Шкіра (cutis) – зовнішній покрив тіла, бар’єр між зовнішнім світом та внутрішнім середовищем організму. Площа поверхні шкіри охоплює 1,5–2 м², маса сягає 5 кг, а разом з підшкірною жировою клітковиною – 20 кг, що відповідно становить від 4-6 % і до 20% від загальної маси тіла. Отже, шкіра є найбільшим органом нашого організму.
Шкіра здійснює низку функцій:
- захищає організм від дії механічних і хімічних чинників, ультрафіолету, проникнення мікробів тощо;
- бере участь у диханні– поглинає кисень і виділяє вуглекислий газ;
- підтримує температуру тіла, випромінюючи тепло та виділяючи піт;
- у шкірі синтезується низка важливих речовин, зокрема вітамін D;
- тучні і плазматичні клітини шкіри є елементами імунної системи;
- у шкірі розташована велика кількість нервових закінчень.
Шкіра – неоднорідна структура, вона складається із трьох шарів.
- Зовнішній шар, або епідерміс, утворений мертвими клітинами без ядер (роговий шар), які поєднані між собою за допомогою ліпідів – церамідів. Під ними розташовані живі клітини – кератиноцити, які продукують особливий білок – кератин, що забезпечує міцність епідермісу, входить до складу волосся та нігтів. Назви «цераміди» та «кератин» відомі всім жінкам, які користуються доглядовою косметикою. У більш глибоких шарах епідермісу містяться меланоцити, які синтезують меланін, що захищає шкіру від сонця. Базальні клітини епідермісу беруть участь у синтезі вітаміну D.
- Внутрішній шар шкіри – дерма– складається з колагенових і еластинових волокон, які забезпечують еластичність та міцність шкіри. Простір між ними заповнює аморфна речовина, головним компонентом якої є гіалуронова кислота. У дермі розташовані кровоносні та лімфатичні судини, нерви, потові й сальні залози, а також волосяні фолікули.
- Найглибшим шаром шкіри є гіподерма, або підшкірно-жирова клітковина, що складається з волокон сполучної тканини та жирових скупчень, крізь які проходять кровоносні судини і нерви. У цьому шарі накопичуються поживні речовини, він захищає організм від охолодження та зовнішніх впливів.
Розрізняють чотири типи шкіри: нормальна, суха, жирна і комбінована.
Нормальній шкірі властиві:
- дрібні пори;
- хороша циркуляція крові;
- шовковиста, м’яка і гладенька текстура, свіжий вигляд;
- рівномірне забарвлення, відсутність плям.
Кислотно-лужне співвідношення нормальної шкіри (pH) становить 5,2–5,7.
Що таке суха шкіра?
Ознаки сухої шкіри:
- шкіра лущиться, тріскається, відшаровується лусочками;
- відчувається стягнення, особливо після вмивання, душу, плавання;
- дискомфорт і сильна сухість у місцях тертя і згинання (на колінах, ліктях, пальцях);
- шкіра ущільнена, шорстка на дотик;
- пори майже непомітні;
- часто виникає свербіж, печіння, особливо після контакту з водою;
- на деяких ділянках можливі глибокі тріщини (до прикладу, на п’ятах), які супроводжуються запаленням та болем;
- на сухій шкірі швидко утворюються пігментні плями.
Кислотно-лужне співвідношення сухої шкіри (pH) становить >5,7.
Які чинники сприяють сухості шкіри?
Внутрішні чинники:
- генетична схильність до певних захворювань: атопічного дерматиту, цукрового діабету, іхтіозу (порушення зроговіння шкіри);
- гормональні зміни – вагітність, клімакс;
- прийом певних ліків (сечогінних, деяких антибіотиків, засобів проти акне тощо).
Зовнішні чинники:
спека, холод, сухість або вологість повітря, інсоляція, промислові викиди.
Спосіб життя:
- шкідливі звички: зловживання алкоголем, куріння;
- нераціональне харчування;
- вживання недостатньої кількості рідини;
- використання неякісних або неправильно підібраних косметичних засобів;
- довготривалий стрес.
Як зменшити сухість шкіри?
Головний напрям – припинення або зменшення впливу шкідливих чи провокуючих чинників: захист від метеорологічних або виробничих факторів, лікування відповідних захворювань (якщо вони є), відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування.
- Раціон людини із сухою шкірою має містити рослинні й тваринні жири, яйця, річкову та морську рибу, продукти, багаті на вітаміни А, Е, F. Доцільно 2–3 рази на рік проводити курси вітамінотерапії.
- Потрібно зменшити час перебування на сухому повітрі за спекотної або холодної погоди.
- Тривалі гарячі ванни варто замінити швидким теплим душем, під час миття посуду потрібно використовувати рукавички.
- Людям із сухою шкірою потрібно носити одяг з натуральних матеріалів (винятком є шерсть, яка може подразнювати шкіру).
- Засоби для прання одягу не мають містити барвників та ароматизаторів.
- Оскільки стан шкіри залежить від загального водного балансу організму, потрібно вживати достатню кількість води (1,5–2 л/добу).
Догляд за сухою шкірою
Очищення
Людям із сухою шкірою краще не використовувати для вмивання воду та мило, очищувати шкіру обличчя варто за допомогою міцелярної води або спеціального молочка чи пінки для сухої шкіри. Ці засоби не повинні містити спирту! Підійде також гідрофільна олія. Після очищення залишки косметики необхідно видалити, застосовуючи термальну воду або тонік.
Під час миття під душем мило/гель для душу варто використовувати 1–2 рази на тиждень, в інші дні – засоби на основі рослинних олій або просто приймати душ. Вода має бути теплою, але не гарячою (36°С).
Читайте також:Після душу рекомендований масаж тіла з оліями: каріте, авокадо, абрикоса, зародків пшениці, кокоса тощо.
Тонізація
Тонік застосовують з метою зволоження та відновлення кислотно-лужного балансу. Спирт у складі тоніку для сухої шкіри – табу, в ньому мають бути лише зволожувальні та захисні компоненти. Популярним засобом для тонізації є міст, який, на відміну від тоніків, має повністю натуральний склад.
Пілінги
Суха шкіра, як і будь-яка інша, потребує відлущування, оскільки має оновлюватися. Пілінги для сухої шкіри не мають бути агресивними, основу їхнього складу зазвичай становлять фруктові кислоти на кшталт мигдальної. Регулярне видалення ороговілих клітин додасть шкірі м’якості та природного блиску і запобігатиме появі пігментних плям.
Сироватки
Одним із ключових кроків у догляді за сухою шкірою є вибір правильної сироватки. Зазвичай такі засоби містять високу концентрацію активних інгредієнтів, які швидко поглинаються шкірою і живлять її. Для сухої шкіри підійдуть сироватки з гіалуроновою кислотою – її молекули притягують молекули води й утримують їх, збільшуючи рівень вологи в дермі. У віці 30 років та старше необхідним компонентом догляду стає ретинол. Однак використовувати цей інгредієнт потрібно вкрай обережно, він може спричинити подразнення. Тому починати варто з ретинолу низької концентрації (0,5 %) двічі на тиждень, поступово збільшуючи концентрацію та частоту використання засобу. Утім, потрібно пам’ятати, що будь-яка сироватка не є самостійним косметичним засобом і наноситься під крем.
Крем
Крем для сухої шкіри обличчя має містити інгредієнти, які живитимуть шкіру: гіалуронову кислоту, алантоїн, пантенол, природні зволожувальні фактори (молочну кислоту, сечовину тощо).
Важлива також і текстура крему – ліпше обирати густі та насичені, але бажано, щоб вони добре вбиралися і не залишали на шкірі жирної плівки. Для сухої шкіри будуть корисними креми з пребіотиками (інулін, бета-глюкани) та пробіотиками – здорова мікрофлора шкіри підтримує на належному рівні її рН та ліпідний захисний бар’єр.
Захист від сонця
Улітку людям із сухою шкірою потрібно уникати впливу прямих сонячних променів. Для цього використовують захисні креми. Необхідно, щоб крем захищав шкіру як від UVA, так і від UVB видів ультрафіолету. УФ-промені типу А (UVA, 95 % випромінювання) глибоко проникають у шкіру і провокують появу зморшок, пігментних плям і злоякісних пухлин. УФ-промені типу B (UVB) є причиною сонячних опіків і теж можуть призводити до виникнення раку. Фактор захисту (SPF) – це коефіцієнт, який вказує на ефективність захисту від ультрафіолету. До прикладу, фактор 15 передбачає, що з таким кремом можна перебувати на сонці в 15 разів довше, ніж без нього. Якщо без крему шкіра «обгоряє» на сонці за 10 хвилин, то з кремом – лише через 2 годин. Однак потрібно зважати на те, що більшість людей наносить крем у кількості меншій, ніж рекомендовано. Саме тому дерматологи радять користуватися засобами з фактором захисту не нижчим за 30.
Суха шкіра рук
Епідерміс у ділянці кистей містить меншу кількість води, тому шкіра рук, особливо в холодну пору року, буває надмірно сухою на дотик та зневодненою. Отже, необхідне щоденне використання захисних кремів для рук на жирній основі. Однак змащувати руки кремом тільки на ніч недостатньо. Живильні креми, що створюють на руках невидимий захисний шар, потрібно наносити на руки декілька разів на день, зокрема після кожного контакту з водою. Щоб узимку не обморозити шкіру рук, не варто мити їх безпосередньо перед виходом на вулицю.
Сухість стоп та п’ят
Для видалення зроговілого епітелію шкіри стоп рекомендується робити ванночки із содою, з наступним обережним зчищенням ділянок загрубілої шкіри. Корисно використовувати кератолітичні засоби: саліцилову кислоту, ферезол, резорцинол, спиртові розчини та мазі із саліциловою або молочною кислотою. Якщо на п’ятах з’являються тріщини, потрібно застосовувати засоби, до складу яких входять пантенол, лінолева кислота, токоферолу ацетат, каротин.
Правильно підібрані доглядові засоби і здоровий спосіб життя здатні за доволі короткий термін поліпшити стан сухої шкіри. А здорова шкіра – це один з невід’ємних компонентів нашої молодості та краси. Пам’ятаймо про це!
Читайте також:
