Якщо мокротиння стало рідшим, чи означає це, що дихальні шляхи очищаються ефективно? На перший погляд, відповідь очевидна: під час сезонного спалаху ГРВІ пацієнт скаржиться на утруднене відкашлювання в’язкого слизу, фармацевт рекомендує препарат, що його розріджує – і проблема вирішена. Саме за таким стереотипом десятиліттями діяли працівники першого столу, консультуючи відвідувачів з приводу продуктивного кашлю. Але чому ж тоді частина пацієнтів протягом тривалого часу не може позбутися надокучливого симптому? Мокротиння стає більш рідким, відходить легше – людина наче лікується, а кашель не вщухає. Можливо, проблема в ліках?
Щоб дати відповідь на це запитання, варто з’ясувати, як працює мукоциліарний клірен – природний механізм самоочищення дихальної системи[1].
Слизова оболонка дихальних шляхів вистелена миготливим епітелієм, поміж війками якого розташовані келихоподібні клітини, що продукують трахеобронхіальний секрет (слиз). У цей слиз, наче в пастку, потрапляють сторонні частки та патогени, а мільйони війок, ритмічно коливаючись, виштовхують «забруднений» секрет угору до ротоглотки, забезпечуючи постійне очищення респіраторного тракту.
Трахеобронхіальний секрет у нормі – це складна двошарова система, яка містить рідку фракцію (золь), у якій рухаються війки миготливого епітелію, і в’язку фракцію (гель), що лежить на поверхні та затримує пил, мікроби й віруси. Основою гелю є глікопротеїни (білково-вуглеводні сполуки або муцини), які поділяються на два ключові типи[2]:
- сіаломуцини – забезпечують еластичність, гідратацію та необхідну реологічну структуру гелевого шару;
- фукомуцини – надають мокротинню в’язкості та густини.
Під час запалення, притаманного ГРВІ, баланс між фракціями порушується: синтез сіаломуцинів пригнічується, а фукомуцинів – зростає[2;3]. Унаслідок дисбалансу секрет стає не просто в’язким, він втрачає еластичність[3].
І тут фармацевт рекомендує класичні муколітики. Вони розривають дисульфідні зв’язки білків мокротиння, перетворюючи слиз на рідку масу[4]. І якщо секрет надто рідкий, війки епітелію втрачають здатність «зачепити» його та виштовхнути назовні[1;5]. Мокротиння стікає в нижні відділи бронхів, підсилюючи кашльовий рефлекс, але не забезпечує реального дренажу дихальних шляхів[5;7].
Тож головна проблема продуктивного кашлю полягає не стільки в самій в’язкості мокротиння, скільки в порушенні якісного складу муцинів та дезорганізації мукоциліарного кліренсу[1;3].
Від муколітиків до мукорегуляторів
Отже, сучасна фармацевтична опіка в разі продуктивного кашлю потребує зміщення акценту від агресивного розрідження слизу (муколізісу) до фізико-хімічного відновлення – мукорегуляції [3;6]. Завдання мукорегулятора – не просто зробити секрет рідким, а нормалізувати співвідношення сіаломуцинів і фукомуцинів, повернути мокротинню оптимальну в’язкість і еластичність та відновити роботу миготливого епітелію[2;6].
Еталонним представником групи мукорегуляторів є карбоцистеїн [2;6]. На відміну від класичних муколітиків, він діє безпосередньо на рівні келихоподібних клітин слизової оболонки, які відповідають за продукцію та якість трахеобронхіального секрету[2;8]. Саме карбоцистеїн здатен:
- Активувати фермент сіалілтрансферазу та відновлювати нормальний рівень сіаломуцинів[2;3].
- Пригнічувати надмірне утворення фукомуцинів, усуваючи патологічну в’язкість мокротиння[2;3].
- Забезпечувати фізіологічну гідратацію секрету без ризику розвитку «синдрому затоплення» (надмірної рідкої секреції)[2].
- Стимулювати продукцію секреторного імуноглобуліну A (sIgA) та проявляти протизапальну дію, що підсилює бар’єрну функцію респіраторного тракту, знижує набряк і запобігає вторинному інфікуванню[2;3].
Завдяки таким особливостям карбоцистеїну мокротиння набуває фізіологічних властивостей, що дозволяє відновити рух війок миготливого епітелію та запустити процес мукоциліарного очищення дихальних шляхів.
Прикладом препарату, механізм дії якого повністю відповідає концепції мукорегуляції, є «Бронлес» (Алкалоїд АД, активна речовина – карбоцистеїн)[6;8]. Як мукорегулятор, «Бронлес» нормалізує й підтримує якісний склад мокротиння, активує мукоциліарний кліренс, унаслідок чого респіраторний тракт очищається в природний спосіб, зменшується вираженість запалення, а виснажливий кашель поступово вщухає[7;8].
Отже, висновки.
Під час рекомендації засобів для терапії продуктивного кашлю потрібно пам’ятати, що не розрідження мокротиння є маркером ефективності лікування. Щоб людина позбулася кашлю, дихальні шляхи мають очиститись, а це можливо лише за умови відновлення нормальних фізико-хімічних властивостей секрету та функціональної спроможності мукоциліарного кліренсу[1;3;6]. Це і є мукорегуляція – сучасний підхід до лікування продуктивного кашлю.
Джерела:
- Bustamante-Marin XM, Ostrowski LE. Cilia and Mucociliary Clearance. Cold Spring Harb Perspect Biol. 2017;9(4):a028241.
- Zheng JP, Kang J, Huang SG, et al. Effect of carbocisteine on acute exacerbations of chronic obstructive pulmonary disease (PEACE Study): a randomised placebo-controlled study. Lancet. 2008;371(9629):2013-2018.
- Ishibashi Y, Takeno S, Kalubi B, Yazawa I. Carbocisteine normalizes the viscous property of mucus through regulation of fucosylated and sialylated sugar chain on airway mucins. Eur J Pharmacol. 2010;641(2-3):226-228.
- Sadowska SJ. Secretolytic agents: What is the evidence for their effectiveness in chronic obstructive pulmonary disease? Curr Opin Pulm Med. 2006;12(2):106-109.
- Fahy JV, Dickey BF. Airway mucus function and dysfunction. N Engl J Med. 2010;363(23):2233-2247.
- Cazzola M, Calzetta L, Page C, et al. Clinical Efficacy of Carbocisteine in COPD: Beyond the Mucolytic Action. Pharmaceutics. 2022;14(6):1261.
- Balsamo R, Lanata L, Egan CG. Mucoactive drugs: a review of their clinical efficacy and biochemical action in respiratory disease. Multidiscip Respir Med. 2010;5(4):248-254.
- Інструкція для медичного застосування лікарського засобу Бронлес.
Читайте також:
Читайте також:





