Кава: корисно чи шкідливо?

Наукові дослідження не дають однозначної відповіді на запитання, чи є кава корисною. Одні джерела називають її напоєм довголіття, інші – вказують на можливі проблеми від її вживання. Розбираємося з останніми науковими даними щодо користі та шкоди одного з найбільш популярних напоїв.

Кава за молекулами

Чи замислювалися ви, чому одна кава має виразну гірчинку, інша – легку кислинку, а деякі сорти вражають шоколадними чи горіховими нотами? У каві містяться сотні органічних речовин, які впливають на її смак, аромат і можливу дію на організм.

Якщо розкласти каву за молекулами, відкриється цілий світ біохімічних процесів. Основні складові напою – алкалоїди, кислоти, вуглеводи, білки, жири та леткі сполуки. Розгляньмо, як вони формують унікальний характер кави.

Кофеїн та інші алкалоїди

Кава відома своїм тонізуючим ефектом, і головна заслуга тут належить кофеїну. Цей природний алкалоїд блокує рецептори аденозину в мозку, запобігаючи втомі та сприяючи підвищенню концентрації. Проте це не єдиний алкалоїд у каві. У ній також містяться:

• Тригонелін– відповідає за аромат кави. У сирих зернах він майже не має запаху, але під час обсмаження перетворюється на леткі сполуки, що додають напою характерного аромату.
• Теобромін– родич кофеїну, що відомий своїм м’яким стимулюючим ефектом, але водночас сприяє розслабленню судин. Він міститься також у какао й темному шоколаді.

Органічні кислоти

Деякі сорти мають фруктову чи цитрусову кислинку, інші – м’якшу, схожу на винну або ягідну. Ось основні кислоти у каві:

• хлорогенові кислоти– потужні антиоксиданти, які додають напою характерної кислинки. Вони також впливають на процеси обміну речовин в організмі;
• хінна кислота– з’являється внаслідок термічного розкладання хлорогенових кислот і відповідає за терпкість та гірчинку;
• лимонна, яблучна, молочна кислоти– формують тонкі смакові нюанси, збагачуючи післясмак кави.

Цукри та білки

У сирих зернах кави є натуральні цукри – фруктоза, сахароза, пектини. Вони не тільки впливають на смак, але й беруть участь у складному процесі, що відбувається під час обсмаження – реакції Майяра. Під впливом високих температур вуглеводи взаємодіють із білками, утворюючи меланоїдини – сполуки, що формують насичений колір, аромат і повноту смаку кави. Саме завдяки цій реакції з’являються нотки карамелі, горіхів, шоколаду, а іноді – навіть димні або пряні відтінки.

Жири та ефірні олії

Кава також містить ліпіди та ефірні олії, які виконують кілька важливих функцій:

• захищають зерна від окислення та зберігають ароматичні властивості;
• утримують і транспортують леткі сполуки, що відповідають за складні відтінки смаку;
• впливають на текстуру кави.

Саме завдяки ефірним оліям деякі кавові сорти мають квіткові, цитрусові або шоколадні нотки.

Вітаміни, мінерали та антиоксиданти

Крім смакових компонентів, кава містить магній, калій, кальцій, вітаміни групи B, а також поліфеноли та флавоноїди – природні антиоксиданти. Це своєрідний бонус для тих, хто піклується про своє здоров’я. Але це потребує більш детального розгляду.

Корисні властивості кави

Якщо ви не уявляєте свого ранку без чашки ароматної кави, у нас для вас хороші новини. Виявляється, цей напій не лише допомагає прокинутися, а й має чимало позитивних ефектів для здоров’я. Сучасні дослідження свідчать, що кава може покращувати когнітивні функції, захищати від хронічних захворювань і навіть сприяти довголіттю. Розгляньмо основні корисні властивості цього напою.

Заряджає енергією та підвищує концентрацію

Головна причина, чому люди п’ють каву зранку, – це її здатність бадьорити. Кофеїн – природний стимулятор центральної нервової системи, який працює на молекулярному рівні:

• він блокує рецептори аденозину, нейромедіатора, що викликає відчуття втоми;
• водночас підвищується рівень дофаміну та норадреналіну – гормонів, які покращують настрій, концентрацію та когнітивні функції.

Цей ефект пояснює, чому після чашки кави стає легше працювати.

Допомагає контролювати вагу

Кава – один з небагатьох природних продуктів, що можуть сприяти спалюванню жиру. Спостереження засвідчують, що в людей, які регулярно п’ють каву, швидший метаболізм, а ті, хто п’є 1–2 чашки на день, частіше ведуть активний спосіб життя.

Дослідження також виявили цікаву відмінність:

• у чоловіків жироспалювальний ефект від кофеїну проявляється сильніше, ніж у жінок;
• кофеїн підсилює термогенез (процес вироблення тепла організмом), що сприяє більш ефективній втраті енергії.

Проте важливо пам’ятати, що солодкі кавові напої зі збитими вершками чи сиропами можуть звести цей ефект нанівець.

Знижує ризик розвитку цукрового діабету

Дослідження демонструють, що люди, які регулярно вживають каву, мають нижчий ризик розвитку діабету 2-го типу. Можливі причини цього феномену:

• кава позитивно впливає на бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін;
• напій містить антиоксиданти, що зменшують запалення та покращують чутливість клітин до інсуліну;
• деякі сполуки у каві прискорюють обмін речовин, що також зменшує ризик розвитку інсулінорезистентності.

Захищає мозок

Нейродегенеративні захворювання, такі як хвороба Альцгеймера та Паркінсона, стають дедалі поширенішими. Основна причина полягає у збільшенні тривалості життя, а вік є фактором ризику таких патологій. Наукові дані свідчать, що регулярне вживання кави може знижувати ризик цих захворювань.

Ось механізми позитивного впливу кави на мозок:

• кофеїн стимулює роботу нейронів, підтримуючи їхню пластичність;
• кава містить антиоксиданти, які зменшують окислювальний стрес у мозку;
• деякі сполуки в каві знижують накопичення бета-амілоїдних бляшок – маркера хвороби Альцгеймера.

Покращує настрій та зменшує ризик депресії

Кава може впливати на психоемоційний стан, і це підтверджено дослідженнями. Одна додаткова чашка кави на день може знизити ризик розвитку депресії на 8 %.

Окрім цього:

• кофеїн стимулює вироблення серотоніну та дофаміну – гормонів радості;
• регулярне споживання кави може зменшувати ризик суїцидальних думок.

У США проводили дослідження на більш ніж 200 тисячах людей, і результати виявили, що ті, хто п’є каву, рідше схильні до депресивних розладів.

Корисна для печінки

Печінка – один з головних органів, що бере участь у детоксикації організму, і кава може допомогти їй у цій справі.

У 2015 році в журналі Gastroenterology було опубліковано дослідження, яке виявило, що одна чашка кави на день знижує ризик хронічних захворювань печінки на 15 %, а чотири чашки – аж на 71 %.

Особливо помітний позитивний ефект у людей, які мають неалкогольну жирову хворобу печінки або високий рівень ферментів, що вказують на запалення в органі. Антиоксиданти, що містяться в каві, сприяють зменшенню фіброзу печінки та покращенню її функції.

Допомагає жити довше

Останнім часом науковці активно досліджують вплив кави на тривалість життя. Довготривалі спостереження за людьми, які регулярно п’ють каву, засвідчили, що вони живуть довше в середньому на кілька років.

Можливі причини таких результатів:

• кава містить антиоксиданти, що захищають клітини від ушкоджень;
• дослідження на дріжджових клітинах виявили, що речовини в каві можуть уповільнювати старіння;
• споживання кави пов’язують із меншим ризиком серцево-судинних захворювань, які є основною причиною смертності.

Ризики для здоров’я

Попри численні корисні властивості кави, є і зворотній бік медалі. Якщо вживати її без міри або якщо організм чутливий до кофеїну, можуть виникнути неприємні наслідки: від нервозності до проблем зі сном і травленням.

Надмірна стимуляція нервової системи

Кофеїн – це стимулятор, і якщо його забагато, нервова система може «перегрітися». У людей із підвищеною чутливістю до кофеїну або тих, хто випиває занадто багато кави, можуть спостерігатися:

• дратівливість, нервозність, неспокій;
• підвищене серцебиття (тахікардія);
• тремтіння в руках;
• головний біль;
• панічні атаки (у людей, схильних до тривожних розладів).

Велика кількість кофеїну може активувати симпатичну нервову систему, що відповідає за реакцію «бий або біжи». Через це тіло сприймає ситуацію як стресову, навіть якщо насправді немає жодної загрози.

Порушення сну та безсоння

Кофеїн залишається в організмі доволі довго: його період напіввиведення становить від 4 до 6 годин, а повністю він може виводитися до 12 годин. Якщо пити каву надто пізно, це може впливати на якість сну:

• заснути стає складніше;
• зменшується глибока фаза сну (фаза відновлення організму);
• сон стає поверхневим і неспокійним.

Якщо ви помічаєте, що навіть одна чашка після обіду негативно впливає на ваш сон, не пийте кави після 13:00–14:00.

Толерантність і залежність від кофеїну

Із часом організм адаптується до кофеїну: рецептори аденозину починають вироблятися в більшій кількості, що змушує пити ще більше кави для досягнення того ж ефекту бадьорості. Це називається толерантністю до кофеїну.

Крім того, за різкого зниження споживання кави можуть виникати симптоми кофеїнової абстиненції:

• сонливість і втома;
• головний біль;
• дратівливість;
• уповільнення розумових процесів.

Щоб уникнути цього, зменшіть споживання кави або робіть перерви, щоб організм не звикав до постійної стимуляції.

Вплив на шлунково-кишковий тракт

Кава може негативно впливати на роботу травної системи. Особливо це стосується людей із гастритом, рефлюксною хворобою або чутливим шлунком. Ось, що може спричинити кава:

• підвищене вироблення шлункової кислоти, що може викликати дискомфорт або печію;
• розслаблення нижнього стравохідного сфінктера, що може призводити до рефлюксу (закидання шлункового вмісту в стравохід);
• посилення перистальтики кишечника, через що виникає послаблювальний ефект.

Якщо у вас є проблеми зі шлунком, варто уникати міцної чорної кави на голодний шлунок, а також надто кислих сортів.

Вплив на серцево-судинну систему

Хоча помірне споживання кави може бути навіть корисним для серця, у людей з гіпертонією або підвищеною чутливістю до кофеїну вона може:

• тимчасово підвищувати артеріальний тиск;
• збільшувати частоту серцевих скорочень;
• викликати відчуття серцебиття або екстрасистолії.

Однак дослідження свідчать, що в людей, які звикли до кофеїну, цей ефект зазвичай слабший або взагалі відсутній. Якщо у вас гіпертонія чи серцеві захворювання, обов’язково порадьтеся з лікарем стосовно споживання кави.

Кава та індивідуальні особливості

Чи буде кава корисною або шкідливою – залежить не лише від самого напою, а й від того, хто його вживає. Одні люди можуть спокійно випити кілька чашок на день без жодних негативних наслідків, тоді як у інших навіть одна порція викликає безсоння, тривожність або дискомфорт.

Дозування: яка кількість кофеїну є безпечною?

Як і будь-яка біологічно активна речовина, кофеїн має оптимальну дозу, яка забезпечує користь без ризику побічних ефектів. Згідно з рекомендаціями Європейського агентства з безпеки харчових продуктів (EFSA), добова норма кофеїну для здорової дорослої людини не має перевищувати 400 мг.

Де міститься кофеїн:

• одна чашка кави (150-200 мл) – 60-90 мг кофеїну;
• одна чашка чаю – 30-35 мг;
• 50 г чорного шоколаду – 30-35 мг;
• банка енергетичного напою – 80-150 мг.

Проте важливо розуміти, що чутливість до кофеїну в усіх різна. Для когось навіть 200 мг на день буде забагато, а хтось може випити 500 мг і не відчути особливого впливу. Тому головне правило – спостерігати за реакцією свого організму.

Стан здоров’я: кому варто бути обережним з кавою?

У людей із підвищеним артеріальним тиском або схильністю до аритмії кава може тимчасово посилювати негативні симптоми. Також вона може викликати проблеми в людей із шлунково-кишковими розладами, порушеннями сну та іншими захворюваннями. У такому разі обов’язково потрібно порадитися з лікарем.

Генетика

Не всі люди метаболізують кофеїн однаково швидко. Це пов’язано з генетичними особливостями ферментної системи печінки. Фермент CYP1A2 – ключовий компонент, що розщеплює кофеїн в організмі. Його активність визначається генетично, і залежно від цього люди поділяються на «швидких» та «повільних» метаболізаторів кофеїну:

• Швидкі метаболізатори– кофеїн швидко розщеплюється і не затримується в крові. Такі люди можуть випити каву навіть увечері без шкоди для сну.
• Повільні метаболізатори– кофеїн довше циркулює в крові, тому навіть одна чашка після обіду може викликати безсоння, підвищення тиску або нервозність.

Учені виявили, що «повільні» метаболізатори кофеїну мають вищий ризик серцево-судинних захворювань за високого споживання кави, тоді як для «швидких» цей ефект не спостерігається.

Як зрозуміти, до якої групи ви належите? Найпростіший спосіб – спостерігати за своїми відчуттями після кави: якщо ви довго не можете заснути або відчуваєте серцебиття навіть після однієї чашки, імовірно, ви повільний метаболізатор. Для точного визначення можна зробити генетичний тест на CYP1A2.

Важливо: спосіб заварювання кави

Користь кави також визначається і способом її приготування. Зокрема, це впливає на вміст кафестолу і кахвеолу – сполук, які можуть підвищувати рівень холестерину в крові.

Якщо кава вариться в турці, ці речовини залишаються у напої в максимальній концентрації. У разі використання фільтр-методу (наприклад, у крапельній кавоварці, пуровері чи кемексі) більша частина кафестолу і кахвеолу залишається на паперовому фільтрі. Такий спосіб приготування вважається кращим для людей, які стежать за рівнем холестерину.

---