Вагінальний кандидоз (молочниця) – захворювання, відоме людям ще з часів Гіппократа. Патологію спричиняє дріжджеподібний грибок роду Candida, до того ж більш ніж у 85 % випадків – Candida albicans. Статистика розповсюдженості вагінального кандидозу вражає: 3 із 4 жінок хоча б раз у житті стикалися з цією проблемою, а у 40 % з них кандидоз рецидивує. До захворювання схильні як жінки репродуктивного віку, так і жінки в постменопаузі та навіть дівчатка-підлітки. То що ж таке молочниця і чому вона виникає так часто?
Медицина для працівника першого столу
Піхва жінки в нормі не є стерильною, вона «заселена» різною мікрофлорою, а гриби роду Candida є звичайними її представниками. Вони навіть виконують низку корисних функцій, наприклад, підтримують у нормі кислотно-лужний баланс (pH). Імунна система жіночого організму суворо стежить за станом справ і за необхідності пригнічує розмноження «своїх» бактерій. Якщо з певних причин цього не відбувається або створюються умови для надмірного розмноження грибка, то розвивається молочниця. Отже, вагінальний кандидоз – не є венеричним захворюванням. Жінка може захворіти незалежно від віку та наявності статевих контактів.
Чинники, що сприяють появі молочниці
- Слабкий імунітет. Тяжкі захворювання або застосування ліків, що пригнічують імунну систему, призводять до зниження імунітету та розвитку кандидозу.
- Антибіотикотерапія. Потужні антибіотики широкого спектра дії знищують як шкідливі бактерії, так і корисні. Як наслідок, порушується баланс між бактеріями і грибками та розвивається кандидоз.
- Застосування гормональних контрацептивів. Чисельність грибків регулюється як системою імунітету, так і дією гормонів. Дисбаланс гормонів, спричинений контрацептивами, може сприяти розвитку молочниці. З цієї причини багато жінок хворіють безпосередньо перед менструацією чи під час вагітності, коли змінюється гормональний статус організму.
- Діабет. За наявності діабету підвищується рівень цукру в крові та сечі. Це призводить до збільшення цукру у вагінальному секреті, зміни рН піхви та розвитку кандидозу.
- Незбалансоване та нераціональне харчування. Багато дівчат і жінок вживають у їжу велику кількість солодощів, борошняних виробів, солодких газованих напоїв. Їхня підшлункова залоза не може виробляти стільки інсуліну, щоб знизити рівень глюкози в крові до хоча б верхньої межі норми. Далі все відбувається так, як у випадку з цукровим діабетом: надлишок цукру в крові спричиняє надлишок цукру в епітелії піхви та, відповідно, створює сприятливі умови для розмноження Candida albicans.
- Під час носіння тісного одягу у складках шкіри підвищується температура та вологість, що сприяє розвитку грибків.
- Недотримання правил гігієни. У цьому випадку після дефекації грибок з кишківника може легко потрапити до піхви та стати причиною захворювання.
- Інфікування під час статевого акту: ушкоджується слизова оболонка піхви, порушується баланс мікрофлори та збільшується ризик захворювання.
- Стрес.
Основні симптоми молочниці
- Свербіж у ділянці зовнішніх статевих органів. Печіння та свербіж значно посилюються в теплому середовищі, особливо після прийняття ванни, спричиняють роздратування, порушують сон, знижують якість життя.
- Болючість. Виникає через запалення ніжної слизової оболонки піхви.
- Вагінальні виділення. На відміну від звичайних незначних слизових виділень, які є в кожної здорової жінки, під час молочниці вони стають рясними, білими; мають сироподібну консистенцію та кислуватий запах.
- Печіння під час сечовипускання зумовлене зниженням захисних властивостей слизу піхви та уретри. Епітелій виявляється беззахисним перед такою агресивною рідиною як сеча, а запалення підвищує чутливість рецепторів.
- Біль під час статевого акту виникає, оскільки слизова оболонка піхви запалена.
- Молочниця уражає і чоловіків. Її симптоми схожі із симптомами в жінок: свербіж у ділянці статевих органів, почервоніння, білі виділення. Однак найчастіше захворювання в чоловіків протікає безсимптомно.
За стертого (атипового) перебігу молочниці та слабко виражених симптомах жінок може турбувати лише одна із зазначених вище ознак. У такому разі дізнатися про захворювання без професійної допомоги неможливо. Візит до гінеколога й лабораторне дослідження мазка з піхви дозволяє виявити спори та псевдоміцелій гриба. Іноді можуть знадобитися й додаткові дослідження, адже кандидоз часто супроводжує чимало гінекологічних захворювань, зокрема приховані та небезпечні інфекції, що передаються статевим шляхом.
Захворювання, що передаються статевим шляхом (ЗПСШ) – поняття більш широке, ніж венерична патологія. Окрім венеричних хвороб (гонорея, сифіліс, трихомоніаз), до ЗПСШ належать також інфекції сечостатевих органів: гарднерельоз, генітальний герпес, гострі кондиломи (папіломавірусна інфекція), мікоплазмоз, хламідіоз, уреаплазмоз.
Проблеми, пов’язані із захворюваннями, що передаються статевим шляхом, набагато більш серйозні, ніж біль та дискомфорт. Основна небезпека полягає в наслідках ЗПСШ – тобто в їхніх ускладненнях. Ці інфекції спричиняють численні запальні процеси, ураження життєво важливих органів і систем, порушуючи їхні функції. Невилікувані ЗПСШ – це не тільки майбутні цистити, ендометрити, сальпінгоофарити, аднексити та інші запальні захворювання сечостатевої сфери, але й хвороби суглобів, очей, серця та інших органів.
Запальні зміни, особливо шийки матки, можуть трансформуватися в передракові стани. Деякі віруси (папіломавірус) спричиняють онкологічні захворювання. Саме ЗПСШ є однією з найчастіших причин патологічного перебігу вагітності (викидень, невиношування, передчасні пологи), а також жіночого та чоловічого безпліддя. Тому за найменшої підозри на таке захворювання необхідно звертатися до лікаря і в жодному разі не намагатися лікувати його самостійно. Адже кожна інфекціє спричинена певним збудником і потребує відповідної терапії.
У таблиці наведено кілька характерних симптомів, за якими можна «запідозрити» те чи інше ЗПСШ.
Важливо пам’ятати і про інші «загрозливі» симптоми, що потребують звернення до лікаря.
- Рецидиви кандидозу спостерігаються 3 рази на рік.
- Лікування протягом тижня не дає результатів та не позбавляє симптомів.
- Поряд із вагінальним кандидозом, запалення та нальоти з’являються на губах, язику, шкірі.
- Підвищується температура, виникає слабкість, починає турбувати біль унизу живота.
- Після лікування виникає рецидив.
- Під час лікування з’являються кров’яні та гнійні виділення.
- До місцевих симптомів приєднуються диспептичні явища: нудота, блювання, порушення випорожнень.
Раціональна фармакотерапія
За відсутності «загрозливих» симптомів можна переходити до підбору препаратів, попередньо надавши пацієнтці загальні рекомендації щодо корекції способу життя.
- З гігієнічною метою варто використовувати мило з нейтральним або слаболужним рН.
- Нижня білизна не має бути синтетичною.
- Рушник потрібно міняти щодня, а банну губку – дезінфікувати.
- У період лікування не можна використовувати гігієнічні тампони, а прокладки необхідно міняти кожні 2-3 години.
- Харчування, а також відпочинок та сон мають бути повноцінними.
- Під час лікування вагінального кандидозу потрібно уникати статевих контактів.
Основні групи препаратів, що використовуються для лікування кандидозу в жінок
- Антибіотики триазолового ряду (флуконазол, ітраконазол, сертаконазол тощо)
Препарати класу триазольних сполук пригнічують синтез ергостеролу та запобігають подальшому розмноженню й росту грибків. Вони діють лише на клітини грибка, не впливаючи на метаболізм жіночих гормонів. Крім цього, лікарські засоби на основі флуконазолу добре всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, засвоюються більш ніж на 90 %, діють протягом 30 годин після прийому таблетки. Нині їх призначають переважно під час гострого або хронічного вагінального кандидозу, що рецидивує.
- Антибіотики полієнового ряду (амфотерицин, ністатин, леворин тощо)
Полієнові антибіотики мають природне походження. Вони діють за допомогою руйнації цілісності клітинної мембрани грибів. Полієнам не притаманне всмоктування зі шлунково-кишкового тракту. Одним з перших препаратів цієї групи був ністатин, однак через його невисоку біодоступність (3-5 %) його призначають лише через цінову доступність; водночас прийом таблеток поєднується з уведенням свічок. Два наступні представники групи – амфотерицин та леворин мають високу токсичність і призначаються дуже рідко.
Читайте також:- Антибіотики групи імідазолів (кетоконазол, клотримазол, міконазол, ізоконазол, еконазол, фентиконазол, бутоконазол та ін.)
Антибіотики групи імідазолів мають виражену фунгіцидну дію і добре проникають углиб тканин. Згідно з дослідницькими даними, клотримазол виліковує від молочниці у 70-82 % випадків, міконазол – у 80 %, кетоконазол – у 68 %. Ефективність багато в чому залежить від кислотності шлункового соку.
- Полієнові макроліди (Натаміцин)
Натаміцин малотоксичний, ефективний щодо більшості дріжджеподібних грибів, не спричиняє подразнення слизових оболонок. Головна його якість – можливість лікування вагінального кандидозу у вагітних та жінок, які годують.
- Нітрофурани (Ніфурател)
Ніфурател чинить протипротозойну, протигрибкову та антибактеріальну дію, має високу ефективність та низьку токсичність, що обумовлює широкий спектр його клінічного застосування.
- Комбіновані препарати
До складу комбінованих препаратів може входити одразу кілька речовин, які доповнюють дію одна одної.
- Повідон-йод. Чинить антисептичну, дезінфікуючу, протигрибкову та антипротозойну дії.
Препарати для лікування молочниці використовують як системно, так і місцево.
Переваги місцевого лікування:
- висока концентрація активної речовини у вогнищі ураження;
- швидкість настання ефекту (суб’єктивні скарги в жінки зникають доволі швидко, іноді протягом доби (за використання сучасних препаратів));
- побічні явища виражені значно менше або відсутні, оскільки зі слизової оболонки піхви в організм всмоктується незначна кількість лікарської речовини;
- місцеві лікарські форми можна використовувати для лікування пацієнток із патологією печінки та нирок.
Лікарські форми для місцевого лікування молочниці – вагінальні таблетки та супозиторії, мазі, креми. Вводити їх потрібно глибоко, 1-2 рази на день. Після введення необхідно полежати близько 30 хвилин, щоб лікарська речовина увібралася в слизову оболонку. Тому такі процедури зручно проводити на ніч. Курс лікування індивідуальний, залежить від обраного препарату.
Недоліки місцевого лікування:
- метод ефективний лише за свіжих легких форм кандидозу;
- зазвичай потрібні два курси лікування;
- метод супроводжується деякими незручностями: на білизні залишаються плями, пацієнткам слід уникати статевих контактів тощо.
Протигрибкові препарати для місцевого застосування:
- Сертаконазол
- Клотримазол
- Еконазол
- Ізоконазол
- Міконазол
- Фентіконазол
- Натаміцин
- Ністатін
- Кетоконазол
- Бутаконазол
- Ніфурател
- Повідон-йод
Протигрибкові препарати для системного застосування:
- Флуконазол
- Ітраконазол
- Кетаконазол
- Ністатін
- Натаміцин
- Ніфурател
Переваги системного лікування:
- зручність застосування;
- здатність впливати на збудник будь-якої локалізації;
- мінімальна тривалість лікування за гострих форм кандидозу;
- високий протирецидивний ефект.
Недоліки системного лікування:
- можливі побічні ефекти системного лікування: діарея, нудота, метеоризм, неприємні хворобливі відчуття в животі, порушення роботи печінки, зміна смаку;
- іноді виникають алергічні реакції та побічні явища з боку нервової системи – судоми, запаморочення, головний біль. Найчастіші та найсерйозніші ускладнення викликають лікарські засоби, у складі яких міститься ітраконазол;
- за патології печінки та нирок кількість побічних ефектів системної терапії може значно збільшитися. Чи є необхідність у такому лікуванні – вирішує лікар.
Деякі особливості антибактеріальної терапії вагінального кандидозу
- Кетоконазол та ітраконазол для перорального прийому протипоказані пацієнткам із порушенням функції печінки. Препаратом вибору для таких пацієнток є флуконазол.
- За використання лікарських форм для вагінального введення, що містять ністатин, натаміцин, клотримазол, міконазол, еконазол, можливе місцеве подразнення та болючість, гіперемія, відчуття печіння.
- Етиловий спирт, який міститься в складі вагінальних супозиторіїв з натаміцином, може спричинити алергічну реакцію.
- Ніфурател потенціює протигрибкову дію ністатину.
- Не варто проводити спринцювання піхви протягом 1 тижня після введення супозиторіїв, що містять ізоконазол, омоконазол.
- До препаратів, які містять полівідон-йод, практично не розвивається резистентність.
- Препарати, що містять полівідон-йод, протипоказані пацієнткам із підвищеною чутливістю до йоду, гіпертиреозом, нирковою недостатністю.
- Натаміцин можна призначати під час вагітності та годування грудьми.
Якщо через 3-4 дні після початку лікування покращення не настає, пацієнтці варто звернутися до лікаря.
Крім антимікотиків, під час лікування молочниці будуть корисними препарати, що покращують місцевий та загальний імунітет організму.
- Пробіотики – бактеріальні препарати, що містять корисні мікроорганізми. Вони витісняють патогенні мікроби та грибки. Місцево застосовують вагінальні свічки і тампони з біфідумом і лактобактеріном, а для відновлення мікрофлори кишківника препарати з цими бактеріями приймають всередину.
- Для корекції імунодефіциту, що зазвичай супроводжує вагінальний кандидоз, а також для підвищення опірності організму призначають курси полівітамінів.
Алгоритм бесіди провізора з пацієнткою з підозрою на вагінальний кандидоз*
Скрипти ініціативних продажів
*Фармацевтична опіка: атлас / І. А. Зупанець, В. П. Черних, С.Б. Попов та ін.; під ред. І.А. Зупанця, В.П. Черних. Вид. 2,перероб. – К.: «Фармацевт Практик», 2007. – с. 24
Читайте також:
