Шлях введення — це спосіб, у який лікарський засіб потрапляє в організм з метою реалізації лікувального ефекту. Для антибактеріальних препаратів перелік шляхів введення навмисно обмежений і чітко регламентується Стандартом «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів» (наказ МОЗ України №1513 від 23 серпня 2023 року).
У закладах охорони здоров’я, що надають спеціалізовану медичну допомогу, антибактеріальні препарати слід вводити відповідно до інструкції. Використовуються такі основні шляхи введення:
- пероральний (ентеральний) — через рот;
- внутрішньовенний — безпосередньо у кровотік;
- внутрішньокістковий — у рідкісних клінічних випадках;
- інгаляційний — у спеціальних клінічних випадках.
Надання переваги та використання перорального шляху введення антимікробних препаратів знижує ризик інфікування медичних працівників через випадкові уколи голками під час проведення ін’єкцій.
Заборонені шляхи введення
Такі шляхи введення, як інтраартеріальний, ендолімфатичний, внутрішньочеревний, внутрішньом’язовий (за винятком обґрунтованих випадків) та безпосередньо в рану, не мають доведених переваг і заборонені до використання.
Читайте також:Коли допускаються внутрішньом’язові ін’єкції?
Попри те, що внутрішньом’язовий шлях введення може сприйматися, як звичний метод лікування, який регулярно використовувався раніше, він допускається лише у виняткових випадках:
- якщо це єдино можливий шлях згідно з інструкцією;
- якщо внутрішньовенний або внутрішньокістковий доступ неможливий за невідкладних станів;
- внутрішньом’язове введення антибактеріального препарату передбачено чинними галузевими стандартами медичної допомоги.
Внутрішньом’язове введення може призвести до місцевого подразнення, гематом, абсцесів у місці введення. Окрім того, у порівняні з внутрішньовенним, цей шлях введення більш болісний, має нижчу комплаєнтність та має ризики пошкодження нервів.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
