«Лідерство» – поняття давніше і крутіше за «менеджмент», воно вже давно стало ключовим об’єктом уваги та предметом вивчення. Багато людей думають про лідерство, згадуючи відомих людей, умовного Черчіля чи Ганді, і починають перераховувати особисті якості. Це неправильний підхід, лідер – необов’язково керівник! Часто лідери в організаціях взагалі не керівники.
Звичайно, ідеально коли ЛІДЕР – перша людина в організації, яка ЗНАЄ мету та шляхи її досягнення, керівники забезпечують досягнення мети і слідують визначеним лідером шляхом. Лідер визначає ПРАВИЛЬНІ справи, менеджер ПРАВИЛЬНО виконує функції та справи. Причому в лідера немає підлеглих, у нього є послідовники, які за власною волею йдуть за ним.
Чи справжні лідери контролюють людей? НІ!
Лідери роблять акценти не на контролі поведінки, а на РОЗВИТКУ співробітників, їхніх ініціатив, підтримці ідей, вони виконують роль провідників змін та «тлумачів» курсів дій, які самі визначають, заявляючи при цьому, що служать іншим.
За своєю суттю лідерство – це інтеграція, здатність перетворювати колектив на команду.
У дитинстві мене дратував диригент оркестру: НУ ЩО ЦЕ, БЛІН, ЗА ЧОЛОВІК, ЯКИЙ МАХАЄ паличками? Невже ці дядьки і тітки самі не розберуться, коли і що їм грати?
Ага, заберіть диригента оркестру і послухайте потім музику.
Лідерство – один з механізмів інтеграції групової діяльності, коли окремий учасник групи об’єднує, спрямовує дії всієї групи.
Лідерство – це особливий статус людини у групі. Він характеризується ставленням, в основі якого лежить авторитет, визнання високого рівня кваліфікації, довіра, особисті симпатії тощо.
Лідерство народжується потребою неформального управління. Людина, яка має такий статус у групі, називається «лідером». На щастя, лідерство і статус можуть збігатися з формальними повноваженнями керівника.
У цьому випадку поєднуються посада та лідерство. Але ці статуси можуть і не збігатися, ба більше – навіть суперечити один одному. Тоді виникає конфліктна ситуація.
Уміння так побудувати відносини з лідером, щоб вони посилювали формальну діяльність керівника, – одна з важливих сторін управління.
Я довго навчаю лідерству і, ви знаєте, звів усе до чотирьох простих пунктів:
- Наявність мети / мрії / місії / ідеї. Не буває лідера без мети. Лідер – це людина, яка першою поставила мету, що мотивує інших людей.
- Наявність дій для реалізації мети. Якщо лідер не почав іти до мети / діяти, то це не лідер, а мрійник. Лідер перший починає рух до мети.
- Здатність залучити інших учасників. Лідер, коли береться до реалізації мети, принагідно залучає команду, яка поділяє його цілі.
- Уміння впливати на команду. Рухаючись до мети, лідер здатний впливати на команду, вирішувати труднощі, які з’являються на шляху.
Ось і всі пункти. Перевірте себе, як часто ви відпрацьовуєте всі чотири?
Ще одна важлива неочевидна річ. Лідерство за своєю суттю – ситуативне! В одному моменті ви можете бути лідером, а в іншому – ні. До того ж, з моєї практики, саме лідери найчастіше і є найкращими послідовниками, вони інтуїтивно відчувають, як крутиться система.
Приклад: мій друг любить варити суп на природі. Він каже: «Хлопці, зварімо СУП» – це ідея. Починає закупівлю інгредієнтів для супу, бронь мангалу тощо. Долучає інших: «ти захопи це, а ти ось це, не спізнюйтеся тощо» – залучення команди.
Якщо хтось чогось не взяв, не зробив – доробляє сам чи просить допомогти інших з команди. РОЗРУЛЮЄ ТРУДНОЩІ І ВПЛИВАЄ НА КОМАНДУ.
Це лідерство!
Але той самий друг в іншій ситуації може бути послідовником.
Наприклад, під час поїдання супу інший друг каже: «Я маю ідею. Зробімо хорошу конференцію для аптек» – ІДЕЯ.
«Я, до речі, вже накидав попередню програму, яка точно буде цікавою» – ДІЇ.
«Ти можеш взяти свою сильну тему – управління прибутком» – ЗАЛУЧЕННЯ КОМАНДИ.
«Якщо в процесі виникатимуть труднощі, я підстрахую» – ДОПОМОГА І ВПЛИВ НА КОМАНДУ.
Висновок, колеги: лідером може бути кожен! Зробіть вибір – і вперед.