного ранку не маємо сил розплющити очі. А коли хочемо їсти, обираємо злопати якийсь перекус, ніж приготувати собі щось корисне. Прості речі – це і є любов до себе! Але! Якщо ви зараз цього не робите, не карайте себе за це, поставтеся до себе з розумінням. У будь-якому випадку карати й гризти себе – не найліпший варіант.
Це лише приблизний список простих і важливих дій, які відображають любов до себе. Пропонуємо вам створити власний перелік. Яким він буде? І що в цьому списку? Можливо, чай з обліпихою, а можливо, дозвіл сказати своїм близьким «я втомилася / втомився і просто хочу зараз поспати або нічого не робити».
Тож що для вас є любов до себе?
Читайте також:
