Шлунково-кишковий тракт людини, крім твердих та рідких компонентів, справді містить ще й гази. Вони розподілені у відносно щільній масі хімусу (харчової грудки) у вигляді бульбашок різних розмірів з оболонками зі слизу. У нормі в кишківнику дорослої людини міститься близько 200 мл газів. Однак за певних умов ця кількість може збільшуватися в рази. Підвищений вміст газів у кишківнику та пов’язані з ним клінічні розлади називаються «метеоризмом». Метеоризм – не захворювання, а симптом, що супроводжує різні патологічні та функціональні порушення роботи травної системи. Збільшення обсягу кишкових газів може призводити до серйозного дискомфорту й супроводжуватися відчуттям тяжкості та розпирання в животі, бурчанням і болем (іноді нападоподібним), що минає після відходження газів. У людей, які страждають на метеоризм, нерідко буває відрижка, нудота, зниження апетиту та навіть біль у серці.
Медицина для працівника першого столу
Люди звикли приховувати свої хвороби від інших. Пристойний одяг, зачіска, життєрадісна усмішка – і ніхто навіть не здогадається, що з вашим здоров’ям не все гаразд. Але існує недуга, яка максимально прагне повідомити про себе. І зіпсувати людині життя, залишивши її наодинці з проблемою, без розуміння та співчуття. Йдеться про метеоризм – здуття живота з виділенням у довкілля газів із неприємним запахом.
Виражений метеоризм істотно погіршує якість життя, впливає на психічний стан, призводить до занепокоєння, тривоги, депресії. У дітей першого року життя надлишок кишкових газів сприяє порушенню сну та харчування, негативно позначається на психомоторному та фізичному розвитку дитини.
Склад кишкових газів дуже варіабельний: вони містять азот (11-92 %), кисень (до 11 %), вуглекислий газ (до 50 %), водень (до 10 %), метан (до 60 %), сірководень (до 30 %), аміак та деякі інші.
Більшість газів, зокрема азот, кисень і вуглекислий газ, потрапляють у кишківник під час ковтання. Збільшення кількості газів у кишківнику може бути пов’язане з аерофагією – підвищеним заковтуванням повітря під час їди. Аерофагії сприяє надто квапливий прийом їжі, розмови, пиття через соломинку та жування гумки. Велика кількість вуглекислого газу надходить до шлунково-кишкового тракту з газованими напоями. Вуглекислий газ також утворюється в шлунку внаслідок реакції карбонатів їжі із соляною кислотою. У дітей перших місяців життя заковтування великих обсягів повітря під час годування спостерігається часто. Воно пов’язане з недостатньою зрілістю нервової системи і несформованим рефлексом ковтання (особливо в дітей, недоношених та незрілих на момент народження), що може стати причиною зригування і навіть блювоти щойно проковтнутою їжею.
Надлишок сірководню – наслідок порушення процесів травлення та всмоктування у тонкій кишці й надходження неперетравлених білків до товстої кишки. Внаслідок мікробного метаболізму білків утворюється аміак. Деяка кількість газів надходить у просвіт кишківника з крові, проте обсяги цих газів відносно невеликі. Якщо в складі кишкової флори присутні особливі бактерії – Methanobrevibacter smithii, у кишківнику в невеликих кількостях може утворюватися метан. Загалом мікробне «населення» товстого кишківника робить чималий внесок у процес газоутворення. У цьому відділі кишківника мешкає понад 100 видів бактерій. Частина з них, а саме кишкова паличка, лакто- та біфідумбактерії, активно «співпрацюють» з організмом людини, розщеплюють неперетравлені залишки їжі, зокрема клітковину, для перетравлення якої в організмі немає спеціальних ферментів. При цьому бактерії синтезують безліч необхідних організму вітамінів та гальмують розвиток патогенної флори. «Корисні» бактерії також виділяють гази. Інтенсивність газоутворення залежить від вмісту товстого кишківника. Якщо в ньому є надлишок цукрів, метаболічні процеси в мікроорганізмах посилюються, обсяг утворених ними газів збільшується, якісний склад змінюється та надає кишковим газам неприємного запаху. Цей запах може змінюватися залежно від вжитих продуктів. Якщо в товстому кишківнику переважає патогенна мікрофлора, нормальне травлення перетворюється на гниття та бродіння, з утворенням смердючих газів.
Невелика частина газів всмоктується через кишкову стінку, інші ж евакуюються через анальний отвір. Доросла здорова людина виділяє 0,1-0,5 л газів за 5-15 пасажів на добу. Під час метеоризму в петлях кишківника може збиратися до 3 літрів газу, а кількість випадків їхнього виділення через пряму кишку – зрости до 30 разів на добу. До речі, популярний у народі міф про те, що стримувати виділення газів шкідливо – це справді міф. Нічого незворотного в організмі не відбудеться. Однак це може спричинити перерозтягнення петель кишківника й біль у животі – це вже правда.
Основні причини метеоризму:
- розкладання їжі, що містить білки та вуглеводи;
- заковтування повітря під час жування (найчастіша причина);
- непереносимість деяких видів їжі (молочних продуктів, грибів, горіхів, капусти, слив, фруктових соків, солодощів, бобових);
- зміна характеру харчування (відрядження, відпустка, вегетаріанство тощо);
- порушення перистальтики кишківника, переважно в бік зниження (за малорухомого способу життя або органічного генезу);
- захворювання шлунка, підшлункової залози, печінки та жовчного міхура;
- синдром подразненого кишківника (виникає переважно як реакція на стрес);
- дисбактеріоз;
- передменструальний період та інші гормональні порушення;
- післяопераційний період;
- гельмінтози;
- прийом деяких ліків (проносних, деяких антибіотиків, сульфаніламідів, стероїдів, НПЗЗ, цукрознижувальних засобів).
Метеоризм – не просто прикра неприємність, нерідко він є симптомом серйозних захворювань.
«Загрозливими» симптомами під час метеоризму, що потребують обов’язкового втручання лікаря, є:
- різкий, інтенсивний біль у животі;
- виражена нудота та блювання на тлі метеоризму;
- жовтяничне забарвлення шкіри та склер;
- різке та виражене зниження ваги;
- метеоризм після прийому лікарських препаратів (необхідна консультація лікаря для адекватної заміни препарату).
Якщо здуття живота не пов’язане із серйозним захворюванням, з ним можна впоратися за допомогою немедикаментозних заходів та/або лікарських засобів.
Для немедикаментозного усунення метеоризму потрібно:
- дотримуватися спеціальної дієти;
- відмовитися від куріння;
- вживати продукти, що містять ацидофільні культури;
- збільшити фізичні навантаження.
Правильне харчування під час метеоризму є вкрай важливим. Нерідко воно може позбавити людину проблеми навіть без використання медикаментів, а якщо без ліків не обійтися – то значно зменшити їхню кількість.
Дієта під час метеоризму
Завданням дієти в разі появи метеоризму є:
- забезпечення повноцінного харчування;
- нормалізація моторної функції кишківника;
- зменшення процесів запалення, бродіння та гниття у товстій кишці;
- виключення продуктів, до яких пацієнт має харчову непереносимість;
- відновлення нормальної мікрофлори кишківника
Добовий вміст поживних речовин у дієті під час метеоризму:
- білки – 110–120 г;
- жири – 50 г;
- вуглеводи – до 200 г, особливо варто обмежити прості цукри.
Енергетична цінність дієти має бути знижена та становити 1600 кілокалорій.
Правила харчування:
- Їсти потрібно у спокійній обстановці, без перекушувань «на ходу».
- Їжу необхідно ретельно пережовувати.
- Бажано дотримуватися режиму прийому їжі; це налаштовує шлунково-кишковий тракт на посилення роботи в певний час і гальмує продукцію шлункового соку, ферментів підшлункової залози та жовчних кислот у «неурочні» години.
- Варто відмовитися від жувальної гумки – вона спричиняє аерофагію та збільшує секрецію шлункового соку.
- Харчування має бути доволі частим, 5-6 разів на день, невеликими порціями. За рахунок частого прийому їжі поживні речовини своєчасно розщеплюються та всмоктуються в кишківнику, а залишкові харчові волокна відразу ж евакуюються, що запобігає їхньому гниттю та бродінню.
- Їжа має подаватися в теплому вигляді, небажано вживати гарячі та холодні продукти.
- Потрібно уникати вживання взаємовиключних продуктів (солоне та солодке, рослинна клітковина та молоко) за один прийом їжі, щоб не посилювати перистальтику кишківника та не стимулювати розвиток бродильних процесів.
- Їжа має бути відвареною, тушкованою, запеченою або ж готуватися на парі.
- Споживання рідини має наближатися до двох літрів на день, це забезпечує своєчасну евакуацію калових мас, перешкоджає бродінню.
«Небажані» продукти (флатулогенні – тобто такі, що сприяють утворенню газів):
- здоба, особливо свіжа;
- жирні сорти м’яса, риби та птиці;
- наваристі бульйони (у них містяться екстрактивні речовини);
- усі види ковбас (через присутність стабілізаторів, підсилювачів смаку, сої та інших добавок);
- маринади та соління;
- солонина, солона риба, копчені продукти;
- консерви;
- гриби у будь-якому вигляді;
- молоко цільне та у складі страв;
- квас, кумис, пиво (у яких містяться дріжджі);
- газовані напої;
- квасоля, горох, нут, боби, хумус;
- капуста (біло- та червонокачанна, брюсельська), редька, редиска, сира цибуля, щавель, кукурудза;
- солодкі фрукти (яблука, персики, груші) та сухофрукти (родзинки й чорнослив);
- варення, мед, заварний крем;
- соуси та пряні трави.
Профілактика «кишкових кольок» у дітей до року
- Виключити з меню матері, яка годує дитину грудним молоком, продукти, що спричиняють здуття живота.
- Для поліпшення перистальтики кишківника перед кожною годівлею потрібно викладати дитину на живіт на 10 хвилин. Після цього масажувати живіт круговими рухами за годинниковою стрілкою.
- Дотримуватися техніки годування: правильно прикладати дитину до грудей, стежити, щоб вона захоплювала губами не тільки сосок, але й більшу частину ареоли. Така методика допомагає зменшити кількість повітря, яке заковтує немовля.
- Прикладати дитину до грудей на вимогу, щоб не допускати жадібного смоктання.
- Після годування утримувати дитину у вертикальному положенні 10-15 хвилин для кращого відригування повітря.
- Обмежити смоктання пустушок.
- За наявності харчової алергії або лактазної недостатності необхідно підібрати суміш, що підходить для таких випадків.
Газовідвідну трубку використовують лише у випадку, коли всі вжиті заходи виявилися неефективними.
Раціональна фармакотерапія
Медикаментозне лікування метеоризму
Медикаментозне усунення надлишкового газоутворення може знадобитися не лише за наявності в людини певних скарг, а й перед інструментальними дослідженнями органів черевної порожнини. Кишкові гази можуть спотворювати результати УЗД та інших візуалізуючих досліджень.
Для симптоматичного лікування метеоризму можна використовувати препарати таких фармакотерапевтичних груп.
1. Силікони
Це хімічно інертні поверхнево-активні речовини на основі кремнію, які зменшують поверхневий натяг бульбашок газу, що утворюються в кишківнику.
Силікони діють винятково на поверхні бульбашок і не впливають на слизову оболонку кишківника, не всмоктуються в ньому, тому не є токсичними. Вони можуть призначатися вагітним, матерям, які годують грудьми, та дітям. Представлені диметиконом (цеолатом) та симетиконом (дисфлатилом).
Симетикон – це нетоксична кремнійвмісна сполука, якій притаманна поверхнева активність і властивості піногасіння. Симетикон руйнує бульбашки газу фізичним шляхом, змінюючи їхній поверхневий натяг, чим змушує розпадатися. Завдяки такій властивості симетикон використовують для симптоматичного лікування надлишкового газоутворення в шлунково-кишковому тракті. Газ, що вивільняється, виводиться з організму в природний спосіб. Речовина діє виключно на поверхні бульбашок і не впливає на слизову оболонку кишківника, не взаємодіє з іншими лікарськими засобами та продуктами харчування. Симетикон безпечний – досі не відмічено жодних побічних дій, пов’язаних з його прийомом.
Читайте також:Симетикон та диметикон протипоказані в разі непрохідності кишківника, обструктивних захворювань шлунково-кишкового тракту.
Силікони бажано приймати з невеликою кількістю рідини після кожного прийому їжі та перед сном.
2. Ентеросорбенти
Засоби ефективно адсорбують із кишківника різні токсичні метаболіти, тому сприяють зменшенню метеоризму та інших диспептичних розладів. Можуть успішно застосовуватися у складі комплексної терапії.
Для симптоматичного лікування метеоризму рекомендуються вуглецеві (активоване вугілля та ін.) та кремнійвмісні сорбенти. Вуглецеві поглинають гази й токсини, проте адсорбційна ємність активованого вугілля низька і для досягнення ефекту необхідно приймати велику кількість таблеток. При цьому препарати активованого вугілля можуть травмувати слизову оболонку травного тракту, тому не рекомендується використовувати їх за наявності ерозивних та виразкових уражень шлунково-кишкового тракту, гемороїдальної кровотечі. За тривалого застосування можливі побічні ефекти: запори, гіповітаміноз, зниження всмоктування поживних речовин із ШКТ.
Кремнійвмісні сорбенти:
- гідрогель метилкремнієвої кислоти (Ентеросгель);
- глина та глиноземи – мінеральні дрібнодисперсні осадові відкладення, а також їхні похідні (аттапульгіт); монтморилоніт-вмісні глини (бентоніт);
- смектити;
- діоксид кремнію високодисперсний.
Кремнійвмісні сорбенти здатні адсорбувати бактерії, токсини і гази, вони підвищують здатність обволікання слизової травного тракту та її бар’єрну функцію.
Традиційним сорбційним препаратом є Bolus alba – біла глина (каолін), жовтувато-білий порошок, який складається із силікату алюмінію з домішкою силікатів магнію і кальцію. Біла глина практично нерозчинна у воді, володіє ефектом обволікання та адсорбуючими властивостями. Атапульгіт – це похідне білої глини, що містить очищений силікат магнію та алюмінію в колоїдній формі.
Гідрогель метилкремнієвої кислоти працює як «розумна губка»: поглинає тільки речовини із середнім та великим розміром молекул (токсини, гази, алергени тощо) та не сорбує необхідні організму вітаміни й мікроелементи (дрібні молекули), тому його застосування не призводить до розвитку дисбіозу та дефіциту вітамінів і мінералів. Гелеподібні частинки препарату захищають слизову оболонку ШКТ від факторів, що ушкоджують, і сприяють її регенерації. Ентеросгель має високий профіль безпеки – його можна застосовувати від народження.
Інші види сорбентів під час метеоризму використовуються рідше, оскільки ефективніші для сорбції токсинів, бактерій, надлишків рідини, ніж газів.
- Сорбенти здатні зменшувати ефективність пероральних лікарських засобів, що призначаються одночасно, тому між прийомом сорбентів та інших ліків потрібно дотримуватися інтервалу.
- Деякі сорбенти можуть спричиняти закреп.
- Активоване вугілля забарвлює кал у чорний колір.
- Атапульгіт протипоказаний за високої температури, в І триместрі вагітності та під час лактації.
- Атапульгіт у формі таблеток можна призначати дітям лише після 6 років, у формі суспензії – після 3 років.
3. Ферментні препарати
Такі засоби призначають з метою створення «функціонального спокою» для надмірно стимульованої їжею підшлункової залози. Позитивний ефект панкреатичних ферментів обумовлений поліпшенням процесів травлення, що в подальшому позначається на функціональному стані кишкової мікрофлори та зниженні надходження неперетравлених компонентів до товстої кишки. Ферментні препарати зазвичай випускають у формі таблеток, вкритих кишковорозчинною оболонкою, або в капсулах.
- Ферментні препарати потрібно приймати під час або відразу після їди, запиваючи невеликою кількістю води.
- Пігулки, що містять ферментні препарати, не потрібно розжовувати.
- Під час метеоризму особливо ефективними є комбіновані препарати – ферменти із симетиконом.
4. Вітрогінні засоби рослинного походження
Препарати кропу (плоди пахучого кропу, вода кропова), плоди фенхелю та кмину, квітки ромашки, м’ята. Засоби мають спазмолітичну, протизапальну, жовчогінну та вітрогінну дію, посилюють секрецію травних залоз, знижують процеси гниття та бродіння в кишечнику.
- Рослинні вітрогінні засоби застосовують у вигляді настоїв чи відварів.
- Настої з плодів кропу, фенхелю і кмину стимулюють вироблення молока в матерів-годувальниць.
- Настої та відвари зберігаються в холодильнику щонайбільше 3 дні.
- Чай із плодів фенхелю, глюкози та галактози можна призначати дітям до року.
- Препарати кропу протипоказані вагітним.
- Готовий чай на основі фенхелю не можна підсолоджувати.
- Вітрогінні засоби потрібно застосовувати відповідно до інструкції.
5. Спазмолітичні засоби (дротаверин, папаверин, мебеверин)
Розслаблюють гладкі м’язи кишкової стінки, усуваючи спазм. Зменшують болючість, спричинену здуттям живота.
Застосовують по 1-2 таблетки 2-3 рази на день чи «на вимогу» під час метеоризму, що супроводжується болями в животі.
6. Пробіотики
- Біфідовмісні.
- Лактовмісні.
- Коловмісні.
- Поліпробіотики (з кількох штамів бактерій – представників нормальної мікрофлори кишечника).
- Комбіновані пробіотики (синбіотики). Крім пробіотичних бактерій, такі засоби містять інші компоненти.
- Самоелімінуючі антагоністи (бактерії, не властиві нормальній мікрофлорі людини, які проходять через шлунково-кишковий тракт та виділяють антибактеріальні речовини, що пригнічують розвиток патогенних і умовно-патогенних бактерій).
- Метаболічні пробіотики, які містять продукти метаболізму нормальної флори кишківника.
Пробіотики сприяють відновленню нормальної мікрофлори, чим пригнічують життєдіяльність гнилісних та газоутворювальних мікроорганізмів. Це сприяє нормалізації процесів травлення та усуненню метеоризму.
Пробіотики можна застосовувати на тлі антимікробної терапії, оскільки їхній склад містить антибіотикорезистентні штами мікроорганізмів.
Будь-які пробіотики не потрібно запивати гарячими напоями та поєднувати з алкоголем.
Прийом пробіотиків одночасно з ферментними препаратами неприпустимий.
7. Прокінетики (домперидон)
Домперидон чинить гастрокінетичну дію, покращує спорожнення шлунка, при цьому не впливає на шлункову секрецію. Сприяє посиленню перистальтики кишківника та виведенню газів. Посилює моторику, прискорює евакуацію вмісту кишки. Зменшує нудоту, має протиблювотну дію.
- Не рекомендується застосування препарату під час шлунково-кишкової кровотечі, кишкової непрохідності, у дітей віком до 1 року, під час годування грудним молоком. Вагітним призначають з обережністю. Дорослим та дітям від 12 років таблетований препарат призначають по 1 таблетці 3 рази на день.
- У разі передозування можлива сонливість, симптоми дезорієнтації, особливо в дітей, тому домперидон не варто рекомендувати людям, які керують транспортом та іншими механізмами.
- Домперидон не застосовують одночасно з антацидами, оскільки ефективність засобів зменшується. Між прийомами препаратів має бути інтервал.
- Фармацевту потрібно пам’ятати, що під час метеоризму, спричиненого захворюваннями, пацієнта необхідно скерувати до лікаря для встановлення діагнозу та призначення повноцінного лікування.
Алгоритм розмови з пацієнтом, який скаржиться на метеоризм*
Скрипти ініціативних продажів
*Фармацевтична опіка: атлас / І. А. Зупанець, В. П. Черних, С.Б. Попов та ін.; під ред. І. А. Зупанця, В. П. Черних. Вид. 2, перероб. – К.: «Фармацевт Практик», 2007. – с. 146
Читайте також:
