Сьогодні:27 September, 2020

ПДВ на ліки: як нас дурять

Законопроектом «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення вартості лікарських засобів для населення» (реєстраційний № 2475а від 02.07.2013 р., надалі – Законопроект № 2475а), пропонується ряд законодавчих змін, серед яких – впровадження ПДВ у розмірі 7 % на постачання (імпорт, виготовлення) лікарських засобів на митній території України. За оцінками авторів законопроекту, це призведе до зменшення вартості препаратів, за думкою інших сторін – до її зростання щонайменше на 7–10 %. Давайте розберемося в цьому питанні незацікавлено, ігноруючи зайвий інформаційний шум та самостійно перевіривши твердження і однієї, і другої сторони.

Автори вказаної вище законодавчої iнiцiативи – народнi депутати Бахтеєва Т.Д. та Хомутиннiк В.Ю. Автором найбiльш помiтної в ЗМI точки зору (зваженої, однак наполегливої) щодо «стурбованостi» введенням ПДВ на лiки виступає народний депутат Дудка В.В. Всi троє зазначених – депутати VII скликання та «вихiдцi» iз Партiї регiонiв, тож, навряд чи справа у вiдмiнностi думок в принциповому спорi двох рiзних полiтичних сил. Дудка В.В. у 1993 р. був спiвзасновником компанiї «Альба Україна» (одного з найбiльших українських спецiалiзованих фармацевтичних дистриб’юторiв), де i працював до моменту, коли був обраний до Верховної Ради. На сьогоднi ПРАТ «Альба Україна » входить до перелiку 7 великих компанiй, на долю яких припадає 65 % лiкарських засобiв, що iмпортуються в Україну. Законопроектом № 2475а, якщо взяти основнi його моменти, пропонується:

а) впровадити ПДВ в розмiрi 7 % на операцiї з постачання на митнiй територiї, ввезення на митну територiю України лiкарських засобiв, дозволених для виробництва i застосування в країнi та внесених до Державного реєстру лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення за перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

б) впровадити ПДВ в розмiрi 7 % на операцiї з постачання на митнiй територiї України лiкарських засобiв, дозволених для виробництва i застосування в Українi, що виготовляються аптечними закладами за рецептами лiкарiв та замовленнями лiкувально-профiлактичних закладiв з дозволених до застосування дiючих та допомiжних речовин;

в) виключити з перелiку операцiй, звiльнених вiд оподаткування, постачання виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування та комплектуючих i напiвфабрикатiв для виготовлення виробiв медичного призначення для iндивiдуального користування, для iнвалiдiв та iнших пiльгових категорiй населення за перелiком, затвердженим Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Згiдно позицiї авторiв Законопроекту № 2475а, iснуючi податковi пiльги потрiбно оптимiзувати та скоротити, адже, незважаючи на звiльнення вiд сплати ПДВ лiкарських засобiв та виробiв медичного призначення в Українi, цiлий ряд препаратiв на внутрiшньому ринку коштує набагато бiльше, нiж на внутрiшнiх ринках Росiї, Бiлорусi. Це наводить на пiдозру, що ПДВ не є основним фактором, який формує собiвартiсть лiкарських засобiв. Крiм того, до препаратiв, зареєстрованих як лiкарськi засоби та, вiдповiдно, звiльнених вiд ПДВ, потрапляють i препарати, що не є лiками: препарати для полегшення стану здоров’я, для дiєти, вiтамiни, косметичнi препарати тощо.

В такому випадку немає пiдстав говорити про особливу потрiбнiсть та соцiальну значущiсть подiбних препаратiв. Одна справа – пiльги при ввезеннi лiкiв для серцевих хвороб, iнша – при ввезеннi презервативiв (власне кажучи, рiзна i цiльова аудиторiя,i її фiнансовi можливостi).

Позицiя тих, хто проти введення ПДВ, також зрозумiла i досить аргументована. Очевидно, одразу пiсля введення цiни скорiше зростуть, нiж зменшаться. На прикладi Росiї, введення ПДВ в розмiрi 10 % призвело до зростання цiн на лiки до 20 % та зниження попиту до 10 %. Через пiвроку ситуацiя стабiлiзувалась: рiвень цiн повернувся до початкового. Тож, якщо взяти негативний сценарiй, те зменшення цiни, про яке говорять автори Законопроекту № 2475а, можливе лише пiсля певного перiоду часу. Також вiрним є твердження, що, окрiм впровадження ПДВ на лiки, держава має забезпечити механiзм компенсацiї (наприклад, через реiмбурсацiю). Саме такий механiзм дозволить знизити вартiсть споживання лiкiв для певних категорiй пацiєнтiв.

Можливiсть поповнення бюджету за рахунок введення ПДВ на лiки (за думкою Бахтеєвої Т.Д, це дозволить щорiчно направляти до бюджету близько 2,5 млрд грн) ми розглядати не будемо через її очевиднiсть. Вiдмiтимо тiльки, що дiйсно ефективним рiшенням було б спрямування коштiв, отриманих завдяки введенню ПДВ, на реiмбурсацiю лiкiв. В результатi це дозволило б дiйсно вирiшити частину проблем шляхом вiрного розподiлення коштiв. Якi з вказаного можна зробити висновки, якщо розiбратись в цьому питаннi самостiйно?

По-перше, ПДВ на лiки вже iснує в бiльшостi країн. Ставка в розмiрi 7 % дiє в Польщi; 9 % – в Румунiї; 10 % – в Росiї, Чехiї, Словакiї, Iталiї, Латвiї; 19 % та 20 % – в Германiї та Болгарiї вiдповiдно; 25 % – в Данiї, Норвегiї.

По-друге, новина про введення ПДВ не дуже й нова. Можливiсть його запровадження неодноразово розглядалась ранiше. Тiльки при урядi Азарова М. Я. – тричi. Зокрема, постановою КМУ вiд 09.06.2011 р. № 785 було розширено перелiк виробiв медичного призначення, операцiї з постачання яких вiдтепер пiдлягатимуть обкладенню ПДВ. Документ набув чинностi 1 серпня 2011 р. та дiяв менше 10 днiв.

В 2013 р. Мiнiстерство доходiв i зборiв України оприлюднило з метою громадського обговорення законопроект «Про внесення змiн до Податкового кодексу України щодо удосконалення оподаткування податком на додану вартiсть». За розрахунками авторiв законопроекту, виключення з Податкового кодексу України ст. 197 «Операцiї, звiльненi вiд оподаткування», сприятиме збiльшенню надходжень до бюджету приблизно на 22 млрд грн. 24.10.2013 р. вiдповiдний закон було прийнято, але норма щодо змiн в ст. 197 ПК України не пройшла.

По-третє, для введення ПДВ є певнi причини (окрiм поповнення бюджету). Для їх оцiнки, в першу чергу, прошу зрозумiти рiзницю мiж так званими «соцiальними» пiльгами та податковими, що надаються великому та середньому бiзнесу на здiйснення цiлого ряду господарських операцiй. Наприклад, при вiдсутностi ПДВ деякi постачальники мають можливiсть штучно завищувати вартiсть лiкiв, збiльшуючи об’єм валюти, що перераховується українським iмпортером постачальнику. Таким чином, звичайний споживач, маючи справу з «собiвартiстю» тiльки-но iмпортованих лiкiв, не враховує iснування старої та вiдпрацьованої схеми «накручування» вартостi. У випадку ж введення ПДВ на iмпорт лiкiв iмпортеру стане невигiдно безпiдставно завищувати вартiсть лiкiв.

Звертаю увагу на те, що середнiй i великий бiзнес спрямований на отримання прибутку в першу чергу. В тому числi, користуючись помилками в законодавствi. В сусiднiй Росiї (де пiдхiд до ведення бiзнесу ну дуже близький до нашого) iснує подiбна ситуацiя, коли ряд препаратiв на внутрiшньому ринку коштує дорожче, нiж за кордоном. Виявляється певна закономiрнiсть: бiльша частина лiкiв iз перевищенням цiни – це лiки, закупiвля яких здiйснюється за рахунок державних коштiв. За даними Державної митної служби України, бiльше 70 % препаратiв, iмпортованих в Україну iз Бiлорусiї, продаються компанiями – посередниками, зареєстрованими в Новiй Зеландiї, США та Iзраїлi. В 2010 р. вакцина для профiлактики туберкульозу була закуплена через фiрму Isatella limited (Кiпр) за вартiстю вiд 14,63 до 16,15 грн за одиницю, тодi як в 2009 р. з використанням прямого контракту з виробником поставка вакцини була здiйснена за цiною 1,53 грн. Рiвнем цiн, а також фактами можливого порушення законодавства про добросовiсну конкуренцiю на ринку неодноразово цiкавився та продовжує цiкавитись Антимонопольний комiтет України. Або вiзьмемо за приклад контрацептиви, що iмпортуються по контрактам iз виробником: при декларуваннi їх вартостi середня цiна може становити 7,93 доларiв за кiлограм; у випадку декларування при поставцi через посередникiв – 18,79 доларiв. Думаю, що тут не потрiбнi зайвi коментарi, який i кому зиск iз подiбних «закупiвель», i чому цiни в такому випадку виявляються завищеними.

Також потрiбно розумiти, що пiльговий режим ввезення ряду iмпортних препаратiв шкодить вiтчизняному виробнику. Позбавлення iмпортних продуктiв статусу пiльгових може призвести до стимулювання внутрiшнього виробництва аналогiчних товарiв. Велика частина товарiв медичного призначення може вироблятись на територiї України. Це актуально з урахуванням нинiшнiх реалiй i ситуацiї з валютним курсом та вкрай гнiтючим станом вiтчизняного виробництва. Висновки можна зробити наступнi. Саме нинiшнiй уряд i саме зараз, в силу певної «революцiйностi» та спрямованостi на реальне/показне руйнування корупцiйних схем, має можливiсть остаточно скасувати пiльговий режим для iмпорту лiкарських засобiв та товарiв медичного призначення. Питання про введення ПДВ на лiки є вже давно перезрiлим: його має бути введено (за мiнiмально можливою ставкою), а учасники ринку мають призвичаїтись до стандартних для бiльшостi країн правил гри. Формулювання про здешевлення лiкарських засобiв, на жаль, навряд чи вiдповiдає дiйсностi в найближчiй перспективi. Ймовiрно, у випадку прийняття вiдповiдного закону варто очiкувати зростання цiн на лiки до 12–16 % та поступового повернення до iснуючого рiвня цiн протягом 4–8 мiсяцiв.

Тому, на мою думку, цей черговий непопулярний, але нагальний захiд потрiбно все ж таки провести, адаптуватися та рухатись далi. Ви погодитесь зi мною, що це не найбiльша проблема, з якою Українi доведеться зiткнутись в 2014 роцi.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook