Через теракт на Каховській ГЕС тисячі людей опинились у стані невизначеності, тривожності, страху, паніки.
Що робити, щоб, перебуваючи в епіцентрі техногенної кризи, зберігати психічне здоров’я, когнітивні здібності, стійкість і здатність функціонувати? На ці питання відповідає професор Олег Чабан, психіатр, доктор медичних наук, академік, завідувач кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії медико-психологічного факультету Національного медичного університету ім. О. Богомольця.
За словами Олега Чабана, у будь-якого слова «війна» обов’язково є ще слово-додаток – «завершення». І тоді починається велика програма продовження життя: і ми можемо продовжувати думати про дітей, забезпечувати родину, виходити на роботу. Бо всі люди природно, інстинктивно налаштовані на те, щоби зберегти основну ідею – продовження життя.
І коли людина входить у цю робочу рутину, вона починає її захищати. А рутина – це: консервативний розпорядок, шаблонний метод роботи, механічні звички, схожі на «автопілот». І це те, що може рятувати під час серйозних стресових навантажень.
Особиста рутина будь-якої людини, формується, проходячи крізь усе життя, та вибудовує стійкі нейронні зв’язки, що збуджують і стимулюють певну частину когнітивних здібностей. Натомість екстрена ситуація, у вирі якої раптом опиняється людина (війна, екологічне лихо, техногенна катастрофа тощо) – це випробування для ментальних здібностей. Мозок реагує на нього руйнуванням сталої та звичної консервативної конструкції. Саме ця руйнація й заганяє людей у невпевненість, тривогу, страх. Відтак, важливим є повернення себе у звичну рутину. Навіть якщо це повернення буде примусовим і всупереч бажанню відчувати щось нове і діяти за протилежним алгоритмом.
Тривога, страх, депресія настають, коли людина зосереджена НА СОБІ і на своїх почуттях. Відчуваючи і зосереджено переживаючи ці емоції, можна настільки зануритись у них, що навіть втратити зв’язок із зовнішнім світом.
Читайте також:На думку психіатра, щоб повернути себе зсередини назовні слід виконувати щось звичне.
І щоб повернутись у рутинну щоденність, психіатр радить робити протягом дня ритуальні дії:
- прокидатися у такий саме час, як і до стресової події,
- робити звичні фізичні вправи,
- регулярно і правильно харчуватися,
- займатися хатніми справами,
- ходити на роботу.
Такий, на перший погляд, невибагливий план дій, попри всю його нудність і монотонність, почне рятувати від коливання емоційних «гойдалок» – страху, тривоги, безсоння, розгубленості, нерозуміння.
Джерело: МОЗ України
Читайте також:
