Чи можна лікувати туберкульоз у сімейного лікаря: роз’яснення НСЗУ

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, викликане мікобактерією туберкульозу. При вчасній діагностиці та лікуванні людина може швидко відновитися та повернутись до звичного життя. Завдяки реформі системи охорони здоров’я України, лікування пацієнтів з туберкульозом відбувається з фокусом на пацієнто-орієнтовану модель.

Чи можна лікувати туберкульоз під наглядом сімейного лікаря? Про це розповіли експерти НСЗУ.

Зазначається, що пацієнт може отримувати медичну допомогу не тільки в стаціонарі, а й амбулаторно чи під наглядом сімейного лікаря.

Це можливо, коли пацієнт перестає виділяти мікобактерію і має лабораторне підтвердження цього. Тож людина з туберкульозом може жити повноцінним життям та отримувати медичну допомогу в амбулаторних умовах під наглядом лікаря первинки.

Для цього у Програмі медичних гарантій передбачено пакет послуг “Супровід і лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги”.

Пакет “Супровід і лікування дорослих та дітей, хворих на туберкульоз, на первинному рівні медичної допомоги” передбачено для пацієнтів, у яких вже діагностовано відповідний діагноз і є план лікування, створений фтизіатром.

У межах пакету безоплатним є цілий комплекс медичних послуг.

  1. Динамічне спостереження за станом здоров’я пацієнта/пацієнтки з діагнозом туберкульоз  на первинному рівні медичної допомоги.
  2. Лабораторні аналізи.
  3. Забір та транспортування біоматеріалу пацієнта/пацієнтки для виконання бактеріологічних досліджень.
  4. Визначення спільно з пацієнтом/пацієнткою амбулаторної моделі лікування під безпосереднім наглядом за прийомом протитуберкульозних препаратів (відео-DOT, DOT за місцем надання послуг, DOT вдома тощо), враховуючи рекомендації фтизіатра та інших лікарів.
  5. Контроль за прийомом протитуберкульозних препаратів, призначених фтизіатром (під безпосереднім наглядом та/або з використанням інших сучасних засобів контролю за прийомом протитуберкульозних препаратів).
  6. Формування прихильності до лікування у пацієнтів, у тому числі із залученням соціальних працівників.
  7. Дотримання тактики дій при виявленні побічної реакції на ліки. Повідомлення про кожний такий випадок фтизіатра, яким призначено відповідне лікування.
  8. Оцінка слуху, гостроти зору та симптомів полінейропатії відповідно до моніторингу лікування.
  9. Оцінка та корекція нутриційного статусу, з урахуванням проведення результатів інструментальних обстежень (вимірювання зросту та маси тіла).
  10. Направлення пацієнтів з ТБ для надання спеціалізованої медичної допомоги для діагностики, лікування супутніх захворювань, що загострилися на фоні ТБ, або отримання інших медичних послуг, у тому числі з реабілітації.
  11. Проведення індивідуальної профілактичної роботи з пацієнтами із туберкульозом, спрямованої на навчання санітарно-гігієнічним навичкам і зниження ймовірності передачі мікобактерій туберкульозу іншим особам та інфекційного контролю за туберкульозом.

Також у НСЗУ нагадали, що доцільність лікування пацієнтів у стаціонарі або вдома, амбулаторно, визначає лікар-фтизіатр. На стаціонарному лікуванні перебувають тільки ті пацієнти, які виділяють мікобактерію туберкульозу. Як тільки мікобактерія туберкульозу перестає виділятися, і це підтверджено лабораторно, то людина може продовжити лікування в амбулаторних умовах, тобто вдома.

Джерело: НСЗУ


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook