Експерти Центру громадського здоров’я розвінчують найрозповсюдженіші стереотипи стосовно хвороби Альцгеймера, щоби зменшити страх.
1. Діагноз «хвороба Альцгеймера» не означає кінець життя
Багато людей із цим діагнозом продовжують активне і змістовне життя ще багато років. Сповільнити розвиток хвороби допомагають раннє виявлення, медикаментозна терапія, здоровий спосіб життя та доступ до соціальних і підтримувальних програм.
2. Захворіти на ХА може будь-хто, а не лише літні люди
Вік — це найбільший фактор ризику, однак існує рання хвороба Альцгеймера, яка може проявитися у 30–60 років. Пізня ХА розвивається у більшості випадків після 65 років.
Разом з тим важливо усвідомлювати: хвороба Альцгеймера не є нормальною частиною старіння.
3. Спадковість підвищує ризик ХА, але не вище, ніж на 50%
Наявність у сімейному анамнезі не означає, що хвороба Альцгеймера неминуча. Для ранньої форми існують чітко ідентифіковані генетичні мутації, однак навіть носій гена має лише 50-відсоткову імовірність розвитку хвороби. Пізня ХА залежить від поєднання генетики, середовища й стилю життя. Деякі люди з генетичною схильністю ніколи не хворіють.
4. Хвороба Альцгеймера — це більше, ніж проблеми з пам’яттю
ХА впливає на пам’ять, мовлення, мислення, просторову орієнтацію, здатність ухвалювати рішення, емоційний стан і поведінку. Проте кожна людина переживає хворобу по-своєму, і її прояви можуть різнитися.
5. Люди з ХА усвідомлюють себе і дійсність
На різних стадіях хвороби багато людей продовжують комунікувати й усвідомлювати події довкола. Утім, із прогресуванням хвороби ця здатність може знижуватися. Тоді важливо ставитися до людини з гідністю й повагою, щоб не образити її почуття.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
Читайте також:





