Сьогодні:13 June, 2021
вирусы

Антибіотики: раціональне застосування вбереже від небезпечних наслідків

Нині наш уряд вчергове обговорює варіанти посилення контролю за відпуском антибіотиків – і це, зрозуміло, хвилює фармацевтів, які не звикли відмовляти відвідувачам у таких запитах. Насправді, це одна з небагатьох ініціатив, які варто підтримати обома руками.

Антибіотики застосовуються у клінічній практиці менше сотні років, і за такий недовгий (у контексті історії медичної науки) період вони встигли врятувати безліч життів, але все ж зіпсували собі репутацію – до того ж настільки катастрофічно, що сьогодні вчені гарячково намагаються винайти їм альтернативи. Так-так, про це говорять постійно: річ у горезвісній мікробній резистентності, темпи зростання якої може зменшити кожен фармацевт [1; 2].

Антибіотики: глобальна наростальна загроза

Відпуск антибіотиків без вимоги надати рецепт становить загрозу здоров’ю населення, оскільки призводить до надмірного споживання і нераціонального застосування цих потужних ліків. Безконтрольний доступ до антибіотиків визнано одним із найбільш критичних факторів антимікробної резистентності.

За деякими джерелами, у країнах з низьким та середнім рівнем доходу співробітники аптек продають рецептурні антибактеріальні засоби у понад 90 (!) випадках, навіть не вимагаючи показати рецепт. Найчастіше відпускаються амоксицилін, азитроміцин, цефіксим, ципрофлоксацин та інші цефалоспорини. Щонайгірше, в більшості випадків антибіотики відпускалися не тільки без рецептів, а й без запитань щодо короткого клінічного анамнезу пацієнтів, без чіткого пояснення відповідного способу введення, без консультування щодо побічних ефектів.

Причини відпуску антибіотиків, що не були призначені, пов’язані з поведінкою пацієнтів щодо вимоги до антибіотиків, з очікуваннями та переконаннями пацієнтів стосовно цілющої сили антибіотиків, з практикою призначення лікарів. Інші причини включали тиск на прибуток з боку власників аптек, неміцність правоохоронних органів та відсутність механізмів підзвітності [3–5].

Боротьба за (на) виживання

Бактерії – теж живі істоти. Це означає, що і вони вміють еволюціонувати, «вчитися» доволі оперативно реагувати на різні варіанти антибіотикотерапії і «винаходити» ефективний захист від токсичних ліків, перетворюючись на так звані супербактерії, котрі здатні протистояти антибіотикам навіть із «термоядерною» дією. Найгірше те, що патогенні мікроорганізми видозмінюються швидше, ніж учені розробляють нові класи антибіотиків. Таким чином, кількість ефективних протимікробних засобів стрімко зменшується, а перспективи створення нових ліків, здатних подолати супербактерії, доволі примарні.

Натомість кількість смертей від суперінфекцій, які викликають мультирезистентні бактерії, невпинно зростає в усьому світі, і розвинені країни тут не виняток: тільки у Сполучених Штатах унаслідок захворювань, спричинених супербактеріями, гине майже 100 тисяч осіб щороку.

препараты

Наростальна кількість випадків антибіотикорезистентності здатна перекреслити чимало досягнень сучасної медицини. За відсутності ефективних антибіотиків значно зросте ризик ускладнень після трансплантації органів, хіміотерапії та навіть елементарних хірургічних втручань. До того ж у разі стійкості інфекції до терапії антибіотиками першої лінії необхідно використовувати більш дорогі препарати. При цьому сама терапія триває довше, і часто такі пацієнти потребують госпіталізації – відповідно, збільшуються медичні витрати як держави, так і самих хворих.

Тим часом «натовп» резистентних бактерій неухильно збільшується, і людству загрожують не тільки безумовно небезпечні золотистий стафілокок чи стрептокок, а й цілком безневинні представники умовно-патогенної мікрофлори.

🔺Наприклад, в усьому світі простежується збільшення випадків резистентності Klebsiella pneumoniae, яка в деяких випадках може викликати небезпечні для життя інфекції – ця бактерія навіть не реагує на лікування β-лактамами, зокрема антибіотиком «останньої надії» карбапенемом.

🔺Значного поширення набуває стійкість до фторхінолонів у Escherichia coli: у багатьох країнах така антибіотикотерапія виявилася неефективною практично в половині випадків, хоча вони ще донедавна були дуже ефективними під час лікування інфекцій сечовивідних шляхів, пов’язаних з ешеріхіозом.

🔺Настільки ж важке становище з терапією гонореї: випадки неефективного лікування гонореї цефалоспоринами, які ще вчора уражали збудника практично зі стовідсотковою точністю, були зареєстровані принаймні в десяти розвинених країнах.

Згідно з даними ВООЗ, очікується, що в найближчі 35 років приблизно 300 млн (!) осіб помруть через ускладнення, пов’язані з антибіотикорезистентністю, при цьому, якщо не буде вжито відповідних заходів, її наслідки коштуватимуть світовій економіці 100 трильйонів доларів США. Чи є вихід із ситуації?

Їх запропоновано декілька. Необхідно спрямувати зусилля на розробку нових антимікробних препаратів, шукати альтернативи і розробляти лікарські засоби з принципово іншим механізмом дії, а також жорстко контролювати застосування антибіотиків – і тут роль фармацевтів переоцінити просто неможливо. Як і в профілактиці ускладнень самолікування антибіотиками [1; 5; 6].

Надзвичайно небажані явища

Резистентність – проблема глобальна. І крім неї, відвідувач, який намагається вжити антибактеріальний засіб безпідставно, наражається на ще одну – індивідуальну. Йдеться про ризик розвитку побічних ефектів, і тут перелік небажаних явищ може тягнутися кілометрами.

Найбільш поширені побічні ефекти антибіотиків, які розвиваються приблизно в одного із 10 пацієнтів, – негативний вплив на травну систему.

Побічні ефекти антибіотиків, які впливають на травну систему, містять такі симптоми:
🔺нудота, блювота;
🔺діарея;
🔺здуття живота, метеоризм;
🔺інші порушення травлення;
🔺біль у животі;
🔺втрата апетиту.

Зазвичай ці побічні ефекти минають невдовзі після закінчення курсу лікування, проте ще деякий час можливий дисбаланс мікрофлори кишківника, що також зумовлює прояви диспепсії.

Друге місце серед небажаних явищ, які виникають на тлі антибіотикотерапії, посідають різноманітні алергічні реакції – вони спостерігаються приблизно в одного із 15 хворих.

Найчастіше алергія виникає на пеніцилін та цефалоспорини. У більшості випадків алергічна реакція може проявлятися як:
🔺свербіж на шкірі або кропив’янка;
🔺кашель і хрипи, утруднення дихання.

Ці алергічні реакції легкого (зазвичай) та середнього ступеня можна успішно вилікувати антигістамінними препаратами. Втім, у поодиноких випадках антибіотик може спричинити важку та потенційно небезпечну для життя алергічну реакцію, відому як анафілаксія.

аллергопробы

Також – у контексті розвитку побічних реакцій – виявлено найбільш небезпечні класи антибактеріальних засобів.
🔺Тетрацикліни – викликають надмірну чутливість до світла (фотосенсибілізацію).
🔺Фторхінолони – у деяких випадках провокують тривалий виражений біль у сухожиллях, суглобах і м’язах, а також впливають та нервову систему [7].

Без рецепта – у жодному разі!

Ось чому так надзвичайно важливо переорієнтувати відвідувача, який, шморгаючи носом, просить відпустити йому цефалоспорин
(чи навіть більше – азитроміцин), замість того, щоб лікувати нежить елементарним ізотонічним розчином чи фітоспреєм? Адже його нежить, найімовірніше, пов’язаний з ГРВІ, а антибіотики не діють на віруси. Тому ці препарати може призначати тільки лікар, попередньо переконавшись, що причиною хвороби в окремо взятому випадку є саме бактерії.медицинская лаборатория

Варто зазначити, що така ситуація спостерігається не лише в Україні. Згідно з глобальною статистикою, майже в половині випадків антибіотики застосовуються нераціонально, тобто ці препарати не потрібні пацієнтам (наприклад, під час вірусних захворювань верхніх дихальних шляхів), або використовуються через неправильно поставлений діагноз, або ж зовсім приймаються хворими всупереч рекомендаціям лікаря. Ну, а в цій ситуації головне завдання фармацевта – постійно і невтомно розповідати цю банальну істину відвідувачам, які надмірно захоплюються самолікуванням. Адже кожна безпідставно вжита таблетка антибактеріального препарату – це додатково подарований хвороботворним мікроорганізмам шанс на успішний розвиток резистентності [8].

Використані джерела:
1. The role of pharmacist in encouraging prudent use of antibiotics and averting antimicrobial resistance: a review of policy and experience.
2. Pharmacists have a critical role in the conservation of effective antibiotics.
3. Prescription and non-prescription antibiotic dispensing practices in part I and part II pharmacies in Moshi Municipality, Kilimanjaro Region in Tanzania: A simulated clients approachї.
4. Pharmacy-based dispensing of antimicrobial agents without prescription in India: appropriateness and cost burden in the private sector.
5. Factors associated with inappropriate dispensing of antibiotics among non-pharmacist 1pharmacy workers.
6. Antimicrobial resistance.
7. Side effects – Antibiotics.
8. Чи закінчиться ера антибіотиків?


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook