Сьогодні:30 September, 2020
витамины

Мультивітаміни для дітей: необхідна рекомендація?

Більшість батьків, турбуючись про здоров’я та добробут своїх дітей, обов’язково включає в «програму догляду» прийом додаткових вітамінів, мінералів, а також деяких інших поживних речовин – ОТС-продуктів цієї категорії завжди вистачає в асортименті будь-якої аптеки. Проте наскільки така профілактика доцільна й безпечна? І чи самим варто «підживлюватися» нутрієнтами із полівітамінних або вітамінно-мінеральних комплексів, які часто насичені додатковими антиоксидантами й омега кислотами?

Додаткові вітаміни: джерело має значення! 

Скажемо одразу: переважна більшість фахівців, передусім Американська академія педіатрії, вважають, що здоровим дітям, які отримують нормальне, збалансоване харчування, синтетичні вітаміни, а тим паче перенавантажені різноманітними компонентами мультивітамінні комплекси не потрібні – за винятком профілактичних 400 МО (міжнародних одиниць) вітаміну D на день, які дають немовлятам молодшим 1 року, і 600 одиниць на добу для маленьких дітей старше 1 року. Для дітей старшого віку, а також дорослих, які не мають проблем із засвоюванням поживних речовин (тобто патологій на кшталт хвороби Крона чи інших синдромів мальабсорбції), доповнення у вигляді вітамінно-мінеральних комплексів не рекомендовані [1].

Мало того, останні 5-7 років у науці простежується виражена тенденція до зміни рекомендацій на користь споживання «натуральних» вітамінів, тобто з овочів, фруктів та інших свіжих продуктів харчування. Вітамін D для малюків, як і фолієва кислота для вагітних (цим вітаміном посилюють продукти в багатьох західних країнах), – це радше виняток із загального правила. Та загалом сучасні медичні фахівці не підтримують ідею «безпричинного» (тобто нераціонального) використання таких добавок здоровими людьми будь-якого віку [1; 10; 11; 13].

Утім, аргумент про те, що багато дітей не отримує достатню кількість корисних речовин із дієти, має право на життя, тому спроба «надолужити» втрачене за допомогою вітамінно-мінеральних комплексів може бути резонною. Проте, перш ніж приймати, а тим більше давати дитині будь-які вітамінні добавки, потрібно порадитися з лікарем, адже деякі з них можуть бути дуже… небезпечними [1; 11].педиатр

Мультивітаміни для дітей: безпека передусім 

Чому минула мода на вітаміни? Насамперед тому, що накопичилося дедалі більше доказів про їхню сумнівну користь: у багатьох випадках за умови застосування без показів, тобто гіповітамінозу, така профілактика призводить до небажаних наслідків. «Мегадози» деяких вітамінів – наприклад, надмірна кількість А, Е або D – можуть викликати небажані симптоми, починаючи від нудоти чи висипки до головного болю й закінчуючи важкою інтоксикацію.

Зокрема, гіпервітаміноз А – більш поширене явище, аніж може здаватися на перший погляд – поділяють на дві категорії:

  • гострий, який розвинувся внаслідок прийому дуже високих доз вітаміну протягом короткого періоду часу (2-3 тижні);
  • хронічний, що виник на тлі тривалого застосування великих доз ретинолу (упродовж місяців або навіть років).

Згідно зі світовою статистикою, більшість випадків гіпервітамінозу А пов’язано зі зловживанням добавками на основі вітаміну А або внаслідок самолікування, або через медичну помилку – на жаль, не всі терапевти вираховують добові дози нутрієнтів у своїх пацієнтів із калькулятором, деякі навіть не задаються цими питаннями. І варто зазначити, що отруєння ретинолом пов’язують із застосуванням саме добавок на основі вітаміну А, а не з дисбалансом у складі дієти. Особливо вразливі щодо цього діти – у них несприятливі наслідки гіпервітамінозу А розвиваються у разі споживання близько 1500 МО/кг/день. Вважається, що в дітей гіпервітаміноз А розвивається швидше, ніж у дорослих, хоча зазвичай і швидше минає. За даними останніх досліджень, передозування вітаміну А, що виникає в дітей, у 25% випадків виникає з вини надмірно дбайливих батьків або бабусь з дідусями, котрі не усвідомлюють масштабів небезпеки передозування вітаміну А. таблетки

Водночас деякі з полівітамінних комплексів, що містять ретинол, випускаються у вигляді жувальних цукерок – особливої форми для стимулювання «дитячого комплаєнса». Через таку несерйозну подачу препарату чимало батьків забуває, що йдеться про лікарський засіб, а не солодощі [2–4].

Далі за алфавітом – вітамін D, про який уже згадувалося вище. Цей нутрієнт справді часто є дефіцитним для великої кількості людей, і надзвичайно важливим для дітей. Проте, з огляду  на його здатність накопичуватися в організмі, сьогодні перед тим, як починати прийом відповідних добавок, бажано зробити аналіз на рівень 25(OH)D у крові (він доступний у більшості вітчизняних лабораторій) [5; 6].витамины для детей

І, нарешті, вітамин Е (токоферол), який ще донедавна вважався абсолютно безпечною для людини сполукою, котру додавали в різні схеми терапії без особливих вагань. І лише за останні 10 років було зібрано чимало даних про негативні ефекти цього відомого антиоксиданту. Зокрема, гіпервітаміноз Е пов’язують із підвищеним ризиком кровотеч. Водночас доцільність застосування цього нутрієнту сама по собі викликає питання, адже дефіцит вітаміну Е – явище надзвичайно рідкісне, яке не зустрічається у людей без синдрому мальабсорбції та деяких надзвичайно рідкісних генетичних розладів. Мало того, відносно нещодавнє дослідження (2012 року), сконцентроване на кінетиці, біодоступності і метаболізмі α-токоферолу у здорових добровольців, продемонструвало, що сучасні норми споживання токоферолу перебільшені й людям потрібні значно нижчі його дози, ніж пропонуються клінічними настановами [7–9].

Доцільність застосування мультивітамінів у дітей (та дорослих)

Перелічені вітаміни належать до класу жиророзчинних, тобто за умови надмірного споживання вони здатні накопичуватися в органах і тканинах та зумовлювати вищенаведені побічні ефекти. Інші вітаміни, водорозчинні, не такі небезпечні, тому їх споживання можна не контролювати настільки ретельно. Власне, саме тому такими популярними в народі стали вітамін С («антизастудний»), вітаміни групи В («для нервів»), які в ОТС-комплексах додатково навантажуються мінералами та іншими сполуками «для більш надійного ефекту». Втім, терапевтичного ефекту можна чекати лише у випадку корекції дефіциту конкретного нутрієнту – насправді, масштабних досліджень, які б доводили безперечну користь надлишкового прийому водорозчинних вітамінів, у тому числі в дітей, не проводилося. Натомість, уже зібрано чимало даних, які розвінчують деякі міфи про популярні вітаміни. Зокрема, виявилося, що аскорбінова кислота зовсім не захищає від застуд – ані дітей, ані дорослих [10–12].витамины

Загалом автори досліджень на тему шкоди і користі додаткового прийому синтетичних вітамінів та інших нутрієнтів зійшлися на тому, що, для того, щоб радити будь-яку добавку на їхній основі апріорі, потрібно обґрунтовувати цю рекомендацію на результатах більшої кількості рандомізованих контрольованих досліджень, які б надійно оцінювали профіль безпеки такої профілактики [1; 11; 13].

Інші корисні «додатки» у мультивітамінах для дітей: чи потрібні омега-3 кислоти?

Омега-3 кислоти, популярний компонент дієтичних добавок, – окрема тема, що потребує додаткового розгляду. Насправді, деякі автори довели їхні переваги (саме омега-3, не омега-6) для дорослих із хронічними серцево-судинними, нейродегенеративними й офтальмологічними захворюваннями. Та що стосується дітей, то з точки зору доказової медицини застосування цих сполук виправдане хіба що в дітей із синдромом дефіциту уваги та гіперактивності [14–17].рыбий жир

Варто згадати, що омега-3 кислоти у великій кількості містяться у риб’ячому жирі, котрий сам по собі є окремою дієтичною добавкою. Раніше за допомогою цього засобу запобігали гіповітамінозу дефіциту D у маленьких дітей та немовлят, наразі з цією метою рекомендовані окремі засоби (які в жодному випадку не можна поєднувати із засобами на основі риб’ячого жиру). У наш час доцільність застосування риб’ячого жиру в дітей також дискутується, й однозначної відповіді вчені ще не знайшли [18]. 

Джерела: 

1.Vitamin Excess and Deficiency.

2. Vitamin A and infancy. Biochemical, functional, and clinical aspects .

3. Vitamin A in pediatrics: An update from the Nutrition Committee of the French Society of Pediatrics 

 4. Risk of vitamin A toxicity from candy-like chewable vitamin supplements for children.

5. Bioavailability of vitamin D(2) and D(3) in healthy volunteers, a randomized placebo-controlled trial

6. Vitamin D, parathyroid hormone and cardiovascular risk: the good, the bad and the ugly.

7. Vitamin E. Fact Sheet for Health Professionals

8. Dietary Reference Intakes for Vitamin C, Vitamin E, Selenium, and Carotenoids .

9. This kinetic, bioavailability, and metabolism study of RRR-α-tocopherol in healthy adults suggests lower intake requirements than previous estimates.

10. Harmonization of Approaches to Nutrient Reference Values. Applications to Young Children and Women of Reproductive Age (2018).

11. Vitamin Excess and Deficiency.

12. Vitamin C for preventing and treating the common cold.

13. Global Harmonization of Methodological Approaches to Nutrient Intake Recommendations.

14. Omega-3 Polyunsaturated Fatty Acids and Their Health Benefits.

15. The effectiveness of omega-3 supplementation in reducing ADHD associated symptoms in children as measured by the Conners’ rating scales: A systematic review of randomized controlled trials.

16. A double-blind placebo-controlled randomised trial of omega-3 supplementation in children with moderate ADHD symptoms.

17. Omega-3 fatty acid supplementation for the treatment of children with attention-deficit/hyperactivity disorder symptomatology: systematic review and meta-analysis.

18. Fish-oil supplementation: the controversy continues.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook