Сьогодні:26 September, 2021

Закон про солов’їну. У фокусі – фармацевти

ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі – Закон) породжуватиме обговорення та питання ще до 16.07.2022 року (дати набуття чинності всіх перехідних положень Закону про мову). Що треба знати про нього вже зараз?

Закон про функціонування української мови як державної набув чинності 16.07.2019 року, однак питання, коли саме Закон вступає в силу, виникає щонайменше раз на рік. У чому причина?

Усі вимоги впроваджуються поетапно:
а) вимоги щодо переведення на українську мову науки (наукових конференцій, семінарів, наукових шкіл тощо), культури, сфери охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування набули чинності 16.07.2020 р., через рік після вступу в силу Закону;
б) вимоги щодо обслуговування споживачів українською мовою (15.01.2021 р. можна було спілкуватись із покупцем російською мовою, а от із 16.01.2021 р. це вже порушує вимоги Закону) набули чинності 16.01.2021 р. ;
в) вимоги щодо друкування ЗМІ винятково українською мовою (або паралельний випуск тиражів українською мовою) набудуть чинності 16.01.2022 р. ;
г) вимоги щодо сайтів, сторінок у соціальних мережах, інтерфейсів програм, мобільних додатків українською мовою, а також запровадження штрафів за невиконання вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» набудуть чинності 16.07.2022 р.

Загалом законодавчим органом було передбачено 3 роки на адаптацію суспільства. При цьому 1,5 із цих 3-х років фактично «сплили» – саме час замислитися про відповідальність.

Хто перевірятиме дотримання вимог закону про мову?

Для захисту української мови як державної (а також прав громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя) діятиме Уповноважений із захисту державної мови, державний сайт якого розміщено за посиланням mova-ombudsman.gov.ua.

Уповноважений – це не «виїзний трибунал» для «мовних репресій», а усталена практика (в подібному форматі вже дуже давно діє Уповноважений ВРУ з прав людини, який, серед іншого, розглядає питання і скарги щодо порушення законодавства про захист персональних даних).

З урахуванням фінансування та чисельності секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, захист все ж буде вибірковим, епізодичним, з акцентом саме на злісних порушниках. Тому «мовні патрулі», «комісари» – це «згущені фарби» та не про Закон (не про чинну його редакцію).

На практиці функції «мовних комісарів» виконуватимуть саме споживачі, звичайні покупці, які щоденно заходять в аптеку, купуючи продукти чи товари. Є ще сфера послуг – але там у споживача є певна взаємозалежність від людини, яка надає послуги, і ситуація буде не такою гострою.

Реальний випадок матиме такий вигляд:

Наприкінці важкого робочого дня, з поганим настроєм після спілкування із керівництвом, із дратівливістю від сімейних проблем покупець заходить до аптеки, магазину тощо, щоб здійснити покупку. Уявімо, що на касі йому відповіли російською мовою (можливо, випадково, можливо, втома, можливо, все життя людина була російськомовною тощо). Покупець, діючи за інерцією або зі свідомим бажанням захисту державної мови, просить (йому здається, що він просить, але насправді – вимагає, до того ж на підвищених тонах) негайно перейти на українську мову. Продавець, через грубість тону покупця чи власну гордість, перші хвилини відмовляється задовольнити прохання клієнта (або і не може це зробити).

Ось він – конфлікт, підстави для відповідальності! Додатковими доказами факту порушення можуть бути і запис, і свідки, і звернення до керівництва закладу.

Далі покупець пише скаргу на заклад (аптеку, магазин, спортивний зал, СТО тощо), зазначаючи його назву, розташування, а якщо дозволяє пам’ять – то і ПІБ особи, через яку виник такий мовний конфлікт. Скаргу можна подати навіть в електронному вигляді!


А якщо ображений покупець закрутився, і не написав скаргу ні через день, ні через тиждень? Не біда, статтею 54 Закону встановлено, що скаргу можна подати протягом 6 (шести) місяців із дня виявлення порушення.

Ще раз звертаємо увагу: не «мовні комісари» чи поліція, а покупці та споживачі скаржитимуться до Уповноваженого із захисту державної мови! Одна скарга біди, можливо, і не зробить, однак коли їх буде декілька – проблеми з’являться.

Проблеми з українською мовою можуть бути у працівника аптеки, а попередження, штрафи та негативна репутація – у суб’єкта господарювання (аптеки чи аптечної мережі тощо). Як довго роботодавець, який зазнає збитків, співпрацюватиме з таким фармацевтом?

Яка відповідальність за порушення вимог закону про мову?

Із 16.01.2021 р. обслуговування споживачів в Україні (продаж, надання послуг та інформації про товари чи послуги тощо) іншою, окрім української мови, заборонено.

Є винятки. Ч. 3 ст. 30 Закону про мову встановлює, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін. Тут можливі варіанти практичного застосування цієї норми, наприклад:
а) покупець звернувся недержавною мовою, продавець відповів так само;
б) продавець спитав державною мовою, чи не буде проблемою, якщо він обслуговуватиме іншою мовою, і покупець погодився із цим;
в) покупець відразу попросив спілкуватися з ним недержавною мовою.
Усі ці варіанти загалом прийнятні. Звичайно, можна сперечатися щодо того, в якій формі має бути прохання клієнта про використання недержавної мови чи обов’язок продавця все одно формулювати використання недержавної мови («ви звертаєтеся до мене англійською, тому я розумію, що вона вам зручна і також переходжу на англійську»), але це вже від лукавого. Адже основним джерелом проблем виступає клієнт (споживач, покупець), який звертається з вимогою здійснювати його обслуговування державною мовою! Не клієнт, наступний за ним у черзі, не людина поруч, що здійснює запис на мобільний телефон того, як продавець спілкується з конкретним покупцем недержавною мовою.

За порушення норми про обслуговування споживачів в Україні державною мовою суб’єкту господарювання може бути винесено попередження.

У випадку повторного порушення цієї норми (протягом року з дати попередження) на суб’єкта господарювання може бути накладено штраф. Але ще не зараз. Зміни до КУАП, якими запроваджується адміністративна відповідальність за подібні порушення безпосередніх правопорушників, набудуть чинності з 16.07.2022 р.

Запланована до появи ст. 188-52 КУАП передбачає штрафи від 3400 грн. до 11 900 грн (у чинній редакції, однак можливі зміни) . Відповідальність щодо обслуговування споживачів державною мовою насамперед стосуватиметься керівників та посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, державних або комунальних підприємств, установ та організацій, і лише у визначених цією статтею випадках зможе бути застосована до керівників інших суб’єктів.

Юрій Сторожук, юрист компанії «АММ»,
заступник директора з юридичних питань


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook