Психічні розлади: які побічні ефекти можуть виникнути після прийому антидепресантів?

Прийом низки антидепресантів може мати такі побічні ефекти, як втрата лібідо, зміни в режимі сну та набір ваги (не все водночас). Деякі побічні ефекти минають мірою звикання до препарату, деякі минають після припинення курсу лікування, а інколи лікар призначає інший препарат. Багато хто може й не відчувати жодних побічних ефектів.

Про це повідомляють експерти МОЗ України.

Зі слів фахівців, в стані депресії люди й без ліків часто втрачають лібідо і стосунки взагалі, здоровий сон, апетит чи мають розлади харчової поведінки (компульсивне переїдання, наприклад), можуть зловживати алкоголем чи взагалі спробувати покінчити собою.

“Якщо когось зупиняє страх перед антидепресантами чи іншими медикаментами психіатричного призначення, зауважте, що кофеїн, нікотин і алкоголь також впливають на мозок. Але їх чомусь не бояться”, – зазначають експерти.

Хто повинен призначати антидепресанти?

Антидепресанти призначає психіатр – саме лікар, не психолог. Підставою для призначення є діагноз та анамнез (історія хвороби). Після призначення схеми лікування йде період тісної взаємодії пацієнта та психіатра, адже потрібно простежити, чи є потрібний та побічні ефекти, добрати належну дозу препарату, чи зробити нове призначення. Коли є робоча схема лікування і медикаменти, які допомагають конкретній людині, справа за часом – потрібно пити ліки та регулярно оновлювати їхні запаси. Для цього потрібен рецепт на антидепресанти.

Рецепт на ліки має обмежений термін дії, і його слід постійно оновлювати, та є досить зручне рішення – запис в медичних електронних системах та електронний рецепт. Після того як лікар зафіксував у базі даних своє призначення, і людина отримає смс з номером електронного рецепта, наступні рецепти за цією схемою вже може виписувати сімейний лікар. Робити це він може також дистанційно – пацієнту приходитиме смс з новим номером. Його потрібно нахвати в аптеці.

Рецепт на антидепресанти може бути й паперовим – у цьому разі в ньому має бути назва активної речовини препарату, а не самих ліків, потрібне дозування та схему приймання. Призначення ліків має бути на бланку, а не на звичайному папірці, містити ім’я пацієнта, ім’я та печатку лікаря, дату.

Джерело: МОЗ України


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook