Що подивитись в Одесі?

Людмила Мойсеєнко01.11.20190

Осінь остаточно перемагає, і від примх погоди ми ховаємось у теплих будинках. Які вже тут подорожі, хіба що до Африки… Та навіть зараз в Україні можна знайти місце, де все ще є шанс погрітися на сонечку. Хоча б трішки. Їдьмо до перлини біля моря – Одеси! Знаю-знаю, ви вже тут були, все бачили і взагалі до Одеси слід їхати влітку… Саме так, але… окрім «гарячої», курортної Одеси існує інша – тиха, затишна, з особливим колоритом, де і досі лунає неповторна говірка та гріються на сонечку поважні міські коти. Побачити таку Одесу можна лише поза сезоном – пізньої осені або ранньої весни, коли в місті обмаль туристів. Тож у дорогу.

Проблема вибору

Доїхати зі столиці до Південної Пальміри дуже просто. Варіантів насправді безліч: Київ-Одеса – не найгірша в Україні траса, маршрутом курсує чимало потягів та й комфортабельні автобуси їдуть до Одеси майже щогодини. Оскільки ми випробували майже всі варіанти, поділюсь враженнями.

Авто: не так швидко, як здається на перший погляд. Дорогу ремонтують, є чудові ділянки, а є й такі, де слід бути дуже пильним. Тож доїдете втомленими.

Поїзди: фірмовий «Чорноморець» – зручний вибір в обидва боки. Відправляється пізно ввечері (з Києва о 21:30), прибуває о 6-й ранку, тож після повноцінного нічного сну стане сил на тривалу прогулянку містом. Наприкінці вікенду тим же потягом можна повернутися та ще й встигнути на роботу. Незручність полягає лише в тому, що готелі і власники приватних квартир зазвичай заселяють гостей не раніше дванадцятої, тож слід подумати, куди прилаштувати валізи. Вартість квитків у купейному вагоні – близько 550 грн. Одесса вокзал

«Інтерсіті» – найкомфортніший поїзд, але якщо ви їдете до Одеси на вихідні, у п’ятницю доведеться відпроситися з роботи, адже потяг вирушає о 16:30. Проте за власні 400 грн опівночі ви вже дістанетесь міста, відпочините і зранку – Одеса ваша. Але зворотного вечірнього «Інтерсіті» розклад не передбачає, тож купуйте квитки на «Чорноморець».

Інші потяги не варті уваги – стандартний радянський сервіс і стан вагонів, а також занадто довге перебування в дорозі не сприяють задоволенню від подорожі.

Автобуси: в Одесі на Старосінній площі, що біля залізничного вокзалу, збудовано комфортну міжнародну автостанцію, куди, зокрема, прибувають і автобуси з Києва. Обирайте «Автолюкс», він же «Еколайнс», на вибір є близько 15 рейсів протягом дня. Тривалість подорожі – 6 годин, ціни помірні – від 315 грн у звичайному автобусі до 475 у VIP. До речі, ми їздили усіма. Мушу зізнатися – VIP таки найкращий. Маєте чим зайнятися в дорозі – на спинці крісла перед вами є медіа-монітор з фільмами та іграми, можна приготувати собі чай або каву, тож час летить непомітно. Саме цей варіант подорожі – наш фаворит.

Обираємо домівку

Скажу чесно – влітку житло в Одесі чи не дорожче за турецький п’ятизірковий готель. Пізньої осені все змінюється. У готелях «топового» Приморського району номер можна винайняти за 600 грн. Звичайно, це не буде люкс, але затишок, всі зручності та WI-FI вам гарантовані, а якщо пощастить – буде ще й сніданок та вид на море. Приблизно за такі ж кошти в цю пору року можна знайти квартиру в Аркадії або навіть на Дерибасівській. Та якщо шукати житло подалі від центру, наприклад, у спальному районі Таїрова, – вартість ночівлі впаде до 400–350 грн – по кишені майже кожному! дворик

Як завжди, квартиру шукаємо на doba.ua та www.dobovo.com, а також на vlasne.ua/uk/city/odessa/.

Не писатиму, що не раджу гуляти популярними туристичними маршрутами – ви все одно дефілюватимете Дерибасівською та робитимете селфі на тлі знаменитого Оперного. Але милуючись центром міста, не оминайте прохідних дворів, це вже зовсім інша Одеса. З Дерибасівської на Ланжеронівську пройдіть під аркою будинку № 16, гуляючи Приморським бульваром, не оминайте Воронцовського провулку, тут кілька типових одеських дворів-колодязів. Неперевершений колорит! А якщо ви захоплюєтесь містикою, у цьому провулку ви її знайдете. Підійдіть до будинку № 4, одесити звуть його «Відьминим», і ретельно утримуйте нижню щелепу. Щоб не впала, бо фасад є, білизна на балконах сохне, а самого будинку немає… Таємниця криється не в потойбічних силах. Просто колись забудовнику не вистачило грошей на завершення споруди, тож одну зі стін розташували під дуже гострим кутом до інших, що добре видно, якщо відійти подалі. Одеса – вона така, дивувати вміє! Одесса

Далі вулицею Сабанеїв Міст пройдіться до вулиці Гоголя. Дорогою побачите надзвичайно красивий Палац Толстого, до речі, не Льва Миколайовича, а Михайла Михайловича, також графа, який насмілився взяти шлюб з про-стою дівчиною, що працювала в родині аристократів прачкою. Історія одеської Попелюшки, яка стала графинею Толстою, видається майже неймовірною, як і сам дім, на якому розташувалася вивіска «Будинок вчених». Враховуючи, що більша частина інтер’єру часів Толстих збереглася, можу лише позаздрити одеським ученим! что посмотреть в Одессе

Але на вулицю Гоголя ми йдемо недарма – тут є чимало цікавого. На початку – Шахський палац, де тривалий час мешкав усунений від влади в 1909 році шах Ірану Мохамед. Шукаючи прихистку, Мохамед прибув до Одеси, орендував будинок, оточив себе гаремом із 50 красунь і жив, ніби вдома. Одесити шаха любили, бо був щедрим на пожертви та подарунки місту. Рушаймо далі – будинки № 5 та № 7 колись належали почесним громадянам Одеси, баронам фон Фальц-Фейнам. За спорудою № 7 закріпилася назва «будинку з Атлантами» – у кутовій його частині два кремезні кам’яні чолов’яги тримають на собі небесну сферу та разом з нею – еркер другого поверху! Нажаль, стан будинку далекий від ідеального, але бути в Одесі і не бачити Атлантів – моветон. На Гоголя в «Домі кави» можна скуштувати ароматного напою та купити різні кавові суміші додому. Поруч розташувалося кафе з особливим колоритом – «Гоголь-моголь». Тут усе по-одеські – інтер’єр, атмосфера, форшмак, смажені бички та різноманітні наливочки. Будьте обережні, вони вибухові! Якщо пощастить з погодою і ви сядете на вуличному майданчику, до вашого столика неодмінно навідаються місцеві коти. Їсти вони не просять, оскільки не голодні, але компанію складуть залюбки. До речі, щодо котів…

Коти

Коли розповідаєш «за Одєсу», котячої теми уникнути неможливо. Ці кумедні тваринки почуваються повноправними одеситами, тож дозволяють собі гуляти всюди, де забажають. Більшість містян їх любить та підгодовує – на мисочки з кормом та водичкою можна натрапити в будь-якій частині Одеси. А в самому центрі міста, на початку Олександрівського проспекту, є навіть особливе кафе – «Одеська Котєйня», де можна випити кави та поспілкуватися з котиками різних порід. На розі Леонтовича та Пантелеймонівскої на фасаді будинку оселилася композиція «До-ре-мяу» – фігурки трьох котів, що співають, а на даху будинку 18, що на Дерибасівський, – неонова інсталяція: закохана котяча пара, що світиться у сутінках. На Ланжероні є «котоліхтар», сходи на бульварі Жванецького прикрашають сфінкси, а гуляючи містом ви часто зустрічатимете реальних пухнастих. Тож, якщо бажаєте почуватися справжнім одеситом, купіть пакуночок смаколиків для хвостатих і носіть із собою! Одесса

Уздовж моря

Повертаймося до прогулянки. Від центру вулицями Грецька, Буніна (тут зупиніться біля Філармонії, архітектура – очей не відвести!) або Жуковського пройдіться до парку Шевченка, він затишний, охайний, тут є чимало місць для розваг та відпочинку. Особливо цікаво буде дітям, повз атракціони та скейт-парк пройти і не покататися майже неможливо. Правіше стадіону «Чорноморець», біля моря, поруч із пляжем «Ланжерон» височіє розкішний SPA-готель «Немо». Улітку тут милує око ціла площа фонтанів, але восени вони навряд чи працюватимуть. Але йшли ми сюди не за фонтанами. Довго гуляли, втомилися, тож саме час орендувати «колеса». Праворуч від «Немо» – кінцева (чи початкова?) станція маршруту Ланжерон-Аркадія, яким у теплу погоду курсують багатомісні електрокари. Трасу вздовж моря завдовжки 6 км маленька машинка долає приблизно за 20 хвилин, а ви у цей час встигнете намилуватися неймовірними краєвидами – осінь в Одесі щедра на кольори: всі відтінки жовтого та синє море. Навіщо ми прямуємо до осучасненої, закутої в каміння туристичної Аркадії? Сенс у такій прогулянці є – восени сюди повертається місцевий колорит. Прогуляйтеся понад пляжами – саме тут ми зустріли старого скрипаля, який чесно заробляв свої гривні, граючи проникливі єврейські мелодії, а капелюха із заробленим охороняв товстий самовпевнений кіт! Тим самим маршрутом повертаймося назад – час роздивитися нові принади Одеси – Стамбульський та Грецький парки по обидва боки Потьомкінських сходів. Гуляти тут краще ввечері – парки стають майже казковими, коли вмикається освітлення. Головною родзинкою Стамбульського є грот Діани, а Грецького – дволика скульптура-фонтан, що символізує єдність чоловічого та жіночого. Фонтан змінює кольори, створюючи фантастичне враження. Далі – селфі біля Дюка і гайда на Садову, у «Котелок», ласувати мідіями! Аркадия

Читайте також:
Подорож із дозиметром

Гастрорай

В Одесі є де поїсти на будь-який смак та гаманець. До речі, «Котелок» – місце культове, тож у сезон тут завжди черга. У «несезон» така халепа теж може трапитися, але станьте в чергу і чекайте, воно того варте! Мідії в олії, білому соусі, пиві, салати з рапанами, авторські десерти… а якщо шеф буде в доброму гуморі, то зможете скуштувати ще й ухи, звареної на вогнищі! мидии

Поруч, теж на Садовій, – кафе «Бенедикт», що пропонує сніданки різних народів світу – український, німецький, американський, ізраїльський та інші. Тож зранку – сюди!

На Ланжеронівський нас приємно здивувало кафе «Маман» – смачно, атмосферно і з гумором. Одні лише котлети з тюльки варті того, щоб не оминути цей заклад.

Одеською тюлечкою можна поласувати і на Коблевській. Прикольна закусочна з атрибутикою радянських часів і назву має відповідну – «Тюлька». Ціни дуже симпатичні, персонал привітний, обслуговування професійне. Як для швидкого перекусу – кращого годі й шукати. чайки

На Дерибасівський можна їсти всюди, у Міському саду відвідайте «Пивний сад», знаний за власними рецептами пива, чимало пристойних кафе є в Аркадії. Взагалі-то Одеса – справжній гастрономічний рай. Ідеш вулицею, бачиш заклад, де повно відвідувачів, сміливо заходь – не пожалкуєш. Хіба що грошима варто запастися, бо торгуватися є сенс лише на Привозі!

Ну, як вам листопадова Одеса? Приваблює не менше за серпневу, чи не так? Тож скарги на погоду не для нас, для справжнього мандрівника не існує поганої погоди. Готуємо валізи, купуємо квитки – і зустрінемося біля Дюка!