Повага, гідність і принцип «помічати людину, а не її травму» – основа коректного спілкування з людьми з інвалідністю. У Центрі громадського здоров’я МОЗ України наголошують: важливо не уникати контакту, не акцентувати увагу на ампутації та не нав’язувати допомогу.
У спілкуванні варто використовувати коректні формулювання – «людина з ампутованою кінцівкою», «людина, яка користується кріслом колісним». Водночас не слід розпитувати про обставини травми чи процес відновлення, якщо людина сама не хоче про це говорити.
Фахівці радять також уникати жалості, порівнянь з досвідом інших людей та фраз на кшталт «Тримайся!», «Все буде добре» чи «Я теж мав травму». Натомість важливо залишати людині можливість самій визначати, про що вона хоче говорити.
Якщо ви хочете допомогти, спочатку запитайте: «Чи потрібна вам допомога?» і, якщо людина погодилася, уточніть: «Як саме я можу допомогти?» Не варто самостійно братися за крісло колісне, протез чи інші засоби пересування.
У ЦГЗ також зазначають, що людина з ампутованою кінцівкою може жартувати про власну травму – для неї це може бути способом впоратися з пережитим і звикнути до нових обставин. Однак малознайомим людям краще не ініціювати подібні жарти.
Головне правило – поважати особисті межі та вибір людини. Якщо ви випадково сказали щось недоречне, достатньо перепросити та за потреби запитати, як коректніше висловитися.
Джерело: ЦГЗ МОЗ України
Читайте також:
Читайте також:





