Відмова України від ЛЗ з Росії та Білорусі: як це позначиться на пацієнтах?

У травні 2022 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону “Про лікарські засоби”. Суть змін: обмеження обігу в Україні препаратів, виробництво яких розташоване на території РФ і Білорусі. А також лікарських засобів іноземних компаній, прямо або побічно пов’язаних з цими двома країнами, тобто таких, що мають там свої заводи.

«Слід чітко зафіксувати позицію України з приводу неприйнятності економічних відносин з країнами, які знищують українських громадян або сприяють агресору в цьому», – йдеться в пояснювальній записці до змін до закону.

Але із новим законом українці не відчують на собі браку необхідних ліків. Ось 5 найважливіших пунктів, які потрібно враховувати:

  1. Заборонити можна виключно ті лікарські засоби, які мають два та більше аналогів, що зареєстровані та постачаються на ринок України упродовж останнього календарного року. При цьому виробники цих аналогів мають листом підтвердити МОЗ, що вони готові забезпечити 100% потреби країни у конкретному лікарському засобі. У разі відсутності таких листів лікарський засіб повинен мати не менше трьох аналогів.
  2. Не можуть бути заборонені такі категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД; ліки, щодо яких було укладено до 24 лютого 2022 року чинний договір щодо їх закупівлі за бюджетні кошти.
  3. Лікарські засоби, випущені в обіг до заборони, можуть застосовуватися в Україні до закінчення їх терміну придатності, визначеного виробником та зазначеного на упаковці, про що в Державному реєстрі лікарських засобів робиться відмітка.
  4. Пацієнтські організації будуть долучені до прийняття остаточного рішення про заборону. Законом визначено, що таке рішення має бути прийняте на засіданнях Комісії Міністерства охорони здоровʼя. За повідомленнями ЗМІ, у Комісії представлені дві пацієнтські організації – “Пацієнти України” і “100% Життя”. До складу Комісії не можуть бути обрані особи, які мають потенційний чи реальний конфлікт інтересів у розумінні Закону України “Про запобігання корупції”.
  5. Іноземним компаніям дається 6 місяців на те, аби зробити принциповий вибір – згорнути свій бізнес на території Росії та Білорусі чи потрапити під повну санкційну заборону в Україні. Санкційна заборона в Україні накладає на таку іноземну компанію щонайменше репутаційне клеймо, яке засвідчує співпрацю цієї фармацевтичної компанії з терористичною державою та сплату податків до бюджету терористів.

Треба розуміти, що, відповідно до закону, заборона спершу є тимчасовою, а повною може стати за конкретних умов.

У законі це прописано так: у разі, якщо протягом шести місяців з дати видання наказу про тимчасову заборону застосування до МОЗ не надходить підтверджена інформація щодо усунення підстав такої заборони, або не надано гарантійних зобов’язань (плану припинення виробництва лікарських засобів у державі-агресорі (Російській Федерації) чи Республіці Білорусь та наявності підтвердження початку його реалізації; офіційне підтвердження компанії щодо припинення інвестицій у державі-агресорі (РФ) чи Республіці Білорусь) заявника/представника заявника щодо виходу протягом року з ринків держави-агресора (РФ) або Республіки Білорусь, МОЗ формує перелік лікарських засобів, що підлягатимуть повній забороні застосування лікарського засобу.

Джерело: Уніан


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook