Найбільша стійкість є у збудників найпоширеніших на планеті інфекцій: туберкульозу, пневмонії, гонореї, інфекцій сечовивідних шляхів, деяких видів кишкової інфекції. Поширеність стійкості до кожного окремого антибіотику варіює від країни до країни, навіть від лікарні до лікарні, і, на жаль, швидко зростає.
Про це повідомляють фахівці МОЗ.
Приміром, від 8% до 93% випадків лікування сечовивідних шляхів від кишкової палички (головного збудника цих інфекцій) – неуспішні через стійкість бактерії до антибіотика вибору ципрофлоксацину.
Пневмонія, що розвинулася в лікарні після перебування на апараті штучної вентиляції легенів, в більшості випадків зумовлена штамами бактерій-пневмококів із множинною стійкістю до антибіотиків. Це ті збудники, які роками виживали в лікарнях та сформували множинну стійкість до антибіотиків, що там застосовували.
Золотистий стафілокок – звичайний мешканець людської шкіри – здатний спричиняти нариви, фурункули та запалення глибших шарів шкіри, а також системну інфекцію, запалення суглобів і пневмонію. Особливо вразливими до цих бактерій є люди з тимчасовою чи постійною імуносупресією, а також ті, хто має відкриті рани чи має встановлені медичні пристрої (як-от катетери). Стійкі до метициліну стафілококи вдвічі частіше спричиняють летальні випадки, аніж чутливі до антибіотиків штами.
Читайте також:Понад 3% нових випадків туберкульозу і 18% випадків, які уже колись лікували, нині є стійкими до кількох антибіотиків. Зокрема, до двох основних протокольних препаратів: рифампіцину та ізоніазиду. Ефективність лікування туберкульозу із так званою множинною стійкістю – менша за 60%, і таке лікування потребує значно більшого часу і ресурсів.
Поширення стійкості до антибіотиків – це величезна всесвітня проблема. Ми маємо спільними діями сповільнювати цей процес: не використовувати антибіотики без призначення лікаря, мити руки, шляхом вакцинації запобігати тим інфекціям, яким можна запобігти, та завжди обирати бар’єрну контрацепцію.
Джерело: МОЗ України
Читайте також:
