Сьогодні:18 September, 2020
Ужгород

Що подивитись в Ужгороді

Дорогі читачі! Чи любите ви подорожувати? Впевнена, більшість відповість ствердно. А часто подорожуєте? Якщо ні, то чому? Знаю, знаю, бракує часу, досвіду, грошей… Але ж бажання є! І наш журнал може вам допомогти. Ми розпочинаємо нову рубрику – «Цікава Україна», де кожен мандрівник знайде для себе корисні поради щодо маршрутів, вибору транспорту, житла та місць, які варто відвідати. Погодьтеся, у календарі чимало святкових та вихідних днів, то чому б не присвятити їх поїздкам рідною країною! Такі подорожі не потребують тривалого часу, економічні за бюджетом, але завжди залишають яскраві враження. Адже наша Україна неймовірно красива і кожен її куточок вартий того, щоб побачити його на власні очі!

Отже, розпочнемо із Заходу. Ужгород, або Унгвар (Ungvár), як називають його угорці, – місто з більш як тисячолітньою історією, розташоване в мальовничому передгір’ї Карпат на берегах річки Уж. Старовинна архітектура, затишні вулички, де пахощі квітів (навесні, звичайно, сакур!) змішуються з ароматом кави, кумедні мініскульптури, закарпатські вина та смаколики – саме за цим їдуть в Ужгород тисячі туристів. Поїхали! 

Під стукіт коліс 

Дістатися до міста найзручніше поїздом. Звісно, можна їхати і на авто, але відстань чимала (від Києва до Ужгорода приблизно 800 км), а якість наших доріг поки далека від бажаної, отже, не шукаймо собі зайвого клопоту! «Укрзалізниця» пропонує мандрівникам кілька варіантів. Щоб заощадити час, краще обрати нічний рейс: виспалися, випили ранкової кави – і ви на місці! Обираючи поїзд, слід знати, що комфортна мандрівка потребуватиме чи не вдвічі більших витрат, ніж поїздка у старих вагонах. Проте ви зможете заряджати мобільний у себе в купе та забудете про так звані санітарні зони із зачиненою вбиральнею та чергами до неї. 

Мій дім – моя фортеця. Хоча б на два дні! 

Про житло варто подбати заздалегідь. Ужгород  – туристичне місто, тож готелів не бракуватиме. Ознайомитись з умовами та цінами на проживання можна на сайті www.booking.com, саме тут зручно і забронювати номер. Але ми в подорожах надаємо перевагу оренді квартири  – це більш економічний та автономний варіант. Обирати квартиру краще на популярних сайтах: doba.ua; www.dobovo.com; dom.ria.com; vlasne. ua. На цих ресурсах можна знайти фото, детальний опис квартири, а також відгуки попередніх орендарів. Наявність відгуків – запорука того, що житло реальне і ви приїдете саме туди, де планували зупинитися. Деякі власники вимагають невеличку попередню плату на картку, тож і в цьому випадку стануть у нагоді відгуки  – якщо квартира здається не вперше, це фактично гарантія, що її господар не шахрай. До речі, вартість оренди не є сталою, і у святкові дні зростає, тому обговоріть її з власником квартири заздалегідь. І ще одна важлива деталь – хоч Ужгород і невелике місто, селитися варто у центрі. Міський транспорт тут не дуже зручний і ходить нечасто. 

За цікавинками – пішки 

Прогулянку містом найкраще розпочати із Замку. Фортеця, розташована на вулиці Капітульній, вражає суворим силуетом та історичними таємницями, які донині живуть між її стінами. І це не дивно, адже історія споруди налічує понад тисячу років. Територія Замку охайна та доглянута, тут є численні паркові скульптури, палац у стилі ренесансу, де розмістився Краєзнавчий музей, і величезні мури, з  яких відкриваються неймовірні краєвиди. Тож фотографуйтеся на згадку! А якщо втомитеся, змерзнете або просто забажаєте релаксу, завітайте до дегустаційної зали Замку – тут вас почастують ароматними закарпатськими винами. музеи в Ужгороде

Напроти входу до Замку є ще одне варте уваги місце  – Закарпатський музей-скансен народної архітектури та побуту. Він унікальний, тому побувати тут  – це ніби побачити Закарпаття в мініатюрі. Дерев’яний храм, будинки-гражди, гуцульські, бойківські, угорські, румунські хатини, корчма, школа, пральня – всеЗамок в Ужгороде має абсолютно такий самий вигляд, як декілька століть тому. 

Погулявши досхочу, прямуйте Капітульною донизу. І  ви обов’язково дістанетеся ще однієї перлини Ужгорода  – Хрестовоздвиженського кафедрального собору. Ця велична духовна споруда нікого не залишає байдужим. Особливо, якщо зайти всередину храму, відчути його атмосферу та помилуватися розписом стін, виконаним відомим закарпатським художником Йосипом Бокшаєм. Поруч із собором є сквер, присвячений королеві Угорщини та ерцгерцогині Австрії Марії-Терезії Габсбург-Лотарингській, а трішки нижче  – дві чудові атмосферні кав’ярні, де можна втамувати голод та скуштувати знаменитий торт «Ужгород».сакуры

Кава, гаряча і гірка, та ще й на смак яка..! 

Вітаємо, ви у другій столиці кави, якщо вважати Львів першою. Кав’ярень в Ужгороді безліч! Майже кожна варта відвідин, але найбільш відомими є кілька. Той самий кондитерський символ міста, фірмовий торт «Ужгород», що не містить борошна і захоплює неперевершеним поєднанням горіхового мусу, безе і макарунів, створили майстри кондитерського дому Valentin & Valentina Shtefanyo. Побачите вивіску – обов’язково зайдіть! Справжню італійську каву можна скуштувати у затишній «Горіціані», аромат французької випічки приведе вас до кав’ярні La Bochee, а щоб посмакувати капучино в справжньому американському інтер’єрі, завітайте до закладу Eat Me. Не менш цікавим місцем для кавових гурманів є відомий «Кавовий двір». Тут можна відпочити у затишному дворику, взяти каву із собою, та ще й придбати ароматних зерен на вагу. А  якщо бажаєте дізнатися, як готували цей напій в минулі часи – вам до кафе-музею «Під замком», де зібрана дивовижна колекція старовинного приладдя та посуду для кавоваріння.

До речі, зорієнтуватися у розмаїтті унгварських кав’ярень допоможе сайт kava-map.com/city/UZHGOROD. Тож, смачної вам кави!

Не кавою єдиною!

Ужгород відомий не лише кавою, а  й чудовими закарпатськими винами. Навпроти мерії на вулиці Ференца Ракоці,  2 розташоване знамените «Совине гніздо», або винні «підвали Ракоці». Будівля, датована 1781  роком, була неодноразово зруйнована, та в 2011 році старовинну споруду відреставрували. Нині тут проводять різноманітні фестивалі, найвідомішим з яких є свято молодого вина «Закарпатське Божоле». Для поціновувачів тут відкриті дегустаційні зали. А  ще, оскільки Ужгород – мультинаціональне місто, тут вкоренилися чеські та словацькі пивні традиції. Насолодитися смачним пивом можна у вже згаданому раніше кафе «Під замком». Місце розташування зрозуміле з назви! винный погреб

А як щодо квесту? Шукаємо мініскульптури фонарщик

Від залізничного вокзалу до Хрестовоздвиженського собору простягнувся проспект Свободи. Ця вулиця найгарніша навесні, коли зацвітає сакура. Але якщо ви подорожуєте в іншу пору року, прогулятися затишним та водночас сучасним проспектом Свободи все ж варто. Дійшовши до пішохідного мосту, придивіться до перил  – тут зручно примостилася симпатична Статуя Свободи, мініатюрна копія американської. За розмір та кумедне обличчя місцеві називають її Свободкою. Скульптурка виконує функції маяка, оскільки в її факел вмонтовано червоний діод. Привітавшись із цією милою мешканкою, сміливо переходьте міст – так ви одразу потрапите до старого чеського кварталу Галагов. Тут розпочинається знаменита, найдовша в Європі Липова алея. Місцевим променадом завдовжки 2,2 км у будь-яку пору року гуляють аборигени та туристи. На початку алеї на перилах Набережної Незалежності причаїлися ще кілька мініпам’ятників  – Миколайчик (тобто помічник Святого Миколая), якому слід обов’язково потерти носа на щастя, пароплав «Карпатія» та скульптурка засновника гурту Deep Purple Джона Лорда. До речі, якщо спитаєте, що спільного в Deep Purple та старовинного Унгвара, місцеві розкажуть, що саме звідси записи гурту розлелітися Радянським Союзом. Між іншим, ужгородський скульптор Михайло Колодка створив уже три десятки мініпам’ятничків. Тут і Швейк, і Гаррі Гудіні (виявилося, що його бабуся родом із Закарпаття!), і Моцарт, і Ференц Ліст – прочитати про історію кожного та створити власний маршрут від одного до іншого можна тут: zak.depo. ua/ukr/zak/zhittya-mini-skulpturok. минискульптуры

Ну, як вам наша віртуальна подорож? Чи не плануєте внести її до життєвого плану з позначкою «обов’язково відвідаю»? Звісно, якщо не бували тут раніше. Навіть якщо бували, але проїздом, лише на день, бо, мовляв, у  найменшому обласному центрі України довше немає чого робити, повертайтеся! Ми ж ще не гуляли вулицею Корзо («місце для прогулянок» у перекладі з італійської), не віталися з працьовитим ліхтарником дядею Колею, спогади про якого вдячні мешканці саме на цій вулиці увічнили в бронзі, не робили селфі на тлі майже казкових будиночків площі Петефі, не милувалися мавританською архітектурою Філармонії (колишня хасидська синагога). Ми навіть не завітали до новітнього символу міста – провулку «Гірчичне зерно»! До речі, на виході з провулку можна побачити вказівник, що ніби глузує з гостей, зазначаючи, що саме звідси до кордону з ЄС лише 2  кілометри! Тобто якщо прогулятися пішки… Хоча навіщо пішки? На місцевій автостанції можна купити квиток і навідатися до затишного словацького міста Кошице, до якого від Ужгорода лише 96 кілометрів! Але це вже зовсім інша історія…


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook