П’ять міфів про ендометріоз

На цю хронічну патологію страждають мільйони жінок у світі. Через брак достовірної інформації пацієнтки часто стикаються з неправильними діагнозами, запізнілим лікуванням або необґрунтованими страхами. Розказуємо про найпоширеніші міфи про ендометріоз.

1. Ендометріоз завжди супроводжується болем

Так, під час ендометріозу часто відчувається біль, але це буває не завжди. За статистикою, понад 60 % пацієнток із цим діагнозом скаржаться на тазовий біль. Встановлено, що ймовірність появи болю в животі в жінок з ендометріозом приблизно у 13 разів вища, ніж у тих, хто не має цього захворювання. Саме тому багато людей вважають біль обов’язковою ознакою цієї хвороби.

Однак це не завжди так. Лікарі наголошують, що ендометріоз може бути і без больових відчуттів. Це залежить від того, де саме розташовані вогнища захворювання, чи виділяють вони речовини, що подразнюють нервові закінчення, а також від індивідуальної чутливості організму до болю. Існують випадки, коли жінка навіть не підозрює про наявність у неї ендометріозу. Відсутність болю не виключає діагнозу і не гарантує, що хвороба не прогресує.

2. Ендометріоз завжди призводить до безпліддя

За статистикою, від 30 % до 50 % жінок із цим діагнозом не можуть завагітніти природним шляхом. Хвороба здатна негативно впливати на роботу яєчників, маткових труб та призводити до спайок у малому тазі. Через це можуть виникати проблеми із зачаттям. Але водночас ендометріоз не завжди означає безпліддя.

Деякі жінки з важкими формами хвороби успішно вагітніють без додаткового лікування. І навпаки, навіть за легких проявів ендометріозу в деяких пацієнток можуть виникати складнощі із зачаттям. Тобто ступінь поширеності ендометріозу не завжди прямо пов’язана з можливістю завагітніти. Єдиний спосіб перевірити, чи впливає ендометріоз на вашу фертильність, – це спробувати завагітніти.

Отже, ендометріоз може підвищувати ризик безпліддя, але далеко не завжди його спричиняє. За правильного лікування та своєчасного звернення до фахівців шанси на успішне зачаття і народження здорової дитини залишаються високими.

3. Ендометріоз виникає через високий рівень естрогену

Ендометріоз пов’язують із гормональними порушеннями, зокрема з підвищеним рівнем естрогену. Утім, сучасні наукові дані не підтверджують, що саме високий рівень цього гормону є причиною виникнення хвороби. ПВодночас варто зазначити, що препарати, які блокують дію естрогену, можуть зменшувати симптоми та сповільнювати розвиток хвороби, але це не означає, що естроген є першопричиною.

Дослідження засвідчують, що естроген та його рецептори відіграють роль у процесах, пов’язаних з розростанням ендометріоїдної тканини, проте це лише один із факторів, який впливає на розвиток патології. Ендометріоз – складне захворювання з багатофакторною природою, у якому вагому роль можуть відігравати імунні порушення, запалення та генетична схильність.

4. Ендометріоз зникає з появою менопаузи

Поширене уявлення про те, що ендометріоз автоматично зникає з настанням менопаузи, є неповним і не зовсім точним. Справді, у більшості випадків після завершення менструальних циклів хвороба відступає. Проте від 2 % до 5 % жінок стикаються з ендометріозом навіть у постменопаузальний період.

Причиною цього можуть бути залишкові ендометріоїдні тканини, які продовжують реагувати на гормональні зміни організму, або інші механізми, що підтримують запалення та їхній ріст. Тому, якщо біль, пов’язаний з ендометріозом, не зникає після менопаузи або з’являється знову, важливо звернутися до лікаря.

5. Після видалення матки настає одужання

Гістеректомія (операція із видалення матки) справді може значно полегшити симптоми для багатьох пацієнток, проте повне зникнення хвороби не гарантоване. За даними одного дослідження, результатами такої операції були задоволені 84 % жінок. У частини пацієнток симптоми зберігалися або із часом поверталися.

Головна причина полягає в тому, що ендометріоз не обмежується лише маткою. Його вогнища можуть розташовуватися за межами цього органу – на яєчниках, очеревині, кишечнику чи інших тканинах. Видалення матки на них не впливає, і вони можуть продовжувати викликати біль та запалення.

Таким чином, гістеректомія може бути ефективним способом зменшення симптомів ендометріозу, але не завжди призводить до повного одужання.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook