Прокрастинація — схильність постійно відкладати навіть важливі й термінові справи, що спричиняє життєві проблеми й болісні психологічні ефекти.
Психолог Наталя Велкова допомогла розібратися з причинами, чому деякі люди відкладають навіть термінові справи на завтра та як боротися з цим явищем.
За словами психолога, прокрастинація буває різною залежно від причин, через які вона розвивається. Найчастіше вона викликана страхом (“у мене не вийде виконати завдання”, “хтось буде мене засуджувати”, “я не впораюся вчасно” тощо) або злістю (“я взагалі не повинна це робити”, “чому саме на мене повісили це завдання?”).
Окремий тип прокрастинації може розвинутися на тлі почуття сорому і провини за попередні “запрокрастиновані” завдання. У такому разі людина опиняється в замкненому колі прокрастинації і втрачає віру в можливість виконувати завдання вчасно.
«На перший погляд, прокрастинація схожа на лінь, але насправді в неї зовсім інша природа», – каже Наталя.
За її словами, лінь виникає, коли ми вирішуємо не виконувати завдання і насолоджуємося цим без почуття провини. Наприклад, валятися на дивані з книжкою, замість того щоб прибирати оселю, і радіти цьому прекрасному рішенню – це лінь.
Читайте також:А ось скролити стрічку в соцмережі, відчуваючи провину і згадуючи кожні п’ять хвилин про необхідність записатися до стоматолога, це прокрастинація.
На думку психологів, хронічна прокрастинація заважає досягати успіхів у роботі та навчанні, може вплинути на стосунки, погіршити репутацію.
Водночас прокрастинація може бути сигналом, що саме ця діяльність може вам не підходити. У такому разі корисно поміркувати, чи правильно ми обрали професію. Поодинокі випадки прокрастинації можуть дати можливість вибрати більш відповідний час для виконання завдання.
Як позбутися прокрастинації?
За словами психолога, існує багато методів боротьби з прокрастинацією. Починати потрібно з одного або поєднання кількох основних, а в міру прогресу впроваджувати й інші:
- слід знизити рівень загальної тривожності (можливо, не буде зайвим відвідувати психолога чи психотерапевта);
- розподіляйте велике завдання на маленькі етапи, кожен з яких можна виконати за один раз;
- плануйте робочий час (за будь-якою зручною для вас методикою);
- розставляйте пріоритети для завдань за ступенем невідкладності та важливості;
- починайте робочий день з найнеприємнішого завдання (або навпаки з маленького і легкого завдання, щоб отримати порцію задоволення і впевненості в собі);
- візуалізуйте процес виконання завдання і фінального результату;
- фіксуйте почуття, що викликають прокрастинацію;
- зменште кількість відволікаючих чинників (сповіщення в месенджерах, соцмережі, розмови, мультизадачність тощо).
Джерело: Факти Здоров’я
Читайте також:
