Втома, поганий настрій і байдужість до того, що відбувається навколо, можуть свідчити про серйозну патологію в роботі ендокринної системи.
Про те, що таке гіпотиреоз, його причини, симптоми та лікування розповіла лікар-ендокринолог Діна Крилова.
Гіпотиреоз — це стан, який виникає, коли щитоподібна залоза виробляє недостатню кількість тиреоїдних гормонів.
Поступове збільшення (до 5 кг) чи зменшення ваги тіла можуть бути показниками проблем, пов’язаних зі щитоподібною залозою. Зміни, які вказують на недостатнє виділення гормонів, свідчать про гіпотиреоз.
За словами лікаря, вроджена форма захворювання може бути викликана аномальним розвитком або функцією щитоподібної залози, гіпоталамуса або гіпофіза внутрішньоутробно, а також порушенням дії тиреоїдних гормонів.
Набутий гіпотиреоз може розвитися на тлі хронічного аутоімунного тиреодиту, якщо власна імунна система починає атакувати щитоподібну залозу.
Або ж коли з’являється ятрогенний гіпотиреоз після повного або часткового видалення щитоподібної залози та лікування радіоактивним йодом.
Крім того, вірусні інфекції, вагітність, операції на щитоподібній залозі та певні фактори способу життя можуть збільшити ризик розвитку захворювання.
Читайте також:Основні прояви зниження функцій щитоподібної залози та різкої нестачі гормонів щитоподібної залози у жінок і чоловіків приблизно однакові. Це одутлість обличчя, набір ваги, набряки кінцівок та повік.
Але все ж таки є ще окремі ознаки, які притаманні виключно жінкам – це порушення менструального циклу або проблеми з настанням вагітності. У чоловіків – зниження лібідо, еректильна дисфункція.
Щодо лікування гіпотиреозу дорослих, обов’язково треба здати кров на гормони щитоподібної залози та за потреби зробити УЗД щитоподібної залози, біопсію та/або сцинтиграфію, тобто діагностику точної патології у щитоподібній залозі.
“Лише після цього лікар призначає прийом і дозування необхідних препаратів, встановлює терміни для перевірки тиреоїдних гормонів”, – каже ендокринолог.
Наприклад, під час підбору дози препарату гормон ТТГ потрібно буде контролювати кожен місяць, далі при досягненні цільового результату – кожні 3-6 місяців. Регулярний контроль допоможе пацієнтам почуватися добре та уникнути ускладнень.
Джерело: Факти Здоров’я
Читайте також:
