Марлен Дитрих

Холодна краса з намальованими бровами

(Продовження, початок – у РАП № 6 (105) – 10 (109) 2021)

Епоха «Великого Гетсбі» подарувала нам новий тип жіночності: по-хлоп’ячому бешкетний, яскравий, вільний. Дівчата-флеппери стриглися коротко, пересувалися швидко, жили стрімко. Але цей ідеал став останньою великою монетою в скарбничці стандартів краси: протягом 100 років у вимогах до жіночої зовнішності не вигадали нічого нового. Якщо подумати, то Мерилін Монро вважалася б красунею і на початку XX сторіччя, а сучасні моделі plus size нібито просяться на полотна Рубенса. Історія немов намагається нам натякнути: ідеал не доженеш, а на крутих поворотах можна упустити головне – себе і свою неповторну красу. Але щоб прийти до цього твердження, жінки подолали тривалий шлях, на якому активно використовували набутки хімічної та фармацевтичної промисловості минулого сторіччя. І наступна зупинка – елегантні 30-ті.

Місяць на нігтях

Після Першої світової війни на зміну манірності початку сторіччя приходить спрага до насиченого та іскрометного життя. Це десятиріччя відоме своєю динамічністю змін. Представницям прекрасної половини людства впоратися зі складнощами післявоєнного періоду допоміг, як не дивно, яскравий макіяж. Тому практично в кожної тогочасної американки або європейки в сумочці можна було знайти губну помаду, тіні для повік, туш і тональні олівці.

Яскравий макіяж перестав бути чимось ганебним, а жінки змогли відкрито купувати декоративну косметику – до речі, в аптеках з’явилися цілі відділи з нею. І це було звичне місце, де можна придбати помаду, наприклад.

маникюр в виде месяца

У моді все ще залишалася блідість шкіри, але вельми вітався здоровий юнацький рум’янець на обличчі кольору слонової кістки.

Уперше жінки почали вискубувати брови, а потім малювати їх, змінюючи напрямок, трохи ближче до скронь. Став затребуваним лак для нігтів. Модним вважався «місячний манікюр», коли кінчик нігтя фарбували іншим кольором. Проте ця мода могла бути пов’язана з тим, що перші лаки для нігтів погано трималися, розтікалися за межі нігтя, і доводилося його прибирати.

стиль 1930

Гімн помаді

У 30-х роках мода стає більш консервативною. Всюди панує елегантність і якась холодна, байдужа жіноча краса, втілена в образах популярних голлівудських актрис – Грети Гарбо та Марлен Дітріх. У результаті в історію йде обридлий плаский прямокутний силует 1920-х років. Знову робиться акцент на «жіночність»: груди, талію, стегна. Знову в моді декольте, але якщо спереду воно доволі стримане, то спина оголюється фактично повністю. Лінія талії піднімається зі стегон на своє природне місце. Жіночні форми підкреслюються шовковими тканинами, що плавно струменять донизу. Спідниці подовжуються до та нижче колін. Строкаті кольори змінилися темними, а колірна єдність костюма тепер досягається одноколірними аксесуарами (це правило дожило й до наших днів). З огляду на бажання населення стало доречним поєднувати одну деталь костюма з іншою і широко користуватися біжутерією. Натомість у вечірній моді багатих дам панує гламур: блискучі сукні, стрази, хутряні боа та пір’я страуса.

мода 1930

Утім, модні тенденції 1920-х років не зникли безвісти. Вимоги до жіночого тіла залишаються багато в чому такі самі: стрункість, спортивність, довгоногість, засмаглість. Але якщо у 1920-х роках навіть літня дама хотіла скидатися на дівчисько, то у 1930-х, навпаки, – цінується образ зрілої «бальзаківської» жінки. Зачіски помітно подовжуються (до плечей) і ретельно укладаються (найчастіше завиваються хвилями). Завдяки голлівудським кінодівам, ідеалом жінки стає блакитноока блондинка з яскраво вираженими вилицями. Лоб красуні 1930-х років відкритий, брови вищипані та «здивовано піднесені» за допомогою підводки.

Деякі жінки вдавалися до крайніх заходів і повністю збривали брови, аби щоранку малювати їх наново, досягаючи ідеального ефекту.

Саме в цей час з’явилися кремоподібні тіні для повік, наприклад, від Max Factor, який також випустив на ринок блиск для губ, а 1937 року – і спеціальну косметику, що змивається звичайною водою.

А вже 1939 року бренд Helena Rubinstein порадував своїх клієнтів першою водостійкою тушшю. Цей засіб був у кожній косметичці. Щоправда, рідку туш ще не вигадали, тому жінкам доводилося задовольнятися її твердою версією.

Загалом за десять років продаж губної помади став просто неймовірним. Згідно з дослідженнями, на кожну помаду, яка була продана в 1921 році, припадало 1500 штук у 1931-му.

мода на помаду

Губи «бантиком» вийшли з моди. Натомість жінки намагалися візуально збільшити верхню губу. Найбільш затребуваними кольорами помади стали темно-червоний, майже бордовий, і малиновий. Саме у 30-х роках уперше з’явилося правило: відтінок губної помади і колір лаку на нігтях мають збігатися. Тоді ж з’явилися перші навчальні відеоролики, присвячені мистецтву макіяжу.

Косметика радянської жінки: вибір без вибору

У 20–30-х роках українські жінки могли знайти косметичні засоби хіба що в бабусиних скринях. Косметика не продавалася, про неї навіть говорити вголос було недоречно. Доступною декоративна косметика стала для жінок лише в 60-х роках. У цей час з’явилися засоби і марки, якими користувалися повсюдно.

Ось деякі з них.

Крем «Дитячий»

Дивно, що в списку популярних косметичних засобів фігурує крем з такою назвою. Насправді, цей легендарний засіб був випущений у 50-х роках. Використовували його не лише за призначенням. Жінки мазали ним руки і навіть обличчя. Варто зауважити, що склад крему був непоганий. Звичайно, він був дуже жирний і не вбирався, мав специфічний запах. Але як поживний засіб для шкіри цілком підходив.

Туш для брів і вій «Невська косметика»

Туш у вигляді брусочка, яку треба наносити щіточкою, злегка розмочивши. Її ми бачимо в старих фільмах, на кшталт «Москва сльозам не вірить». Насправді кінематограф приховує вельми неестетичний момент: щоб туш розмокла, жінки просто плювали в неї. Але треба віддати належне – до складу цієї туші входили натуральні воски та барвники. Вії вона не псувала і створювала ефект «волохатих лапок-вій». Мінус – надлишки туші доводилося прибирати, для цього використовувалися шпильки і голки.

Тіні Ruby Rose

Мрією дівчат із 80-х були ці різнобарвні тіні. Кольори при цьому могли бути вражаючі – рожеві, отруйно-блакитні, яскраво-бузкові. Купити тіні можна було на ринку – «барахолці», саме там продавалися бажані імпортні товари. Про якість цих тіней говорити складно. Радянські люди в ті роки все ще відчували страхи перед усім закордонним, і про тіні ходила моторошна легенда, мовляв, за кордоном ця косметика призначена для макіяжу небіжчиків. Однак майже кожна жінка, чия молодість припала на 80-ті роки, добре пам’ятає ці тіні.

Помада Pupa

Йдеться не про знаменитий італійський бренд Pupa Milano, а про помаду, яку виробляли в Польщі або в Китаї, очевидно, намагаючись підробити італійський бренд. Але в радянських жінок було дуже мало вибору, тому навряд чи вони замислювалися про походження помади. Червона коробочка з висувним дзеркальцем усім подобалася, і дами прагнули її купити.

Лак для волосся «Прелесть»

Лак являв собою розчин смол на спиртовій основі. Пік його популярності припав на кінець 70-х – початок 80-х років. Це час дискотек і величезних начосів – радянські панянки намагалися копіювати зачіски західних виконавиць. Утім, не всі могли купити лак, і тоді в хід йшли народні засоби – пиво і цукровий сироп. Це допомагало на якийсь час зберегти зачіску.

прически 1930

Нетипова типізація

Але був у розвитку декоративної косметики і серйозний побічний ефект: після того, як інноваційні розробки виробників призвели до появи продуктів, що добре фіксувалися або взагалі не змивалися водою, назріла необхідність запропонувати жінкам косметику, яка реанімуватиме шкіру після таких впливів.

Саме тоді виникла ідея поділу шкіри на типи – нормальна, суха, жирна. Засоби для догляду за обличчям почали підбирати відповідно до цих параметрів. У 30-х роках на аптечних полицях з’явилися й перші креми з вітамінами. Також зародився принцип, згідно з яким шкіра потребує чотирьох етапів догляду: очищення, тонізування, зволоження та живлення. Важливо, що постулати косметології, закладені майже 100 років тому, є основою косметології й сьогодні.

(Продовження – у наступному номері РАП)

Список джерел:

  1. Васильєв О. «Краса у вигнанні. Королеви подіуму»;
  2. Ribeiro A. Facing Beauty. Painted Women and Cosmetic Art. New Haven and London, 2011;
  3. Савельєва З. Бенкет Адоніса. – 1991. – С. 3–20.

(Повний список джерел знаходиться в редакції).


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook