Прокляття розумних людей

Один хлопчик був дурнем. Але він, як і належить дурнику, не знав, що він дурень. Тому жив щасливо та доволі непогано. А інший хлопчик був дуже розумним. Але, як і належить розумним, перебував у пошуках і муках. Тому жив тривожно й невпевнено.

Одного разу вони зустрілися:
– Життя прекрасне! – вигукнув хлопчик-дурник.
– Спірно, – відповів розумний хлопчик.
– Чому? – запитав хлопчик-дурник.

Розумний хлопчик почав довго і докладно розповідати про закони діалектики, філософствувати і пояснювати матерії, непідвладні розуму хлопчика-дурника.

Але той уважно вислухав розумника, знизав плечима і запитав:
– Ти що, дурень?

Більшість людей вважає себе розумними, це зрозуміло.

Однак, коли питаєш людину: «Кого більше – розумних чи дурних?», усі відповідають як один – «Звичайно, дурнів більше!»

Як може бути дурнів більше, якщо більшість впевнені, що вони розумні?

Це коли чоловіків опитують, чи хороші вони коханці, 90 % вважають, що входять за цим показником у 10 % найкращих!

А ось після цього можна зайти на жіночі форуми та почитати реальну статистику.

Це працює майже у всьому. Я часто питаю на тренінгах: «Ви добре вмієте слухати співрозмовника?» Майже всі кажуть: «ТАК!»

А коли ви щось говорите, вас частіше добре слухають чи погано? Найчастіше погано!

І все ж, якщо ви читаєте цю статтю, то ви розумні). Ось така маніпуляція.

У розумних людей є прокляття! Ось воно:

Вони говорять правильно… але

НЕ зрозуміло!!!

Реальний приклад

Мій друг знайомився з майбутнім тестем.

Діалог:

– Ти ким працюєш?
– Я працюю у фармацевтичній компанії.
– А, це ходиш по лікарях, впарюєш таблетки?
– Та ні, я взагалі-то аналітик у компанії, займаюся побудовою графіків, підраховую KPI, аналізую NPS.
– Що, що???

Як можна було покращити діалог?

– Ти ким працюєш?
– Працюю на вітчизняному фарм­заводі, ви ж знаєте «Цитрамон»?
– Так, звичайно. Що там робиш?
– Робота більш офісна, я аналізую, наскільки наші препарати подобаються людям.
– То от скажи мені, аналітик, а в якій валюті краще гроші зберігати?

Або такий реальний діалог між партнерами з бізнесу:

– Навіщо нам захищати товарний знак? У нас просто салон краси, навіщо нам якісь там патенти?
– Ти розумієш, що реєстрація товарного знака дозволить нам захистити наші права від недобросовісних конкурентів. І навіть у таких випадках усе одно знадобиться допомога грамотного юриста, тим більше, що приміщення орендоване.

Чи все зрозуміло за такого пояснення? Впевнений, що ні!

Як можна було пояснити?

− Ну, дивися, у нас є салон під назвою «Харизма». Ми вклали багато грошей, є хороша лояльна база клієнтів.

А раптом власниця приміщення так підніме ціну за оренду, що нам доведеться змінити приміщення? А на нашому старому пригодованому місці відкриється конкурент із назвою «Харизма», клієнти прийдуть на старе місце, але вже не до нас.
А ось наявність товарного знака дозволить нам стягнути з порушників компенсацію.

До речі, ця історія має продовження. Салон довелося продати, а ось торгова марка лишилася. Згодом мережа стоматологічних клінік вирішила відкриватися з такою самою назвою, але вона вже зайнята!

Довелося домовлятися із власниками товарного знака та сплачувати грошову компенсацію.

Ще одне важливе правило: не потрібно підривати людям мозок!

Принаймні на початку розмови!

Невеличкі приклади

Як краще?

  1. Українці, я відчуваю ваш біль, у вас було погано те, те і те!.. Але ви у цьому не винні! У всьому винні олігархи! Вони вкрали мільйони мільйонів! Голосуйте за мене, ми скинемо старі кайдани і житимемо у прекрасній країні майбутнього.
  2. Українці, ми самі творці свого щастя і, на жаль, найчастіше джерело всіх проблем! Голосуйте за мене і я вам обіцяю, що я створю умови для вашого розвитку, ми вирішуватимемо проблеми разом і почнемо із себе!

Як краще? Що чесніше? А за що проголосують?

Як краще?

  1. Багато пацієнтів не розуміють, що…
  2. Коли пацієнт щось не розуміє, то здебільшого лікар не зумів донести…

Нещодавно проводив тренінг щодо вирішення конфліктів у лікарні, як гадаєте, із чого я почав?

Ну так: «Шановні колеги, нашу справедливу позицію часто не розуміють».

Із чого потрібно починати переконання для ласуна?

Навіть якщо в людини ЗАЛІЗНА воля, все одно її може тягнути на солодке.

Спробуйте почати переконувати матусь-антивакцинаторок із фактів та статистики. Ага… вони ще більше утвердяться у своїй ідеї.

Не ламайте картину світу! Починайте з того, у що людям приємно вірити.

Приміром, перед вами здорові люди, почніть так: «У вас ніколи не буде раку, якщо ви позитивно мислите та робите зарядку. Не читайте книг про рак, навіщо вам негативні думки!»

Перед вами хворі на рак люди, почніть так: «Причина раку невідома, і є думка, що хворіють найдостойніші! Бог не дасть нам випробувань, які ми не зможемо пережити».

Також на простаків зазвичай дуже сильно діють метафори.

Пам’ятаєте як росіяни виправдовували своє військове вторгнення: «А якщо ваш сусід поводиться погано, шумить, кривдить дружину, хіба ви не втрутитеся?!»

Потрібно бути геть дурнем, щоб не помітити всю дурість цієї метафори.

На тренінгах із психології переконання та впливу я завжди наводжу приклади про небезпеку метафор.

Метафора = спрощення!

Це настільки ж потужний інструмент, наскільки ж небезпечний, особливо якщо люди не мають критичного мислення.

Ну хто не чув: «Голосуй або програєш!»

Але можна прийти, проголосувати і теж програти, наприклад, якщо твій кандидат не пройшов.

Скажу більше, можна програти навіть якщо твій кандидат пройшов, але не виправдав очікувань.

Чи таке:

«Шановні колеги, якщо чесно, я вважаю бідність хворобою нашого суспільства і я маю ліки…»

«Можна бути бідним та здоровим, а можна бути багатим та хворим».

Чи таке:

«Будь-яка організація за роки роботи «обростає» непотрібними людьми, це як дно корабля за роки плавання обростає водоростями та мушлями, які заважають йому плисти. Доводиться зчищати всю непотрібну живність. Так і в бізнесі – звільняйтеся від зайвих людей»!

Але ж ми, бляха, нікуди не пливемо, як правило, ми ведемо бізнес на суші!

Чи таке:

«Ми заповнюємо мізки студентів-медиків марними знаннями. Людина починає працювати, а її посудина вже заповнена. Чи, може, відразу вчити потрібним речам?»

Як можна порівняти мізки із посудиною. Мізки краще порівнювати з м’язами, чим більше тренуєш тим краще думаєш.

Чи таке:

«Лікарю, а ви віддаєте перевагу хорошому порошку для прання чи дешевому, від якого страждають речі? Навіщо тоді призначати найдешевші ліки?»

Це взагалі без коментарів.

Чи таке:

«Мер міста заслужив нокаут».

Але ж він не на рингу, а коли був на рингу, справжніх нокаутів у нього не було.

Метафора = спрощення. Коли я чую метафору, в мене завжди подвійне відчуття.

За бажання можна спробувати пояснити будь-яку нісенітницю.

Наприклад: Людина на 70 % складається з води, тому мова політиків має також на 70 % складатися із води!

Нещодавно побачив ось таку рекламу. Як вам, усе зрозуміло?

Для тих, хто важко перекладає: «Ми не наймаємо на роботу турків, греків, поляків, китайців…»

Спочатку я не зрозумів, а потім переклав дрібний шрифт внизу: «…Ні шведів, ні південнокорейців, ні норвежців. Наймаємо людей. Нам байдуже, яке твоє прізвище. Тому що амбіції та цілеспрямованість не мають нічого спільного з національністю… ».

Знаєте, не всі розуміють такі «метафори».

Колись я виступав у Монголії та «вибухнув» жартом: Скільки потрібно бізнес-тренерів, щоб поміняти лампочку? Відповідь – один, за умови, що лампочка сама захоче помінятися.

До мене після тренінгу підійшов топ-менеджер – слухач, і запитав: «Юрію, а як лампочка сама може помінятися?». Я відповів: «Ви розумієте, можна коня привести до водопою, але змусити його пити неможливо!». На що отримав запитання: «Юрію, взагалі, до чого тут кінь!?».

Висновок: не складайте складних метафор і не робіть складних заяв! Люди – простіші, ніж нам здається, принаймні більшість.

А ось вам метафора про прокляття розумних людей: будьте простішими – і люди до вас потягнуться!

А якщо я не хочу, щоб до мене тяглися, я – інтроверт?

Загалом недостатньо знати розумні речі, потрібно постійно вчитися просто і зрозуміло їх пояснювати.

Тренуйте цю навичку, вона одна із найголовніших у житті!

Юрій Чертков,
бізнес-тренер, директор компанії «АММ», шеф-редактор журналу «РАП»


Гарна стаття, чи не так? Поділіться з друзями!

Facebook