Посісти провідні позиції в світовій фармації Індії було призначено долею. Тут склалися всі пазли: багата історія фармацевтичної науки, широке поле для спостережень – специфічні захворювання, епідемії «на будь-який смак» та майже безкоштовна робоча сила – і все це «загорнуто» в економіку, що стрімко зростає.
Фармація Індії: на хвилі розвитку
Екзотична країна, де всі танцюють і співають, – так про Індію може сказати лише людина, недотична до аптечної справи. Фармацевтам вона відома за іншими особливостями.
«Ми не можемо конкурувати з Індією за вартістю виробництва генериків», «Більшість субстанцій для вітчизняних препаратів закуповують в Індії», «Індійські ліки – низької якості, але все одно мають попит», – скільки їх, цих обговорень, запитань, суперечок, які змушують нас уважно дивитися у бік Сходу!
Звичайно, Індії поки що далеко до ринків США, топ-5 країн Європи чи Японії. Але вона і розвивається швидко, демонструючи приріст близько 13% на рік.
Однак є нюанс: власне індійських підприємств на батьківщині Зіти та Гіти не так багато. Більшість становлять великі західні компанії, які перенесли до Індії свої виробничі потужності, зменшивши витрати на 30-40%. До речі, їм там дуже раді і всіляко полегшують життя, щоб приплив іноземного капіталу в країну продовжувався.
Аптеки Індії: від вуличної ятки до сучасного закладу
Втім, планомірно заповнюючи своїми препаратами обидві півкулі планети, індійці не забувають і про власні потреби. Тому в аптеках Індії вибір лікарських засобів нереально широкий, а ціни тішать своєю лояльністю. Водночас, купівля медикаментів тут має свою специфіку: країна вперто тримає курс на генерики, і знайти звичний нашому оку бренд в індійській аптеці буде непросто. Це як гра у «вгадайку»: знаєш, що препарат з аналогічною діючою речовиною є і ти можеш його купити, але під якою назвою він ховається – питання не з простих.
На аптеку в Індії натрапляєш на кожному кроці. Щоправда, вони дуже різні: це може бути як сучасне приміщення з плиткою на підлозі та інтер’єром у світлих кольорах, так і звичайна вулична ятка просто неба. Проте в будь-якому випадку ознакою аптеки є вивіска з червоним хрестом.
Незважаючи на перенасиченість аптечними установами, Індія має ту саму проблему, що й Україна – брак охочих відкривати аптеки у сільській місцевості. З цієї причини 12% населення скаржаться на погану забезпеченість ліками, тоді як інші 88% відзначають цілком адекватну кількість аптек.
Індійська фармація у цифрах
- На поточний момент у фармацевтичній галузі Індії працює понад 500 тис. осіб.
- В країні зареєстровано 20 тис. підприємств з виробництва лікарських засобів, проте понад 70% всього ринку утримують лише 250 компаній.
- Загальний обсяг продажу ліків у грошах у 2019 році становив $54,2 млрд.
- Індійське фармвиробництво має понад 200 GMP сертифікатів. Це найбільша кількість після США.
- За виробництвом субстанцій Індія посідає третє місце у світі.
- Понад 15 індійських установ проводять клінічні дослідження для західних транснаціональних корпорацій
Аптеки Індії та сімейні цінності
Щодо форм власності індійських аптек, то вона дещо незвична – змішана, так би мовити, приватно-комунальна. Тобто підприємство перебуває у власності держави, але при цьому керівництво закладом передається від батька до сина. У цьому, до речі, вся індійська культура, заснована на сімейних цінностях та спадковості.
Ще один приклад згуртованості: в Індії модно створювати фармацевтичні альянси заради того, щоб вистояти у жорсткій конкурентній боротьбі за покупця. Об’єднанню сприяє й те, що малі та середні індійські підприємства сплачують великі податки та практично позбавлені пільг.
Індійський фармацевт – хто він?
Класична дискусія про те, хто такий фармацевт – спеціаліст охорони здоров’я чи продавець, в Індії набуває нового звучання (для кращого розуміння спробуйте уявити напружену музику в індійському кіно). Справа в тому, що реалізація ліків тут не дуже відрізняється від торгівлі пиріжками. Як і пиріжки, ліки вільно продаються на вулиці та без рецепта. А фахівець, який в нас гордо іменується фармацевтом, в Індії може виявитися напівосвіченою людиною, не здатною відповісти на прості запитання споживача. До речі, тут замість слова «фармацевт» вживають термін «хімік».
Самі індійці ставляться до місцевих аптекарів із певним упередженням. У соціологічних опитуваннях 44% населення скаржились на те, що співробітник індійської аптеки часто не може зрозуміло розповісти про лікарський засіб та особливості його застосування. Деякі споживачі зазначали, що їм продавали не те, що вони просили. Також не рідкість в Індії – купівля препарату з терміном придатності, що минув.
Читайте також:Хоча, згідно з останніми дослідженнями, за рівнем довіри фармацевт посідає в Індії друге місце після лікаря та випереджає професії вчителя та адвоката. Це означає, що незважаючи на певні проблеми, ситуація з якістю обслуговування в індійських аптеках поступово налагоджується.
Фармація Індії: навчання – світло
Дещо про труднощі. Для Індії найбільшою проблемою залишається дисонанс між фармацевтичним виробництвом, яке швидко зростає, і низьким рівнем освіти місцевих фахівців. Катастрофічно не вистачає кваліфікованих кадрів, і це основна причина, через яку індійські ліки ще не захопили світ. Західні компанії, де випуск нових продуктів коштує у рази дорожче, легко обходять Індію на повороті, що ще раз доводить: знання – це сила.
Швидко впоратися з проблемою заповзятливим індійцям навряд чи вдасться, незважаючи на те, що колись саме Індія подарувала нам безліч ліків та варіантів терапії.
Болить живіт? Прикладіть смарагд!
Хоча фармація стародавньої Індії стала відправною точкою для розвитку світової медичної науки, чимало її методів здаються сучасному фармацевту, м’яко кажучи, оригінальними.
Так, панацеєю від усіх хвороб вважалася вода Гангу. Не поступався їй у ефективності і лотос – священна квітка, яку індуси шанували, як стародавнє живе божество. В якості загальнозміцнюючого засобу застосовувалися дорогоцінні камені. Відмінними ліками вважалося золото. Також з лікувальною метою застосовувалися свинець, олово, залізо, ртуть, сурма та миш’як.
Знання про отрути та протиотрути були обов’язковими, оскільки «вороги раджі, злі жінки та невдячні слуги іноді отруюють їжу».
Як перев’язувальні матеріали використовували бавовну, камбій дерев, шовк, волокна рослин, по-особливому оброблений кишківник тварин.
Індійські ліки: співвідношення ціна/якість
Індія – не та країна, що легко здається. Подивіться на полиці українських аптек: препарати «мейд ін Індія» займають доволі широку нішу між західними брендами та вітчизняними генериками. Тому вони успішно конкурують за обома напрямками: з одного боку заважають вітчизняним виробникам зловживати підвищенням цін, з іншого – змушують і закордонні компанії переглядати цінову політику. В результаті споживач отримує широкий вибір препаратів та адекватні ціни.
Для Індії питання ціни взагалі найболючіше: не таємниця, що з 1,4 млрд осіб, які проживають у країні, понад 1 млрд перебуває за межею бідності. Тому збільшення доступності лікування – це індійська державна політика.
Крім того, Індія «попереду всієї планети» у виробництві біотехнологій. І це змушує серйозно задуматися про те, що буде далі. Можливо, за кілька років доведеться писати зовсім іншу статтю під назвою: «Індія: як Схід переміг Захід».
Раніше ми писали, чим здивують аптеки Польщі.
Читайте також:
