Провізорів скасували: що змінилося?

В українському класифікаторі професій більше немає провізора. Застарілу назву аптечного фахівця скасували Наказом від 25 жовтня 2021 року № 810-21 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010» Міністерства економіки України. Про те, що змінилося, крім назви, чи вплине це на вимоги до фахівців та яка взагалі нині ситуація на ринку праці аптекарів – ми поговорили з експертами.

Історія питання

Дискусія щодо зміни назви аптечного працівника з провізора на фармацевта у фармацевтичних колах триває вже декілька років. Головна причина – у світі назву «провізор» майже ніхто не використовує і не розуміє. Крім України, нею послуговувалися лише у двох країнах – Росії та Фінляндії.

З назвою «провізор» у дипломі про вищу фармацевтичну освіту виникали проблеми з підтвердженням диплому як в іноземних громадян, які навчалися в Україні і поверталися на батьківщину, так і в українських фахівців, які виїжджали на роботу за кордон.
На сьогодні відмінність між провізором та фармацевтом в Україні полягає в рівні освіти: фармацевти – фахівці з неповною вищою фармацевтичною освітою, провізори – мають повну вищу освіту за спеціальністю «Фармація».

Цікаво, що в західних регіонах, зокрема на Галичині, яка розташовується найближче до Європи, назву «провізор» у повсякденному житті теж не використовували. Тому на зміни в класифікаторі навіть не звернули уваги. Про це розповіла директорка аптечної мережі «Сана» Ольга Дмитрук.

«Зазвичай у колективі було не прийнято якось підкреслювати, що в когось повна вища освіта, а в когось – ні. У всіх були одні цілі і кожний виконував свої професійні обов’язки незалежно від того, як називався. Та й слово “фармацевт” ми вживаємо вкрай рідко, частіше “аптекар” або “аптечний працівник”», – зазначила вона.

Тобто зміни в класифікаторі вплинуть на запис у трудовій книжці та наказах під час прийому людини на роботу, але, на думку пані Ольги, в цілому жодним чином не позначаться на роботі. Поки що в регіонах чекають на роз’яснення від Міністерства і змінювати назви посад не поспішають.

Фармацевт на роботі

Що ж змінилося?

Згідно з Наказом від 25 жовтня 2021 року № 810-21 «Про затвердження Зміни № 10 до національного класифікатора ДК 003:2010» Міністерства економіки України, фармацевтичні професії тепер матимуть такі назви: замість провізора – фармацевт, замість фармацевта – асистент фармацевта, а замість провізора-інтерна – фармацевт-інтерн.

При цьому назву «провізор» замінено в усіх фармацевтичних напрямах, і тепер, згідно з класифікатором, в Україні замість клінічних провізорів, провізорів-аналітиків, провізорів-косметологів, провізорів-токсикологів будуть:

  • клінічний фармацевт;
  • фармацевт-аналітик;
  • фармацевт-косметолог;
  • фармацевт-токсиколог.

Крім перейменування назв фахівців з класифікатора було повністю вилучено професію провізор-гомеопат.

На думку деяких експертів, тепер Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікація професій» приведено у відповідність до міжнародної практики. Але є багато запитань.
Наприклад, доктор юридичних наук, професор, адвокат Віталій Пашков у своїй статті «Провізор, фармацевт, асистент фармацевта? Хто ти?», яка вийшла 13 грудня на шпальтах щоденника «Аптека» [1] сказав, що через невідповідність іншим підзаконним актам ця знаменна подія перетворилася на фарс. Він висловився щодо неможливості використовувати затверджену наказом термінологію через існування низки підзаконних актів, у яких все ще застосовується ця назва. Зокрема, у Законах України «Про освіту» та «Про лікарські засоби» досі фігурує назва «провізор», або в постанові КМУ від 30.11.2016 р. № 929, у якій ідеться про сертифікацію провізорів на отримання ліцензії суб’єктом господарювання. Також ще декілька Наказів МОЗ використовують цю назву, і саме ці накази регламентують, наприклад, записи в трудовій книжці.
«Ключовий момент для нас, – висловилася Ольга Дмитрук, – змінюється назва посади, відповідно виникають питання щодо трактування відповідності освіти конкретної особи нормам законодавства. Потрібно врахувати, що на цей момент працівники аптек мають дипломи, видані навчальними закладами протягом минулих 40 років. Потрібні роз’яснення, як діяти в кожному окремому випадку. Тому поки запитань більше, ніж відповідей».

Провізорів скасували

Компетенції сучасних фармацевтів

На думку експертів, Класифікатор професій жодним чином не може вплинути на рівень компетенцій і знань фахівців, а також на вимоги до них. На думку Тараса Коляди, співзасновника найбільшої української аптечної мережі «Подорожник», на рівень компетенцій та вимог до аптечних працівників впливають зміни, які відбуваються на ринку й обумовлені викликами часу. Наприклад, пандемією коронавірусу та змінами на ринку, які сталися через карантинні обмеження.

У період пандемії кількість клієнтів в аптеках зменшилася за рахунок впровадження карантинних обмежень, але натомість суттєво збільшилися замовлення через інтернет-ресурси та телефоном.
За словами Тараса Коляди, в цей період було важливо навчити працівників оперативно опрацьовувати велику кількість інтернет-замовлень. Також для безпеки клієнтів організовували доставку замовлень через «Нову пошту», «Міст-Експрес». Це також потребувало від аптечних працівників нових навичок і компетенцій.
У «Подорожнику» почали організовувати онлайн-навчання, а здобуті знання застосовувати в роботі. Для цього компанія розробила спеціальну онлайн-платформу.

«Аптечним працівникам, як і представникам будь-яких інших професій, потрібно постійно вчитися, незалежно від обставин. Світ змінюється, тому потрібно змінюватись разом з ним», – поділилася О. Дмитрук.

«Раніше провізори та фармацевти постійно проходили курси підвищення кваліфікації, які були очними. Зараз ми зіштовхнулися з тим, що все навчання перейшло в онлайн-режим, і це дещо ускладнює процес навчання. Людина може зареєструватися на онлайн-захід, але перевірити чи вона отримала необхідні знання ми не можемо. Звичайно, існують системи тестування, які перевіряють рівень знань, але переважно навчання зараз – це презентації у відео-форматі або вебінари. Мотивувати людину отримати нові знання щодо комунікації чи маркетингу ми не можемо, правових механізмів, які б вплинули на її рішення взяти участь в онлайн-заході, в нас немає. Все добровільно. За моїми спостереженнями, до людей стало важче достукатися».

Щодо нових компетенція, О. Дмитрук та інші експерти погодилися, що від фармацевтів і провізорів час вимагає нових навичок, наприклад, вести структуровану розмову телефоном або писати повідомлення в месенджерах. «Розмовляти з людиною телефоном набагато складніше, ніж коли ти бачиш її перед собою. Інформація має бути надана більш структурно та чітко. Також у зв’язку з необхідністю вести комунікацію в месенджерах роботодавці почали більше звертати увагу на грамотність письма».

Також експертка висловилася, що сьогодні однозначно потрібні навички роботи з цифровими технологіями та інформаційними продуктами. Адже робота аптек дедалі більше пов’язана з цифровими технологіями. Відпустити електронний рецепт, накласти електронний підпис, яким ресурсом скористатися – це ті знання, які необхідні сучасним фармацевтам. «Фактично будь-хто, незалежно від стажу, чи то 20-30 років досвіду роботи, чи то молоді спеціалісти, які мають 2-3 роки стажу, всі мають володіти цими навичками», – додала О. Дмитрук.

Фармацевти або провізори

В аптечній мережі «Сана» працівників навчають користуватися цифровими продуктами в роботі ще під час проходження періоду адаптаціїя на робочому місці. При цьому, як зауважила експертка, вчити необхідно однаково як молодих спеціалістів, так і тих, хто вже мав досвід роботи.

Експертка ринку, яка попросила не вказувати своє ім’я, поділилася, що вимоги до працівників аптек змінюються у зв’язку не лише з викликами часу, а й зі зміною поколінь.

Наприклад, деякі роботодавці зауважують, що молоді фахівці не достатньо відповідально ставляться до роботи, порівняно з працівниками зі стажем. Наприклад, часто змінюють роботу, переходячи на ту саму посаду і з подібним рівнем оплати праці, можуть без попередження не вийти на роботу, чутливі до будь-яких конфліктів у колективі і відмовляються працювати, якщо трапилося непорозуміння з колегами.

У нових вимогах до аптечних працівників почали фігурувати такі критерії, як:

  • технологічність;
  • адаптивність (наскільки легко пристосовуються до колективу та умов праці);
  • знання англійської.

«З молодими фахівцями іноді виникають непорозуміння через їхнє небажання дотримуватися встановлених правил, які можуть коштувати компанії великих грошей. Навіть на навчання людини компанія витрачає кошти, і не дуже радіє, якщо працівник з неї легко йде», – поділилась експертка.

Зарплата фармацевта

А що з кадрами?

Ми запитали експертів, чи впливають нові вимоги до аптечних працівників на плинність кадрів?

За словами О. Дмитрук, у регіонах, зокрема на Галичині, не відчувають браку кадрів, адже навчальні заклади цього регіону випускають багато необхідних фахівців.

«За час пандемії в нас ситуація з кадрами навіть покращилася, адже дуже часто люди з українських західних регіонів виїжджали на заробітки в Європу. У зв’язку з пандемією люди перестали виїжджати за кордон. Тому ми плинності кадрів не відчули», – зазначила О. Дмитрук.

Але те, що люди перестали виїжджати за кордон, – явище тимчасове, вважає інша експертка, яка не захотіла, щоб її називали. Вона вважає, що як тільки ослабнуть карантинні заходи, а це вже почало відбуватися, кадри знову намагатимуться виїхати за кордон у пошуках більш високих зарплат і рівня життя.

ЦІКАВИЙ ФАКТ: Швидкий перегляд вакансій засвідчив, що в Україні зарплата фармацевта коливається від 8 до 20 тисяч гривень. Натомість у Польщі чи в Німеччині фармацевтів запрошують на зарплату 3500 євро. Якщо додати до цього пом’якшення правил підтвердження диплому в Європі, то стає зрозумілим, що молоді фахівці надовго в Україні не затримаються.

За її словами, наразі на аптечному ринку існує брак кадрів, особливо з вищою освітою. А дуже скоро для дистанційної торгівлі аптеки потребуватимуть фахівців з вищою освітою та зі стажем не менше двох років. Такі кадри буде дуже важко знайти і залучити до роботи, адже продажі в телефонному режимі потребують інших навичок.
Цікавий факт: Швидкий перегляд вакансій засвідчив, що в Україні зарплата фармацевта коливається від 8 до 20 тисяч гривень. Натомість у Польщі чи в Німеччині фармацевтів запрошують на зарплату 3500 євро. Якщо додати до цього пом’якшення правил підтвердження диплому в Європі, то стає зрозумілим, що молоді фахівці надовго в Україні не затримаються.

Основними причинами спроб знайти роботу за кордоном експертка називає такі:

  • низька прибутковість українських аптек, відповідно низька заробітна плата;
  • поглинання маленьких аптек великими мережами;
  • висока відповідальність на робочому місці.

«Деякі працівники аптек переходять працювати в суміжні галузі, наприклад, магазини медтехніки, де вони отримують більшу зарплату, але при цьому в них не така висока відповідальність і навантаження, адже позицій менше», – зауважила експертка.
Тарас Коляда також підтвердив, що за час пандемії «Подорожник» не відчув на собі плинності кадрів. Він пояснює це тим, що компанія дбає про своїх працівників, наприклад, за відсутності транспорту організовувала працівникам доїзди на роботу та виконувала санітарно-гігієнічні вимоги. Але співзасновник «Подорожника» теж зауважує, що компанії стабільно не вистачає фармацевтів у зв’язку з динамічним розвитком. На сьогодні компанія розмістила 140 оголошень про пошук фахівців, більшість з яких за спеціальністю «фармацевт».

Також дізнайтесь, коли фармацевти йдуть на пенсію та на які зміни їм чекати.

Джерела:
1. Наказ Мінекономіки «Про затвердження зміни № 10 до Національного класифікатора ДК 003-2010».
2. Закон України «Про освіту».
3. Закон України «Про лікарські засоби».
4. Постанова КМУ від 30.11.2016 р. № 929 «Про ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».
5. Наказ МОЗ від 07.12.1998 р. «Про затвердження Переліку назв циклів спеціалізації та вдосконалення лікарів і провізорів у вищих медичних (фармацевтичному) закладах (факультетах) післядипломної освіти».
6. Наказ МОЗ від 12.12.2006 р. «Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів».
7. Наказ МОЗ від 22.06.2021 р. «Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізорську) спеціалізацію».
8. Наказ МОЗ від 22.07.1993 р. «Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)».
9. Номенклатура провізорських спеціальностей, затверджена наказом МОЗ України від 12.12.2006 р. № 818.
10. Пашков В. д. юр. н., проф. адвокат. “Провізор, фармацевт, асистент фармацевтів? Хто ти?” // Газета “Аптека”, № 48 (1319). – 13 Грудня 2021 р.

Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook