Згідно принципів раціонального призначення антибіотиків, ефективна антибіотикотерапія починається після ідентифікації збудника інфекційного захворювання. Але трапляються випадки, коли лікар не може чекати на результати бактеріологічного дослідження.
Як в такому разі обрати потрібний антибіотик, розповів фармацевт відділу антимікробної резистентності та інфекційного контролю ЦГЗ Ігнат Гаврилов.
Деякі пацієнти потрапляють у лікарню в ургентних станах або ж мають загрозливу симптоматику, яка змушує починати антибіотикотерапію якнайшвидше.
У таких випадках пацієнту призначається емпірична терапія, що означає лікування захворювання до встановлення діагнозу — інфекційного збудника, базуючись на клінічній здогадці.
В основі клінічної здогадки — медичний досвід та прагматичний підхід. Так для вибору емпіричної терапії необхідно врахувати:
- вік людини;
- імунний статус;
- супутні захворювання;
- ймовірність певної мікробної етіології;
- резистентності збудників та ризики можливих побічних реакцій.
Окрім того, обов’язково необхідно брати до уваги дані локальної антибіотикорезистентності.
Читайте також:На допомогу лікарям розроблено “Стандарт медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою»”
Отож лікарю потрібно згідно зі стандартом при виборі антибіотика враховувати:
- типи/групи пацієнтів з інфекційними захворюваннями та ризик наявності множинної антимікробної резистентності;
- очікуваний терапевтичний ефект проти найбільш імовірного інфекційного агента (залежно від анатомічної локалізації осередку запалення);
- його можливої стійкості до обраного антибактеріального препарату;
- враховувати умови виникнення захворювання бактеріальної етіології (госпітальна/позагоспітальна).
Також у ЦГЗ нагадали, що у всіх клінічних випадках для проведення емпіричної терапії бажано призначати один антибактеріальний препарат. У випадку призначення кількох антибактеріальних препаратів з метою емпіричного лікування, впродовж 72 годин необхідно визначити етіологію збудника, та, за наявності, його чутливість до антибіотиків, що дозволить перейти на монотерапію (провести деескалацію).
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
