перша допомога

Перша допомога в аптеці: як діяти фармацевту

Уявіть собі ситуацію: людині стало погано на очах фармацевта, просто в торговому залі аптеки. Такі випадки рідкісні, але все ж таки трапляються. Фармацевти стверджують, що наші люди звикли лікуватися. Тому коли відчувають, що стан здоров’я різко погіршується, йдуть до найближчої аптеки по допомогу. Як має поводитися фармацевт? Чи зобов’язує його закон надавати першу домедичну допомогу своїм клієнтам? Спробуймо розібратися в цій непростій ситуації.

Чим відрізняються медична і домедична допомога

Насамперед потрібно зрозуміти відмінність між медичною та першою (домедичною) допомогою.

Медична допомога – це комплекс заходів, спрямованих на підтримку та відновлення здоров’я людини. Він передбачає медичні послуги, які можуть надавати лише медичні працівники.

З огляду на це визначення можна дійти висновку, що фармацевти не можуть надавати медичної допомоги, зокрема із застосуванням лікарських препаратів – вони не належать до медичних працівників.

Інші вимоги існують до надання першої (домедичної) допомоги. Вони прописані в Законі України «Про екстрену медичну допомогу» [2]. Її надають під час травм, нещасних випадків, отруєнь та подібних станів, унаслідок яких виникає ризик загрози здоров’ю та життю людини. Перша (домедична) допомога – це комплекс екстрених заходів, спрямований на підтримку життя та здоров’я потерпілого до приїзду медичного персоналу.

Першу допомогу можуть надавати пожежники, поліцейські, рятувальники та інші особи з відповідною підготовкою.

Перша долікарська допомога – це комплекс медичних заходів, спрямованих на надання медичної допомоги у разі невідкладних станів, які трапляються на виробництві, у побуті, під час дорожньо-транспортних пригод, катастроф, техногенних аварій та при гострих неврологічних, терапевтичних, хірургічних та термінальних станах [1].

перша допомога в аптеці

А що каже закон?

Згадаймо Закон України «Про екстрену медичну допомогу», ч. 3 ст. 3 [2]:
«У разі виявлення людини у невідкладному стані, яка не може особисто звернутися за наданням екстреної медичної допомоги, та за відсутності медичних працівників на місці події громадянин України або будь-яка інша особа, які виявили таку людину, зобов’язані:

  • негайно здійснити виклик екстреної медичної допомоги або повідомити про виявлену людину в невідкладному стані та про місце події працівників найближчого закладу охорони здоров’я чи будь-яку особу, яка зобов’язана надавати домедичну допомогу та знаходиться поблизу місця події;
  • за можливості надати виявленій людині в невідкладному стані необхідну допомогу, в тому числі шляхом перевезення такої людини до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги чи іншого закладу охорони здоров’я, в якому може бути забезпечено надання необхідної медичної допомоги».

Тобто законодавство не лише дозволяє, але й зобов’язує нас діяти за протоколами надання першої домедичної допомоги.

Конкретні порядки надання першої домедичної допомоги (під час підозри на гострий мозковий інсульт, гострий інфаркт міокарда, травм, пошкоджень хребта тощо – загалом 29 пунктів) затверджені Наказом МОЗ України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» [3].

Крім цього, передбачена відповідальність за ненадання допомоги за ст. 136 Кримінального Кодексу України [5].

Ч. 1 ст. 136 КК України передбачає відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані: «карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців».

Ч. 2 ст. 136 КК України передбачає відповідальність за ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані: «карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк».

Ч. 3 ст. 136 КК України передбачає відповідальність, якщо подібне ненадання допомоги (без різниці щодо віку особи) призвело до смерті потерпілого: «карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років».

«Вище в статті наведено саме відповідальність за ст. 136 КК України. Реальна можливість притягнення до відповідальності за цією статтею особи залежить також ще від кількох важливих факторів:

а) причинного зв’язку між бездіяльністю винного і наслідками у вигляді настання тяжкого тілесного ушкодження або смерті для потерпілого (для прикладу, перебування біля потерпілого лише працівника аптеки чи великої групи інших людей, в тому числі відвідувачів, породжують різний причинний зв’язок та мають різну ступінь ризику відповідальності для працівника аптеки);

б) будь-яка спроба допомогти (навіть якщо вона була не дуже компетентна чи оперативна) вже не буде бездіяльністю, і суттєво зменшує ризик кримінальної відповідальності або виключає її.

У будь-якому разі, вкрай важливим є початкове візуальне (чи шляхом опитування) діагностування стану відвідувача аптеки, щоб зрозуміти, чи дійсно ви маєте справу із загрозою життю чи здоров’ю людини», – коментує Юрій Сторожук, заступник директора з юридичних питань компанії «Агентство Медичного Маркетингу».

чи має фармацевт право надавати медичну допомогу в аптеці

Допомагати чи ні?

Таким чином, якщо Закон «Про екстрену медичну допомогу» зобов’язує будь-яку людину надати першу (домедичну) допомогу, то фармацевти автоматично входять до цього переліку. Крім того, вони, як і співробітники аварійно-рятувальних служб, пожежники, поліцейські, володіють навичками надання першої (домедичної) допомоги, які набули в процесі навчання. Так, вони мають допомогти людині.

Але все вищесказане стосується, як ми пам’ятаємо, першої (домедичної) допомоги. Медична допомога потребує медичних послуг, які надають тільки медичні працівники. Фармацевти до цієї категорії не належать. Тому фармацевт може викликати швидку телефоном, підтримати постраждалого до приїзду бригади лікарів (посадити на стілець, дати води, поміряти тиск). Якщо людина послизнулася на сходах аптеки, фармацевт можете оглянути травму, охолодити місце забиття та проконтролювати стан відвідувача до прибуття швидкої.

Також фахівець може надати консультацію і розповісти про режим прийому та дозування ліків [4]. Але призначити їх відвідувачеві аптеки, який звернувся по допомогу, не має права. Тому що це завдання лікаря, а не спеціаліста фармації.

У кожній аптеці є аптечка для надання першої (домедичної) допомоги. Її комплектація регламентована нормативними актами. Аптечка зберігаєтьсяу в спеціальній шафі, доступ до якої повинні мати всі робітники. Перелік ліків, які входять до аптечки, стандартний: бинт, вата, брильянтовий зелений розчин, йод, пластир, валідол, перекис водню, аміаку розчин тощо. Ліки повинні мати актуальні терміни придатності (за цим слідкує фармацевт). Цю аптечку треба використовувати під час надання першої (домедичної) допомоги клієнту аптеки.

Є ще один нюанс. Торгова зала не призначена для проведення медичних маніпуляцій. В аптеці не можна робити ін’єкції, проводити тестування на інфекційні захворювання, оскільки це небезпечно для відвідувачів та самого фармацевта. Аптека – це місце відпуску ліків, а не їхнього застосування. Медичні маніпуляції проводяться в приміщеннях, до яких є певні вимоги. Аптека цим вимогам не відповідає.

Крім того, екстрена допомога – це завжди стрес, через який може розгубитися навіть досвідчений фармацевт. Тому в більшості аптечних мереж є докладна інструкція, як діяти в позаштатній ситуації. Власники та керуючі мереж часто організовують тренінги для своїх працівників. Коучі та лікарі мобільних бригад проводять навчання для фармацевтів в Одесі, Києві тощо. У воєнний час це набуло особливої актуальності.

Перша домедична допомога в аптеці: що думають фармацевти?

Серед фармацевтів у телеграм-каналі «Рецепти аптечних продажів» нещодавно було проведено опитування, де взяли участь 330 респондентів. На запитання: «Чи доводилося вам надавати першу медичну допомогу просто в аптеці?» відповіді розподілилися таким чином:

  • часто (14 %);
  • рідко (58 %);
  • ніколи (28%).

Як бачимо, фармацевтам інколи, але ж таки доводилося надавати першу (домедичну) допомогу. При цьому, працівники першого столу розповідають про випадки з власної практики, і часто питають:

  1. «А що каже закон про надання першої допомоги?».
  2. «До речі, так. Було б цікаво почитати коментарі юриста з роз’ясненням закону про першу медичну допомогу. Які саме повноваження фармацевта в цьому питанні, і де вони закінчуються».
  3. «Я думаю, тут ідеться про першу медичну допомогу до приїзду «швидкої» (основами якої мають в ідеалі володіти всі дорослі люди), а не про медичні послуги)».
  4. «Нам розповідали в Медакадемії, що коли ми побачимо ДТП і нічого не зробимо, то понесемо відповідальність. У коледжі в нас були уроки першої допомоги. Під час травм, інсульту можна допомогти, викликавши швидку. І коли фармацевт чогось не знає, ніколи не візьметься, щоб не нашкодити».

Юрій Сторожук дає роз’яснення щодо прав та обов’язків фармацевтів у таких ситуаціях.

Вище за текстом статті визначено саме базовий підхід законодавця до цього питання. Так, ч. 3 ст. 3 ЗУ «Про екстрену медичну допомогу» визначено обов’язки будь-якої особи у разі виявлення людини у невідкладному стані. Це той мінімум, який має розуміти кожен.

вимірювання тиску в аптеці

У випадку наявності резерву часу та свідомості рекомендується ознайомитися з конкретними положеннями, затвердженими Наказом МОЗ України «Про затвердження порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах» або пройти відповідні курси. Це вже за бажанням, мова не про обов’язки.

Тож, повноваження фармацевта (як спеціального суб’єкта) обмежені положеннями ч. 3 ст.  3 ЗУ «Про екстрену медичну допомогу», все інше – це вже права та можливості.

Тож ідеться про домедичну допомогу, навиками якої в ідеалі мають володіти всі особи, а не про медичні послуги чи медичну допомогу, яка надається медичним працівником. Для медичних працівників, які мають спеціалізовані вміння та навики, у Кримінальному кодексі України відведено окрему ст. 139 (Ненадання допомоги хворому медичним працівником).

Кримінальний кодекс України окремо від визначення «медичний працівник» оперує визначенням «фармацевтичний працівник» у ст. 131 (Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), у ст. 140 (Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником) та ст. 321-1 (Фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів).

Ситуації, коли особа (медичний працівник) вдається до екстрених дій з порятунку життя, діючи з перевищенням своїх умінь та навичок, допускаючи при цьому завдання шкоди потерпілому (навіть, якщо це дозволило уникнути більшої проблеми), є окремою і доволі непростою категорією справ. Якщо коротко, то ризик має бути виправданий, інакше безпечніше для особи, що надає допомогу, діяти консервативним чином (не нашкодити насамперед).

надання допомоги в аптеці

До чого фармацевт має бути готовим

Різке погіршення самопочуття клієнта аптеки може статися як у літніх людей (через задуху, фізичну втому, стрибок артеріального тиску), так і в молодих (астматичний, епілептичний напад тощо). Рідко, але допомоги може потребувати вагітна жінка. Що робити? Адже проблема зі здоров’ям може виявитися надто серйозною, і тоді простого поплескування по щоках чи нашатирного спирту буде замало.

Тут немає готових рецептів. Кожна ситуація унікальна – вона потребує окремого рішення та швидкого реагування. Наприклад, під час епілептичного нападу важливо уникнути травми голови. Тому людину треба відразу покласти на бік і утримувати голову (трохи припіднявши для безперешкодного дихання), допоки людина не отямиться.

Якщо відвідувачеві аптеки стало погано і він скаржиться на біль у ділянці грудної клітки, найкращим рішенням стане виклик швидкої допомоги. При цьому пацієнта треба вмовити залишитися в аптеці до приїзду бригади лікарів.

Хочеться побажати працівникам аптек, щоб вони якомога рідше у своїй практиці мали справу з такими випадками. Але якщо позаштатна ситуація все ж таки сталася, то головне – взяти себе в руки та діяти швидко, не панікуючи в приміщенні аптеки.

Використані джерела:
1. https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/790/persha-dolikarska-dopomoga#list
2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5081-17#Text
3. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0356-22#Text
4. https://www.dec.gov.ua/mtd/protokoly-farmaczevta/
5. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n867

Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook