Сніг, дощ, холодний вітер – сезонна негода зазвичай спричиняє в аптеці чергу. І в цій черзі чимало тих, хто кашляє. Справді, кашель – частий супутник проблем зі здоров’ям у холодну пору року й один із перших симптомів респіраторних захворювань. Однак, якщо людина закашлялася – це не завжди означає, що вона хвора. Пригадайте кісточку від риби або вишні, яка несподівано «застрягла» в горлі. Як організм намагається її позбутися? Відповідь очевидна. Існує навіть стресовий кашель – рефлекторний спазм дихальних шляхів, що виникає під час надмірного нервового напруження. Такий кашель не супроводжується виділенням мокротиння і не пов’язаний з інфекціями. Мине стрес – зникне й симптом. Отже, кашель – це не хвороба? Звісно ні!

Медицина для працівника першого столу

Кашель – рефлекторна захисна реакція організму на подразнення дихальних шляхів сторонніми частками або патологічним трахеобронхіальним вмістом (мокротинням). Під час кашлю під високим тиском разом із повітрям і мокротинням органи дихання полишають віруси, бактерії та продукти їхньої життєдіяльності, токсичні речовини, випадкові сторонні предмети. Отже, якщо організм «увімкнув» захисні механізми, це означає, що йому є від чого захищатися. Тобто кашель – це симптом, що сигналізує про певні негаразди зі здоров’ям.

Як давньоримський бог Янус, підступний кашель має два обличчя. Перше називають «сухим кашлем», хоча лікарі віддають перевагу терміну «непродуктивний», оскільки мокротиння при цьому типі кашлю не виділяється. Сухий кашель іноді буває настільки нестерпним, що його доводиться тамувати за допомогою протикашльових засобів. Однак у більшості випадків достатньо просто перевести сухий процес у вологий.

Найбільш часті причини сухого кашлю:

  • ларингіт (запалення слизової оболонки гортані) – сухий, «гавкаючий» кашель, першіння в горлі;
  • трахеїт (запалення слизової оболонки трахеї) – сухий, болісний кашель з металевим відтінком;
  • гострий бронхіт на початкових стадіях захворювання – глибокий, болісний кашель, нерідко на тлі інших симптомів застуди;
  • плеврит (запалення плеври) – сухий, вкрай болісний кашель, можливий гострий біль у боці;
  • бронхіальна астма на початку періоду загострення – спастичний кашель, свист під час дихання, задишка;
  • стороннє тіло в дихальних шляхах – утруднений вдих, задишка, блідість, ціаноз;
  • потрапляння їжі в дихальні шляхи (аспірація) – поперхування, кашель під час їжі (частіше трапляється в маленьких дітей та літніх людей);
  • кашель затятих курців;
  • кашлюк – гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, хворіють переважно діти. Характеризується нападами спастичного кашлю, які виникають після довгого вдиху;
  • хибний круп (набряк гортані) – нападоподібний гавкаючий кашель, утруднене дихання зі свистом. Дихальні шуми із часом наростають. Розвивається на тлі ГРВІ в дітей віком до 6 років;
  • вдихання парів подразнювальних речовин (лаки, фарби, перебування в надмірно сухому приміщенні з пилом тощо) – сухий нападоподібний кашель;
  • емфізема легень – сухий, «короткий» кашель на тлі задишки, частіше розвивається в літніх людей.

Пам’ятайте, що рекомендувати пацієнтові безрецептурний засіб проти сухого кашлю провізор може лише на початкових стадіях ГРВІ, у разі задовільного загального стану пацієнта. Якщо сухий кашель триває понад тиждень або його інтенсивність збільшується з часом, рекомендуйте відвідувачу консультацію лікаря. Вона необхідна навіть якщо ваш клієнт – затятий курець, адже тривале куріння може спричинити серйозні патологічні зміни в організмі.

Підозра на хибний круп або потрапляння в дихальні шляхи сторонніх предметів потребує ще більш рішучих дій – невідкладної медичної допомоги. Саме невідкладної!

У переважній більшості випадків сухий кашель триває недовго – за кілька днів він перетворюється на вологий, з рясною продукцією мокротиння. Тому медики називають такий кашель «продуктивним». Під час вологого кашлю відбувається активне очищення дихальних шляхів від запального вмісту. Звідки ж береться мокротиння?

Трахеобронхіальний секрет (слиз) у респіраторному тракті є завжди. Його виробляють бокалоподібні клітини епітелію дихальних шляхів. Трахеобронхіальний секрет – це постійно відновлювальний фільтр, у якому діють системи специфічного і неспецифічного імунного захисту, а також клітини «швидкого реагування», що здатні знищувати «чужинців» уже на першому етапі «вторгнення». Тому людина, імунітет якої в порядку, навіть під час контакту з інфекцією не хворіє.

Під впливом різних механізмів і насамперед завдяки руху війчастого епітелію, що вкриває дихальні шляхи, секрет переміщується від дрібних бронхів до трахеї та глотки, що забезпечує так званий мукоциліарний кліренс – виведення з респіраторного тракту сторонніх часточок, бактерій, вірусів та продуктів їхнього метаболізму. Якщо патогени все ж потрапляють до організму, він намагається захищатися, виробляючи якомога більше секрету, щоб разом з ним позбутися непроханих гостей. Однак збільшена кількість «засобів захисту» (лейкоцитів, макрофагів тощо) та продукти життєдіяльності патогенів змінюють хімічний склад і в’язкість трахеобронхіального слизу. Тому мокротиння інколи так важко відкашляти.

Найбільш часті причини вологого кашлю:

  • гострі респіраторні захворювання – слизоподібне (часто густе) мокротиння в поєднанні з іншими ознаками застуди (лихоманка, риніт, біль у горлі);
  • захворювання носоглотки, що супроводжуються затіканням слизу з носоглотки до горла. Кашель переважно нічний;
  • кашлюк – кашель при цьому захворюванні може бути і вологим, він нападоподібний, болючий, з подовженим вдихом і відходженням невеликої кількості світлого мокротиння; розвивається переважно в дітей;
  • пневмонія – кашель зі слизово-гнійним мокротинням на тлі слабкості, пітливості, лихоманки, болю в грудях (не завжди);
  • хронічний бронхіт – тривалий кашель зі слизово-гнійним або гнійним мокротинням; загострення кілька разів на рік;
  • бронхіальна астма в період загострення – дихання зі свистом, задишка з подовженим видихом, рясне «склоподібне» мокротиння;
  • бронхоектатична хвороба (гнійний процес у патологічно змінених бронхах) – рясне відходження слизово-гнійного або гнійного мокротиння вранці;
  • туберкульоз легень – рясне мокротиння, можливо з прожилками крові, пітливість, зниження маси тіла;
  • пухлини легень – кашель у поєднанні із задишкою протягом тривалого часу, мокротиння з прожилками крові, осиплість голосу, втрата ваги, загальна слабкість.

Лікувати вологий кашель самостійно можна, але лише за умови, що він виник на тлі ГРВІ або у разі легкого перебігу бронхіту.

В інших випадках без допомоги лікаря не обійтися!

Однак, перш ніж порекомендувати відвідувачу засіб від кашлю, ще раз переконайтеся, що в нього немає «загрозливих» симптомів. Поставте йому кілька простих запитань. Ваша уважність допоможе пацієнтові уникнути суттєвих проблем зі здоров’ям.

До «загрозливих» симптомів, що дозволяють запідозрити серйозне захворювання бронхолегеневої системи, належать:

  • кашель, що триває понад тиждень і згодом посилюється;
  • кашель, що супроводжується тривалою (тижнями) температурою 37,5–38°С;
  • кашель, що супроводжується високою (вищою за 38°С) температурою протягом трьох і більше днів;
  • кашель із задишкою, болем у грудній клітці під час дихання, нападами ядухи;
  • кашель із відходженням густого зеленого мокротиння;
  • кашель із відходженням мокротиння з прожилками крові;
  • кашель на тлі слабкості, втрати ваги;
  • рясне потовиділення (вночі), озноби;
  • сильний кашель протягом години без перерви;
  • раптові напади сильного кашлю;
  • занадто рясне виділення мокротиння;
  • раптова зміна голосу.

Раціональна фармакотерапія

Отже, перед вами відвідувач, який кашляє. Ви переконалися, що кашель не спричинений серйозним захворюванням і пацієнт не потребує невідкладної медичної допомоги.

Ви розібралися, який саме кашель (сухий чи вологий) привів клієнта до аптеки. Перш ніж рекомендувати йому ліки, дайте відвідувачу кілька порад.

Загальні рекомендації для пацієнтів

  • Утримуватися від куріння, зокрема і пасивного.
  • Часто провітрювати та зволожувати приміщення, оскільки чисте прохолодне, вологе повітря послаблює кашльовий рефлекс.
  • Пити якомога більше рідини, це сприяє відходженню мокротиння.

У неускладнених випадках дотримання цих правил є запорукою перемоги в боротьбі з кашлем. Якщо цього не робити – не варто витрачати гроші на ліки, вони не принесуть бажаного ефекту.

А тепер підберемо лікарський засіб. Для початку потрібно з’ясувати, в кого виникла проблема (у самого відвідувача, члена сім’ї або в дитини), як довго триває кашель, які ліки застосовувалися до звернення в аптеку і наскільки результативно. Від відповіді на ці питання залежатиме ваш вибір.

Безрецептурні лікарські препарати, що використовуються під час сухого кашлю

За наявності сухого кашлю застосовуються протикашльові засоби центральної та периферичної дії. Вони зменшують інтенсивність болісного сухого кашлю, тому вислів «від кашлю» стосується насамперед цих засобів. Існує безліч препаратів безрецептурного відпуску для симптоматичного лікування сухого кашлю. Вони зазвичай є комплексними, тобто складаються з кількох компонентів. Деякі з таких компонентів як монопрепарати є рецептурними, водночас вони можуть бути складовими безрецептурних комплексних засобів.

Активні речовини, що входять до складу препаратів для симптоматичного лікування сухого кашлю:

1. Протикашльові засоби центральної дії (які діють на кашльовий центр довгастого мозку), наркотичні

Кодеїн (метилморфін)
Зменшує збудливість кашльового центру з одночасним пригніченням дихального, що призводить до зменшення вентиляції легень. Під час тривалого прийому спричиняє звикання та лікарську залежність. Протипоказаний у період вагітності та дітям до 2 років (багато препаратів не призначають і старшим дітям, див. інструкції). Не рекомендується поєднувати з алкоголем, снодійними, анальгетиками, психотропними. Може спричиняти сонливість, запори.

Декстрометорфан
Синтетичний аналог кодеїну. Так само виражено, як кодеїн, пригнічує кашльовий центр, але значно менше пригнічує дихальний. Лікарська залежність менш виражена, запори спричиняє рідко. Протипоказаний у період вагітності та дітям до 2 років (багато препаратів не призначають і старшим дітям, див. інструкції). Не можна поєднувати з алкоголем, снодійними, анальгетиками, психотропними (виражене пригнічення ЦНС), аміодароном (підвищується токсичність).

2. Протикашльові засоби центральної дії, ненаркотичні

Глауцину гідрохлорид
Речовина пригнічує кашльовий центр, але не впливає на дихальний. Не викликає звикання. Крім протикашльової, має гіпотензивну та спазмолітичну дію. Під час застосування можливе зниження артеріального тиску, запаморочення. Призначається після їди. Може використовуватися перед сном для профілактики нічного кашлю.

Окселадин
Синтетичний протикашльовий засіб, що вибірково діє на кашльовий центр. Під час застосування можливі нудота, блювання, сонливість. На щастя, це рідко.

Бутамірату цитрат
Речовина, що вибірково діє на кашльовий центр. Має помірно виражену відхаркувальну та протизапальну дію, зменшує опір дихальних шляхів, покращує показники функції зовнішнього дихання. Приймають перед їдою. У поодиноких випадках під час застосування можливі нудота, діарея, запаморочення. Дітям старше 3 років можна призначати сироп, старше 12 років – таблетки. Не рекомендується в першому триместрі вагітності та в період лактації.

3. Протикашльові засоби периферичної дії (що діють на периферичні кашльові рецептори), ненаркотичні

Преноксдіазин
Синтетичний протикашльовий препарат комбінованої дії. Знижує збудливість периферичних рецепторів, помірно гальмує кашльовий центр, не пригнічуючи дихання. Чинить місцeву анестезуючу, спазмолітичну дію, перешкоджає розвитку бронхоспазму. Таблетки не слід розжовувати (щоб уникнути оніміння, нечутливості слизової порожнини рота). Під час вагітності слід призначати з особливою обережністю. У дітей віком до 6 років не застосовують. Не рекомендується особам із низьким артеріальним тиском.

Увага!

Протикашльові засоби не використовують у разі рясного відходження мокротиння. Препарати, що містять кодеїн, декстрометорфан, бутамірат, у разі прийому великих доз або вживання протягом тривалого часу можуть призводити до пригнічення ЦНС та дихання. До подібного ефекту може призвести поєднання протикашльових засобів з алкоголем. Не рекомендуйте ліки з кодеїном, декстрометорфаном, бутаміратом та окселадином водіям та особам інших професій, які потребують підвищеної уваги.

Безрецептурні лікарські препарати, які використовуються під час вологого кашлю

Як тільки кашель стане вологим, для лікування будуть потрібні інші препарати. Відходженню рідкого мокротиння сприяють відхаркувальні засоби. Якщо мокротиння густе і в’язке, використовують муколітики.

Відхаркувальні засоби

Активні речовини, що входять до складу відхаркувальних препаратів 

Активний інгредієнт Дія
Відхаркувальні засоби рефлекторної дії
Подразнюють рецептори шлунка, внаслідок чого рефлекторно посилюють секрецію бронхіальних залоз, що супроводжується зменшенням в’язкості мокротиння
Терпінгідрат Підвищує ефективність кашльового рефлексу, сприяє відходженню мокротиння
Відхаркувальні засоби рефлекторної дії рослинного походження
Трава термопсису Підвищує ефективність кашльового рефлексу. Але стимулює блювотний та дихальний центри
Гвайфенезин Підвищує ефективність кашльового рефлексу, покращує коливання вій миготливого епітелію бронхів. Знижує в’язкість мокротиння, полегшує її відходження
Корені солодки Мають відхаркувальну, протизапальну, антиалергічну дію, підвищують неспецифічну резистентність організму
Корені алтеї Мають відхаркувальну, протизапальну дію. Зменшують в’язкість мокротиння та полегшують його відходження
Ефірні олії лікарських рослин (з рефлекторною дією)
Лист евкаліпту Мають відхаркувальну, протизапальну, слабку антисептичну дію. Зменшують в’язкість мокротиння та полегшують його відходження
Трава чабрецю
Пагони богульника болотного
Корені оману
Інші рослини
(трава материнки, трава фіалки, лист шавлії, лист м’яти перцевої, бруньки соснові))
Відхаркувальні засоби резорбтивної (прямої) дії.
Чинять безпосередній стимулюючий вплив на бронхіальні залози
Натрію йодид Іони йоду частково виділяються бронхіальними залозами і спричиняють посилення їхньої секреторної активності, розріджуючи бронхіальний секрет
Калію йодид
Натрію гідрокарбонат

Зверніть увагу!

  • Відхаркувальні засоби не можна поєднувати з протикашльовими препаратами (під час виділення мокротиння кашель не можна пригнічувати!) і препаратами, що зневоднюють організм (сечогінними, проносними та ін.).
  • Для компенсації втрат рідини відхаркувальні ліки потрібно запивати рясним лужним питтям (до 1,5–2 л рідини додатково).
  • Оскільки відхаркувальні препарати рефлекторної дії подразнюють рецептори шлунка, вони протипоказані у разі захворювань шлунка.
  • Щоб уникнути застійних явищ у дихальних шляхах, небажано призначати такі ліки лежачим хворим.
  • Розкажіть пацієнтові, що в перші 2-3 дні лікування кашель та відходження мокротиння можуть посилитися: це свідчить про ефективність препарату (а не навпаки!). Ефект від прийому відхаркувальних засобів буде помітним не раніше ніж за 6-7 днів лікування.
  • У разі передозування або тривалого прийому препаратів, що містять йод, можливий розвиток йодизму: риніт, кропив’янка, набряк Квінке, а в пацієнтів старше 40 років можуть виникнути явища гіпертиреозу – тахікардія, тремтіння кінцівок, підвищена збудливість, безсоння і навіть діарея. Препарати йоду протипоказані під час вагітності, гострих запальних процесів, захворювань щитоподібної залози.

Муколітики зменшують здатність мокротиння прилипати до стінки бронхів. Вони збільшують синтез легеневого сурфактанту – поверхнево-активної речовини, яка синтезується клітинами альвеол і перешкоджає їхньому спаду. Всі муколітичні препарати мають слабко виражений протизапальний ефект.

Активні речовини, що містяться в складі препаратів-муколітиків (табл2)

Активний інгредієнт Дія
Бромгексин В організмі бромгексин метаболізується з утворенням активної речовини – амброксолу. Таким чином, амброксол – це активний метаболіт бромгексину. Мають муколітичний (секретолітичний) і відхаркувальний ефект. Чинять слабку протикашльову дію. Стимулюють синтез сурфактанту
Амброксола
гидрохлорид
Месна Знижує в’язкість секрету верхніх дихальних шляхів
Ацетилцистеїн Збільшує обсяг мокротиння, полегшує його відходження. Зменшує запальні явища в бронхах. Має антиоксидантні та пневмопротективні властивості
Карбоцистеїн Розріджує мокротиння. Пригнічує місцеві ефекти медіаторів запалення. Сприяє проникненню антибіотиків у бронхіальний секрет

Рекомендуючи муколітики, не забувайте що:

  • Бромгексин та амброксол не призначають у першому триместрі вагітності, вони несумісні з препаратами, що містять кодеїн, з холінолітиками, їх не можна запивати лужними розчинами.
  • Бромгексин не призначають дітям до 3 років.
  • У хворих на бронхіальну астму ацетилцистеїн може спровокувати бронхоспазм.
  • Лікування ацетилцистеїном слід розпочинати з невеликих доз (100–200 мг), більші дози можуть спричинити гіперсекрецію.
  • Ацетилцистеїн не призначають у першому триместрі вагітності.
  • Якщо пацієнт лікується антибіотиками, їх слід приймати не раніше ніж через 2 години після прийому ацетилцистеїну.
  • Карбоцистеїн не рекомендується призначати особам з ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту.
  • Месна категорично протипоказана у всіх ситуаціях, що ускладнюють відходження мокроти (спазм бронхів, ослаблений хворий тощо), оскільки при цьому рідке мокротиння стікає донизу і спричиняє обтурацію (закупорку) дрібних бронхів з розвитком ателектазів та дихальної недостатності.

Попередьте пацієнта, якщо протягом 2 діб симптоматичного лікування його стан не зміниться або погіршиться, він має обов’язково звернутися до лікаря!

Пацієнт кашляє. Алгоритм розмови провізора з відвідувачем аптеки*

пацієнт з кашлем

*Протокол провізора 1.1.4 п.4.


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook