Сьогодні:13 June, 2021
Ірпінь

Десять кілометрів до Європи

Навесні, коли прокидається природа, справжній мандрівник обирає для поїздок місця, де можна намилуватися нею вдосталь. На щастя, в Україні таких місць не бракує. Навіть під Києвом вони є, та ще й які!

У передмісті Києва, на відстані 10-ти кілометрів від столиці розташований найбільш європейський районний центр України, м. Ірпінь. За останні роки Ірпінь змінився настільки, що, перебуваючи у колись непоказовому пострадянському містечку, почуваєшся ніби десь у Німеччині. Не вірите? Перевірте – і будете вражені. Поїхали!

Дістатися Ірпеня найзручніше власним авто. Але можна й іншим транспортом – від метро «Академмістечко» в напрямку Ірпеня курсують маршрутні таксі, а від метро «Святошин» та «Вокзальна» – електропоїзди. Зручно, що останні рейси приміського транспорту припадають на пізні години, з ранку до 22-ї можна багато побачити!

Урбанізовані дачі

Ірпінь – молоде місто. Статус міста воно отримало у 1956 році, а археологічні знахідки свідчать, що люди на цій території жили ще в кам’яному віці. У часи Запорозької Січі тут оселилися козаки, що визнавали себе частиною Війська Запорозького. У ХVI ст. Приірпінням пролягав кордон між Московією і Річчю Посполитою, а до складу Російської Імперії ці землі увійшли лише 1793 року. Наприкінці ХІХ ст. тут почали будувати залізницю Київ-Ковель. Колія проходила надзвичайно красивою місциною, яка залізничникам сподобалася настільки, що вони збудували тут дачні селища – Ірпінь, Ворзель та Бучу. Ірпінь і Буча отримали свої назви від однойменних річок, біля яких вони розташувалися. Згодом Ірпінь набув статусу міста – спочатку районного, а потім обласного підпорядкування. В різні часи тут побувало чимало відомих людей – Леся Українка, Панас Мирний, Іван Карпенко-Карий, Микола Булгаков, Костянтин Паустовський, Борис Пастернак, Микола Лисенко, Марія Заньковецька і навіть Володимир Висоцький. До речі, в Ірпені народився і зростав відомий дитячий письменник Микола Носов, автор казки-трилогії про неймовірні пригоди Незнайка.

Маєток з примарою

Ірпінь Будинок творчості

Улюбленим місцем спілкування відомих особистостей був Будинок творчості. З колишнім маєтком Київського фабриканта Івана Чоколова, який 1936 року було передано у власність Спілки письменників України і названо Будинком творчості, пов’язано чимало чуток. Подейкують, що одружений підприємець крутив любов із балериною, примою Київського театру опери і балету. Щоб тримати коханку подалі від дружини, але неподалік себе, він і побудував для неї затишний маєток в Ірпені. На жаль, утаємничений роман мав трагічний фінал – балерина дізналася, що у свого єдиного вона зовсім не єдина і вкоротила собі віку на другому поверсі подарованого будинку. Кажуть, що її привид блукав маєтком та плакав допоки будівля не зазнала руйнувань у пожежі 1933 року. Тож після відновлення письменники та поети отримали «хатинку» з історією, але вже без примар.

Місто зелених рекордів

Навколо Будинку творчості розташований Парк письменників, саме з нього розпочнемо прогулянку містом. Цікаво, що більшість гостей приїздить до Ірпеня заради парків, адже 2016 року Ірпінь потрапив до Національного реєстру рекордів України за кількість реконструйованих та збудованих за два роки парків і скверів.

Отже, Парк письменників, що розмістився між вулицями Підгірна та Стельмаха, – це тематичний парк. Тут відпочивальників зустрічають скульптури творчих людей – письменника, поета та діточок із книгами – вірогідно, майбутніх письменників. Романтичній настрій створюють фігурки закоханих, залізний велосипедист надихає на активний відпочинок, а мальовниче озеро з ажурним містком спонукає до філософських роздумів. У парку царюють тиша і спокій, оскільки галасувати, розпивати «міцненьке» та курити на території заборонено. Охочі можуть пошукати підземні ходи, кажуть, що вони поєднують парк із Будинком творчості. Але це малоймовірно – навіщо письменникам блукати під землею? Тож ми послухали оповідки, не повірили і пішли далі, через Підгірну та Пушкінську до Центрального парку.

парки Ірпінь

Рай районного масштабу

Цей парк – рай для велосипедистів, з безліччю облаштованих велодоріжок і прокатом «100 коліс». На мою думку, Ірпінський Центральний сквер – це надзвичайно гармонійне поєднання природи й цивілізації. Між височезними соснами росте газонна трава, вздовж пішохідних доріжок встановлені лавки і ліхтарі, втомилися – відпочивайте. В парку можна влаштувати барбекю із сім’єю або друзями, для цього тут відведено окрему ділянку з креативними мангалами у формі оленів. Щоправда, домовлятися про оренду такого мангалу слід дуже заздалегідь, адже охочих відпочити на природі не бракує. Хочете фотосесію? До ваших послуг територія обабіч маленького озера. У його зовнішньому вигляді є дещо японське – вкриті камінням береги і мальовничий фонтанчик. Любите каву? Тут ви її теж знайдете. Для дітей у парку створили ігровий майданчик, для любителів спорту встановили вуличні тренажери. У Центральному парку можна гуляти весь день і, повірте, нудно не буде.

що подивитись Ірпінь

Але нам час відвідати іншу локацію. На честь місцевого уродженця Миколи Носова в Ірпені заснували парк «Незнайко». За формою він схожий на кошик: дно – це парк, а численні фігурки казкових героїв – ніби сховані в ньому фрукти. Є у парку і свій зелений шедевр – величезне, створене із живих рослин курча. Коли його бачиш вперше – відвисає щелепа, невже це взагалі можливо? Раніше такі скульптури з рослин ми бачили лише на закордонних фото або відео. А тут ось тобі, просто перед очима! У «Незнайці», як і в інших скверах Ірпеня, є доріжки для велосипедистів, зручні лавки для відпочинку, а ще – велике озеро з фонтаном. Місцеві з гордістю називають його Софіївкою. А що, не Уманню єдиною… До того ж у справжній Софіївці немає мотузкового парку, а в парку «Незнайко», на радість дорослим і дітям, є! Можете спробувати, це дуже незвична для дорослих, але по-справжньому цікава розвага.

Після неї варто відновити сили в кафе «Ірпінський двір». Місце дуже атмосферне, з особливим інтер’єром, що нагадує своєрідний вернісаж із витворами сучасного мистецтва. Пообідати задешево тут не вийде, але в закладі готують велику смачну піцу і є можливість з’їсти її просто під гіллястим горіхом.

Ірпінь куди піти

Поїли – прямуймо далі! На черзі відвідини двох симпатичних скверів – парку імені Зарифи Алієвої та Парку Правика. Перший присвячено видатній азербайджанській лікарці Зарифі Алієвій, він невеличкий, але ніжний та чарівний, наче східна красуня; другий створено на честь загиблого місцевого героя-чорнобильця. У цьому парку є власний Біг Бен, годинник, що зовні нагадує свого англійського брата. Якщо звідси піти прямо – дістанетесь зони відпочинку Дубки. Тут ірпінчани відпочивають, смажать м’ясо на мангалах та грають у велетенські паркові шахи. В літературній кав’ярні регулярно влаштовують творчі вечори, адже Ірпінь зберігає славу міста літераторів.

Ірпінь

Чемпіон зі скульптур

Праворуч, на перетині вулиць Котляревського та Покровської, на вас чекає ще одне зелене диво – Покровський парк. Він має одну особливість, яка вирізняє цей сквер з-поміж інших, – це дерев’яні скульптури. Ми навіть читали, що Покровський – найбільший парк дерев’яних скульптур в України. Правда це чи ні, але більшої кількості скульптур ми не бачили в жодному іншому місці. Звірі, герої мультфільмів та казок виконані дуже майстерно, дивишся на них і посміхаєшся по-дитячому!

До речі, Ірпінь відомий не лише парками, але й міськими скульптурами. Оновлена ірпінська Набережна може пишатися справжньою колекцією арт­об’єктів. Тут вам і височезний стілець, і металеві риби, і смішний робот-тракторець. Міська влада запевняє, що цього року Набережну прикрасять новими креативними витворами.

Серце Ірпеня

Ірпінь Центральна площа

Насолодившись релаксом понад річкою, вертаймося до міста. Наша мета – Центральна площа, серце Ірпеня. Декілька років тому вона зазнала кардинальних змін і тепер закохує в себе з першого погляду. Колонада з маленьким фонтаном і скульптурами музикантів, які, вочевидь, створюють нову пісню, абсолютно незвичайні лавки та ліхтарі, безліч магазинів та кав’ярень. А пам’ятник Шевченкові ви бачили? Тарасові, звісно. Ірпінчани і тут не відмовилися від креативу. Втомленого літами вусаня у високій шапці вони залишили іншим містам, а у своєму увічнили молодого стрункого красеня із довгим волоссям. Приємна несподіванка! Є в Ірпені і свої кольорові фонтани. Теплими вечорами, коли місто огортає темрява, місцеві та гості збираються на Центральній площі, щоб насолодитися різнобарвною феєрією. Можливо, це видовище не таке величне, як шоу у Вінниці, але воно точно варте того, щоб його побачити.

По секрету всьому світу

вагон-ресторан Ірпінь

Наприкінці поділюся з вами одним своїм ірпінським секретом. Подорожуючи, ми часом сумуємо за популярними колись вагонами-ресторанами. Звичайна їжа в них здавалася такою смачною! В Ірпені ми відшукали такий вагон та повечеряли в ньому. Тобто ресторан не лише зветься «Вагон-ресторан», у закладі відтворено саме ту, знайому з дитинства атмосферу. Здається, що поїзд ось-ось рушить з місця і ми почуємо характерний стукіт коліс. Тут доступні ціни, домашня гостинність і просто неперевершена кухня! Шукайте диво-ресторан неподалік місцевого залізничного вокзалу, на вулиці Антонова – не пошкодуєте!

Бюджет поїздки на дві людини (без ночівлі):

  • Пальне для автомобіля – 300 грн
  • Харчування, оренда велосипедів у парку – 500 грн

_____________________________________________________________

Разом: 800 грн

фото автора та zeft.in.ua


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook