Сьогодні:26 September, 2021

COVID-19: що варто знати про вакцинацію

Попри всі складнощі та драматичні події, 2020-й можна вважати роком тріумфу науки та медицини. Науковцям знадобилося декілька днів для того, щоб прочитати геном нового коронавірусу SARS-CoV-2. Через кілька тижнів вже з’явилися тести, а за 10 місяців світ побачив першу вакцину. Саме вакцинація, на думку науковців, допоможе покласти край пандемії. При цьому ставлення до вакцин проти коронавірусу в суспільства неоднозначне. Хтось бачить у них порятунок, а хтось – небезпеку, захоплюючись теоріями змов. Та залишмо останнє конспірологам і зосередьмося на питаннях, які стосуються вакцин проти нового коронавірусу.

Як вдалося так швидко створити вакцину?

На пошук вакцини проти конкретного вірусу йде від 5 до 15 років і більше. Декілька років потрібно для базових досліджень, після чого протягом 2-х років проводяться доклінічні випробування на культурах клітин та тваринах. Лише після цього переходять до етапу клінічних досліджень на добровольцях. Це найдовший та найдорожчий етап, який відбувається у три фази. На першій фазі досліджуваний препарат вводять 10-30 людям; на другій – 50-500; на третій фазі бере участь понад 1000 осіб різного віку та статі. Тільки після того, як препарат покаже свою ефективність та безпечність на третій фазі клінічних випробувань, приступають до його реєстрації, що також займає до 2-х років.
Як ми бачимо, вакцини проти нового коронавірусу аж ніяк не задовольняють сценарій, описаний вище. Шлях від лабораторій до пацієнта ці вакцини подолали менш ніж за рік. І цьому є декілька пояснень.
По-перше, в умовах коронакризи, коли кожен день приносить тисячі нових жертв та економічні збитки, довелося відмовитися від колишніх регуляцій, більшість із яких має суто бюрократичний характер. По-друге, сучасні технології та накопичені знання, зокрема в царині імунології, вірусології та молекулярної біології, дозволяють робити вакцини набагато швидше. Варто зауважити, що досвід зі створення вакцин проти інших коронавірусів (SARS-CoV та MERS-CoV) суттєво пришвидшив та полегшив роботу науковцям.

Які вакцини вже схвалені ВООЗ?

На сьогодні схвалення від Всесвітньої організації охорони здоров’я отримала лише мРНК-вакцина BNT162b2 від BioNTech та Pfizer. Першою її схвалила Велика Британія ще 2 грудня 2020 року [1]. Пізніше, 21 грудня 2020-го, BNT162b2 була включена до Європейського реєстру медичних препаратів, а 31 грудня того ж року її внесено до реєстру ВООЗ [2; 3].
Найближчим часом схвалення від ВООЗ очікують і інші вакцини проти коронавірусу. Зокрема, це мРНК-вакцина від американської компанії Moderna, аденовірусна вакцина від британсько-шведської компанії AstraZeneca та Оксфордського університету, а також вакцини від китайських виробників Sinopharm та Sinovac.


Таблиця. Вакцини проти коронавірусної інфекції COVID-19, дозволені для застосування (4)

Що таке мРНК-вакцини та чим вони відрізняються від інших?

Цього року ми дізналися про мРНК-вакцини, які використовуються вперше. Наразі в медичній практиці застосовуються інактивовані, живі, векторні та рекомбінантні білкові вакцини.

Інактивовані вакцини – це вбиті інфекційні патогени. Вони не викликають хвороби, проте призводять до імунної відповіді через наявність у вбитого вірусу білкових компонентів, які розпізнаються імунною системою пацієнта.

Живі вакцини отримують шляхом значного послаблення вірусу, який здатен викликати імунну відповідь, але не хворобу.

Рекомбінантні вакцини являють собою лише білкові компоненти вірусів, які отримують з використанням генно-інженерних технологій.

Для одержання векторних вакцин використовують інші віруси-носії, в які вставляють шматок геному вірусу, проти якого створюється вакцина. Таким чином, вірус-носій (який цілком безпечний для людини) починає продукувати білок патогенного вірусу, викликаючи імунну відповідь.

Технологія мРНК-вакцин інакша. Як відомо, матрична РНК (мРНК) слугує матрицею для синтезу білків. Інакше кажучи, мРНК – це певна інструкція з кодом. У клітині існують спеціальні органели – рибосоми, які зчитують код мРНК, на основі чого синтезують білок.
У випадку з новим коронавірусом мРНК-вакцина – це матрична РНК одного з вірусних білків (spike-білок). Після введення мРНК-вакцини вірусний білок починають продукувати клітини організму, викликаючи імунну відповідь.

Чи означає це, що після щеплення людина постійно продукуватиме вірусний білок?

Ні. Після щеплення молекула РНК деградує протягом 2-3 годин. Білок, який був синтезований за цей час, деградує вже протягом 3-4 діб. А от антитіла та механізми клітинного імунітету залишаються надовго (місяці та роки), що, імовірно, дозволить суттєво знизити захворюваність чи навіть повністю позбавитися від нового коронавірусу серед людей.

Чому саме мРНК-вакцини? Які в них переваги та недоліки?

Можна навести низку аргументів, які свідчать про доцільність використання саме мРНК-вакцин. По-перше, виробництво мРНК-вакцин набагато дешевше, ніж інших видів препаратів для щеплень. Якщо для виробництва інактивованих чи живих вакцин потрібні величезні дороговартісні біореактори з культурами клітин, то для мРНК-вакцин цього непотрібно. Виробник позбавляється багатьох ланок виробництва. Умовно кажучи, для виготовлення мРНК-вакцини достатньо синтезатора, який друкує задану послідовність мРНК. По-друге, виробництво мРНК-вакцин відбувається значно швидше. В умовах пандемії швидкість виробництва потрібної кількості доз має ключове значення.
Та поряд із перевагами мРНК-вакцин варто сказати і про їхні недоліки. Основний з них – умови зберігання таких вакцин. Наприклад, для мРНК-вакцини BNT162b2 від BioNTech та Pfizer це зберігання при мінус 70 градусів за Цельсієм. Американський виробник Moderna заявляє, що їхню вакцину mRNA-1273 можна зберігати за температури мінус 25-15 градусів. Такі умови зберігання пов’язані з тим, що молекули РНК нестабільні і швидко руйнуються за температур, що вищі від зазначених. Такі обмеження створюють певні труднощі для країн, які не в змозі забезпечити необхідні умови зберігання таких вакцин. Виходом може стати закупівля інших вакцин (що не є мРНК-вакцинами), які можна зберігати в холодильнику (до +4 градусів за Цельсієм).

Який імунітет сильніший – від вакцини чи від хвороби?

Наразі точаться дискусії, чи варто вакцинуватися тим, хто вже перехворів на COVID-19. Точних даних, які би показували, як довго зберігається імунітет після хвороби, наразі немає. Низка досліджень свідчить, що це щонайменше 3-5 місяців, проте цю інформацію ще потрібно перевірити.
З іншого боку, поки що невідомо, як спрацюють вакцини проти нового коронавірусу в реальних умовах. Нагадаємо, що вірус постійно мутує. Це нормальне явище для вірусів, особливо РНК-вмісних. Достовірних даних про те, як саме вплинуть мутації на ефективність існуючих вакцин проти коронавірусу, наразі немає.
Якщо ж спиратися на досвід використання вакцин проти інших вірусів, то частіше імунітет від перенесеної хвороби є сильнішим, ніж від вакцини. Екстраполювати це на коронавірусну хворобу неправильно, адже деякі вакцини формують сильний та тривалий імунітет, що співмірний, чи навіть сильніший, ніж від перенесеної хвороби.

Чи можу я захворіти після щеплення?

Так. Поки що жодна з наявних вакцин не продемонструвала 100% захисту. Наприклад, заявлена ефективність вакцин BNT162b2 та mRNA-1273 становить 95%. Це означає, що якщо після щеплення ви «зустрілися» з вірусом SARS-CoV-2, то ймовірність інфікування та розвитку хвороби сягає всього 5 %. При цьому, як зазначають виробники, імовірність тяжкого перебігу хвороби після щеплення є нульовою.

Наскільки безпечними є вакцини проти нового коронавірусу?

Вакцини, що допускаються на ринок, відповідають необхідним критеріям безпеки. Проведені клінічні дослідження на десятках тисяч людей, а також поточна вакцинація в деяких країнах засвідчують, що вакцини добре переносяться літніми людьми (яких вакцинують у першу чергу). Рідкісними є випадки побічних реакцій, і майже всі вони пов’язані з алергією.

Використані джерела:
1. Covid-19 vaccine: First person receives Pfizer jab in UK. https://www.bbc.com/news/uk-55227325
2. Union Register of medicinal products for human use. European Commission (21.12.2020). https://ec.europa.eu/health/documents/community-register/html/h1528.htm
3. WHO issues its first emergency use validation for a COVID-19 vaccine and emphasizes need for equitable global access. WHO (31.12.2020). https://www.who.int/news/item/31-12-2020-who-issues-its-first-emergency-use-validation-for-a-covid-19-vaccine-and-emphasizes-need-for-equitable-global-access
4. Вакцина против COVID-19 https://en.wikipedia.org/wiki/COVID-19_vaccine (Дата звернення: 28.01.2021)

Автор: Михайло Хецуріані, медичний редактор


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook