Чимало наших співвітчизників вже бували в Африці. Сюди їдуть, щоб сховатись від міської метушні, позасмагати не екзотичних пляжах та привезти додому цілу валізу вражень! Це й не дивно – окрім ласкавого моря та мальовничих пейзажів, Африка вабить тим, що вона наче з паралельного світу, з іншої реальності та взагалі не схожа ні на що. Як і тамтешні аптеки.
Аптеки Африки: все для людей
Зручність відвідувача – один із основних пріоритетів у роботі місцевих аптек. На дверях кожної з них неодмінно висить список найближчих — на випадок, якщо ця буде зачинена або в ній не знайдеться потрібних ліків.
При цьому аптеки розташовані на певній відстані (близько 500 метрів) одна від одної, а от таких, що стоять зовсім поруч, тут не знайдеш. Приміщення африканських аптек доволі просторі, вивіски стандартні, з неоновим підсвічуванням для зручності потенційних покупців. Звісно, в маленьких або курортних містечках неону менше, та й будівлі невеликі, але навіть там аптек не бракує. Черг у звичній нам формі в туніських аптеках не буває. Клієнти очікують на свою чергу, сидячи на стільцях. Так само сидячи вони отримують консультацію провізора та чекають, коли винесуть придбані ліки. Такий собі своєрідний комфорт.
Вітрини місцевих аптек оформлені більш ніж скромно: в мусульманській країні неетично виставляти на загал рекламу засобів для депіляції або кремів для засмаги. Тим більше, що й продажем парафармацевтичних засобів аптеки не займаються. Всередині також панує мінімалізм – стелажі з товарами приховані від очей покупців, немає й відділів самообслуговування.
Фармацевт в Африці – шанована професія
Професія фармацевта в Тунісі шанована анітрохи не менше, ніж професія юриста чи лікаря, адже він не просто працює в аптеці – здебільшого він власник підприємства. Майбутніх фармацевтів готують у місті Монастір, де на фармацевтичному факультеті Центрального університету навчається понад 1200 студентів. До речі, для викладачів, яких на факультеті близько 100, документ про здобуття освіти у Франції чи в Швейцарії – майже обов’язкова умова при прийомі на роботу.
Туніський фармацевт не тільки відпускає препарати за запитом. Він може замінити виписаний лікарем засіб на його аналог, рекомендувати препарат за відсутності рецепту та навіть робити ін’єкції. «Свобода дій» фармацевта регламентується спеціальним органом – Радою з фармацевтичного порядку, створеною у 1947 році за ініціативи профспілки фармацевтів задля захисту честі та незалежності професії. Ця організація контролює діяльність як аптек, так і клінічних фармацевтів, дистриб’юторів і виробників лікарських засобів.
Фармація в Африці: бізнес & держава
Завдяки лібералізації та навчанню нових фармацевтів з середини 80-х років у франкомовних країнах Африки став швидко розвиватися приватний фармацевтичний сектор. Цікаво, що приватний та державний сектори розвиваються паралельно, а часом і в режимі конкуренції. Розбіжності проявляються, переважно, на рівні списку схвалених ліків, поділу ринку, доступу до імпортних коштів, розмірів прибутків і рівня цін, а також відносин із лікарями та державними органами.
Дослідження, яке фінансується Міністерством кооперації спільно з ВООЗ, надає певну інформацію про вплив комерційного фармацевтичного сектора на доступність медикаментів, рівень цін, фінансову спроможність покупців і раціональне використання ліків у франкомовній Африці. Місцева охорона здоров’я певною мірою перебуває під впливом французької системи. Це відчувається як на рівні навчання фахівців і організації управління, так і на можливостях приватної лікарської практики та постачання ліків. Основні відмінності пов’язані з політичним, економічним та соціально-культурним рівнем.
Читайте також:Територіальна впорядкованість щодо розташування аптек та одноманітність вивісок не випадкові. У Тунісі немає аптечних мереж, всі аптеки — приватні підприємства, і держава суворо стежить за тим, щоб умови ведення бізнесу були однаковими для всіх, без конкурентних нерівностей. Подібним чином організований і ринок дистрибуції лікарських засобів: уряд вітає розвиток міжнародної торгівлі, однак не надає ексклюзивних прав на продаж будь-яких товарів.
Як відкрити аптеку в Тунісі
Відкрити аптеку, маючи диплом фармацевта, не надто складно. Достатньо подати заявку на ім’я міністра охорони здоров’я, додати копію диплома, документ, що засвідчує особу претендента, сертифікат, який підтверджує членство в Раді з фармацевтичного порядку, а також договір оренди приміщення та його технічний план. Втім основними критеріями для отримання дозволу є бездоганна професійна репутація фармацевта і таке розташування вивіски, яке не дозволятиме новій аптеці відбирати клієнтів у вже існуючих підприємств. Відстань до інших аптек вимірюється з точністю до метра, а результати затверджуються муніципальними органами.
Після схвалення можна облаштовувати приміщення. Вимоги прості: висота стелі не менше 2,8 м, наявність площі (її розмір не регламентовано) під торговий зал, невелика лабораторія, склад і неодмінно туалетна кімната. Усі написи, вивіска та табличка з ім’ям і титулом фармацевта мають бути виконані двома мовами — арабською та французькою. Обов’язкова деталь — на видноті слід розмістити плакат, що попереджає про небезпеку надмірного та неконтрольованого вживання ліків. Перед відкриттям аптеку відвідує регіональний інспектор. Він перевіряє не лише приміщення, а й працездатність технічних систем – водогону, освітлення, телефону, холодильника, а також наявність обладнання в лабораторії. І все – очікуйте на клієнтів!
Їдеш до Африки – не забудь аптечку!
Типові причини захворювань туристів, які відпочивають в Тунісі – сонячний опік або перегрів та незвична їжа. Якщо харчуватися лише в готелі, де гігієнічні стандарти дуже високі, спричинених їжею отруєнь легко уникнути. При кожному готелі зазвичай працює кіоск, де можна придбати зубну пасту і засоби для засмаги, втім лікарських засобів тут не купиш, тому про аптечку слід подбати вдома. За необхідності персонал готелю викличе лікаря, який видасть вам пару-трійку пігулок аспірину і навіть випише рецепт, з яким доведеться йти до аптеки.
В Тунісі вони розпочинають роботу о 9-10 годині ранку, а по обіді зачиняються на тригодинну перерву: у країнах із спекотним кліматом післяобідній відпочинок — справа свята. Втім в Тунісі краще не хворіти, а оздоровлюватись – ця північно-африканська країна відома своїми центрами таласотерапії – процедур з використанням морської води та водоростей. У туристів із Західної Європи користуються популярністю місцеві клініки пластичної та естетичної хірургії. А найкращим сувеніром з Тунісу є натуральні високоякісні олії та есенції – до прикладу, олія з апельсинів, вирощених на місцевих плантаціях. Вона додає життєвого тонусу і змушує забути про хвороби. Але шукати такі цікавинки в аптеках не варто, краще завітати до сувенірного магазину!
Раніше ми писали, чим здивують аптеки Японії.
Даша Паркер
Читайте також:
