Сьогодні:30 October, 2020
Київ що подивитись

Не Хрещатиком єдиним. Нетривіальна прогулянка столицею

Гуляти Києвом подобається всім, як місцевим, так і гостям столиці. І хоч скарг на те, що місто змінилося не на краще, втратило свій шарм – чимало, я б з ними не погодилася. Київ має своє обличчя, яке ніби обличчя живої істоти змінюється з часом. Так, сьогодні столиця не така, як тридцять років тому, але від того вона не стала менш цікавою. Тож ходімо гуляти київськими вулицями – якщо будемо наполегливими, місто відкриє нам декілька своїх таємниць.

Певно, ви вже здогадалися, що до популярних туристичних місць ми не підемо – про них відомо всім. Але якщо трішки змінити маршрут…

До столиці в кожного своя дорога, хтось їде сюди на авто, хтось обирає потяг чи автобус. Зупинитися в Києві теж просто – тут сила-силенна готелів або квартир на будь-який смак і гаманець.

Вартість приватних апартаментів стартує від 500 грн. За ці кошти ви зможете орендувати однокімнатну квартиру неподалік метро. До речі, витрачатися на житло в центрі не варто – метро швидко довезе вас до обраних локацій. На заощаджені кошти ви зможете смачно поїсти або відвідати цікавий захід, їх у столиці безліч.

Готель раджу шукати на сайті  www.booking.com. А квартири на www.dobovo.com/ua, miete.com.ua/ua, 100realty.ua/realty. Завжди читайте відгуки, так ви дізнаєтеся про справжній стан обраного житла.

А тепер саме час розпочати прогулянку.

Таємнича фортеця

Хочете похвалитися, що бачили найбільшу в Європі земляну фортецю? Далеко їхати не доведеться, якщо ви в Києві, ваша мета – поруч. Ховається серед новобудов Печерська за адресою: вул. Госпітальна, 24. Довго шукати не потрібно – від метро «Печерська» прямуйте вулицею Лесі Українки до будинку № 14, поверніть до провулку і побачите центральний вхід до фортеці. До речі, вона ще й друга за розмірами у світі – вражає, чи не так? У фортеці цікава історія. Споруда, з якої не зробили жодного пострілу, свого часу зруйнувала майже половину міста – щоб збудувати фортифікаційний комплекс, довелося відселити цілий Печерськ! Було це в далекому 1706 році, а в середині наступного століття завдяки цій будівлі Київ став найбільш укріпленим містом Російської імперії. На початку 1860-х років одне з укріплень, за своє розташування під кутом до земляного валу назване «Косим капоніром», перетворилося на політичну в’язницю. Першими в’язнями стали учасники польського повстання 1863 року. Декілька з них були розстріляні просто тут. Пізніше кількість жертв капоніру поповнили солдати повсталих Селенгінського полку (1905 р.) та Саперного батальйону (1907 р.). Тепер тут музей, де можна побачити знамениту «карету смертників», у якій засуджених везли на страту. Їхав у ній і вбивця російського прем’єра П. Столипіна Дмитро Богров. Відтворено зовнішній вигляд тюремних камер – арештантські для солдатів і офіцерів, карцер, тюремні коридори. Розповідають, що у приміщеннях «Косого капоніру» реставратори неодноразово чули звуки, схожі на стогін. Тож роботи продовжили тільки після освячення камер – лише тоді моторошні явища припинилися.фортеця Київ

Цікаво, що вхід до цього оповитого легендами місця зовсім недорогий – просто неба можна гуляти безкоштовно, а за відвідини музею дорослому доведеться сплатити лише 40 грн.

Мадам Тюссо? Ні – Спартак Британ!

музей медицины Киев

Щоб дістатися ще одного вражаючого місця, від метро Печерська їдьте до Золотих Воріт, далі вулицею Богдана Хмельницького крокуйте до будинку 37. Тут розташований Національний музей медицини України – нам сюди. У будинку колишнього Анатомічного театру університету святого Володимира (де, до речі, навчався Михайло Булгаков) можна побачити абсолютно унікальну експозицію. Засновник музею, професор Олександр Грандо, хотів, щоб його дітище докорінно відрізнялося від традиційних зібрань експонатів, тому запросив до роботи відомого скульптора Спартака Британа. Майстер розробив унікальну технологію відтворення людських фігур, тож коли 1982 року музей відкрився, відвідувачі були майже шоковані! У залах біля операційного столу працювали Микола Пирогов і Володимир Караваєв, за мікроскопом сидів Данило Заболотний, а біля ліжка важко хворої – Василь Образцов. Вони й зараз там і видаються настільки живими, що можна роздивитися кожну судинку на руках. У старовинній аптеці XVIII ст., привезеній зі Стрия Львівської області, чаклує аптекар, а в сільській хаті рятує дитину земський лікар. Поділюся таємницею – я доторкнулася до «шкіри» однієї з фігур і тепер знаю, що вона й на дотик не холодна. Диво та й годі! Але не повторюйте моїх пустощів, бережіть експонати! Обов’язково зупиніться біля діорами, присвяченої військовій медицині, – тут створено реалістичне поле бою з двома видами освітлення – денним і нічним. З настанням ночі герої експозиції немов оживають, а фігура солдата, що перебігає міст, і зовсім зникає з поля зору. Взагалі увесь музей ніби живий – тут усе рухається, світиться, розмовляє – це місце ви навряд чи забудете. Але краще замовити екскурсію (044 234 15 74) – поодиноким відвідувачам усіх секретів не розкриють, а їх чимало!музей медицини Київ

Якщо після оглядин музею ви зголоднієте, на тій же вулиці Богдана Хмельницького знайдете декілька затишних кафе. Присвячувати час опису столичних кав’ярень та ресторанів немає сенсу – для цього потрібен великий блог. Скажу лише, що смачно та не завжди недорого можна поїсти в будь-якому куточку Києва. Ще й око порадіє – ресторатори приділяють особливу увагу інтер’єрам закладів. Особисто я обожнюю вулицю Шота Руставелі, тут одна кав’ярня межує з наступною і в кожній – кухня з «родзинкою»!кафе Киев

Янгол на стіні

Втамувавши голод, їдьмо на Видубичі. Легенди розповідають, що назва цієї місцини виникла ще в часи хрещення Русі. Перші послідовники християнства на чолі з князем Володимиром, прагнучи позбутися язичницьких ідолів, скинули їх у Дніпро. Подейкують, що дерев’яна фігура бога Перуна випливла (давньослов’янською – «видибала») саме на території сучасних Видубичів. Згодом тут постав храм. Не такий «розкручений», як Печерська Лавра, Софія або Михайлівський Золотоверхий, Видубицький монастир проте є одним із семи чудес Києва. Точний період заснування монастиря невідомий. Дослідники кажуть, що підземний храм існував на цьому місці ще до хрещення Русі, тож визнають його найдавнішим, але документальне підтвердження датується 1070 роком. Фундатором комплексу вважається князь Всеволод – син Ярослава Мудрого, який заклав тут першу муровану церкву. Оскільки монастир стояв понад самою річкою, новий храм присвятили Архістратигу Михаїлу – захиснику від водної стихії. Саме тут, біля Михайлівської церкви, за традицією збиралося на рать руське воїнство. У 1094 році на цьому місті відбулося примирення князів Святополка, Володимира Мономаха і Ростислава перед їхнім спільним походом на половців. Але згодом інші князі (до речі, як і сучасні можновладці) не могли поділити владу, тому святе місце часто ставало яблуком розбрату. У дванадцятому столітті тут живцем поховали три десятки ченців, замурувавши всі виходи з храму – їхні рештки знайшли лише на початку ХХ ст. під час досліджень. Видубицький монастир

І уявляєте, зараз ви саме тут, майже всередині історії – піднімаєтеся гвинтоподібними сходами, торкаєтеся товстезних тисячолітніх мурів… І можете побачити фрагмент первісного розпису церкви – янгола, що постав з-під багатовікових нашарувань на південній стіні споруди. Це майже містика! Видубичі

А ще на території монастиря розташований один із найбільш граційних храмів України, неймовірний Георгіївський Собор, поховані видатні українці. Тут царює особлива атмосфера, в якій відпочиваєш душею, а для тіла є джерело з цілющою водою. Дістатися монастиря можна двома шляхами – через Ботанічний сад ім. М. Гришка та автомобілем, їдучи Наддніпрянським шосе. Особисто мені подобається перший, адже прогулянка садом – це окреме задоволення.

Феофанія для всіх

У столиці є ще одне місце, назву якого знають усі. Йдеться про Феофанію. Але не про ту, де лікують пацієнтів при посадах. Запрошую прогулятися парком «Феофанія». Місцевість названа на честь настоятеля Михайлівського Золотоверхого монастиря Феофана, який отримав тут землю під дачу. Було це ще в 1803 році, але з тих часів колишнє урочище Лазарівщина поступово перетворювалося спочатку на один із духовних центрів Києва, а потім і на улюблене місце відпочинку киян. У дорадянський період на території Феофанії було зведено чотири храми, ми ж сьогодні можемо милуватися лише Свято-Пантелеймонівським. Але й він є результатом реконструкції – совєти нищили релігійні споруди, попри їхню архітектурну цінність. У Пантелеймонівському соборі було навіть вбито монахів-художників, які відмовилися перервати розпис храму за наказом червоноармійців. Але годі про сумне! Із 70-х років минулого століття Феофанія набула статусу парку, проте її справжній розквіт припав на початок двотисячних – тоді тут було створено зони відпочинку біля ставків, проведено каналізацію, встановлено альтанки, фонтани, прокладено бруковані доріжки, упорядковано берег. Сучасна Феофанія – справжній ландшафтний парк, що милує око не менше, а подекуди й більше за туристичний Маріїнський. Доглянуті галявини, дивовижні фігури, створені з рослин, оповиті зеленню місця для романтичних посиденьок – перебування тут є справжньою естетичною насолодою. Поціновувачі природного оздоровлення знайдуть у парку джерела, вода яких корисна для пиття та купання. В одному з них, що має назву «Сльози Божої Матері», вона трохи солонувата, адже, згідно з легендою, Божа Матір впустила сюди свою сльозу. Неподалік є інше джерело, облаштоване у вигляді невеликої дерев’яної купелі. Вода в ній влітку не прогрівається вище +8 градусів, а взимку не буває холоднішою за +4. Кажуть, у купіль треба зануритися тричі – це очищує душу та оздоровлює тіло. До речі, щодо тіла – територія Феофанії доволі велика, тож щоб не втомитися під час тривалої прогулянки, на вході можна орендувати велосипед. І за вхід доведеться сплатити 50 гривень, але хіба догляд за всією цією красою не вартий невеликої суми? Тож відпочивайте, прогулюйтеся, влаштовуйте пікнік біля одного з озер, пийте каву на свіжому повітрі – гостинна Феофанія радо зустріне кожного свого гостя, адже вона для всіх!парк

Дістатися парку громадським транспортом зовсім нескладно – від метро Дружби народів маршруткою 444 їдьте до кінцевої!

Мабуть, якби дні були безмежними, а наш журнал – товстою книгою, ми б з вами помандрували ще куди-небудь. Але добрий відпочинок – запорука наступних вдалих подорожей. Тож за деякий час зустрінемося знову – в Києві або в іншому місті. Мандруймо, бо Україна того варта!парк Феофания

Бюджет прогулянки на двох:

вхід до музеїв – 200 грн 

вхід до парку – 100 грн

харчування – 200 грн

Разом: 500 грн


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook