Що варто знати про синдром хронічної втоми?

Втому відчуває кожна людина після тривалої фізичної або розумової праці. Щоб відновити працездатність, здоровій людині не потрібно жодних стимуляторів, достатньо просто добре відпочити. Якщо ж відвідувач аптеки запитує препарати від млявості та розбитості, для поліпшення пам’яті чи концентрації, найвірогідніше, ви маєте справу з людиною, яка страждає на синдром хронічної втоми.

Що таке синдром хронічної втоми?

Синдром хронічної втоми (СХВ) – це розлад, що характеризується незрозумілою сильною втомою, яка посилюється під час навантажень і супроводжується низкою когнітивних та соматичних порушень. За статистикою, СХВ мають приблизно 2 % населення. Найчастіше це мешканці великих міст віком від 20 до 45 років, здебільшого жінки (хворіють у 4 рази частіше за чоловіків). У «темну» пору року синдром трапляється в 3-5 разів частіше, ніж за достатньої інсоляції, і в людей «офісного» способу життя – приблизно в 10 разів частіше, ніж в осіб фізичної праці.

Що спричиняє синдром хронічної втоми?

Точний патогенез CХВ наразі невідомий. Щоб розібратися в ньому, вчені розглядали численні механізми та молекули, які призводять до порушень імунної функції, гормональної регуляції, метаболізму тощо. Однак достеменний причинно-наслідковий зв’язок встановлено не було.

Існує вірусна теорія походження СХВ (Епштейн-Барр вірус, вірус герпесу 6 типу), утім, на сьогодні прийнято вважати, що синдром розвивається на тлі одночасного впливу багатьох чинників.

Які чинники сприяють розвитку синдрому хронічної втоми?

• Специфіка міської екології і кисневе голодування.
• Надмірне «спілкування» з телевізором і гаджетами, інформаційне перенавантаження.
• Сучасний високостресовий стиль життя.
• Пропаганда надуспішності, фізичної та естетичної досконалості.
• Гіподинамія та надмірна вага.
• Тривалий прийом деяких медикаментів.
• Проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту.
• Вірусні захворювання.
• Гормональний дисбаланс.

Якими є клінічні ознаки синдрому хронічної втоми?

Три головні (великі) симптоми:

1. Втома. Помітне зниження або погіршення здатності людини займатися діяльністю, яка їй подобалася до початку хвороби. Стан не поліпшується після відпочинку.
2. Спостерігається погіршення симптомів після впливу фізичних чи когнітивних факторів та стресу, які раніше добре переносилися.
3. Порушений сон. Людина відчуває втому після нічного сну.

Синдром хронічної втоми діагностується, якщо зазначені симптоми проявляються протягом >6 місяців. Інтенсивність симптомів має бути помірною або важкою принаймні 50 % часу.

Малі симптоми:

• частий сильний головний біль, не пов’язаний з будь-якою патологією;
• розлади сну у вигляді сонливості вдень і безсоння вночі;
• зниження ментальної активності та здатності до концентрації уваги;
• підвищена дратівливість і нестійкість емоційно-психічного стану;
• розлади пам’яті, нездатність запам’ятовувати звичний обсяг інформації;
• апатія, безрадісний настрій, емоційна пригніченість;
• мігруючий біль у суглобах і м’язах без будь-яких ознак запалення;
• збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія);
• дискомфорт у горлі, фарингіти.

Чи можлива профілактика синдрому хронічної втоми?

Найкраща профілактика хронічної втоми – перегляд режиму дня. Потрібно навчитися доручати частину справ іншим, не варто все робити самому, це виснажує. Необхідно відокремлювати найважливіші справи від менш важливих.

Величезну роль відіграє повноцінний сон. Більшості людей, щоб виспатися, необхідно 6-8 годин. Корисним є короткотривалий денний сон: 30 хвилин під час перерви.

Потрібно хоча б по 30 хвилин на день приділяти фізичним вправам. Варто відвідувати спортивну залу 2-3 рази на тиждень. Тренування потрібно закінчувати за 2-3 години до сну. Корисно ходити пішки, пересуватися велосипедом.

Куріння порушує постачання кисню до організму. Людям, які курять протягом тривалого часу, варто поступово зменшувати кількість викурених сигарет та з часом зовсім відмовитися від шкідливої звички.

Необхідно зменшити вживання кофеїну та алкоголю. Ці речовини тимчасово підсилюють активність, після чого відчуття втоми тільки збільшується.

Варто уникати жирної їжі, оскільки жири переробляються повільно, що може знизити активність. Рекомендовано збільшити споживання рослинної їжі, багатої на корисні речовини, а також кисломолочних виробів та морепродуктів.

Чи можна вилікувати синдром хронічної втоми?

Так, однак специфічної терапії не існує.

Понад 70 % пацієнтів із хронічною втомою мають приховані хвороби, про які вони й не підозрюють. Допомогти відшукати причину хронічної втоми допоможе сімейний лікар. Нерідко відчуття постійної втоми виникає на тлі гіпотиреозу, серцево-судинної патології, захворювань органів дихання, шлунково-кишкових хвороб тощо. Отже, за наявності синдрому хронічної втоми візит до лікаря – це перший крок у правильному напрямку.

Що може рекомендувати фармацевт у разі синдрому хронічної втоми?

• Вітамінні комплекси, що містять вітаміни групи В у добовій дозі. Вони підсилюють тканинне дихання, покращують надходження кисню в клітини, беруть участь у синтезі та трофіці мієлінової оболонки периферичних нервів. Вітаміни групи зменшують тривожність, нервове напруження, позитивно впливають на працездатність.
• Вітамін С підтримує імунну систему. Це один з найефективніших антиоксидантів, що відповідає за очищення організму від токсинів, наявність яких призводить до втоми.
• Вітамін D бере участь у перетворенні поживних речовин на енергію. Коли цей процес сповільнюється, виникає хронічна втома. Без достатнього рівня вітаміну D в організмі м’язи втрачають еластичність і силу, до того ж за участю вітаміну D синтезується серотонін – «гормон щастя», тому в разі дефіциту цього вітаміну виникає стан, подібний до депресії.
• Магній, як і вітамін D, відіграє важливу роль в утворенні серотоніну, тому за нестачі магнію людині важко заспокоїтися та розслабитися, спокійно засинати, вона відчуває постійне напруження та стрес. Цей мінерал бере участь у передачі нервового імпульсу і на тлі його дефіциту можуть виникати судоми.
• Гліцин – амінокислота, що сприяє зменшенню психоемоційної напруги, підвищує розумову працездатність. Чинить нейропротективну, антистресову дію, покращує метаболічні процеси в мозку, нормалізує сон.
• Препарати, що містять холін. Ця речовина бере участь у біосинтезі ацетилхоліну – одного з основних медіаторів нервової системи. Добова норма холіну – 1000 мг. Люди в стані стресу та інтенсивних розумових і емоційних навантажень, потребують збільшення постачання холіну до організму. Засоби, що містять холін, сприяють поліпшенню пам’яті та концентрації, зміцнюють сон, нормалізують баланс сну і неспання; знижують рівень збудження в умовах стресу і, навпаки, активують роботу «млявого» мозку.
• Адаптогени – це речовини (частіше природного походження), які підвищують стійкість організму до стресу. До адаптогенів належать такі рослини, як женьшень, елеутерокок, родіола (золотий корінь), лимонник китайський, ашваганда тощо. Препарати з цих рослин сприяють толерантності до розумового виснаження, підвищують увагу і витривалість у ситуаціях зниження працездатності. Однак ці засоби можна застосовувати лише в першій половині дня, не перевищуючи рекомендовану дозу, оскільки прийом адаптогенів увечері може спричинити безсоння. Лікування відбувається курсами, які тривають від 1 до 1,5 місяця, після чого потрібно зробити кількамісячну перерву. Помітний ефект настає не з першого дня, а за декілька днів регулярного прийому.
• Пацієнта з ознаками депресії або панічними атаками потрібно скерувати до лікаря.

Отже, основним принципом лікування СХВ є комплексний підхід, що передбачає нормалізацію режиму праці та відпочинку, раціональне харчування та певні медикаментозні засоби, як безрецептурні за рекомендацією фармацевта, так і рецептурного відпуску, які призначає лікар після ретельного обстеження пацієнта.

Джерела:
1. Очеретна О. Л. Синдром хронічної втоми як прояв соматичних захворювань та інших патологічних станів у населення України //Вiomedical and biosocial anthropology. 2014. № 23. С. 281–284.
2. Afari N, Buchwald D. Chronic fatigue syndrome: a review. Am J Psychiatry. 2003;160(2):221-236.
3. Berkovitz S, Ambler G, Jenkins M, Thurgood S. Serum 25-hydroxy vitamin D levels in chronic fatigue syndrome: a retrospective survey. Int J Vitam Nutr Res. 2009;79(4):250-254.
4. Бариляк Л. Г., Грінченко Б. В., Флюнт І. С., Києнко В. М. Застосування адаптогенів для реабілітації осіб із синдромом хронічної втоми // Медична гідрологія та реабілітація. 2004. Т. 2, № 1. С. 4-19.

---