Через війну наша психіка перебуває у ненормальних умовах, витримуючи колосальну напругу. За таких умов ми всі проходимо певні етапи на шляху до адаптації.
Кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Білоус поділився з Укрінформом рекомендаціями.
Не дозволяйте страху керувати вами
Скажіть собі: мені зараз ніколи боятися, у мене купа справ, відволікайте себе повсякденними клопотами від думок-страшилок. Страх забирає людину в полон, і коли ти нічим, окрім страху, не зайнятий, треба щось робити, тут найгірша штука – це бездіяльність. Треба повертатися до власних страхів обличчям, бо якщо їх уникати, то у джерела страху буде більше сил, аніж у тебе.
Дотримуйтесь інформаційної гігієни
Ворожа пропаганда використовує те, на що зараз відгукуються – безперспективність, затягненість процесу, зневіра. На фейки клюють різні, й навіть дуже розумні, люди, які не звикли працювати в інформаційному полі. Користуйтеся тільки перевіреними каналами інформації.
Читайте також:Практикуйте сміхове відреагування негативних емоцій
Потенціал комічного реагування – в Україні дуже класний. У нас немає стільки сил, щоб плакати над усіма жахами, немає сліз оплакати всі некрологи, але ми можемо хоча б сміятися над Дегтярівським мостом, який «втомився і впав». Сміх – це емоція, яка залишається: відсміялися над чимось, а посмішка – залишилася, – радить психолог.
Намагайтеся слухати опонента та ставити уточнюючі запитання, щоб уникнути зайвих конфліктів
Це бич нашого часу, коли люди сваряться з напівоберту, не з’ясувавши чітко позицій опонента. У нас відсутня навичка уточнення. Відтак, коли ваш співрозмовник говорить щось, що у нас викликає реакцію заперечення, гніву, бажання перервати бесіду, – знайдіть у собі сили дослухати і поставити уточнююче запитання. І в половині випадків з’ясується, що немає причини для конфлікту! Є просто різні способи опису, різні нюанси одного й того ж бачення.
Джерело: Укрінформ
Читайте також:
