Застуда захищає від COVID-19, а сіль руйнує мозок

Ще науковцям вдалося з’ясувати, як середземноморська дієта і хлорофіл знижують ризик цукрового діабету, та як розподіл жиру в організмі впливає на стан серця.

Застуда може захистити від COVID-19

Люди, які нещодавно перенесли застуду, викликану риновірусами, мали менший ризик заразитися SARS-CoV-2 найближчими тижнями. Це виявило нове дослідження американських науковців із National Jewish Health. Працю опубліковано в Journal of Infectious Diseases.

Що саме досліджували

Учені проаналізували дані національного проєкту HEROS, який охопив понад 4100 осіб у 1394 домогосподарствах у США з травня 2020 до лютого 2021 року. Учасники самостійно брали зразки з носа, які тестували на SARS-CoV-2 та інші поширені респіраторні віруси, включно з риновірусами. Додатково вивчали активність деяких генів у дихальних шляхах.

Які результати отримали

Ось, що було з’ясовано:

  • Діти й дорослі, які нещодавно перехворіли на застуду, рідше інфікувалися COVID-19.
  • Риновіруси активували в дихальних шляхах виділення інтерферону – першу лінію захисту імунітету.
  • У дітей цей захисний ефект був більш вираженим, адже вони мають вищу базову активність інтерферон-залежних генів.

Вищеописане явище відоме як вірусна інтерференція – коли інфекція одним вірусом тимчасово підвищує стійкість до іншого. Це виявилося справедливим і щодо вірусів застуди та COVID-19.

Що це означає

Дослідження допомагає пояснити, чому діти загалом рідше мали симптоматичний COVID-19 і переносили його легше, ніж дорослі. Часті застуди в дітей могли тимчасово підготувати їхній імунітет до зустрічі з новим вірусом.

Чим це корисно

Розуміння механізмів взаємодії між різними вірусами може допомогти створювати нові профілактичні стратегії, що знижують ризик важких інфекцій, особливо у вразливих групах. Водночас дослідники наголошують – це не означає, що варто навмисно заражатися застудою.


Середземноморська дієта з активним способом життя знижує ризик діабету на 31 %

Середземноморський тип харчування, помірне фізичне навантаження та контроль ваги зменшує ризик розвитку діабету 2-типу майже на третину. Такі результати отримали дослідники з Гарвардської школи громадського здоров’я ім. Чана та 23 університетів Іспанії. Працю опубліковано в Annals of Internal Medicine.

Що саме досліджували

У межах масштабного клінічного випробування PREDIMED-Plus дослідники проаналізували стан здоров’я 4746 учасників віком 55–75 років. Усі вони мали надмірну вагу або ожиріння та метаболічний синдром, але не хворіли на діабет на початку спостереження.

Учасників розділили на дві групи:

  • контрольну (середземноморська дієта без обмежень у калоріях та фізичних вправ);
  • інтервенційну (середземноморська дієта з обмеженням калорій, регулярними фізичними навантаженнями).

Спостереження тривало шість років.

Які результати отримали

Ось, що було з’ясовано:

  • Ризик розвитку діабету у групі з додатковими змінами способу життя був нижчим на 31 %.
  • Середня втрата ваги становила 3,3 кг в інтервенційній групі проти 0,6 кг у контрольній.
  • Розмір талії зменшився на 3,6 см в інтервенційній групі порівняно з 0,3 см у контрольній групі.

Що це означає

Результати свідчать, що навіть відносно помірні зміни у звичках харчування та фізичній активності можуть знизити ризик діабету 2-го типу. Це підтверджує важливість комплексного підходу до вирішення проблеми.


Надлишок солі провокує запалення мозку

Вживання великої кількості солі може викликати запальні процеси в мозку, що призводять до підвищення артеріального тиску. Такого висновку дійшли вчені з Університету Макґілла (Канада). Дослідження опубліковано в Neuron.

Що саме досліджували

Команда вчених перевіряла, як надлишок солі впливає на мозок. Досі гіпертонію традиційно пояснювали роботою нирок і судин. Але третина пацієнтів не реагує на стандартні ліки, і нове дослідження показує, що важливу роль у цьому процесі може відігравати й мозок.

Які результати отримали

Науковці з’ясували:

  • У щурів, які пили воду з вмістом 2 % солі (що відповідає харчуванню з великою кількістю фастфуду), у певних ділянках мозку були активовані імунні клітини.
  • Це призводило до запалення та викиду гормону вазопресину, що підвищує тиск.

Що це означає

Дослідження надає нові докази того, що високий тиск може бути спричинений змінами в мозку. Це пояснює, чому деякі пацієнти не реагують на традиційні препарати.

Чим це корисно

Гіпертонія – одне з найпоширеніших захворювань у світі, на яке страждають дві третини людей старше 60 років. Вона є головним фактором ризику інсульту та серцевих хвороб. Нові дані можуть допомогти розробити ефективніші ліки, особливо для осіб із резистентною формою гіпертонії (які не реагують на препарати).


Хлорофіл – потенційний засіб від діабету

Зелений пігмент рослин, хлорофіл, може впливати на рівень цукру в крові та навіть імітувати дію інсуліну. Водночас поки що немає клінічних випробувань на людях. Огляд на цю тему опубліковано в журналі Nutrients.

Що саме досліджували

Автори проаналізували наявні публікації щодо ролі хлорофілу та його похідних у регуляції обміну глюкози й профілактиці діабету. До розгляду потрапили експерименти на тваринах та клітинах.

Які результати отримали

Ось, що було з’ясовано:

  • Хлорофіл і його похідні мають антиоксидантні та протизапальні властивості.
  • Деякі форми здатні уповільнювати розщеплення крохмалю та забезпечувати більш повільне всмоктування глюкози.
  • Похідне феофорбід може імітувати властивості інсуліну, стимулюючи транспорт глюкози у клітини.
  • Дослідження на тваринах продемонстрували покращення толерантності до глюкози, зменшення запалення й накопичення жирової тканини.
  • Інші потенційні механізми включають зменшення утворення продуктів глікації та підвищення чутливості до інсуліну.

Що це означає

Хлорофіл і його похідні можуть стати новим напрямом у терапії діабету 2 типу, оскільки впливають одразу на кілька ланок обміну речовин. Однак усі ці результати наразі отримані лише на лабораторних моделях і на тваринах.

Чим це корисно

Огляд засвідчує, що харчові добавки на основі хлорофілу можуть бути корисними для профілактики цукрового діабету. Водночас деякі похідні хлорофілу, зокрема феофорбід, здатні викликати фототоксичні реакції на шкірі. Тому остаточних висновків стосовно користі та безпеки таких препаратів можна буде дійти лише після масштабних клінічних випробувань.


Не вага, а розподіл жиру визначає ризики для серця

Нове дослідження виявило, що не індекс маси тіла (ІМТ), а саме розподіл жирових відкладень у тілі впливає на швидкість старіння серцево-судинної системи. Найбільш небезпечними виявилися вісцеральний і печінковий жир, тоді як жир у нижній частині тіла може мати захисну функцію. Результати опубліковано в European Heart Journal.

Що саме досліджували

Науковці проаналізували дані понад 21 тисячі учасників UK Biobank віком від 40 до 69 років. Для оцінки використовували МРТ, DXA-сканування та машинне навчання, щоб розрахувати так званий «серцево-судинний вік» – різницю між фактичним віком людини та станом її серця і судин. Окремо досліджували вплив різних типів жиру – вісцерального, підшкірного, печінкового, м’язового та гіноїдного (у стегнах і сідницях).

Які результати отримали

Ось, що з’ясували:

  • Вісцеральний жир, жир у печінці та м’язах прискорювали старіння серця як у чоловіків, так і в жінок.
  • Додатковий ризик у чоловіків також визначався абдомінальним жиром (в ділянці живота).
  • Ужінок гіноїдний жир, навпаки, захищав серце, особливо до менопаузи, що пояснюють дією естрогенів.
  • ІМТ виявився слабшим прогностичним маркером, ніж пряме вимірювання жирових відкладень.
  • Фізична активність зменшувала, але не повністю нейтралізувала шкідливий вплив вісцерального жиру.
  • Діабет підсилював негативні ефекти жирових депо, хоча застосування метформіну частково знижувало ризик.

Що це означає

Ожиріння справді прискорює серцево-судинне старіння, але вирішальне значення має саме розташування жиру. Це пояснює, чому двоє людей з однаковим BMI можуть мати зовсім різні ризики серцевих хвороб. Особливу увагу варто приділяти вісцеральному та печінковому жиру.

Джерела:

  1. Moore CM, Secor EA, et al. The common cold is associated with protection from SARS-CoV-2 Infections. J Infect Dis. 2025 Aug 11:jiaf374. doi: 10.1093/infdis/jiaf374. Epub ahead of print. PMID: 40795882.
  2. Miguel Ruiz-Canela, Dolores Corella, Miguel Ángel Martínez-González, et al. Comparison of an Energy-Reduced Mediterranean Diet and Physical Activity Versus an Ad Libitum Mediterranean Diet in the Prevention of Type 2 Diabetes: A Secondary Analysis of a Randomized Controlled Trial. Ann Intern Med. doi:7326/ANNALS-25-00388.
  3. Gu N, Makashova O, Laporte C, Chen CQ, Li B, Chevillard PM, Lean G, Yang J, Wong C, Fan J, Sharif B, Saud SP, Hubacek M, Choe KY, McCarthy MM, Khoutorsky A, Bourque CW, Prager-Khoutorsky M. Microglia regulate neuronal activity via structural remodeling of astrocytes. Neuron. 2025 Aug 13:S0896-6273(25)00551-3. doi: 10.1016/j.neuron.2025.07.024. Epub ahead of print. PMID: 40834861.
  4. Sartore G, Zagotto G, Ragazzi E. Beyond Green: The Therapeutic Potential of Chlorophyll and Its Derivatives in Diabetes Control. Nutrients. 2025; 17(16):2653. https://doi.org/10.3390/nu17162653.
  5. Vladimir Losev, Chang Lu, Shamin Tahasildar, Deva S Senevirathne, Paolo Inglese, Wenjia Bai, Andrew P King, Mit Shah, Antonio de Marvao, Declan P O’Regan, Sex-specific body fat distribution predicts cardiovascular ageing, European Heart Journal, 2025;, ehaf553, https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaf553.

Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook