Симптоматичне лікування похмільного синдрому та алкогольної інтоксикації

Питання «пити чи не пити?» – поза компетенцією фармацевта. Цю дилему кожен вирішує для себе сам. Але в ситуації «після вчорашнього» раптово може опинитися кожен, навіть найзатятіший прихильник тверезості. Свята, пам’ятні дати, наполегливість друзів – і маємо: «Мені погано, допоможіть!» Давайте не ставити риторичне запитання «хто винен?» Перейдімо до більш практичного «що робити?»

Медицина для працівника першого столу

Алкогольні напої були відомі людині з давніх-давен. Першим алкоголем, імовірно, було виноградне вино. Найдавніші археологічні знахідки свідчать, що на території сучасного Ірану та Закавказзя вино виготовляли вже в VII-III ст. до н. е. Вживали вино і в Стародавньому Єгипті – його вважали священним і пропонували як дар богам. Згодом виноробство поширилося Середземномор’ям і стало одним із найбільш значущих символів народів, що мешкали на цих землях. Цікаво, що вже тоді з надмірним вживанням спиртного намагалися боротися: зокрема, у давній Спарті вирубували виноградники. Проте алкоголь «освоював» дедалі більші території. Ситуація суттєво погіршилася в IX ст., коли в Аравії відкрили технологію виготовлення спирту, і міцність алкогольних напоїв значно зросла. Минали століття, змінювалися цивілізації і кожна з них, як могла, боролася із «зеленим змієм». А що ми знаємо про нього?

Клініко-фармакологічна характеристика етилового спирту

Етанол (спирт етиловий, винний спирт) – прозора, безбарвна, летюча і легкозаймиста рідина, пекуча на смак, з характерним запахом. У будь-яких співвідношеннях поєднується з водою.

Всмоктування етанолу починається в порожнині рота та стравоходу, близько 20 % спирту абсорбується у шлунку, а 80 % – у дванадцятипалій кишці. Швидкість всмоктування залежить від концентрації алкоголю в напої: за невисокої, до 30 %, вона збільшується, а за 40 % і вище – уповільнюється. Після прийому етилового спирту натще його концентрація в крові сягає максимуму через 30-60 хвилин. Із крові алкоголь проникає в органи й тканини. При цьому етиловий спирт чинить найбільший вплив на органи з рясним кровопостачанням. Насамперед це головний мозок. Для нього безперебійне, інтенсивне кровопостачання є життєво необхідним. Етанол легко долає гематоенцефалічний бар’єр і накопичується в тканинах мозку, тому вміст алкоголю в них завжди перевищує концентрацію спирту в крові. Під дією етанолу обробка та передача мозком інформації уповільнюється, а людина відчуває розслаблення та навіть ейфорію, яка надалі змінюється тривогою, пригніченістю, а нерідко й агресією.

Харчові продукти з обволікаючими властивостями (масло, картопля, каша тощо) значно уповільнюють всмоктування алкоголю. Гальмують надходження етанолу в кров також цукор та дубильні речовини, що містяться у винах. Напої з вуглекислим газом, навпаки, суттєво підвищують всмоктування етилового спирту, оскільки стимулюють кровообіг у кишківнику.

• Концентрацію етанолу в крові (у проміле, ‰) можна розрахувати шляхом множення кількості (мл) випитого спиртного (у перерахунку на 40 %) на коефіцієнт 0,0064.
• Якщо відома концентрація етанолу в крові (‰), то за допомогою множення її на коефіцієнт 156 можна визначити кількість випитого.
• У разі вживання алкоголю за кілька годин до визначення варто врахувати також швидкість біотрансформації (25 мл/год для здорового чоловіка масою 70 кг).

В організмі людини етиловий спирт піддається метаболізму. Однак метаболізується не все випите. Від 2 % до 10 % етанолу виділяється в незмінному вигляді з повітрям, що видихається (ось вона, причина запаху від того, хто нещодавно випив), а також зі слиною, сечею, калом, молоком (у жінок у періоді лактації) та через шкіру з потом. Алкоголь, що залишився, біотрансформується переважно в печінці. Цей процес здійснюється у два етапи.

На першому етапі етанол окислюється до ацетальдегіду (оцтового альдегіду). Активаторами (каталізаторами) цього процесу виступають три ферментні системи.

1. Алкогольдегідрогеназа (АДГ)– неспецифічний фермент, який міститься переважно в клітинах печінки, хоча деяка кількість АДГ є в мозку та в шлунку. Цікаво, що шлункова АДГ у чоловіків активніша, тому під час вживання рівних доз спиртного рівень алкоголю в крові у жінок суттєво вищий. Шлях окислення алкоголю за участю АДГ є основним^[2].
2. Система цитохромів Р-450. Це ферменти, що беруть участь у цілій низці біохімічних процесів в організмі, тому їхнє включення в окислення етанолу негативно позначається на обміні речовин в цілому і на дії ліків зокрема. Зазвичай це відбувається, коли концентрація алкоголю в крові перевищує 0,1 ‰ і лише АДГ для його знешкодження недостатньо.
3. Ферменти каталази. У разі прийому невеликих доз алкоголю цим шляхом окислюється близько 10 % етанолу. Однак каталази в 4-5 разів активніші за АДГ, тому якщо випитого багато, а також за хронічного вживання спиртного, роль третього шляху зростає.

Отже, результатом першого етапу біотрансформації етилового спирту є ацетальдегід.

На другому етапі ацетальдегід за участю ферменту альдегіддегідрогенази (АЛДГ) окислюється до оцтової кислоти, а потім – до вуглекислого газу та води.

На перший погляд здається, що організм людини має доволі надійний механізм знешкодження алкоголю. Усе як за нотами – від етанолу до безпечних СО2 та Н2О! Тоді чому виникає похмілля? Проблема – у другому етапі окислення спирту! Якщо людина випила келих вина, етанол, що міститься в ньому, справді ефективно метаболізується – для цього в організмі вдосталь АДГ і АЛДГ. Однак за зловживання алкоголем картина змінюється – синтез АДГ збільшується і навіть велика кількість етанолу доволі швидко окислюється до ацетальдегіду. Деякі навіть бравують цим – мовляв, багато п’ють і не п’яніють. Однак через кілька годин настає розплата, оскільки другий етап гальмує: з нез’ясованих дотепер причин організм не може значно збільшити продукцію АЛДГ. І людина надовго підпадає під дію ацетальдегіду. А це вкрай токсична речовина! Саме вона є головним винуватцем такого неприємного стану, як похмілля.

Дія етанолу

За місцевого застосування

1. Подразнювальна дія. Етанол подразнює чутливі нервові закінчення, спричиняє відчуття печіння та поколювання, а також гіперемію. Ця властивість етанолу використовується під час:
   • застудних захворювань (розтирання грудної клітки, рефлекторне зниження кашльового рефлексу);
   • відморожувань (покращується циркуляція крові у верхніх шарах шкіри);
   • суглобових болей, забиттів, м’язових болей, радикуліту.

2. В’яжуча дія. Зумовлена здатністю етанолу спричиняти денатурацію білків. Такий вплив спирту на шкіру знижує її чутливість, зменшує больові відчуття, свербіж. Ця властивість використовується для:
   • профілактики пролежнів;
   • запобігання утворенню пухирів піл час опіків.

3. Антисептичний ефект. Етанол добре проникає крізь епідерміс до глибоких шарів дерми. Бактерицидна дія проявляється в концентрації від 70 %. Використовується для:
   • обробки рук хірурга та операційного поля, місць ін’єкції;
   • лікування початкових стадій місцевих гнійних уражень (панарицій, пароніхій, фурункул тощо).

У разі прийому внутрішньо етанол спричиняє Резорбтивну дію

На органному рівні резорбтивна дія етанолу спрямована переважно на центральну нервову систему і проходить низку стадій.

• I. Стадія збудження (концентрація етанолу близько 1,5 ‰). Є результатом пригнічення гальмівних механізмів мозку. Спостерігається ейфорія, підвищується настрій, людина стає надмірно товариською та балакучою. Страждає адекватна оцінка навколишніх подій, самоконтроль і самооцінка, критичне ставлення до власних вчинків. Ейфорія може перейти в агресію.

У разі подальшого підвищення концентрації алкоголю у крові розвивається:

• II. Стадія сну (2-3 ‰). В основі алкогольного сну лежить блокування етанолом як збудливого, так і гальмівного процесів у корі головного мозку та підкіркових утвореннях. Під час алкогольного сну суттєво порушується фазова структура сну, відсутнє чергування періодів швидкого та повільного сну. Сон після алкогольного сп’яніння не приносить полегшення.

Подальше підвищення концентрації спирту в крові веде до зниження функціональної активності нейронів не тільки головного, а й спинного мозку та розвивається наступна стадія.

• III. Стадія хірургічного наркозу (3 ‰). Рефлекси, які замикаються на рівні задніх і передніх рогів спинного мозку, пригнічуються і поступово згасають. Істотно знижується м’язовий тонус. Стадія може перейти в агональну. Смертельною вважають концентрацію від 3,5 ‰ і вище.

Зазвичай першій та другій стадіям алкогольної інтоксикації притаманні такі симптоми:

• Сильний головний біль (алкоголь розширює кровоносні судини, внаслідок чого в мозок починає надходити етанол у величезних кількостях).
• Запаморочення. Алкоголь інтенсивно впливає на центр координації.
• Нудота та блювання. Природна реакція на отруйні речовини. Організм у такий спосіб намагається звільнити травний тракт від присутніх у ньому токсинів.
• Сильна спрага. З’являється вранці після вживання алкоголю: спирт знижує синтез антидіуретичного гормону, внаслідок чого посилюється сечовиділення і організм втрачає багато рідини.

Стадія хірургічного наркозу характеризується такими «загрозливими» симптомами:

• людина повністю перестає контролювати своє тіло, їй складно навіть сидіти;
• зіниці очей сильно звужуються;
• шкіра стає прохолодною та липкою на дотик;
• мова відсутня або невиразна.

У разі настання третьої стадії алкогольної інтоксикації без медичної допомоги не обійтися!

Під час очікування на лікарів потрібно загорнути п’яну людину в ковдру, оскільки через розширені судини вона втрачає багато тепла, тож можливе переохолодження. Якщо людина притомна, доцільно спробувати викликати в неї блювоту, щоб шлунок самостійно очистився від алкоголю. У непритомної людини викликати блювання не можна – вона може захлинутися блювотними масами або бронхіальним слизом.

На щастя, з такими пацієнтами співробітнику аптеки доводиться стикатися дуже рідко. Набагато частіше по допомогу звертаються ті, хто в добрій компанії «забув» про свою норму або лише збирається на вечірку і хоче уникнути неприємних наслідків.

Раціональна фармакотерапія

Для полегшення похмільного синдрому можна рекомендувати такі засоби:

1. Рясне пиття

Прийом алкоголю спричиняє не лише зневоднення, а й порушення водно-сольового балансу. Найефективніше із цими порушеннями впорається мінеральна вода, яка нормалізує об’єм циркулюючої крові, відновлює водно-сольовий баланс і допомагає позбутися набряків. Традиційного розсолу краще уникати, оскільки велика кількість солі може посилити набряки.

2. Ентеросорбенти

Ці речовини незворотно зв’язують етиловий спирт, а також продукти його розпаду, запобігаючи в такий спосіб їхньому всмоктуванню в шлунково-кишковому тракті та потраплянню у кровоносне русло. Завдяки цьому вміст алкоголю в організмі знижується, що призводить до зменшення симптомів інтоксикації. Зв’язані із сорбентом токсини виводяться з організму і не чинять шкідливої дії на печінку, мозок, слизову оболонку ШКТ та інші органи.

3. НПЗЗ та антациди

Допомагають позбутися головного і м’язового болю, нудоти та болю у шлунку.

Приклад: поєднання ацетилсаліцилової кислоти (НПЗЗ) та гідрокарбонату натрію (антацид).

Під час похмілля не рекомендується приймати препарати, що містять парацетамол, оскільки його поєднання з алкоголем є гепатотоксичним. НПЗЗ протипоказані у разі ерозивно-виразкових уражень шлунково-кишкового тракту, особливо в стадії загострення, а також порушень зсідання крові. З протипохмільною метою можна використовувати будь-які антациди.

4. Гомеопатичні засоби

Зменшують вираженість як психічних симптомів (збудження, дратівливість, агресивність), так і неврологічних (головний біль, запаморочення), а також симптомів, пов’язаних зі зміною ОЦК (частий пульс, пітливість, артеріальна гіпертензія).

5. Комплексні препарати з рослинними компонентами в різних комбінаціях

Містять екстракти зеленого чаю, родіоли рожевої, левзеї, кореня солодки, елеутерококу; а також кислоти – лимонну, бурштинову тощо. Такі засоби посилюють біотрансформацію етилового спирту, ліквідують функціональні порушення, спричинені отруєнням алкоголем. Кислоти мають метаболічні, антигіпоксичні та антиоксидантні властивості, підвищують апетит, зменшують токсичну дію алкоголю. Лимонний, апельсиновий чи інший кислий сік діють так само. Препарати з лимонною та янтарною кислотою не приймають у разі артеріальної гіпертензії, ІХС, глаукоми, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у стадії загострення. Ці засоби можуть спричиняти підвищення артеріального тиску у схильних осіб, послаблювати дію барбітуратів, транквілізаторів.

6. Антиоксиданти

• Глюкоза, форміат натрію, амінооцтова кислота (гліцин) та полівідон низькомолекулярний медичний. У комбінації такі засоби знижують симптоми гострої алкогольної інтоксикації.
• Методоксин: дезінтоксикаційний, гепатопротективний засіб, що стимулює розпад етанолу та прискорення його елімінації. Застосовується під час хронічного алкоголізму та в комплексній терапії захворювань печінки, особливо алкогольної етіології.

7. Амінокислоти

Треонін, гліцин, орнітин, солі аргініну та глутамінової кислоти. Механізм антитоксичної дії амінокислот ґрунтується на їхній здатності взаємодіяти з різними хімічними речовинами, що чинять токсичний вплив на організм людини, зокрема з ацетальдегідом. Унаслідок хімічних реакцій утворюються безпечні для організму речовини. Амінокислоти, зокрема гліцин, входять до складу різних комплексних препаратів

8. Вітаміни групи В

Організм людини особливо потребує цих вітамінів в умовах стресу, а навантаження великою кількістю спиртного кваліфікується як стрес. Препарати вітамінів групи В допомагають скоротити тривалість похмілля.

9. Антидоти

Унітіол, кальцію пантотенат. Після перорального прийому унітіол проникає до печінки з портальним кровотоком і швидко зв’язується з ацетальдегідом. Кальція пантотенат швидко всмоктується в кишечнику, розщеплюється з вивільненням пантотенової кислоти, яка бере участь у жировому та вуглеводному обміні.

10. Гепатопротектори

Так як біотрансформація алкоголю (90 %) відбувається в печінці, гепатопротектори здатні:

• знизити шкідливий вплив на печінку алкоголю, його метаболітів та домішок, що містяться в алкогольних напоях;
• поліпшити умови для відновлення пошкоджених та заміщення загиблих печінкових клітин;
• поліпшити умови для трансформації алкоголю, його метаболітів та домішок.

Залежність від алкоголю (алкоголізм) виліковна, її лікують шляхом створення обґрунтованого страху перед вживанням спиртного (збільшуючи сенсибілізацію, тобто чутливість до етилового спирту). Більшість ліків, що використовуються для лікування хронічного алкоголізму, засновані на дії сполуки дисульфірам. Таке лікування проводиться лікарями-наркологами у спеціалізованих установах.

І, нарешті, про ще один важливий аспект, який стосується алкоголю. Більшість із нас змушені періодично приймати ті або інші ліки. Яким чином алкоголь може вплинути на поведінку лікарського засобу в організмі? Та як завгодно! Потенціювати (підсилювати) дію, інгібувати (зменшувати) дію або взагалі перекручувати її до невпізнаваності, надаючи препарату абсолютно непритаманні йому властивості. Фармацевту варто пам’ятати про це і завжди попереджати пацієнта про небезпеку такої взаємодії. Адже з більшістю ліків алкоголь несумісний!

Взаємодія етанолу з деякими лікарськими засобами

Чи можна уникнути похмілля та загального згубного впливу алкоголю на організм? Всесвітня організація охорони здоров’я має на це питання дві відповіді. Перша – зовсім не вживати спиртне. Проте навіть така впливова організація, як ВООЗ, не може заборонити людям пити. Тому після численних досліджень було розроблено рекомендації щодо безпечного вживання алкоголю. Це і є друга відповідь на риторичне запитання.

За умовно припустиму разову дозу (або порцію) ВООЗ прийняла еквівалент 8 г чистого етанолу, що приблизно відповідає 20 г горілки або 50–80 мл вина.

З мінімальним ризиком для здоров’я чоловік може вжити 3 такі порції на день за максимуму 21 порція на тиждень. При цьому важливо, щоб протягом тижня було 2-3 абсолютно тверезі дні. Для жінок «безпечні» дози набагато нижчі – 2 порції на день та 14 порцій на тиждень^{[5]. Вживання спиртного в таких кількостях не призводить до розвитку похмільного синдрому.}

Отже, народна мудрість, яка наголошує на тому, що варто знати міру, має цілком наукові підстави. Пам’ятаймо про це!

Скрипти ініціативних продажів

Запит	Уточнювальне запитання фармацевта	Рекомендація	Ключове повідомлення у момент рекомендації
Учора був на дні народження, погано почуваюся	Болить голова, нудота, спрага?	Продукти розпаду алкоголю токсичні. Вони отруюють організм і спричиняють симптоми похмілля. Щоб швидко позбутися його, рекомендую ентеросорбент у формі пасти	Ентеросорбент виводить токсини з організму – і похмілля минає. Рекомендую прийняти одразу 2-3 столові ложки. На майбутнє рекомендую завжди мати цей засіб у домашній аптечці
Перед святами шукаю препарат для профілактики похмілля. Що можете запропонувати?	Питання не ставимо	Рекомендую комплексний засіб проти похмілля в пакетиках	Для запобігання сп’янінню потрібно прийняти 2 пакетики до або під час застілля. Препарат містить речовини, які зв’яжуть алкогольні токсини, не дадуть їм всмоктатись у кров – і похмілля не буде!

---