На тлі активної сусідки Індії ця країна здається тихою та задумливою. Навіть загадковою. Шансів на те, щоб зрозуміти, як тут влаштований аптечний бізнес, немає аж до того моменту, поки не наблизишся до неї впритул і не вип’єш хоча б одну чашку чаю з привітною місцевою господинею під поблажливе буркотіння її чоловіка.
За будь-якими рейтингами Пакистан входить до ТОП-10 найнебезпечніших країн для туристів. Сприяють цьому не лише періодичні повені та інші природні катаклізми, але й імовірні теракти та перестрілки серед місцевого населення.
Проте кількість бажаючих відвідати Ісламську Республіку постійно зростає. Величні ландшафти, багаті культурні традиції та гостинні люди приваблюють гостей, незважаючи на політичний неспокій в країні. Звичайно, у світлі цього поступово відбуваються зміни і в місцевій охороні здоров’я, зокрема в аптечному сегменті. До того ж, нерідко гості переконуються, що їхні уявлення про фармацевтичну сферу Пакистану, сформовані газетами та телебаченням, кардинально відрізняються від реальності.
Фармринок Пакистану: розвінчуємо міфи
Наприклад, існує думка, що фармринок тут досить обмежений, і доступ до лікарських засобів легко порівняти з підйомом на вершину крутої гори. Насправді ж фармацевтичний Пакистан представлений переважно вітчизняними компаніями, що, до речі, неабияк дратує світових фармацевтичних гігантів. Місцеві виробники покривають до 90% потреб населення в лікарських засобах.
Тобто фармацевтична промисловість розвинена досить сильно, і цей сегмент продовжує неухильно зростати. Пакистанців можна зрозуміти: більшість людей живе за межею бідності, народжуваність висока, понад 35% населення – це діти до 14 років. Відповідно, платоспроможність тут дуже скромна – багато пакистанців живуть лише на $1,25 на день, і на лікарські засоби витрачають до 75% сімейного бюджету.
На цьому тлі говорити про актуальність західних брендів неможливо – вистачило б грошей на місцеві препарати. А обійтися без них зовсім не вийде: Пакистан входить до «групи ризику» щодо малярії, гепатиту В і С, а також туберкульозу. Тягар інфекційних захворювань тут настільки великий, що починаючи з 60-х років минулого століття інші країни постійно надавали Пакистану грошову допомогу, спрямовану на підтримку здоров’я та зниження смертності громадян.
Аптеки Пакистану – аптеки без фармацевтів
Ще одна плітка, яка не знаходить підтвердження, – це нестача аптек у країні. Насправді їх тут понад 80 тис. Як і в багатьох інших державах, вони представлені в достатній кількості у великих містах і не часто зустрічаються в дрібних населених пунктах. До того ж, у містах чимало цілодобових чергових аптек. Асортимент лікарських засобів, незважаючи на перекіс у бік вітчизняних генериків, містить чимало європейських препаратів.
Наступна «страшилка» про пакистанські аптеки: тут не можна придбати препарат без рецепта від сімейного лікаря, за винятком найпростіших засобів. Насправді жодної складності з купівлею потрібного препарату немає. Інша річ, що покладатися на консультацію фармацевта так, як це роблять споживачі в Україні, все ж не варто.
Якщо у нас аптечний працівник – це фахівець із вищою профільною освітою, то в Пакистані такий фармацевт – майже музейний експонат.
І це попри те, що у місцевих вишах діє 21 факультет, де можна навчитися на фармацевта, а чотирирічну програму навчання таких фахівців в 2011 році замінено на п’ятирічну. Втім більшість (55%) дипломованих спеціалістів працюють на фармацевтичному виробництві, 15% – в органах з контролю ЛЗ та державних госпіталях, 15% займаються оптовими продажами та маркетингом ЛЗ, 5% роблять кар’єру в навчальних та наукових установах і лише 10% усіх пакистанських фармацевтів працюють у аптеках роздрібного продажу.
За реєстрацію аптечних працівників та якість фармацевтичної освіти відповідає спеціальний орган – Аптечна рада Пакистану. Однак найчастіше в аптеках працюють свого роду «продавці ліків», які закінчили лише середню школу. лише Не дивно, що місцеві мешканці віддають перевагу консультації сімейного лікаря або, що гірше, звертаються до знахарів.
Читайте також:
Аптеки Пакистану. Що робити з засиллям підробок?
Останніми роками гомеопатія та знахарство у Пакистані набули таких масштабів, що війну їм оголосили вже на рівні держави. За даними пакистанської Медико-стоматологічної ради, сьогодні в країні працює близько 2,5 млн таких «фахівців», що вп’ятеро перевищує кількість кваліфікованих лікарів. Як розповідає Башир Ахмад, фармацевт у Лахорі, більшість засобів, що продаються у знахарських лавках, погано упаковані, не мають терміну придатності, товарного знака чи інформації про те, що в них міститься. Як наслідок, покупці часто страждають від побічних ефектів та ускладнень. При цьому гомеопатичні препарати вважаються легальними.
Сьогодні з метою боротьби з фіктивними препаратами в Пакистані створено інформаційний центр, який дозволяє пацієнтові перевірити виписані ліки. Крім того, Департамент охорони здоров’я склав список так званих «хакімів» і лікарів-гомеопатів, і порадив громадянам їх не відвідувати. Основою для такої рекомендації став аналіз низки «ліків», виготовлених знахарями: в їхньому складі було виявлено опіати та стероїди, зокрема, великі дози тестостерону. Гомеопатичним лікарям із січня 2015 року заборонили розміщувати свою рекламу на телебаченні. Ця ситуація, до речі, – доведений до абсурду варіант самолікування, коли пацієнт повністю сплачує свої медичні витрати, а отже самостійно вирішує, який препарат придбати.
У Пакистані, як і в Україні, «консультантом» в таких випадках нерідко стає реклама. І хоча у пакистанському суспільстві вже багато років обговорюється впровадження програм соціального страхування, на поточний момент реального прогресу в цьому питанні немає.
Фармація Пакистану: декілька цікавих цифр
За даними Медичної асоціації Пакистану, мешканці цієї країни витрачають на медикаменти близько 3/4 сімейного бюджету, при цьому майже 50% ліків, що реалізуються у роздрібному сегменті, є підробками.
Втім фармацевтичний ринок Пакистану поступово розвивається, незважаючи на те, що, за даними Business Monitor Internationals, він займає одне з останніх місць серед ключових ринків Азії.
Водночас, за прогнозами Espicom, в країни є шанс вийти на 11 позицію: ринок щорічно зростає на 9,39% і вже перевищує 206,9 млрд. пакистанських рупій ($2,3 млрд.). Передбачається, що протягом найближчих п’яти років темпи річного приросту незначно скоротяться, втім позитивна тенденція збережеться. Насамперед цьому сприяє населення, що швидко зростає. Натомість, серед мінусів аналітики називають низькі витрати на медицину та лікарське забезпечення, погано розвинене регуляторне середовище та високі ризики щодо безпеки.
Обсяг фармацевтичного ринку Пакистану в грошах практично порівну розподілено між мультинаціональними та локальними виробниками. Загалом у країні працюють близько 700 фармацевтичних компаній, з них 20 – міжнародні.
Важливою проблемою з погляду світової фармації в Пакистані є права інтелектуальної власності, особливо патентний захист. Гостро стоїть і питання контрафакту та фальсифікату. Підвищенню якості ліків не сприяє менталітет населення, яке більш ніж на 90 % складається з мусульман. Більшість мешканців все ще не довіряють західній медицині та фармації, а особливо затяті протести спричиняє застосування вакцин.
Проте національні особливості не заважають пакистанському ринку демонструвати приріст вищий, ніж у середньому в світі. Втомившись від нападок та звинувачень у низькій якості, місцеві виробники масово впроваджують GMP, а регуляторні органи останнім часом серйозно взялися за стандартизацію роботи аптек. І, судячи з аналітики, можна сказати точно: Пакистан вміє приховувати ділову хватку та раціональний погляд на речі за ковдрою міфів, і це йому тільки допомагає.
Раніше ми писали, чим здивують аптеки Таїланду.
Читайте також:
